Модель і структура козацької держави: територія, устрій, військо, судочинство

Модель і структура козацької держави: територія, устрій, військо, судочинство. Підготувала:вчитель історіїРезепа Анастасія Миколаївна

Мотивація«Чому козацька держава була важливою для України?»

1. За якими ознаками визначаємо державу? Чи були такі ознаки притаманні Війську Запорозькому? Наведіть приклади.2. Як описує козацьку державу венеційський посол Альберто Віміна? З якою державою він її порівнює? Як ви думаєте, чому? Чи погоджуєтеся ви з ним?Робота з підручником стр. 176

З вигляду і за манерами козаки видаються простими, але вони недурні й не позбавлені жвавості розуму. Про це можна судити з їхньої бесіди та способу врядування. Бо обмірковування політичних справ є ареною, де пізнаєш людей, які вони на громадських зборах, але в самому врядуванні виявляється і їхня грубість... Із цієї юрби неосвіченого народу складається суворий сенат, у якому бере участь гетьман. У сенаті козаки обмірковують справи, обстоюють свою думку без чванства та з метою сприяння загальному добробуту. Якщо визнають кращою думку інших, то не соромляться цього, без упертості відмовляються від власного погляду і пристають до правильнішого. Тому я сказав би, що цю республіку можна уподібнити до Спартанської... проте вони (козаки) можуть змагатися зі спартанцями щодо суворості свого виховання. Зі звіту венеційського посла Альберто Віміна, складеного після переговорів з гетьманським урядом про можливий союз України та Венеції в боротьбі з Туреччиною, 1650 р. Запитання. Чи продовжувався, на вашу думку, процес державотворення після завершення війни? Чому ви так думаєте? Перевірте свої думки, опрацювавши параграф.

Основні ознаки української козацької держави В період панування у Європі феодально- монархічного суспільства - український народ утворює державність у формі республіки, з виборністтю посадовців усіх рангів. Засади української козацької держави : Козацька еліта створювала незалежну державу українців на більшості їх етнічних земель . Соборність Української держави, в межах визволених земель Наддніпрянщини. Козацька держава - продовження і спадкоємиця Русі- України.

Основні ознаки Української козацької держави: Політична влада, територія. політико-адміністративний устрій, право, суд і судочинство, фінансова система та податки, військо. Нова українська козацька еліта, відроджуючи державність спиралась на історичний досвід українського народу та попередніх форм державності України : Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, Запорозької Січі. В основу нової держави був покладений устрій Січі – військова демократія, де Генеральна Військова рада була найвищим органом влади. Офіційна назва Української козацької держави – Військо Запорозьке. Неофіційно її називали Гетьманщиною (на чолі держави був гетьман). Столиця- м. Чигирин. Територія Гетьманщини поділялася на полки та сотні.

Нова українська козацька еліта, відроджуючи державність , спиралась на історичний досвід українського народу та попередніх форм державності України : Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, Запорозької Січі. В основу нової держави був покладений устрій Січі – військова демократія, де Генеральна Військова рада була найвищим органом влади. Офіційна назва Української козацької держави – Військо Запорозьке. Неофіційно її називали Гетьманщиною (на чолі держави був гетьман). Столиця- м. Чигирин. Територія Гетьманщини поділялася на полки та сотні.

Українська козацько – старшинська еліта – привілейований панівний стан українського суспільства періоду існування Гетьманщини. Полк  — у  Гетьманщині: 1)  адміністративно- територіальна одиниця; 2)  підрозділ козацького війська. Сотня  — у  Гетьманщині:1)  адміністративна одиниця у  складі полку; 2)  підрозділ козацького полку

Адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини. У 1649 р. на Лівобережжі існувало сім полків (Полтавський,Ніжинський, Чернігівський, Миргородський,Прилуцький, Переяславськийі Кропивненський), а на Правобережжі — дев’ять (Київський, Канівський, Білоцерківський, Уманський, Чигиринський, Черкаський, Кальницький, Корсунський і Брацлавський). Кількість полків з часом змінювалася. У 1649 р. на Лівобережжі існувало сім полків (Полтавський,Ніжинський, Чернігівський, Миргородський, Прилуцький, Переяславськийі Кропивненський), а на Правобережжі — дев’ять (Київський, Канівський, Білоцерківський, Уманський, Чигиринський, Черкаський, Кальницький, Корсунський і Брацлавський).

Кількість полків постійно змінювалася. Полк – мав від 19 до 20 сотень (з центром у полковому місті) . На 1649 було -16 полків “ А тепер у нас за ласкою Божою … тут у всім краю сіверському ні воєводи, ні старости, ні писаря немає. А пан полковник у нас тепер за воєводу, а пан сотник за старосту, а отаман городовий за суддю” Полковник- «області», сотник «райони», курінь «села». Курінь мав –від 10 до 40 осіб, очолюваних отаманом. У Гетьманщині відбулася зміна - еліт з шляхетської на козацьку. А українська (руська) шляхта, з часом, злилася з козачоюстаршиною.

ПОМІРКУЙТЕ стр. 176 Поясніть, на яких засадах було створено адміністративно-територіальний устрій нової держави. Чому? У чому були його особливості?

ДОСЛІДІТЬ стр. 177 Як, на думку полковника, змінився державний устрій порівняно із владою Речі Посполитої? Чому він став саме таким на початку 50-х рр. XVII ст.?

Робота з підручником. Спираючись на карту на стр. 178, опишіть кордони козацької держави другої половини XVII ст. та її адміністративний устрій. Назвіть сусідів Української держави. Якими були відносини з ними?

Політичний устрій Гетьманщини. ГЕНЕРАЛЬНА (військова) РАДАнайвищий законодавчий орган держави Генеральний уряд Генеральний писар. Генеральні суддіГенеральний обозний. Генеральний підскарбій. Генеральна старшина (осавули, хорунжий, бунчужний, наказний гетьман)

ГЕТЬМАН військова, судова,адміністративнавлада скликав Генеральну і старшинську радивидавав універсалибрав участь у судочинствікерував фінансамиздійснював зовнішню політикукерував військом.

Старшинська рада Генеральна старшина полковники Розглядали питання війни і миру;адміністративні, господарські, правові питання.

1. Вкажіть території козацької держави2. Хто очолював полки і сотні?3. Які функції виконував Генеральний суд?4. Як поділялася територія козацької держави?Завдання

Завдання № 5 на відповідність. З’єднайте терміни з їхніми функціями: Терміни ФункціїГетьман 1) Очолював полки і сотніПолковник 2) Найвища виконавча та військова влада. Сотник 3) Керував сотнею козацького війська. Генеральна рада 4) Участь у прийнятті важливих рішень, обрання гетьмана

Завдання на логіку. Впорядкуйте за рівнем влади (від меншого до більшого): сотня, полк, держава, генеральна старшина. Завдання “Коротка творча задача”Уявіть, що ви козацький сотник. Опишіть один день вашої служби, враховуючи обов’язки щодо війська, судочинства та адміністрації.

Загальний висновок. Козацька держава була демократичною всередині війська і централізованою навколо гетьмана. Військо визначало політичну та адміністративну структуру. Судочинство та податки базувалися на козацьких звичаях.

Домашнє завдання: Опрацювати & 21-22 стр. 176-181, напишіть 3–4 речення, пояснюючи, як козацька держава поєднувала демократичні елементи (ради, вибори) і централізовану владу гетьмана.