" Моделювання відкритого уроку"

   Інтерактивні вправи для сучасного вчителя: від початку до підсумків

 

1. Початок уроку (5-7 хвилин)

Мета: зацікавити учнів, налаштувати на роботу.

"Мікрофон запитань": учитель поставити цікаве запитання (наприклад, "Що б ти взяв із собою на безлюдний острів?" або "Як ти поясниш поняття Х другому?"). Учні відчули швидко і по черзі.

"Словесний калейдоскоп": учитель починає речення, а учні доповнюють його в чаті чи голосом (наприклад, "Сьогодні на уроці я хочу знати...").

"Розігрів": коротка гра або вправа на асоціації. Наприклад, "Назви слова, що починається на букву останнього слова попереднього учня".

«Мапа настрою»: учні вибирають смайлик чи картинку, яка відповідає їхньому настрою, та пояснюють вибір.

«Шукаємо скарб»: у кімнаті або на зображенні сховано підказку, яка вкаже тему уроку. Учні разом знають її.

"Геометрія думок": учні створюють малюнок або схему, що асоціюється з темою (на сторінці або в онлайн-додатках).

 

2. Етап пояснення матеріалу (10-15 хвилин)

Мета: зробити подачу матеріалу зрозумілою та цікавою.

«Історія в картинках»: учитель показує серію картинок або мемів, які пояснюють матеріал, і просить учнів відновити або доповнити логіку.

"Ситуативний театр": учні представляють сценку чиову роль гри, пов'язану з темою уроку.

"Ефект доміно": учитель дає одну інформацію, а учні дають наступні факти, пов'язані з нею.

"Секретна коробка": учитель демонструє об'єкт чи малюнок і ставить питання: "Як це пов'язане з темою?"

«Розфарбуй тему»: учні підтримують чи схему малюнок і заповнюють кольорами згідно з поясненнями вчителя.

"Дослід онлайн": короткий експеримент або демонстрація, які учні можуть виконуватися вдома (наприклад, з папером, водою, предметами).

 

3. Етап закріплення (10-15 хвилин)

Мета: перевірити та закріпити знання.

«Інтерактивний ланцюжок»: кожен учень відповідає на частину питань або дає свою інформацію до загальної відповіді.

"Мозковий штурм": учні генерують ідеї чи відповіді на запитання в чаті чи спільному документі.

"Пазли знань": учні містять частини тексту, схеми чи приклади й збирають їх в одну логічну структуру.

"Склади історії": учні разом вигадують історію, пов'язану з матеріалом уроку, кожен додає по одному реченню.

«Міні-турнір»: розділіть учнів на групи, які відзначилися на питання, вибираючи бали для правильних відповідей.

"Інтерактивні картки": у LearningApps чи Quizlet учні забезпечують завдання на встановлення відповідей чи заповнення пропусків.

 

4. Підсумок і рефлексія (5-7 хвилин)

Мета: підбити підсумки уроку, оцінити результати.

«Світлофор»: учні обирають кольори (зелений – зрозумів, жовтий – маю питання, червоний – не зрозумів) і пояснюють свій вибір.

"Три слова": кожен учень пише три слова, які найкраще описують урок.

"Електронний щоденник": учні заповнюють анкету в Google Формі: "Що сподобалось? Що побачили? Що залишилось незрозумілим?"

"Графічна рефлексія": учні малюють смайлик, схему або простий малюнок, що відображає їх настрій та розуміння матеріалу.

"Міст у майбутнє": учні проблеми на питання: "Що з цього уроку стане корисним для наступного?"

«Оцінка уроку»: учні пишуть 1-2 речення, оцінюючи урок і свою роботу.

 

 

 

 

 

Приклад 1.

План відкритого дистанційного уроку з математики

Тема: "Множення у світі цікавинок" (3–4 клас, тема: множення чисел, властивості множення).

Мета: формувати уявлення про множення як дію, розвивати навички розв'язання задач, використовувати у життєвих ситуаціях.

1. Початок уроку (5-7 хвилин)

Мета: активізувати увагу, мотивувати до теми уроку.

"Цифрова загадка": вчитель демонструє код із чисел (наприклад, 3×4, 5×2) і запитує: "Що спільного між цими прикладами? Як вони пов'язані з життям?"

"Математичний блискавичний бій": у чаті вчитель пише вірази (наприклад, 2×3, 4×5), учні швидко беруть участь. Хто перший – отримує бал.

Віртуальний тур "Множення в житті": демонструються приклади, де множення використання в реальному житті: упаковки продуктів, квітки, гроші. Учні обговорюють, яку ситуацію знають вони.

Карта настрою: учні в Google Jamboard або Padlet залишають смайлик, який показує їхню сторінку перед уроком.

Інтерактивна гра: у Wordwall чи Kahoot вчитель запускає гру на тему "Множення: так чи ні" (учні відповідають на прості питання).

 

2. Етап пояснення матеріалу (10-15 хвилин)

Мета: пояснити новий матеріал інтерактивними методами.

"Множення у лісі": історія з анімацією (наприклад, про білочку, яка збирає горіхи: 2 дерева по 5 горіхів на кожного). Діти рахують і виводять правило множення.

Відео-урок: коротке відео з поясненням (наприклад, чому множення – це додавання однакових чисел).

«Чарівний калькулятор»: у вчителя є «чарівний калькулятор» (наприклад, онлайн-калькулятор із візуалізацією), який швидко розв’язує приклади. Учні коментують, як він працює.

Інтерактивна таблиця множення: учні за допомогою LearningApps заповнюють таблицю множення.

Практичне завдання: учитель показує задачі (наприклад, скільки яблук у 3 кошиках по 4 штуки) у видимому форматі.

3. Етап закріплення (10-15 хвилин)

Мета: закріпити знання через вправи.

«Множення в магазині»: учні виявляють себе покупцями та обчислюють, скільки грошей потрібно на 3 упаковки печива по 4 грн кожна.

Інтерактивні задачі: у Wordwall вчитель створює гру, де учні перетягують правильні відповіді до завдань.

"Математичний художник": учні малюють позицію, де виконують множення (наприклад, скільки колись у 3 велосипедів).

Гра "Ланцюжок множення": один учень називає приклад (3×2), наступний продовжує інший приклад, використовуючи результат попереднього (6×4).

Онлайн-вікторина: у Kahoot або Quizizz учні віддають на запитання з множенням.

 

4. Етап підсумку і рефлексії (5-7 хвилин)

Мета: узагальнити знання, оцінити душевний стан.

"Математичне колесо": учні в LearningApps обирають випадкові питання про множення, змагання та підтримку бали.

Хмара слів: у WordArt учні пишуть, з чим у них асоціюється множення.

"Лист множенню": у спільному документі учні пишуть побажання чи коментарі темі уроку.

Рефлексія-смайлик: учні обирають смайлик у Google Формі, який відображає їх настрій і розуміння теми.

"Одне речення": кожен учень у чаті пише одне речення про те, що нового побачив сьогодні.

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 2.

Тема уроку: "Сила природи: як вітер змінює світ" (природознавство/я досліджую світ)

Мета: формувати уявлення про вітер як природне явище, його вплив на довкілля та життя людини, розвивати критичне мислення, навички дослідження та командної роботи.

1. Початок уроку (5-7 хвилин)

Мета: активізувати увагу, налаштувати дітей на роботу, мотивувати до вивчення теми.

"Магічна загадка": демонструє анімацію (в PowerPoint чи онлайн-ресурсах), де вітер рухає об'єкти (листя, корабель, повітряні кульки). Питання: "Що об' шкодою ці явища?"

Гра "Детективи": у чаті з'являються підказки (відео звуків вітру, рухливі об'єкти), діти здогадуються, що це за природне явище.

Карта вітрів: інтерактивна карта світу, яка показує реальні потоки вітру онлайн (Windy). Учні коментують, що бачать.

"Словесний ураган": діти пишуть у спільному документі чи чаті слова-асоціації до слова "вітер".

Ментальна карта: у Miro або Jamboard вчитель створює схему з темою "Вітер", куди учні дають своє очікування від уроку.

 

2. Етап пояснення матеріалу (10-15 хвилин)

Мета: ознайомити дітей із поняттями, розкрити основну інформацію.

Інтерактивна презентація: у PowerPoint або Canva з анімаціями. На слайдах загадки, короткі відео та GIF про вітер.

"Подорож із вітром": інтерактивний квест, де учні обирають шлях (наприклад, як вітер силами кораблів чи створює бурі).

Експеримент онлайн: учитель проводити простий експеримент із повітряною кулькою чи вентилятором, пояснюючи природу вітру.

Відео-дослідження: короткий ролик про вплив вітру на природу (ерозія, хвилі). Діти відповідати на запитання після перегляду.

Ситуативне запитання: "Що було б, як би вітер раптово зник?" Обговорення.

3. Етап закріплення (10-15 хвилин)

Мета: закріпити отримані знання через інтерактивні вправи.

Гра "Вірю-не вірю": учитель зачитує підтвердження, а учні вказують, чи правда це. Наприклад: "Вітер рухає хмари".

"Мандрівка у хмарах": онлайн-тест у Kahoot із запитаннями про вітер.

Діаграма Венна: учні порівнюють "користь" і "шкоду" від вітру у Canva чи Padlet.

Завдання "Малюнок-відповідь": діти малюють, як уявляють вітер (можна зробити у Paint чи на папері).

Створення мемів: запропонувати дітям зробити мем про вітер (з доступними картинками або своїми фото).

 

4. Етап підсумку і рефлексії (5-7 хвилин)

Мета: підбити підсумки, оцінити емоційний стан учнів, надати зворотний зв'язок.

«Мікрофон емоцій»: кожен учень одним словом описує ваші враження від уроку.

"Хмара слів": у WordArt учні створюють хмару слів, які асоціюються з уроком.

«Піраміда знань»: учитель попросити кожного учня написати в чаті три факти про вітер, які вони побачили сьогодні.

Електронний щоденник: учні заповнюють Google Форму, відповідаючи на запитання: "Що я бачив? Що було цікавим? Що хочу вас ще?"

Смайлики-оцінки: у чаті діти обирають смайлик, який відповідає їхньому настрою після уроку (