Мої яскраві сторінки НУШ

Нова українська школа Досягнення,проблеми,розчарування,побажання

   (З досвіду роботи вчителя початкових класів ЗЗСО «Солонянський ліцей»)

   У рамках реалізації Концепції Нової української школи я долучились до впровадження дослідно-експериментальної роботи.

З вересня 2017-го почала втілювати  нові освітні стандарти початкової школи. Його мета — навчити дитину користуватися набутими знаннями в житті, а не зазубрювати матеріал.

Головною метою навчально-виховного процесу було створення умов, які б допомогли кожній дитині досягти певних успіхів, реалізувати значимі духовні, комунікативні, пізнавальні й творчі потреби.

Від початку навчального року пильно придивлялася до нових методів, і лише коли побачила, що результати є, — дитина вчиться читати, рахує і щодня з радістю йде до школи, — всі побоювання розсіялися.

Діти почали вчитися за новою програмою в більш комфортних умовах: нові меблі, нова сучасна мультимедійна техніка , конструктор LEGО, килимок, зручні пуфики, нова сучасна мультимедійна техніка. Нові посібники.

Перерва перетворилася на цікаве проведення часу, на якій кожній дитині є чим зайнятись. Хтось малює , хтось складає конструктор LEGО, а хтось просто відпочиває на пуфику, граючись іграшками. Школа стала наближеною до реального життя. Вчитель отримав більше свободи. А часу на підготовку  до уроків тепер потрібно було більше. .

 Щодня навчання розпочиналися з ранкової зустрічі, де учні ділилися своїми враженнями, щоденними новинами, відбувалося емоційне налаштування на урок. Ранкова зустріч була спрямована на розвиток співпраці та емоційного інтелекту.

Велика увага надавалася  вмінню використовувати знання і навички в житті. Найрізноманітніші форми, серед яких були навчальні ігри, екскурсії, експерименти, групові проєкти, моделювання життєвих ситуацій.

      Для результативного оволодіння учнями компетентностями ми застосовували на уроках діяльнісний підхід. Через досліди та спостереження діти вчилися самостійно робити висновки. Навчально-дослідницька діяльність  на уроках « Я досліджую світ» формула творчість, розвивала загальнонавчальні вміння та навички; реалізувала принцип зв’язку навчання з життям.

     Уроки з використанням інтерактивних технологій проходили цікаво і продуктивно. Головне, що відбувався розвиток творчих здібностей, пізнавальних інтересів, набувався досвід спілкування. Значну частину  навчального часу займала робота в групах. Учні не просто разом досліджували, шукали відповіді на запитання, а готували презентації, колажі, робили проєкти.

Урізноманітнювати діяльність на уроці допомагали нові засоби навчання: мультимедійний комплекс, документ –камера, принтер. Використання ЛЕГО-конструктора давав можливість учням поєднувати розумові та практичні дії.

 На багатьох уроках застосовували перегляд тематичних відео-фільмів, презентацій, діти слухали і вивчали музичні твори.

      Використання сучасних освітніх технологій робили навчання дітей яскравим, цікавим і комплексним

У ході реалізації Концепції Нової української школи я сталиа агентом змін.

Що ж мені вдалося досягти на сьогоднішній час?-Було успішно створено сучасне та безпечне освітнє середовище у класі.

-Забезпечено рівний доступ усіх дітей до навчання.

-Замість застарілих матеріалів використовувались сучасні. Я  готую умотивованих учнів, які уміють вчитися з різних джерел і підходити критично до поданої інформації.

-Всі здобувачі освіти усвідомлюють себе повноправними громадянами 

України.

-В організаційних питаннях завжди було дотримано принципів дитиноцентризму.

-Наша педагогіка грунтується на партнерстві між учнем та учителем, ми перейшли на новий рівень взаємовідносин у навчальній діяльності.Я працюю  вмотивовано та маю свободу творчості.

-Учнів орієнтували  не на предметні компетентності, а на ключові.

-Діти навчені застосовувати власний досвід у нестандартних ситуаціях, аналізують і пояснюють причини і наслідки подій та явищ .

-Учні та учениці уміють оцінювати своїю поведінку та вчинки інших, брати участь у колективних справах, відчувати себе частинкою великої команди.

-Мотивація до навчання суттєво зросла, адже учні бачать, що вчитель переймається їхньою роботою, радіє за успіхи, допомагає долати труднощі.

-Простої похвали на уроках не було. Постійно звучали слова заохочення і підтримки.Вдало застосовувалися інструменти зворотнього зв’язку.Дієво і з користю використовувалися діаграми успіху, сигнали кольорами, позначки рівня успішності.У процесі  діяльнісного підходу до навчання зовнішня мотивація швидко переростала у внутрішню, діти навчаються не з примусу, а з-за того, що процес навчання їм подобається.На різних етапах уроку відбувалася самооцінка за певними критеріями.

-Вдало запроваджена інтеграція допомагала учням побачити взаємозв’язки між концепціями і їхнім життєвим досвідом.

-Щоденно здійснювалися спостереження , що відображали рівень певних досягнень.

-Планування мало гнучкий характер, що дозволяло вносити певні зміни у ході навчальної діяльності.

-Усі види діяльності відповідали рівню розвитку дітей, віковим особливостям та інтересам.

-Учні вміло стимулювалися до дослідницької та ігрової співпраці.У ході цієї роботи використовувалися рутинні види діяльності.

-До плідної співпраці на уроках стимулювали власно складені правила класу, які забезпечували свідому поведінку кожного.

-Ставлення до учнів з боку учителя було поважне, усі члени колективу мали рівні права для участі у житті класу та школи.

-Усі види діяльності не допускали гендерної нерівності, не було місця для булінгу, розвіювалися різні вироблені суспільною думкою стереотипи.

-До всіх дітей ставлення було одинакове, не зважаючи на різний рівень матеріального забезпечення сімей.

-На стінах класу постійно вивішувалися дитячі малюнки, демонструвалися творчі роботи з підписами імен та прізвищ, сімейні фотографії , створювалися виставки робіт

-До початку карантинних обмежень вдало були організовані змістовні екскурсії на виробництво, до історичних музеїв, дитячих театрів.

Що б хотілося змінити, удосконалити, доопрацювати у сучасній школі?

Окремим питанням варто виділити стан сучасних свідоцтв досягнень учнів.На мою думку, ці документи не являються досконалими і доступними для сприйняття дітьми і батьками. Характеристика наскрізних умінь та результатів навчання сформульована занадто у недоступній формі для аналізу і накреслення нових стратегій та  власних доопрацювань.

Наповнюваність класів- це теж болюче питання, що потребує певного перегляду, адже освітній простір за сучасними підходами в організації роботи у мобільних групах вимагає значно більшої площі на кожну дитину.

Протягом усього періоду пілотування вчителі отримували методичні поради та дієві рекомендації щодо організації навчального процесу у пілотних класах. Це позитивно вплинуло на результативність  та успішне завершення цього процесу у початковій ланці школи. Але ж пілотування на цьому не закінчується. Хочеться побажати, щоб воно і надалі успішно впроваджувалося та мало позитивний вплив у процесі розбудови Нової української школи.