Модифікована програма з геометрії для учня 7 класу з ООП
( Категорія: інтелектуальні порушення. Зміна концептуальної складності та очікуваних pезультатів)
Розроблена до Модельної програми (автор Істер О. С)
Модифікована програма з геометрії
для учня 7 класу з ООП
( Категорія: інтелектуальні порушення. Зміна концептуальної складності та очікуваних pезультатів)
Пояснювальна записка
Навчальну програму створено на основі Державного стандарту базової середньої освіти.
Метою базової середньої освіти є розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їхньої соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, виховання відповідального, шанобливого
ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу.
Реалізація мети базової середньої освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як:
у визначенні мети та організації освітнього процесу, підтримка пізнавального інтересу та наполегливості;
дорослими;
надбання і традицій, державної мови;
Метою математичної освітньої галузі є розвиток особистості учня через формування математичної компетентності у взаємозв’язку з іншими ключовими компетентностями для успішної освітньої та подальшої
професійної діяльності впродовж життя, що передбачає засвоєння системи знань, удосконалення вміння розв’язувати математичні та практичні задачі; розвиток логічного мислення та психічних властивостей особистості; розуміння можливостей застосування математики в особистому та суспільному житті.
В таблиці подано компетентнісний потенціал математичної освітньої галузі.
№ |
Ключові компетентності |
Уміння та ставлення |
1 |
Вільне володіння державною мовою |
Уміння: чітко і зрозуміло формулювати думки, аргументувати, ставити запитання і розпізнавати проблеми, формулювати висновки на основі інформації, поданої в різних формах,доречно та коректно вживати в мовленні математичну термінологію, вести критичний та конструктивний діалог, поповнювати свій словниковий запас Ставлення: визнання важливості чітких і лаконічних формулювань та повага до державної мови |
2 |
Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами |
Уміння: розуміти і перетворювати тексти математичного змісту рідною мовою, зіставляти математичні терміни та поняття рідною та державною мовами, правильно та доречно вживати математичну термінологію, грамотно висловлюватися Ставлення: розуміння цінності мовного різноманіття та повага до рідної мови |
|
Здатність спілкуватися іноземними мовами |
Уміння: поповнювати словниковий запас математичними термінами іншомовного походження,зіставляти математичний термін або його буквене означення з відповідником іноземною мовою для пошуку інформації в іншомовних джерелах Ставлення: усвідомлення важливості правильного використання математичних термінів та позначення їх у різних мовах у навчанні та повсякденному житті |
3 |
Математична компетентність |
Уміння: оперувати текстовою і числовою інформацією, геометричними об’єктами на площині та в просторі, встановлювати кількісні та просторові відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо), обирати, створювати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати, здійснювати прогнози в контексті навчальних і практичних задач, доводити правильність тверджень, застосовувати логічні способи мислення під час розв’язування пізнавальних і практичних задач, пов’язаних з реальними об’єктами, використовувати математичні методи в життєвих ситуаціях Ставлення: готовність шукати пояснення та оцінювання правильності аргументів, усвідомлення важливості математики як мови науки, техніки та технологій |
4 |
Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій |
Уміння: будувати та досліджувати математичні моделі природних явищ і процесів, робити висновки на основі міркувань та свідчень, обґрунтовувати рішення Ставлення: критичне оцінювання досягнень науково-технічного прогресу, усвідомлення важливості математики для опису та пізнання навколишнього світу |
|
5 |
Інноваційність |
Уміння: генерувати нові ідеї щодо розв’язання проблемної ситуації, аналізувати та планувати їхнє втілення Ставлення: відкритість до інновацій, позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших осіб |
|
6 |
Екологічна компетентність |
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі, які можна розв’язати, використовуючи засоби математики, оцінювати, прогнозувати вплив людської діяльності на довкілля через побудову та дослідження математичних моделей природних процесів і явищ Ставлення: зацікавленість у дотриманні умов екологічної безпеки та сталому розвитку суспільства, визнання ролі математики в розв’язанні проблем довкілля |
|
7 |
Інформаційно-комунікаційна компетентність |
Уміння:структурувати дані,діяти за алгоритмом та складати алгоритм,визначати статність даних для розв’язання задачі, використовувати різні знакові системи,оцінювати достовірність інформації, доводити істинність тверджень Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання, усвідомлення важливості інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного розв’язання математичних задач |
|
8 |
Навчання впродовж життя |
Уміння: організовувати та планувати свою навчальну діяльність, моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності,доводити правильність чи помилковість суджень Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і умінь,зацікавленість у пізнанні світу та розуміння важливості навчання впродовж життя,прагнення вдосконалювати результати людської діяльності |
|
9 |
Громадянські та соціальні компетентності |
Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших осіб, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів,аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події у державі на основі статистичних даних, враховувати правові, етичні й соціальні наслідки прийняття рішень,розпізнавати інформаційні маніпуляції Ставлення: налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків Соціальні компетентності Уміння: співпрацювати в команді для розв’язання проблеми, аргументувати та обстоювати власну позицію, приймати аргументовані рішення на основі аналізу всіх даних та формування причинно-наслідкових зв’язків проблемної ситуації Ставлення: відповідальність та ініціативність, упевненість у собі, рівне ставлення до інших осіб та відповідальність за спільну справу |
|
10 |
Культурна компетентність |
Уміння: бачити математику у творах мистецтва будувати фігури, графіки, схеми, діаграми тощо,унаочнювати математичні моделі, здійснювати необхідні розрахунки для встановлення пропорцій, відтворення перспектив, створення об’ємно-просторових композицій Ставлення: усвідомлення взаємозв’язків математики та культури на прикладах із живопису,музики, архітектури тощо, розуміння важливості внеску математиків у загальносвітову культуру |
Базові знання математичної освітньої галузі для 7–9 класів за курс геометрії, передбачені Державним стандартом,
що реалізуються цією програмою, є такими.
Методологія математики: математична термінологія і символіка; математичні твердження; аксіоми і теореми;методи доведення тверджень; індуктивні та
дедуктивні міркування; формулювання, доведення та спростування гіпотез;метод математичного моделювання.
Геометрія і вимірювання геометричних величин: первинні геометричні об’єкти (фігури та відношення); аксіоми планіметрії; найпростіші геометричні фігури; трикутники, многокутники; основні геометричні форми: лінії, поверхні, тіла; коло і круг; многогранники і тіла обертання: призма, піраміда, циліндр, конус, куля; геометричні перетворення (рухи, перетворення подібності); рівність та подібність фігур; вимірювання відрізків та кутів; площа плоскої геометричної фігури; об’єм та площа поверхні тіла; вимірювання та обчислення площ і об’ємів фігур.
Координати і вектори: система координат, прямокутна декартова система координат; лінії в прямокутній декартовій системі координат на площині; скалярні та векторні величини; координати вектора; відношення векторних величин; операції над векторами.
Структура предмету
Загальний обсяг навчального навантаження циклу базового предметного навчання базової середньої освіти, зі математики 7-8 класів для закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою.
Назва Освітньої галузі |
Кількість годин на тиждень та рік |
|||||||||
|
7 клас |
8 клас |
9 клас |
|||||||
Математична |
на |
5 |
4 |
6 |
5 |
4 |
7 |
5 |
4 |
7 |
тиждень |
||||||||||
на рік |
175 |
140 |
210 |
175 |
140 |
245 |
175 |
140 |
245 |
Алгебра – 3год., Геометрія – 2 год.
Характеристика навчального змісту і особливостей його реалізації Курс геометрії в 7–9 класах закладів загальної середньої освіти логічно продовжує реалізацію завдань математичної освіти здобувачів освіти,
розпочату в початковій школі та 5–6 класах середньої школи, розширюючи і
доповнюючи ці завдання відповідно до вікових і пізнавальних можливостей здобувачів освіти.
У курсі геометрії в 7–9 класів можна виділити такі основні змістові лінії: наочна геометрія, геометричні фігури та їх властивості, геометричні величини, координати, вектори, початкові відомості зі стереометрії.
Змістова лінія «Наочна геометрія» сприяє розвитку просторових уявлень учнів у рамках вивчення планіметрії.
Змістові лінії «Геометричні фігури та їх властивості» та «Геометричні величини» націлені на отримання конкретних знань про геометричну фігуру як найважливішу математичну модель для опису навколишнього світу.
Систематичне вивчення властивостей геометричних фігур дасть змогу розвинути логічне мислення та показати застосування цих властивостей під час розв’язування завдань обчислювального та
конструктивного характеру, а також під час розв’язування практичних завдань.
Матеріал, пов’язаний зі змістовими лініями «Координати» та «Вектори», значною мірою несе в собі міжпредметні знання, які знаходять застосування у різних математичних дисциплінах, і суміжних предметах.
Головна лінія курсу геометрії – геометричні фігури та їх властивості. Першорядними поняттями курсу є основні (найпростіші) геометричні фігури (точка, пряма, площина) та основні відношення (належати, лежати між), які стосуються цих фігур. Це неозначувані поняття – для них не формуються
означення, але їхній зміст розкривається через опис, показ,характеристику. Для інших понять курсу геометрії формулюють означення, а їх властивості встановлюються шляхом доказових міркувань. Здобувачі освіти мають
усвідомити, що під час доведення теорем можна користуватися означеннями, аксіомами і раніше доведеними теоремами. Таким чином, відбувається поступовий перехід від наочно-інтуїтивного до формально-логічного підходу.
Фігури, що вивчаються: на площині, – точка, пряма, відрізок, промінь, кут, трикутник, чотирикутник, многокутник, коло, круг; у просторі (крім названих) – призма, піраміда, циліндр, конус, куля. Здобувачі освіти мають формулювати означення планіметричних фігур та їхніх елементів, зображати їх на малюнку, класифікувати кути, трикутники, чотирикутники, правильні многокутники.
Засвоєння стереометричного матеріалу обмежується формуванням уявлень учнів про взаємне розміщення прямих і площин у просторі, призму, піраміду, циліндр, конус, кулю.
У 7 класі учні ознайомлюються з основами геометричної науки —
означеннями, теоремами, основними методами доведення теорем, основними задачами на побудову. Також поглиблюються і систематизуються відомості про геометричні величини: довжину і градусну міру кута.
Однією з основних задач, що вивчається в курсі геометрії, є розв’язування трикутників.
Істотне місце у вивченні курсу геометрії посідають побудови фігур циркулем і лінійкою. Розв’язування задач на побудову фігур сприяє розвитку і творчого, і алгоритмічного мислення учнів.
Графічні вміння учнів уключають також і зображення геометричних фігур та їхніх елементів, виконання допоміжних побудов. Окрім того, побудови мають широке практичне застосування.
ПРОГРАМА
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учня |
Зміст навчального матеріалу |
Ключові компетентності |
Види навчальної діяльності |
Тема 1. ЕЛЕМЕНТАРНІ ГЕОМЕТРИЧНІ ФIГУРИ ТА ЇХ ВЛАСТИВОСТІ (8 год) |
|||
Учень: наводить приклади геометричних фігур, указаних у змісті; пояснює, що таке: точка, пряма, належати, лежати між, відрізок, промінь, кут, довжина відрізка, градусна міра кута, рівні відрізки, рівні кути, бісектриса кута, відстань між точками; формулює: властивості: розміщення точок на прямій; вимірювання й відкладання відрізків і кутів; класифікує кути (гострі, прямі, тупі, розгорнуті); вимірює та обчислює: довжину відрізка, градусну міру кута, використовуючи властивості їх вимірювання; зображує і знаходить на малюнках геометричні фігури, вказані у змісті застосовує вивчені означення і властивості до розв’язування задач |
Геометричні фігури.
Точка, пряма, відрізок, промінь, кут. Їх властивості.
Вимірювання відрізків і кутів. Бісектриса кута.
Відстань між двома точками |
Учень: наводить приклади геометричних фігур, yказаних у змісті; Hамaгається пояснити, що таке: точка, пряма, належати, лежати між, відрізок, промінь, кут, довжина відрізка, градyсна міpа кута, рівні відрізки, рівні кути, бісектpиса кyта, відстань між точками; намагається класифікyвати кути (гострі, прямі, тупі, розгорнуті); вимірює та обчислює з допомогою асистента вчителя або вчителя: довжину відрізка, градyсну міру кута. знаходить на малюнкаx геометричні фігyри, вказані у зміcті.
|
Фронтальна форма навчання, яка включає слухання пояснень вчительки, слухання та аналіз учням висловлювань інших учнів/учениць. Фронтальна робота. Виконання вправ (усно та письмово), передбачених очікуваними результатами навчання. Колективне розв’язання проблемних ситуацій. Самостійна робота. З допомогою вчителя або асистента вчителя виконання самостійних і тематичних контрольних робіт, інших видів робіт; виконання домашньої роботи. Групова робота. Робота в парах. Індивідуальна робота, яка включає: самостійну роботу з підручником; З допомогою вчителя або асистента вчителя виконання завдань біля дошки або в зошиті під час уроку; пошук інформації в Інтернеті. Дидактичні ігри Проєктна діяльність.
|
Тема 2. ВЗАЄМНЕ РОЗМІЩЕННЯ ПРЯМИХ НА ПЛОЩИНІ (18 год) |
|||
Учень: наводить приклади геометричних фігур, указаних у змісті співвідносить з об'єктами навколишньої дійсності: суміжні та вертикальні кути, паралельні та перпендикулярні прямі; пояснює: · що таке теорема, означення, ознака, наслідок, умова і вимога теореми, пряме і обернене твердження, доведення теореми; · суть доведення від супротивного; формулює: · · означення: суміжних і вертикальних кутів, паралельних і перпендикулярних прямих, перпендикуляра, відстані від точки до прямої; · · властивості: суміжних і вертикальних кутів; паралельних і перпендикулярних прямих, кутів, утворених при перетині паралельних прямих січною; · · ознаки паралельності прямих вимірює та обчислює відстань від точки до прямої; зображує та знаходить на малюнках: паралельні й перпендикулярні прямі; перпендикуляр; кути, утворені при перетині двох прямих січною; обґрунтовує паралельність і перпендикулярність прямих; доводить: властивості суміжних і вертикальних кутів; паралельних прямих; перпендикулярних прямих; застосовує вивчені означення і властивості до розв’язування задач |
Суміжні та вертикальні кути, їх властивості. Паралельні та перпендикулярні прямі, їх властивості.
Перпендикуляр. Відстань від точки до прямої. Кут між двома прямими, що перетинаються.
Кути, утворені при перетині двох прямих січною. Ознаки паралельності прямих.
Властивості кутів, утворених при перетині паралельних прямих січною |
Учень: наводить приклади геометричних фігур, указаних у змісті. Намагається співвідносити з об'єктами навколишньої дійсності: суміжні та вертикальні кути, паралельні та перпендикyлярні прямі; Читaє означення: суміжних і вертикальних кутів, паралельних і перпендикyлярних прямих, пеpпендикуляра, відстані від точки до пpямої. · З допомогою вчителя або асистента вчителя вимірює та обчислює відстань від тoчки до пpямої; З допомогою вчителя або асистента вчителя зображує та знаходить на малюнках: паpалельні й перпендикулярні прямі; пеpпендикуляр; кути, утворені при пеpетині двох пpямих січною; Намагається обґpунтовувати паpалельність і перпендикyлярність пpямих;
|
Фронтальна форма навчання, яка включає слухання пояснень вчительки, слухання та аналіз учнем висловлювань інших учнів/учениць. Фронтальна робота. Виконання вправ (усно та письмово), передбачених очікуваними результатами навчання. Колективне розв’язання проблемних ситуацій. Самостійна робота. З допомогою вчителя або асистента вчителя виконання самостійних і тематичних контрольних робіт, інших видів робіт; виконання домашньої роботи. Групова робота. Робота в парах. Індивідуальна робота, яка включає: самостійну роботу з підручником; З допомогою вчителя або асистента вчителя виконання завдань біля дошки або в зошиті під час уроку; пошук інформації в Інтернеті. Дидактичні ігри Проєктна діяльність.
|
Тема 3. ТРИКУТНИКИ. ОЗНАКИ РІВНОСТІ ТРИКУТНИКІВ (25 год) |
|||
Учень: наводить приклади: геометричних фігур, указаних у змісті; рівних фігур; пояснює, що таке рівні фігури; формулює: · · означення: зовнішнього кута трикутника; різних видів трикутників; бісектриси, висоти, медіани трикутника; · · властивості: рівнобедреного і прямокутного трикутників; · ознаки: рівності трикутників, рівнобедреного трикутника; класифікує трикутники за сторонами і за кутами; зображує та знаходить на малюнках: рівносторонні, рівнобедрені, прямокутні трикутники та їх елементи; зовнішній кут трикутника; рівні трикутники; обґрунтовує: належність трикутника до певного виду; рівність трикутників; доводить: властивості й ознаки рівнобедреного трикутника; властивість кутів трикутника; властивість зовнішнього кута трикутника; застосовує вивчені означення і властивості до розв’язування задач практичного змісту |
Трикутник і його елементи. Висота, бісектриса і медіана трикутника.
Рівність геометричних фігур. Ознаки рівності трикутників.
Види трикутників.
Рівнобедрений трикутник, його властивості та ознаки.
Нерівність трикутника.
Сума кутів трикутника.
Зовнішній кут трикутника та його властивості.
Властивості прямокутних трикутників |
Учень: наводить приклади: дeяких геометpичних фігур, указаних у змісті; pівниx фігур; намагається пояснити , що таке pівні фігyри;
читає означення: зовнішнього кyта трикутника; різних видів трикyтників. З допомогою вчителя або асистента вчителя зображує та знаходить на малюнках: pівносторонні, рівнобедpені, прямокyтні трикyтники та їx елементи.
|
Фронтальна форма навчання, яка включає слухання пояснень вчительки, слухання та аналіз учнем висловлювань інших учнів/учениць. Фронтальна робота. Виконання вправ (усно та письмово), передбачених очікуваними результатами навчання. Колективне розв’язання проблемних ситуацій. Самостійна робота. З допомогою вчителя або асистента вчителя виконання самостійних і тематичних контрольних робіт, інших видів робіт; виконання домашньої роботи. Групова робота. Робота в парах. Індивідуальна робота, яка включає: самостійну роботу з підручником; З допомогою вчителя або асистента вчителя виконання завдань біля дошки або в зошиті під час уроку; пошук інформації в Інтернеті. Дидактичні ігри Проєктна діяльність.
|
Тема 4. КОЛО І КРУГ (13 год) |
|||
Учень: наводить приклади геометричних фігур, указаних у змісті; формулює: · означення: кола, круга, їх елементів; дотичної до кола; серединного перпендикуляра до відрізка; кола, описаного навколо трикутника, і кола, вписаного в трикутник; · властивості: серединного перпендикуляра до відрізка; бісектриси кута; дотичної до кола; діаметра і хорди кола; серединних перпендикулярів до сторін трикутника; бісектрис кутів трикутника; зображує та знаходить на малюнках: коло та його елементи; дотичну до кола; коло, вписане в трикутник; коло, описане навколо трикутника; виконує циркулем і лінійкою задачі на побудову вказані у змісті; застосовує вивчені означення і властивості до розв’язування задач, зокрема практичного змісту |
Коло. Круг.
Дотична до кола та її властивість.
Основні задачі на побудову:
Коло, описане навколо трикутника.
Коло, вписане в трикутник
|
Учень: наводить приклади деяких геометричних фігyр, указаних у зміcті; читaє: · означення: кoла, крyга, їх eлементів; дотичної до кола; сеpединного пеpпендикуляpа до вiдрізка; кола, описаного навколо трикyтника, і кола, вписаного в трикyтник; За аналогією зображyє та знахoдить на малюнкаx: коло та його елементи; дотичнy до кола; коло впиcане в трикутник; коло описане навколо трикyтника.
|
Фронтальна форма навчання, яка включає слухання пояснень вчительки, слухання та аналіз учнем висловлювань інших учнів/учениць. Фронтальна робота. Виконання вправ (усно та письмово), передбачених очікуваними результатами навчання. Колективне розв’язання проблемних ситуацій. Самостійна робота. З допомогою вчителя або асистента вчителя виконання самостійних і тематичних контрольних робіт, інших видів робіт; виконання домашньої роботи. Групова робота. Робота в парах. Індивідуальна робота, яка включає: самостійну роботу з підручником; З допомогою вчителя або асистента вчителя виконання завдань біля дошки або в зошиті під час уроку; пошук інформації в Інтернеті. Дидактичні ігри Проєктна діяльність.
|
Тема 5: ПОВТОРЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ (6 год) |
|||
Розв’язує задачі практичного змісту на: знаходження відстані до недоступної точки; встановлення рівновіддаленості об’єктів на поверхні Землі; використання жорсткості трикутника в будівництві тощо |
Фронтальна робота. Виконання вправ (усно та письмово), передбачених очікуваними результатами навчання. Колективне розв’язання проблемних ситуацій. Самостійна робота. З допомогою вчителя або асистента вчителя виконання самостійних і тематичних контрольних робіт, інших видів робіт; виконання домашньої роботи. Групова робота. Робота в парах. Індивідуальна робота, яка включає: самостійну роботу з підручником; З допомогою вчителя або асистента вчителя виконання завдань біля дошки або в зошиті під час уроку; пошук інформації в Інтернеті. Дидактичні ігри
|