Модифікована програма хімія 8 клас

Ключова компетентність

Предметний зміст ключової компетентності і навчальні ресурси для її формування

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовою

Уміння:

- використовувати в мовленні хімічні терміни, поняття, символи, сучасну українську наукову термінологію і номенклатуру;

- формулювати відповідь на поставлене запитання;

- аргументовано описувати хід і умови проведення хімічного експерименту;

- обговорювати результати дослідження і робити висновки;

- брати участь в обговоренні питань хімічного змісту, чітко, зрозуміло й образно висловлювати свою думку;

- складати усне і письмове повідомлення на хімічну тему, виголошувати його.

Ставлення:

- цінувати наукову українську мову;

- критично ставитись до повідомлень хімічного характеру в медійному просторі;

- популяризувати хімічні знання.

Навчальні ресурси:

- підручники і посібники, науково-популярна і художня література, електронні освітні ресурси;

- навчальні проекти та презентування їхніх результатів.

Спілкування іноземними мовами

Уміння:

- читати й розуміти іншомовні навчальні й науково-популярні тексти хімічного змісту;

- створювати тексти повідомлень із використанням іншомовних джерел;

- читати іноземною мовою і тлумачити хімічну номенклатуру;

- пояснювати хімічну термінологію іншомовного походження.

Ставлення:

- цікавитись і оцінювати інформацію хімічного змісту іноземною мовою;

- обговорювати деякі питання хімічного змісту із зацікавленими носіями іноземних мов.

Навчальні ресурси:

- медійні і друковані джерела іноземною мовою.

Математична компетентність

Уміння:

- застосовувати математичні методи для розв‘язування завдань хімічного характеру;

- використовувати логічне мислення, зокрема, для розв’язування розрахункових і експериментальних задач, просторову уяву для складання структурних формул і моделей речовин;

- будувати і тлумачити графіки, схеми, діаграми, складати моделі хімічних сполук і процесів.

Ставлення:

- усвідомлювати необхідність математичних знань для розв’язування наукових і хіміко-технологічних проблем.

Навчальні ресурси:

- навчальні завдання на виконання обчислень за хімічними формулами і рівняннями реакцій;

- представлення інформації в числовій чи графічній формах за результатами хімічного експерименту та виконання навчальних проектів.

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння:

- пояснювати природні явища, процеси в живих організмах і технологічні процеси на основі хімічних знань;

- формулювати, обговорювати й розв’язувати проблеми природничо-наукового характеру;

- проводити досліди з речовинами з урахуванням їхніх фізичних і хімічних властивостей;

- виконувати експериментальні завдання і проекти, використовуючи знання з інших природничих предметів;

- використовувати за призначенням сучасні прилади і матеріали;

- визначати проблеми довкілля, пропонувати способи їх розв’язування;

- досліджувати природні об'єкти.

Ставлення:

- усвідомлювати значення природничих наук для пізнання матеріального світу; наукове значення основних природничо-наукових понять, законів, теорій, внесок видатних учених у розвиток природничих наук;

- оцінювати значення природничих наук і технологій для сталого розвитку суспільства;

- висловлювати судження щодо природних явищ із погляду сучасної природничо-наукової картини світу.

Навчальні ресурси:

- навчальне обладнання і матеріали, засоби унаочнення;

- міжпредметні контекстні завдання;

- інформаційні й аналітичні матеріали з проблем стану довкілля, ощадного використання природних ресурсів і синтетичних матеріалів;

- інформаційні матеріали про сучасні досягнення науки і техніки.

Інформаційно-

цифрова компетентність

Уміння:

- використовувати сучасні пристрої для добору хімічної інформації, її оброблення, збереження і передавання;

- створювати інформаційні продукти хімічного змісту.

Ставлення:

- критично оцінювати хімічну інформацію з різних інформаційних ресурсів;

- дотримуватись авторського права, етичних принципів поводження з інформацією;

- усвідомлювати необхідність екологічних методів та засобів утилізації цифрових пристроїв.

Навчальні ресурси:

- електронні освітні ресурси;

- віртуальні хімічні лабораторії.

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння:

- організовувати самоосвіту з хімії: визначати мету, планувати, добирати необхідні засоби;

- спостерігати хімічні об'єкти та проводити хімічний експеримент;

- виконувати навчальні проекти хімічного й екологічного змісту.

Ставлення:

- виявляти допитливість щодо хімічних знань;

- прагнути самовдосконалення;

- осмислювати результати самостійного вивчення хімії;

- розуміти перспективу власного розвитку упродовж життя, пов'язаного із хімічними знаннями.

Навчальні ресурси:

- медійні джерела, дидактичні засоби навчання.

Ініціативність і підприємливість

Уміння:

- виробляти власні цінності, ставити цілі, діяти задля досягнення їх, спираючись на хімічні знання;

- залучати партнерів до виконання спільних проектів з хімії;

- виявляти ініціативність до роботи в команді, генерувати ідеї, брати відповідальність за прийняття рішень, вести діалог  задля досягнення спільної мети під час виконання хімічного експерименту і навчальних проектів.

Ставлення:

- вірити в себе, у власні можливості;

- виважено ставитися до вибору майбутнього напряму навчання, пов’язаного з хімією;

- бути готовими до змін та інновацій.

Навчальні ресурси:

- література про успішних винахідників і підприємців;

- зустрічі з успішними людьми;

- бізнес-тренінги, екскурсії на сучасні підприємства.

Соціальна та громадянська компетентності

Уміння:

- співпрацювати з іншими над реалізацією соціально значущих проектів, що передбачають використання хімічних знань;

- працювати в групі зацікавлених людей, співпрацювати з іншими групами, залучати ширшу громадськість до розв’язування проблем збереження довкілля.

Ставлення:

- виявляти патріотичні почуття до України, любов до малої батьківщини;

- дотримуватись загальновизнаних моральних принципів і цінностей;

- бути готовими відстоювати ці принципи і цінності;

- виявляти зацікавленість у демократичному облаштуванні оточення й екологічному облаштуванні довкілля;

- оцінювати необхідність сталого розвитку як пріоритету міжнародного співробітництва;

- шанувати розмаїття думок і поглядів;

- оцінювати й шанувати внесок видатних українців, зокрема вчених-хіміків, у суспільний розвиток.

Навчальні ресурси:

- навчальні проекти, тренінги.

Обізнаність та самовираження у сфері культури

Уміння:

- використовувати сучасні хімічні засоби і матеріали для втілення художніх ідей і виявлення власної творчості;

- пояснювати взаємозв’язок мистецтва і хімії.

Ставлення:

- цінувати вітчизняну і світову культурну спадщину, до якої належать наука і мистецтво.

Навчальні ресурси:

- твори образотворчого мистецтва, музичні й літературні твори як ілюстрації до вивчення хімічних явищ;

- контекстні завдання;

- синхроністична таблиця.

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння:

- усвідомлювати причинно-наслідкові зв’язки у природі і її цілісність;

- використовувати хімічні знання для пояснення користі і шкоди здобутків хімії і хімічної технології для людини і довкілля;

- влаштовувати власне життєве середовище без шкоди для себе, інших людей і довкілля;

- дотримуватися здорового способу життя;

- безпечно поводитись із хімічними сполуками і матеріалами в побуті;

- брати участь у реалізації проектів, спрямованих на поліпшення стану довкілля завдяки досягненням хімічної науки;

- дотримуватися правил екологічно виваженої поведінки в довкіллі.

Ставлення:

- підтримувати й утілювати на практиці концепцію сталого розвитку суспільства;

- розуміти важливість гармонійної взаємодії людини і природи;

- відповідально й ощадно ставитися до використання природних ресурсів як джерела здоров’я і добробуту та безпеки людини і спільноти;

- оцінювати екологічні ризики і бути готовим до розв‘язування проблем довкілля, використовуючи знання з хімії.

Навчальні ресурси:

- навчальні проекти;

- якісні й кількісні задачі екологічного змісту.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Вимоги навчальних досягнень учнів з індивідуальної програми розвитку

Повторення найважливіших питань курсу хімії 7 класу. Найважливіші хімічні поняття.

Прості й складні речовини (кисень, вода). Реакції розкладу, сполучення.

Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою.

Масова частка елемента в складній речовині.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою, записує їхні символи;

наводить приклади формул і назв простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; рівнянь реакцій: добування кисню з гідроген пероксиду і води;  кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом, води з кальцій оксидом, натрій оксидом, фосфор(V) оксидом, карбон(ІV) оксидом; реакцій розкладу і сполучення.

Діяльнісний компонент

обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою, масову частку елемента в складній речовині.

Ціннісний компонент

критично ставиться до власних знань і умінь із хімії.

Знаннєвий компонент

називає хімічні елементи в межах 10 за сучасною науковою українською номенклатурою, записує їхні символи за допомогою асистента вчителя.

наводить приклади назв простих (метали і неметали) добування кисню з гідроген пероксиду і води;  кисню з воднем,

Діяльнісний компонент

обчислює відносну атомну масу речовини, Ціннісний компонент

критично ставиться до власних знань і умінь із хімії.

Тема 1. Будова атома. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Короткі історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів. Поняття про лужні, інертні елементи, галогени.

Будова атома. Склад атомних ядер (протони і нейтрони). Протонне число. Нуклонне число. Будова електронних оболонок

атомів хімічних елементів № 1-20. Стан електронів у атомі. Електронні орбіталі. Енергетичні рівні та підрівні; їх заповнення електронами в атомах хімічних елементів № 1-20. Електронні та графічні електронні формули атомів хімічних елементів № 1-20. Поняття про радіус атома.

Періодичний закон Д. І. Менделєєва (сучасне формулювання). Періодична система хімічних елементів, її структура.

Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома.

Значення періодичного закону. Демонстрації

1. Періодична система хімічних елементів (довга і коротка форми).
2. Моделі атомів (віртуальні 3D).

3. Форми електронних орбіталей (віртуальні 3D).

Навчальні проекти

1. Із історії відкриття періодичної системи хімічних елементів.

2. Форми Періодичної системи хімічних елементів.

3. Хімічні елементи в літературних творах.

4. Цікаві історичні факти з відкриття і походження назв хімічних елементів.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

формулює періодичний закон;

записує: електронні та графічні електронні формули атомів 20 хімічних елементів;

пояснює періодичність зміни властивостей хімічних елементів (№ 1–20); залежність характеру елементів та властивостей їхніх сполук від електронної будови атомів;

наводить приклади лужних, інертних елементів, галогенів.

Діяльнісний компонент

розрізняє атомне ядро, електрони, протони, нейтрони; періоди (великі й малі), головні (А) та побічні (Б) підгрупи періодичної системи; металічні та неметалічні елементи;

характеризує склад атомних ядер (кількість протонів і нейтронів), розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах перших 20 хімічних елементів; хімічний елемент (№ 1–20) за його положенням у періодичній системі, зміни радіусів атомів у періодах і підгрупах, металічних і неметалічних властивостей елементів; структуру періодичної системи (періоди: великі й малі, групи й підгрупи (А і Б);

аналізує інформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хімічного елемента;

використовує інформацію, закладену в періодичній системі, для класифікації елементів (металічний або неметалічний), та визначення їхньої валентності, класифікації простих речовин (метал або неметал).

Ціннісний компонент

усвідомлює значення прийому класифікації в науці;

обґрунтовує фізичну сутність періодичного закону;

оцінює значення періодичного закону як одного із фундаментальних законів природи.

Знаннєвий компонент

формулює періодичний закон;

записує: електронні формули атомів 3 хімічних елементів;

наводить приклади лужних, інертних елементів, галогенів.

Діяльнісний компонент

розрізняє атомне ядро, електрони, протони, нейтрони; періоди (великі й малі), головні (А) та побічні (Б) підгрупи періодичної системи; металічні та неметалічні елементи;

аналізує інформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хімічного елемента;

використовує інформацію, закладену в періодичній системі, для класифікації елементів (металічний або неметалічний елементів. Ціннісний компонент

усвідомлює значення прийому класифікації в науці;

обґрунтовує фізичну сутність періодичного закону;

оцінює значення періодичного закону як одного із фундаментальних законів природи.

Тема 2. Хімічний зв’язок і будова речовини. Природа хімічного зв’язку. Електронегативність атомів хімічних елементів. Ковалентний зв'язок, його утворення. Полярний і неполярний ковалентний зв’язок. Електронні формули молекул. Йони. Йонний зв’язок, його утворення.

Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали. Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток.

Демонстрації

4. Моделі кристалічних ґраток різних типів.
5. Зразки речовин атомної, молекулярної та йонної будови.

Лабораторні  досліди 

1. Ознайомлення з фізичними властивостями речовин атомної, молекулярної та йонної будови.

Практичні роботи

1. Дослідження фізичних властивостей речовин з різними типами кристалічних ґраток (наприклад: цукру, кухонної солі, графіту).

Навчальні проекти

5. Використання кристалів у техніці.

6. Кристали: краса і користь.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає види хімічного зв’язку, типи кристалічних ґраток;

наводить приклади сполук із ковалентним (полярним і неполярним) та йонним хімічними зв’язками, атомними, молекулярними та йонними кристалічними ґратками;

пояснює утворення йонного, ковалентного (полярного і неполярного) зв'язків.

Діяльнісний компонент

складає електронні формули молекул;

характеризує особливості ковалентного та йонного зв’язків, кристалічної будови речовин з різними видами хімічного зв'язку;

визначає вид хімічного зв’язку в типових випадках, полярність ковалентного зв'язку;

прогнозує фізичні властивості та практичне використання речовин залежно від виду хімічного зв'язку і типу кристалічних ґраток;

використовує поняття електронегативності для характеристики хімічних зв'язків.

Ціннісний компонент

обґрунтовує природу хімічних зв'язків; фізичні властивості речовин залежно від типів кристалічних ґраток;

робить висновки про тип кристалічних ґраток речовин на основі виду хімічного зв’язку в них.

Знаннєвий компонент

називає види хімічного зв’язку.

наводить приклади сполук із ковалентним (полярним і неполярним) та йонним хімічними зв’язками, пояснює утворення йонного, ковалентного (полярного і неполярного) зв'язків.

Діяльнісний компонент

складає електронні формули молекул;

прогнозує фізичні властивості та практичне використання речовин залежно від виду хімічного. Ціннісний компонент

обґрунтовує природу хімічних зв'язків; робить висновки про тип кристалічних ґраток речовин на основі виду хімічного зв’язку в них.

Тема 3. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами. Кількість речовини. Моль – одиниця кількості речовини. Стала Авогадро.

Молярна маса.

Закон Авогадро. Молярний об’єм газів.

Відносна густина газів. Розрахункові задачі

5. Обчислення молярної маси речовини.

6. Обчислення числа частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі.

7. Обчислення за хімічною формулою маси даної кількості речовини і кількості речовини за відомою масою.

8. Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов.

9. Обчислення з використанням відносної густини газів.

Демонстрації

6. Зразки речовин кількістю речовини 1 моль (або однакової кількості речовини).

Розрахункові задачі

5. Обчислення молярної маси речовини.

6. Обчислення числа частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі.

7. Обчислення за хімічною формулою маси даної кількості речовини і кількості речовини за відомою масою.

8. Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов.

9. Обчислення з використанням відносної густини газів.

Демонстрації

6. Зразки речовин кількістю речовини 1 моль (або однакової кількості речовини).

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає одиницю вимірювання кількості речовини, молярний об’єм газів за нормальних умов, сталу Авогадро;

пояснює сутність фізичної величини кількість речовини.

Діяльнісний компонент

установлює взаємозв'язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини);

обчислює число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі; молярну масу, масу і кількість речовини; об’єм даної маси або кількості речовини газу за нормальних умов; відносну густину газу за іншим газом, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

Ціннісний компонент

робить висновки щодо значущості математичних знань для розв’язування хімічних задач.

Знаннєвий компонент

називає одиницю вимірювання кількості речовини, пояснює сутність фізичної величини кількість речовини.

Діяльнісний компонент

установлює взаємозв'язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини);

Ціннісний компонент

робить висновки щодо значущості математичних знань для розв’язування хімічних задач.

Тема 4. Основні класи неорганічних сполук. Класифікація неорганічних сполук, їхні склад і номенклатура.

Фізичні властивості оксидів. Хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами.

Фізичні властивості кислот. Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами, основами, солями. Реакція нейтралізації. Ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами.

Фізичні властивості основ. Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Хімічні властивості нерозчинних основ: взаємодія з кислотами і розкладання внаслідок нагрівання. Заходи безпеки під час роботи з лугами.

Хімічні властивості амфотерних гідроксидів: взаємодія з кислотами, лугами (в розчині, при сплавлянні).

Фізичні властивості середніх солей. Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями.

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.

    Поширеність у природі та використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля і здоров’я людини. Розрахункові задачі

10. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

Демонстрації

7. Зразки оксидів.

8. Взаємодія кислотних і основних оксидів з водою.

9. Зразки кислот.

10. Хімічні властивості кислот.

11.  Зразки основ.

12. Хімічні властивості лугів.

13. Добування і хімічні властивості нерозчинних основ.

14. Доведення амфотерності цинк гідроксиду.  

15. Таблиця розчинності кислот, основ, амфотерних гідроксидів і солей.

16. Зразки солей.

17. Хімічні властивості солей.

18. Взаємодія кальцій оксиду з водою, дослідження добутого розчину індикатором, пропускання вуглекислого газу в   розчин, що утворився.

Лабораторні досліди

2. Взаємодія лугів з кислотами в розчині.
3. Взаємодія хлоридної кислоти з металами.

4.               Взаємодія металів із солями у водному розчині.
5. Взаємодія солей з лугами у водному розчині.
6. Реакція обміну між солями в розчині
7. Розв’язування експериментальної задачі на прикладі реакції обміну.

Практичні роботи

2. Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук.

3. Розв’язування експериментальних задач.

Домашній експеримент

1. Дія на сік буряка чи червоноголової капусти лимонного соку, оцту, розчину харчової соди, мильного розчину.

Навчальні проекти

7. Неорганічні речовини – представники основних класів у будівництві й побуті.

8. Хімічний склад і використання мінералів.

9. Вплив хімічних сполук на довкілля і здоров’я людини.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає оксиди, основи, кислоти, амфотерні гідроксиди, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою;

наводить приклади оснόвних, кислотних і амфотерних оксидів, оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот, розчинних і нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей.

Діяльнісний компонент

розрізняє несолетворні й солетворні (кислотні, основні, амфотерні) оксиди, розчинні й нерозчинні основи, кислоти за складом (оксигеновмісні, безоксигенові) та основністю (одно-, дво-, триосновні), середні солі; реакції заміщення, обміну, нейтралізації;

описує поширеність представників основних класів неорганічних сполук у природі;

складає хімічні формули оксидів, основ, амфотерних гідроксидів (Алюмінію, Цинку), кислот, середніх солей; рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів; кислот, лугів, нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів,  середніх солей;

порівнює за хімічними властивостями основні, кислотні та амфотерні оксиди, луги і нерозчинні основи;

класифікує неорганічні сполуки за класами;

характеризує поняття амфотерності, фізичні та хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей, амфотерних гідроксидів;

установлює генетичні зв’язки між простими і складними речовинами, основними класами неорганічних сполук;

обчислює за рівняннями хімічних реакцій масу, кількість речовини та об’єм газу (н. у.) за відомою масою, кількістю речовини, об’єму одного з реагентів чи продуктів реакції, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

використовує сучасну українську номенклатуру основних класів неорганічних сполук; таблицю розчинності кислот, основ та солей для складання рівнянь хімічних реакцій; індикатори для виявлення

кислот і лугів;

планує експеримент, проводить його, описує спостереження, робить висновки;

прогнозує перебіг хімічних реакцій солей і кислот з металами, використовуючи ряд активності металів;

дотримується запобіжних заходів під час роботи з кислотами і лугами

розв’язує експериментальні задачі, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

обґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням неорганічних речовин;

оцінює значення найважливіших представників основних класів неорганічних сполук;

висловлює судження про значення хімічного експерименту як способу набуття нових знань; вплив речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини; вплив діяльності людини на стан довкілля й охорону від забруднень.

Знаннєвий компонент

називає оксиди, основи, кислоти, амфотерні гідроксиди, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою;

Діяльнісний компонент

розрізняє несолетворні й солетворні оксиди, розчинні й нерозчинні основи, кислоти, середні солі; реакції заміщення, обміну, нейтралізації;

описує поширеність представників основних класів неорганічних сполук у природі;

порівнює за хімічними властивостями основні, кислотні та амфотерні оксиди, луги і нерозчинні основи;

використовує сучасну українську номенклатуру основних класів неорганічних сполук; таблицю розчинності кислот, основ та солей для складання рівнянь хімічних реакцій; індикатори для виявлення

кислот і лугів;

дотримується запобіжних заходів під час роботи з кислотами і лугами

Ціннісний компонент

обґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням неорганічних речовин;

вплив речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини; вплив діяльності людини на стан довкілля й охорону від забруднень.