Модні тенденції сучасного образу підлітка

Про матеріал

Актуальність теми. Дане дослідження є дуже актуальним, тому що культуру людини підкреслює її одяг. Він є доцільнішим і привабливішим, коли відповідає правилам етикету. Зі смаком підібраний одяг, охайний вигляд роблять людину упевненою, зібраною і енергійною. Щоб одягатися красиво, не обов’язково мати повний гардероб речей. Тут слово за модою і смаком. Об’єкт дослiдження: Мода ХХI столiття. Предмет дослiдження: Мода на початку ХХI столiття, циклiчнiсть та інноваційність моди, методи проектування одягу в сучасному дизайнi. Мета дослiдження: Проаналізувати сутність і походження моди, її соціокультурну природу, її знаковий характер і значення в системі внутрішньо-культурної та міжкультурної комунікації, основні напрямки та стилі в моді ХХI ст.

Перегляд файлу

«Модні тенденції сучасного образу підлітка»

Автор: Афанасьєва Оксана Віталіївна

Заклад освіти: комунальний заклад

«Харківський ліцей №163 Харківської міської ради»

Історія моди нерозривно пов'язана з історією розвитку самого костюма, проте їх не можна ототожнювати, оскільки виникнення моди як соціального явища мистецтвознавці датують лише епохою пізнього середньовіччя, а точніше кінцем XIV - початком XV століття. Саме в цей час процес розвитку одягу набуває рис, характерних для моди: костюм стає явищем загальноєвропейським, а не національним або регіональним, як це було раніше; порівняно часто змінювалися його форми; в одязі з'являються численні химерні новинки, які дуже швидко стають загальним захопленням, тобто суспільство охоплює ажіотаж наслідування. А саме наслідування є необхідною передумовою моди, розкриваючи при цьому її суперечність.

У феномені моди особистість виявляє себе у двох планах: мода виявляє ставлення людини до суспільства, до навколишнього світу і разом з тим ставлення до самого себе. З одного боку, людина хоче зберегти і виявити свою індивідуальність, з іншого боку – прагне бути схожою на інших членів суспільства. Сховане бажання підкоритися моді бореться із прагненням бути незалежним від неї, не наслідувати іншим, а відрізнятися від них. Для одних учасників моди важливіше відрізнятися від інших, для інших – наслідувати інших. Власне, мода в одязі і виникла у результаті прагнення вищих класів відрізнятися від нижчих шарів суспільства, підкреслити свій надзвичайний стан не тільки за допомогою дорогих прикрас і матеріалів, закріплених за ними спеціальними законами, але і за допомогою модного покрою одягу.

У становому суспільстві законодавцями моди були королі і королеви, їхні фаворити і фаворитки. Піддані і придворні, навпаки, прагнули наслідувати костюми королів. Прагнення людини виразити у костюмі свою індивідуальність стало характерним саме для буржуазного суспільства: уперше воно проявилося в Італії в епоху Відродження і досягло апогею в костюмі англійських денді у Франції в епоху Директорії. В останній третині XX ст. індивідуалізація не тільки в одязі, але і у всьому предметному середовищі перетворилася у ведучу тенденцію розвитку проектної культури.

Дизайнер костюма створює образ сучасної людини. Велику роль у соціальному житті людини відіграє одяг. Він виступає як засіб спілкування, як інструмент впливу на поведінку та відношення до його володаря інших людей. Сьогодні, коли змінюється ритм життя, коли люди (особливо молодь) намагаються жити енергійніше, вільніше, встигнути скрізь і всюди, мода, часом, набуває шокуючі, на перший погляд, риси. Разом з тим вона завжди буде прагнути до мобільності, доцільності, зручності, практичності, розкутості і природності.

Прийнято вважати, що мода, як яскравий метелик, живе одним днем. З'явилася, запаморочила голови - і немає її. Однак це було б надто просто, а мода не визнає однолінійної простоти. Щоразу існують обставини, які викликають необхідність змін і сприяють виникненню нової моди. Ми не завжди вміємо побачити, розгледіти їх, зрозуміти і оцінити логіку моди.

Мода знімає питання про справжній вибір, пропонуючи людині готові, уже «схвалені» суспільством варіанти, стандартні зразки поводження, яким можна бездумно наслідувати, і разом з тим підтримує ілюзію розвитку індивідуальності. У цьому саме виявляється захисна, компенсаторна функція моди. Це знімає з особистості відповідальність за самостійний вибір, і в людини створюється враження, що вона не самотня.

Безсумнівно, що мода задовольняє визначені потреби людини, і в цьому полягає секрет її довгожительства, незважаючи на всі прогнози про її зникнення наприкінці XX ст. Мода є одним із видів творчої ігрової діяльності, хоча і пропонує стандартні зразки поводження і разом із тим підтримує ілюзію розвитку індивідуальності.

На ранніх етапах розвитку людства був створений перший покрив - одяг чи костюм для захисту тіла від холоду та допомоги в боротьбі за виживання. Прямими попередниками одягу є татуювання, забарвлення тіла і нанесення на нього магічних знаків, за допомогою яких люди намагалися оберегти себе від злих духів, налякати ворогів і розташувати до себе друзів. Велику роль відгрвали прикраси, які разом з татуюванням, зачіскою або головним убором, нерідко складали весь костюм людини в давнину.

У різні епохи одяг мав свою форму, кольори і впливав на формування зовнішнього вигляду людини, вказував на його національну і соціальну приналежність, майновий стан, вік.

Костюм багато в чому розкриває психологію людей минулого і сьогодення, часом дозволяючи навіть зазирнути в майбутнє. Мода має одну дуже важливу якість - вона майже миттєво реагує на події в житті народу (країни), на зміну поглядів і переконань в духовній сфері. Щоб стали відчутні задуми скульптора, архітектора, художника, письменника, потрiбно щоб пройшов час, іноді тривалий. Мода ж змінюється миттєво, і в цих змінах виявляється сутність життя людей того чи іншого часу. Тому дослідження феномену моди є актуальним для сучасної культурології.

Актуальність теми. Дане дослідження є дуже актуальним, тому що культуру людини підкреслює її одяг. Він є доцільнішим і привабливішим, коли відповідає правилам етикету. Зі смаком підібраний одяг, охайний вигляд роблять людину упевненою, зібраною і енергійною. Щоб одягатися красиво, не обов’язково мати повний гардероб речей. Тут слово за модою і смаком.

Об’єкт дослiдження: Мода ХХI столiття.

Предмет дослiдження: Мода на початку ХХI столiття, циклiчнiсть та інноваційність моди, методи проектування одягу в сучасному дизайнi.

Мета дослiдження: Проаналізувати сутність і походження моди, її соціокультурну природу, її знаковий характер і значення в системі внутрішньо-культурної та міжкультурної комунікації, основні напрямки та стилі в моді ХХI ст.

Для досягнення мети поставлено такі завдання:

 охарактеризувати основні поняття із теми даної роботи;

 ознайомити з прогнозуванням моди як спеціальним дослідженням перспектив розвитку явища;

 проаналізувати модні тенденції сучасного образу підлітка;

 ознайомити з дизайном одягу як вирішенням проблеми комфортності , гармонійного злиття людини з довкіллям, створенням нових форм одягу для підлітків.

Методологія дослідження полягає у застосуванні аналітичного, функціонального, культурологічного та порівняльного методів дослідження моди як елементу духовної культури людини, її цінності у суспільному житті; у проведенні аналізу модної тенденції для створення сучасного образу підлітка; у визначенні загальної характеристики моди, її теорії та практики в умовах життєдіяльності людини; в обґрунтуванні гуманістичної сутності моди.

Наукова новизна дослідження полягає у доведенні життєстійкості модних тенденцій для створення сучасного образу підлітка; у визначенні жанрових ознак моди для підлітків; у системному аналізі досліджень авторитетних вчених світу стосовно визначення моди та її культурної цінності.

ЗМIСТ

ВСТУП 8

РОЗДIЛ 1. Мода на початку ХХI столiття 11

1.1. Сутність поняття «мода» 11

1.2. Мiнiмалiзм 13

1.3. Багатофункціональнi речі. Утворення нових видів асортименту 15

1.4. Змiшання стилiв 20

1.5. Екодизайн в одязi 22

1.6. Футуризм в одязі. Неофутурізм. Антіутопізм 24

РОЗДIЛ 2. Циклiчнiсть та інноваційність моди 26

2.1. Циклічність моди 26

2.2. Iнновацiї у світі моди 28

2.3. Об'єктивні та суб'єктивні чинники моди 31

РОЗДIЛ 3. Модні тенденції сучасного образу підлітка 34

ВИСНОВКИ 40

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 43

ДОДАТКИ 44

ВСТУП

Актуальність теми . На ранніх етапах розвитку людства був створений перший покрив - одяг чи костюм для захисту тіла від холоду та допомоги в боротьбі за виживання. Прямими попередниками одягу є татуювання, забарвлення тіла і нанесення на нього магічних знаків, за допомогою яких люди намагалися оберегти себе від злих духів, налякати ворогів і розташувати до себе друзів. Велику роль грали прикраси, які разом з татуюванням, зачіскою або головним убором нерідко складали весь костюм людини в давнину.

У різні епохи одяг мав свою форму, кольори і впливала на формування зовнішнього вигляду людини. Вона вказувала на його національну і соціальну приналежність, майновий стан, вік.

Дана курсова робота є дуже актуальною, тому що культуру людини підкреслює його одяг. Він є більш доцільнішим і привабливішим, коли відповідає правилам етикету. Зі смаком підібраний одяг, охайний вигляд роблять людину упевненою, зібраною і енергійною. Щоб одягатися красиво, не обов’язково мати повний гардероб речей. Тут слово за модою і смаком.

Об’єкт дослiдження: Мода ХХI столiття.

Предмет дослiдження: Мода на початку ХХI столiття, циклiчнiсть та інноваційність моди, методи проектування одягу в сучасному дизайнi.

Мета дослiдження: Проаналізувати сутність і походження моди, її соціокультурну природу, її знаковий характер і значення в системі внутрішньо-культурної та міжкультурної комунікації, основні напрямки та стилі в моді ХХI ст.

Завдання дослiдження:

 охарактеризувати основні поняття із теми курсової роботи;

 ознайомлення з прогнозуванням моди як спеціальним дослідженням перспектив розвитку явища;

 проаналізувати модні тенденції ХХІ ст;

 ознайомлення з дизайном одягу як вирішинням проблеми комфортності одягу, гармонійного злиття людини з довкіллям, створенням нових форм одягу.

РОЗДIЛ 1. Мода на початку ХХI столiття

1.1. Сутність поняття «мода»

Мо́да (фр. mode, від лат. Modus — міра, образ, спосіб, правило, розпорядження) — нетривале панування певного смаку в певній сфері життя чи культури. Мода характеризує короткочасні й поверхневі зміни зовнішніх форм побутових предметів та мистецьких творів.

Мода в одязі — це зміна форм і зразків одягу, яка відбувається протягом порівняно коротких проміжків часу. Це словоспулечення (бути одягненим «по моді», «модно», фр. À la mode) походить з XVII століття, коли французька придворна мода стала зразком для всіх європейських країн. Із точки зору мистецтва мода близька до концептуального мистецтва, оскільки вона полягає у поєднанні різних елементів (зачіска, матеріали одягу, фасон, колір, аксесуари), що створюють образ.

Історичний розвиток одягу невіддільний від моди, тому здебільшого ці поняття ототожнюють. Мода в одязі пов'язана з візуальним наближенням вигляду тіла до панівних ідеалів.

Специфіка механізмів поширення моди на думку дослідників пояснюється провідною роллю психологічних факторів: наслідування (Г. Лебон), прагнення до власного звеличення (З. Фрейд), «бажання бути значним» (Дж. Дьюї), знаходження соціальної опори (Г. Зіммель). Іммануїл Кант визначав моду як «непостійний спосіб життя». Поряд із цими факторами вказують на масову звичку, і на силу, що пропонує та оцінює. Ефективність прояву подібних факторів від якості середовища: динамізму розвитку суспільства, готовності до змін, сприйнятливості до нового тощо .

У широкому сенсі мода – це короткочасне панування визначених смаків у суспільстві, у тому числі у манері вдягатися. У соціології і психології мода - це одна з форм, один з механізмів соціальної регуляції і саморегуляції людської поведінки: індивідуальної, групової і масової. Крім того, мода – це сфера конкретної професійної діяльності, яка містить прогнозування, проектування, виробництво, рекламу і реалізацію предметів одягу, взуття, аксесуарів, парфумів тощо. У сфері моди, фешн-індустрії працює велика кількість фахівців: маркетологи, дизайнери, модельєри, кутюр'є, стилісти, візажисти, фотографи, конструктори, технологи, швачки, вишивальниці тощо.

Зі зміною історичних епох пішли у минуле часи великих художніх стилів: прискорення темпів життя людини і суспільства, розвиток інформаційних процесів, вплив нових технологій і масового ринку призвели до того, що переживання людиною свого часу проявляється не в одному стилі, а у безлічі стильових форм і пластичних образів. Серед безлічі стилів можна виділити ті, які називають класичними: стилі, які не виходять із моди, зберігаючи актуальність протягом тривалого часу. Уже у XIX ст. з'явилися стилі, орієнтовані на використання стилів минулого та їх змішуванні – еклектика. Еклектика – це змішування різних стилів, існування кількох стилів одночасно. Еклектика стала однією з найважливіших характеристик культури XX-ХІХ ст., особливо культури постмодернізму (остання чверть XX ст.), що суттєво вплинуло на розвиток моди і костюма загалом. У XX ст. на зміну великим художнім стилям прийшли нові концепції у мистецтві: абстракціонізм, функціоналізм, сюрреалізм, поп-арт тощо. Сьогодні можна говорити лише про модний стиль, коли стиль набуває модного значення, але не є сталим протягом великого проміжку часу, як це спостерігалося з великими художніми стилями.

Мода завжди відображає епоху. Мода початку ХХІ ст. – це зухвале порушення тих правил і тенденцій у стилі, які сформувалися протягом попереднього часу. Розширюються межі допустимого, дозволяється поєднувати непоєднуване. Змішання стилів у моді ХІХ століття – один із факторів, що складають цілісний образ. Модний образ збірний і складається з речей не просто різних за стилем, але і різних історичних епох. Основними тенденціями сучасної моди, які диктують нам світові подіуми і фешн-блогери, є сміливість і схильність до експериментів, що дозволить створити свій неповторний стиль. Тенденції моди ХІХ століття в нашій країні кардинально не відрізняється від загальносвітової моди.

1.2. Мiнiмалiзм

Стиль мінімалізм періодично входить в моду в різних варіантах. Природа його така, що він з'являється на рубежі епох, коли старе вже набридло, а нове ще не створено. Мода вимагає змін і в цей переломний момент на допомогу приходить мінімалізм. Скромність і простота-уособлення цього стилю. У різних країнах він має свої відмінні риси, але любов до комфорту властива для всіх його проявів.

Мінімалістичний стиль в одязі походить від однойменного стилю в декоративному мистецтві в поєднанні з контруктівізмом 1930-х років. «Чим менше, тим краще» - девіз мінімалізму. (Додаток А. Рис. А.1)

До початку нового тисячоліття мода потроху прибирає старі стилі, проте намагається зберегти все краще і оригінальне. Стиль мінімалізм, який панував в останні роки на подіумах і в житті, відступає, здаючи позиції більш декоративним напрямкам. У мінімалізмi було багато прихильників, особливо серед молоді. Він полюбився за вишукану простоту ліній і матеріалів.

Мінімалізм прийшов до нас із Заходу, де міцно утвердився в противагу зайвiй розкоші моделей «від кутюр». Публіка, найбільш активно споживає моду в багатьох країнах, переситившись вишукуванням авангардних колекцій, шукала спокою й умиротворення в мінімалізмі. Та й клімат в Європі тепліше: тюльпани цвітуть майже цілий рік - око радіє, тому можна одягнутися не так яскраво, і дизайнери стали пропонувати більш стриману колористичну гаму. (Додаток А. Рис. А.2)

В Українi мінімалізму пророкували коротке життя: наші жінки, мовляв, люблять одяг яскравий і декоративний. Однак все вийшло по-іншому: він прийшов до нас пізніше і затримався у нас довше. Мінімалізм був і вампіричним (яскраво-червоні губи, макіяж в стилі «вамп», чорне волосся, агресивні зачіски), і функціональним (з використанням спортивних елементів, застібок, заклепок, з ефектом мокрого волосся, відсутністю прикрас і манікюру), і гламурним ( з елементами голлівудської моди 50-х років).

Спочатку стиль мінімалізм схилявся до ахроматичної колірної гами і пастельним тонам, але в сучасному прочитанні колірна палітра може бути найрізноманітнішою: від ахроматичних кольорiв до яскравих і активних. Якщо комплект одягу складається з двох речей, то кожна з них повинна мати свій монохромний колір і поєднуватися з іншим за колірною гамою. Можливо в одній з речей присутні два кольори, тоді в цілому до комплекту треба підійти більш ретельно.

Тканини можуть бути різноманітні: шовк, креп-габардин, вовняний креп, атлас, шкіра, кашемір, трикотаж-джерсі, але всі вони повинні бути гладкими, а якщо тканина має блискучу поверхню, то всілякі візерунки виключаються.

Дизайнери в стилі мінімалізму використовують різні силуети: від вільних до м'яких, підкреслюють достоїнства фігури і приховують її недоліки. Цьому стилю властиві чіткі геометричні лінії з мінімумом деталей. Простота і лаконічність-запорука успіху цього образу.

Відповідно до цього стилю доведеться відмовитися від жабо, рюшів і різних деталей, які використовуються в романтичному образі. Звернути увагу, що навіть такі деталі, як гудзики використовуються дуже рідко, частіше вони замінюються на потаємні змійки або застібки. Не дивлячись на всі ці обмеження, наряди без зайвого пафосу і є розкішними в самих різних ситуаціях. Ідеальним цей стиль є для офісного одягу, так як саме мінімалізм відрізняє більшість дрес кодів. (Додаток А. Рис.А.3)

Стиль мінімалізм, який входить до числа класичних стилів, завдяки свідомим, добровільним обмеженням є лаконічним і організованим стилем, відповідним для жінок будь-якого віку. Наприклад, сукня-футляр теж відноситься до цього стилю і стала давно класикою жіночого гардеробу. А смокінг, який подарував нам Ів Сен-Лоран у поєднанні з брюками може прикрасити Вас на шикарному прийомі і діловiй зустрічі. (Додаток А. Рис.А.4)

Не варто боятися і уникати спрощень в своєму костюмі, іноді це навіть корисно. Пуризм і скромність в одязі це як правило вираз глибокого інтелекту. Якщо Вам не подобаються прикраси і надмірність в образі, приміряйте стиль мінімалізм. До речі, багато речей цього стилю входять в базовий жіночий гардероб. (Додаток А. Рис.А.5)

1.3. Багатофункціональнi речі. Утворення нових видів асортименту

Багатофункціональною є річ, здатна виконувати кілька функцій. У ХХ-XXI століттях проектування багатофункціональних речей стає однією з важливих тенденцій в дизайні. Ще в 1920-х роках функцiоналісти прагнули створити універсальні речі, які могли б замінити безліч традиційних речей. Це було пов'язано зі спробами створення універсального стилю, який будучи науково обґрунтованим, доцільним і гармонійним, був би здатний задовольнити побутові та естетичні потреби всіх людей незалежно від їх особистих смаків, віку, культурного рівня і т.п.

Подібний підхід до проектування здатний задовольнити запити сучасної людини, що живе активним динамічним життям, і, крім того, дозволяє економити ресурси, що є надзвичайно актуальним з точки зору екологічних проблем, що стоять перед людством. Дизайнери одягу створювали подібні універсальні речі: до них можна віднести «маленьке чорне плаття» К. Шанель 1920-х рр. і костюм «в стилі Шанель» 1950-х рр., плаття-смокінг І. Сен-Лорана, джинси. (Додаток Б. Рис.Б.1)

«Маленьке чорне плаття» К. Шанель вважала як аналог чоловічого костюма - простота форм і універсальність чорного кольору перетворювали це плаття в річ поза модою і поза конкретною ситуацією: за допомогою різноманітних аксесуарів і доповнень це плаття можна було перетворити і в повсякденне, і в ошатне.

Джинси також перетворилися в багатофункціональну річ: з робочого одягу вони спочатку перетворилися в повсякденний одяг, а потім – у святковий. Сучасні джинси шиють не тільки з традиційної тканини - деніму синього кольору індиго, але і з атласу, з тканини стрейч, з оксамиту найрізноманітніших кольорів. Джинси носять і з класичним піджаком, і із смокінгом, і з вишитим жакетом. (Додаток Б. Рис.Б.2)

На створення багатофункціональних речей орієнтуються представники мінімалізму - одного з провідних напрямків у сучасному дизайні. Як зазначено вище мінімалізм - це концепція гардероба, що складається з мінімальної кількості багатофункціональних предметів одягу. Універсальна річ, на думку мінімалістів (до них відносять, наприклад, американських дизайнерів К. Кляйна, Д. Керан, німецького модельєра Дж. Сандер), повинна характеризуватися такими якостями: простотою форми; відсутністю обробок; нейтральним кольором; використанням матеріалів високої якості.

Одяг людини весь час поповнюється новими видами асортименту, новими речами. Як правило, це відбувається шляхом запозичення нових форм і елементів повсякденного одягу з одягу інших асортиментних груп. У сучасному гардеробі є багато видів одягу, запозичених із військової форми, спортивного одягу, білизни, одягу інших народів. Цей процес не припиняється, збагачуючи наш одяг новими елементами, відповідними мінливому образу і ритму життя.

Величезний вплив на побутовий костюм в Західній Європі завжди надавався військовому одягу. Починаючи з хрестових походів, бойовеий і турнірний одяг середньовічного лицаря дозволяп поповнювати модний костюм новими елементами. Так в XIV в. з'являється чоловічий чорний одяг - куртка з басками (пурпуен), яку спочатку надягали під металеві лати. У XVII ст. в моду входять кавалерійські чоботи на підборах і мушкетерські плащі. Під час першої світової війни з військової форми в жіночий побутовий костюм проникли накладні кишені, акцентовані застібки, матроські коміри і «стійки авіатора». У 1970-ті рр. в моду входить воєнізований стиль - «мілітарі лук», який зробив актуальним захисний колір хакі, погони, хлястики, пілотки і сумки типу військових планшеток. У 1990-і рр. в моду ввійшло захисне плямисте забарвлення, солдатські черевики. (Додаток Б. Рис.Б.2.1)

Суттєво поповнив асортимент повсякденного сучасного одягу спортивний одяг як найзручніший і універсальний, що немає кордону між віками. Багато видів класичного одягу спочатку виникли як одяг для полювання і верхової їзди - найулюбленішого виду спорту англійської аристократії (фрак і редингот). У XX ст. повсякденний одяг збагатився за рахунок спортивного трикотажу - від класичних пуловерів та джемперів із застібкою «поло» до лижних шапочок і легінсiв. Зі спортивного одягу в моду проникли стьобані пальта і куртки, теплі стьобані чоботи «місяцеходи». (Додаток Б. Рис.Б.2.2)

Іноді у новий одяг, сукню або костюм може перетворитися білизна. Так в 1970-і рр. виникає «білизняний» стиль, який використовує форми нижнього жіночої білизни початку століття: корсажі, блузки, оздоблені шиттям, вишивкою та стрічками, нижні спідниці з воланами і мереживами. У 1980-і рр. з'являється «корсетний» стиль (його придумали В.Вествуд і Ж.-П.Готье), який використовує крій корсетів і бюстгальтерів в бюст'є, блузах, сукнях і жакетах. У 1990-і рр. в моду увійшли сукні-комбінації, що нагадують нижні жіночі сорочки 1930-х рр. (Додаток Б. Рис.Б.2.3)

Асортимент одягу збагачується за рахунок запозичення одягу іншої статі. Так в XIX-XX ст. жіночий одяг поповнився багатьма елементами чоловічого костюма в зв'язку з жіночою емансипацією. Логічним наслідком цієї боротьби було прагнення створити настільки ж зручний костюм для жінок, який вже мали чоловіки. Так в гардеробі сучасної жінки з'явилися англійський класичний костюм, брюки, жилет, шорти, трикотаж і т.д.

Нові види асортименту іноді виникають шляхом функціональної трансформації речі - зміни її призначення. Наприклад, смокінг може перетворитися в плаття (сукня-смокінг І. Сен-Лорана), чоловіча сорочка - в плаття (сукня-сорочка) або в жакет (коли її надягають замість жакета на топ), майка - в сорочку, якщо її надягають з піджаком, і т.д.

Постійним джерелом появи нових видів одягу є традиційний костюм різних народів світу. Зі Сходу в Європу проникають нові елементи: наскрізна застібка на гудзики і тюрбани - в середні століття, турецькі халати - в XVII ст., Бурнус і феска - в XIX ст., Японське кімоно - в кінці XIX в. У 1970-ті рр. формується «етнічний» стиль в моді, заснований на використанні крою, декоративних оздоблень, елементів костюма, прикрас і традиційних кольорів одягу різних народів світу.

Розглянемо форми, запозичені з національного костюма, які вкоренилися в сучасному костюмі.

Бубу - традиційний довгий і широкий туникообразний чоловічий одяг народів Західної Африки. Його крій став основою для сучасного пляжного одягу, зшитий із прямокутного шматка тканини, складеного навпіл, з отвором для голови і кулiскою на талії.

Джеллаба - широка довга сукня з одним або двома розрізами на боці, з орнаментованою кокеткою квадратної або прямокутної форми. Нагадує традиційний одяг арабів Північної Африки (галабеї, гандури) і жіночі сукні арабів Аравійського півострова (Машлен).

Бурнус - білий вовняний плащ з капюшоном, обробленим тасьмою і кистями. Є традиційним чоловічим одягом корінного населення Алжиру. З'явився в Західній Європі в 1830-х рр. як модний жіночий верхнiй одяг.

Костюм зуавi - короткий вовняний жакет, як правило, червоного кольору, розшитий золотим позументом, і широкі штани з шовку. Увійшов в моду після 1831 року і нагадував форму зуавів - солдат легкої піхоти у французьких колоніальних військах, сформованих в 1831 р в Алжирі. Подібні штани в XIX в. носили модники в якості домашнього одягу. У 1920-х рр. вони увійшли в моду як жіночий домашній одяг, в 1970-і рр. - як святковий одяг в «етнічному» стилі.

Кімоно - традиційний японський чоловічий та жіночий одяг. Це - халат, спинка якого зшита з двох прямих плотніщ, що утворюють полички, з широкими прямими рукавами. Кімоно увійшло в європейську моду в кінці XIX в. на хвилі захоплення японським мистецтвом в епоху модерну в якості домашнього одягу. Французький кутюр'є П.Пуаре в 1910-х рр. ввів в моду крій рукава «кімоно» (або «японка») - цельнокроений рукав, що нагадує крій кімоно.

Сарі - традиційний жіночий незшитий драпірований одяг в Індії, що є полотнище розміром 1х (4 ... 8) м (раджастханскій тип). Сарі носять з нижньою спідницею - пов'язкою на стегнах - і короткою кофтиною - чолі.

Саронг - жіночий і чоловічий поясний одяг, який носять в Індонезії, на Філіппінах, Шрі-Ланці та інших країнах Південно-Східної Азії. Являє собою спідницю-пов'язку з одного шматка тканини, обгорненого навколо стегон і закріпленого за допомогою закрученого верхнього краю.

Парео - велика хустка з яскравими малюнками, яка зав'язується навколо стегон або під пахвами. Традиційний одяг на острові Таїті. В сучасній моді використовується як літнiй і пляжний одяг.

Бандана - велика строката, як правило, бавовняна хустка або косинка, зав'язана на потилиці. Подібні головні убори зустрічаються в Центральній і Південній Америці, де їх носять під капелюхом. Став елементом ковбойському одягу, в XX в. - Елементом костюма рокера, а в 1990-і рр. - Елементом військового обмундирування.

Жакет Мао - однобортний жакет з коміром-стійкою, нагадує традиційний китайський плечовий одяг. Названий на честь Мао Цзедуна (1893- 1976 рр.), Голови КНР.

Жакет Неру - довгий прилеглий однобортний піджак, з застібкою на гудзики, з невеликою стійкою. Спочатку був частиною костюма державних чиновників в Індії (конгрессістский костюм). Названий на честь Дж.Неру (1889-1964 рр.), Прем'єр-міністра Індії.

Каба - широка куртка прямого крою з капюшоном, оброблена тасьмою з пензликами. Запозичена з костюма народів Північної Африки.

1.4. Змiшання стилiв

Мода початку 21 століття - це зухвале порушення тих правил і тенденцій в стилі, які сформувалися протягом попереднього часу. Розширюються межі допустимого, дозволяється поєднувати непоєднуване. Якби в кінці минулого століття хто-небудь насмілився так комбінувати стилі в одному комплекті, то він ризикнув би бути не зрозумілим і записаним в розряд «диваків» або ж найгірше одягнених людей.

Змішання стилів в моді ХХI століття - один з факторів, що складають цілісний образ. І створюючи комплект в єдиному стилістичному рішенні, ви не будете на 100% праві - як раз модний у ХХI столітті образ збірний і складається з речей не просто різних за стилем, але і різних за тимчасових епох.

Очевидно, що мода знаходиться в тісному зв'язку з політичною і економічною ситуацією. Свою роль також грають свобода в основних сферах життєдіяльності, легкість переміщень і подорожей, і переплетення різних культур на території однієї держави.

В індустрії моди назріла криза новаторства. Ось і стала актуальна тенденція до оновлення «старого, добре забутого», та комбінування вже давно винайдених речей в оригінальний комплект, тобто погляд під «новим кутом».

Головними нововведеннями в комбінуванні стилістичних напрямів у ХХI столітті:

 носіння футболок з принтом у поєднанні з класичним костюмом (Додаток В. Рис.В.1);

 легкі літні та вечірні сукні з джинсовими і шкіряними куртками «косухами» (Додаток В. Рис.В.2);

 використання дитячих принтів на одязі та аксесуарах (Додаток В. Рис.В.3);

 класичний стиль в міксі з етнікою (Додаток В. Рис.В.4.);

 мереживо - зі стилем мілітарі (Додаток В. Рис.В.5);

 військові черевики або грубі чоботи з довгими легкими сукнями та спідницями (Додаток В. Рис.В.6);

 класичні приталені жакети з пишними літніми міні-спідницями (Додаток В. Рис.В.7).

Перераховувати можна нескінченно. Головне правило - можна все, аби образ відображав вашу індивідуальність.

Відчуття смаку. Насправді, досить просто відрізнити людину, яка одягнула все підряд не думаючи або від недостатнього вибору, і людину, яка продумала свій образ, навіть якщо іншим його вибір буде не зрозумiлим.

Навiть в такі демократичні часи як тепер треба стежити за деякими моментами, щоб не переступити межу і не виглядати безглуздо і комічно.

По-перше, комплект повинен прикрашати , тобто відповідати фігурі і кольоротипу; по-друге, варто все-таки дотримуватися відповідності пори року і погодних умов; по-третє, не можна забувати про відповідність наряду місцю і події, для якого ви одяглися.

Бажано також, не поєднувати в одному комплекті більше двох стилів. Класика підходить до всього - це одне з сьогоднішніх правил, тому щоб уникнути помилок, рекомендується створювати комплекти за формулою:

класика + 1 будь-який інший стиль.

Можна сказати і про відповідність віку, але тут вже теж допускаються відхилення, як, наприклад, у використанні дитячого принта на одязі та аксесуарах, про який говорилося раніше.

Звідки приходить натхнення? Якщо раніше «дивні» наряди з'являлися лише в показах високої моди і вважалися концептульними, що не можуть застосовуватись у повсякденному житті, а «експериментувати» в 90-і роки наважувалися лише панки і прихильники стилю гранж або суб-культур-самітників, то в останні роки знаменитості , які постійно миготять на сторінках журналів і по телебаченню одночасно і епатують, і надихають публіку своїми сміливими нарядами.

Як приклад, можна навести Кейт Мосс - одну з найстильніших «модних хуліганок». Вона дуже цікаво поєднує шовк і шкіру, романтичний стиль і мілітарі, майже в будь-якому вбранні використовує класичний чорний жакет - і зі спортивними футболками, і з об'ємними джемперами, і з джинсовими шортами і разом з етнічним стилем. І ці комплекти на ній виглядають напрочуд гармонійно. (Додаток В. Рис.В.8).

1.5. Екодизайн в одязi

Мода робить людину заручником речей, вона коригує його смаки й уподобання, змушуючи купувати більше, ніж необхідно. Але ... насправді, мода може бути співзвучна екології та турботі про природу, якщо за справу беруться екологічно відповідальні дизайнери, для яких натуральність і екологічність - не порожній звук.

Дизайнери яким близький світ «зеленої» моди:

Stella Mccartney (Великобританія) - одна із початківців еко-тенденцій в моді класу люкс, тому як з самого початку своєї кар'єри в світі моди вона дотримується багатьох важливих етичних і екологічних принципів. Серед них категоричне неприйняття натуральної шкіри і хутра, широке застосування органічних тканин, включаючи бавовну, і відмова від синтетичних барвників. Це дизайнер робить не тільки в професійному житті, а й в особистому: дівчина не вживає в їжу продукти тваринного походження. Стеллу відрізняє те, що штучним матеріалам вона знаходить гідні альтернативи: наприклад, шкірозамінник, який вона застосовує для своїх колекцій, нітрохи не гірший за оригінал. Обходиться він трохи дорожче - на цілих 70%, ніж натуральна шкіра. Дизайнер любить прості фасони, екопрінт і максимально природні відтінки, що вона і зробила родзинкою своїх колекцій. (Додаток Д. Рис.Д.1).

People Tree (Великобританія-Японія). Також відомий екологічний бренд, який з моменту свого заснування відразу ж знайшов величезну популярність серед споживачів. Подякувати за це варто засновницi марки Сафії Мінні. У процесі створення одягу дизайнери People Tree не використовують ніякі синтетичні матеріали і штучні барвники, а найбільш ходовий варіант для них - вдруге перероблена сировина. Виробництво одягу має місце бути тільки в регіоні Південно-Східної Азії. Коли ж обличчям бренду стала відома Емма Уотсон, то його репутація зросла в кілька разів. Продукція цієї марки сподобається впевненим в собі мешканкам мегаполісу, які все ж хочуть зберегти мир навколо себе в його первозданному вигляді. (Додаток Д. Рис.Д.2.).

Deborah Lindquist Eco Fashion Brand (США). Звичайно, тенденція Екомода просто не могла пройти повз Голлівуду, тому дизайнер Дебора Линдквист вдало цим скористалася, в результаті чого в число її клієнтів входять навіть такі селебрітіз, як Сара Джессіка Паркер і Гвен Стефані. Тепер же дизайнер створює одяг не тільки для людей, а й для їхніх вихованців. Деборi вдало вдається поєднувати екологічність з люксовими мотивами в моді, а не так давно вона ще й випустила «зелену» колекцію весільних суконь, яка, звичайно, не залишилася без уваги. У колекціях часто простежуються елегантні ретро-мотиви, а в якості матеріалів використовується органічна шерсть, шовк, коноплі та інші екологічні тканини. (Додаток Д. Рис.Д.3.).

Mark Liu (Австралія-Великобританія) Марк Лю - австралійський дизайнер з китайським корінням, створив абсолютно нову методику під назвою zero waste, яка стала революційною. Підсумковим результатом стало виробництво нанотканини, яка анітрохи не шкодить навколишньому середовищу. І хоча виробництво таких матеріалів - справа дуже непроста, вони прекрасно допомагають вирішити проблему утилізації відходів, та й виглядають досить непогано. Марк любить чіткі геометричні обриси і драпірування, які прекрасно відтворює за допомогою своїх унікальних тканин. (Додаток Д. Рис.Д.4.).

Enamore (Великобританія-Канада) На початку свого творчого шляху дизайнер Дженні Амброуз шила жіночий одяг з вiнтажних тканин, і першою річчю, яку їй вдалося продати, був топ, зшитий зі старої фіранки 60-х років. Через кілька років дизайнер змінила напрямок, і зайнялася виготовленням нижньої білизни в дусі голлівудського гламуру 50-х. Робиться вона тільки з органічних матеріалів: бавовни, шовку, сої та бамбука. Зараз Дженні не просто створює білизну з екологічних матеріалів, а й робить їх по-справжньому стильними, жіночними і привабливими. (Додаток Д. Рис.Д.5.)

Найдоступніший спосіб донести оточуючим про свій інтерес до екології - придбати одяг з «зеленими» знаками. На сьогоднішній день це, мабуть, самий консервативний спосіб долучитися до екомоди. Слогани, смішні або, навпаки, глибокодумні написи, картинки на екологічну тему сьогодні можна зустріти скрізь: від сумок до дитячого одягу. (Додаток Д. Рис.Д.6.)

1.6. Футуризм в одязі. Неофутурізм. Антіутопізм

Одяг, коли вiн був ще шкурами звірів, носив захисну функцію only. Це вже потім людство вирішило, що настав час зустрічати по одягу. За тисячі років вiн «обрiс» безглуздими і марними деталями. Нехай і дуже красивими. Хоча, сенс-то був - вражати. Постомодерн і футуризм, як не парадоксально, повернули час назад і ми знову згадали про первинне призначення одягу.

Згідно головній ідеї нео-футуризму, одяг повинен не просто нас прикрашати. Вiн має бути практичним і зручним. А ще - високотехнологічним. Такий одяг створюється на основі останніх розробок, з високотехнологічних тканин і має досить ергономічні силуети. Базові функції: зберігати тепло, захищати від УФ-випромінювання, травм, посилювати аеродинамічні функції тіла (що полегшує пересування) і так далі. Одяг за своїм функціоналом стає другою шкірою. Це те, яким стане одяг майбутнього. Навіть декор повинен бути функціональний (Додаток Ж. Рис.Ж.1).

При всій повазі до творінь сюрреалістів, ніколи не можна по справжньому полюбити сюрреалістичний футуризм i абстракціонізм. Той самий, який приймає вражаючі форми. Бо незрозуміло призначення незграбних геометричних векторних фігур на одязі, складних неприродних ліній і абстрактного крою. Костюми, якими нас радує Гага, наприклад, хоч і несуть в собі відбиток футуризму, але не несуть зручності, досконалості форм і високотехнологічної функціональності, властивої нео-футуризму.

Сьогоднішні дизайнери найчастіше використовують виключно візуальну складову нео-футуризму і антіутопізма. Абстракціонізм і сюрреалізм також часто знаходять своє відображення в їх роботах «різного ступеня тяжкості». Кращi дизайнери, вміють поєднувати естетичну складову з ідеєю утилітарності. Чіткі і чисті лінії, зручний і простий крій, і функціональні деталі. Все це несе в собі не тільки красу, але і зручність. (Додаток Ж. Рис.Ж.2)

Тренд антіутопізма став справжнім королем подіумів завдяки блокбастерам «Голодні ігри», «Дивергент», «Той, що біжить у лабіринті». Одяг цієї стилістики також сверхутілітарний і зручний. Іноді - високотехнологічний. Однак, його зовнішній вигляд абсолютно протилежний утопічним поданням про одяг майбутнього нео-футуристів. Тут переважають темні кольори, відтінки хакі, та й взагалі дизайн пройнятий духом мілітарі і decay. Власне, тому й антіутопізм, що протиставляється «світлому і чистому» високотехнологічному майбутньому. (Додаток Ж. Рис.Ж.3)

Окремо хочеться сказати про кольори, які часто асоціюються з футуристичними напрямками. Люди спочатку пов'язували майбутнє з інженерією, наукою і високими технологіями. Тоді, на початку XX століття, ще не було пластика, але вже був алюміній. Та й з появою високотехнологічних штучних матеріалів асоціативний ряд метал-техніка-майбутнє не пропав. Тому поряд з новітніми синтетичними матеріалами, серед дизайнерів також популярний метал і тканини з ефектом металік.

Білий колір найчастіше присутнiй в творах неофутурістiв. Це той самий випадок, коли краса білого кольору поєднується з його функціональністю. Білий - це ідеальний колір, що містить в собі весь колірний спектр. Білий колір - функціональний. Тому що стерильний. Він не несе в собі інформаційного навантаження, тому сприймається мозком спокійно і ясно. Колір чистоти і незайманості. (Додаток Ж. Рис.Ж.4)

Яскраві, що світяться відтінки колірного спектру стали справжньою прикметою часу з часів винаходу неонової реклами. Можливо, це просто стереотип, але художники-футуристи в своїх концептах часто використовують світящi неонові відтінки. Яскраве неонове світло - це бачення майбутнього, створеного завдяки джерелам чистої енергії. Неонові відтінки в одязі - це відображення цього бачення, трохи спрощене, бачення чистих, яскравих, що світяться відтінків. (Додаток Ж. Рис.Ж.5)

Світлі і яскраві тони - це все про утопічний нео-футуризм. Тоді як похмурий антиутопiчний футуризм грає іншими фарбами - це темні сірі тони і відтінки хакі, чорна шкіра, латекс і неопрен. Антіутопічний мілітарі дизайн несе на собі відбиток воєн і щоденного виживання в суворих умовах (Додаток Ж. Рис.Ж.6).

РОЗДIЛ 2. Циклiчнiсть та iновацiйнiсть моди

2.1. Циклічність моди

Циклічність моди дає можливість прогнозувати моду. Прогнозування називають спеціальне дослідження перспектив розвитку явища.

Прогноз - науково обгрунтоване судження в можливих станах об'єкта в майбутньому або про альтернативні шляхи розвитку і терміни їх здійснення. Актуальність прогнозування моди викликана потребами масового виробництва: необхідністю планувати обсяги виробництва, враховувати можливість прояву нових модних зразків і освоювати нові технології, розробляти нові конструкції і тощо. Нові колекції модного одягу демонструються приблизно за півроку і більше до настання сезону, що диктує необхідність прогнозування модних тенденцій на рік і більше.

Мода - швидкоплинне явище. Ще недавно дизайнери перевагу віддавали ніжних пастельних відтінкам і суворому покрою одягу, а вже зараз вони рекомендують одягатися в яскраве вбрання, доповнене великими аксесуарами.

Несподіваний, сміливий і енергійний - таким буде новий сезон весна-літо 2016 року. Щоб створити свої неповторні дітища, дизайнери зверталися до історії різних модних епох. Саме тому ми зможемо спостерігати в одязі 2016 року деякі відгомони елегантних шістдесятих і яскравих сімдесятих років.

Безумовно, огляд модних тенденцій варто почати з колірної гами.

Колірний спектр сезону 2016 змушує модниць не забувати про кислотнi тони, а також повернутися до стриманих кольорів. При цьому найбільш стильними відтінками будуть: м'ятний; бірюза; рожевий; бордовий; молочний; помаранчевий; каштановий.

Незважаючи на те, що яскраві тони знаходяться в так званому привілейованому становищі, навряд чи модниці зможуть пройти мимо синього і зеленого кольору. Дуже витончено і шикарно буде виглядати жінка в убранні червоно-коричневого винного кольору, який ідеально грає на контрасті з багатьма відтінками. (Додаток З. Рис.З.1.)

Не один сезон поспіль багато світових брендів жіночого одягу дотримуються мінімалістичного стилю. Імениті дизайнери віддають перевагу непомітному, але стильному одягу без химерної «мішури».

Незважаючи на це, тенденції сезону весна-літо 2016 стали практично прямою протилежністю лаконічності. Наряди цього року рясніють різними вставками з люрексу, стразів, мережива, накладних квітів і листя, бахроми і воланів. Так, дизайнери відзначили, що в майбутньому сезоні нудьгувати не доведеться. Буденність і однотипність відходять на другий план.

Найбільш актуальним трендом майбутнього сезону стають штани насиченого кольору, які будуть представлені в різних стилях - класика, капрі, палаццо. Завдяки делікатному крою, їм належить підкреслювати фігуру красунь.

Що стосується джинсів, то вони будуть виконані в варіаціях з вишивками, принтами і зображеннями квітів. Найстильнішими моделями весни-літа 2016 вважаються укорочений варіант дудочек, пряма класика, «рванки» і скiннi. Найбільш популярний матеріал для джинсів стрейч середньої щільності (Додаток З. Рис.З.2.).

У будь-яку погоду жінка хоче виглядати чарівно і впевнено. Саме тому в майбутньому сезоні дизайнери запропонують величезний вибір моделей - від повітряних літніх сарафанів до елегантних строгих варіантів сукні-футляра.

У сезоні 2016 найстильнішими будуть сукні з смужками, геометричними і квітковими візерунками. Вироби ніжних тонів майстри задекорували яскравими анімалістичними принтами і персонажами мультфільмів.

Влітку 2016 жінкам, щоб продемонструвати всю красу жіночого тіла, потрібно звернути увагу на топи. Культовим нарядом буде укорочена модель (Додаток З. Рис.З.3.).

2.2. Iнновацiї у світі моди

Озирнувшись назад, можна відзначити, як лише кілька десятиліть тому поява міні-спідниць і відкритих декольте викликало соціальні протиріччя і обурення. Але сьогодні нас вже абсолютно не дивують неординарні модні тенденції, які дозволяють виділитися різними способами.

Але останнім часом, завдяки креативності дизайнерів, модельєрів і стилістів, в світі моди відбуваються воістину грандіозні зміни, які змушують нас задуматися над поняттям істинної краси.

Все починається зі світових подіумів. Історично склалося так, що ідеалами краси для нас стають моделі. Зараз відбулася переоцінка стандартів краси, і роль моделі придбала дещо інші відтінки. Багаторічна практика наслідування струнким худорлявим красуням з подіумів мала сумні наслідки. І проблема полягала не тільки в масовому розповсюдженні анорексії і зародження у дівчаток-підлітків бажання будь-яким способом виглядати так, як дівчата на обкладинках журналів або на популярних показах. (Додаток К. Рис.К.1)

Ситуація погіршувалася ще й тим, що жінки з нестандартними параметрами відчували себе неповноцінними, дивлячись на вишуканих супермоделей.

Прорив в цій сфері почався з появи на обкладинках популярних журналів і в рекламній сфері дівчат, параметри яких відрізнялися від загальноприйнятих стандартів.

Емма Аронсон - перша повна модель, яка з'явилася на подіумі. Ще в кінці минулого століття вона потрапила в список «50 найкрасивіших людей планети».

Слідом за нею інші моделі з нестандартними параметрами змогли довести, що краса буває різною, і необов'язково слідувати стереотипам. (Додаток К. Рис.К.2) Такий нестандартний хід викликав масу суперечливих думок. Однак він відкрив перед суспільством нові ідеали і дав нам можливість зрозуміти, що поняття жіночої краси не обмежується правильними формами. До того ж, справжнє мистецтво створення модного та стильного одягу має полягати не тільки в умінні підкреслити достоїнства ідеальної фігури. З появою нових моделей зароджуються особливі тенденції в сфері моди, які дозволяють кожній дівчині створити свій стиль і виглядати привабливо. (Додаток К. Рис.К.3)

У той же час, в медіапросторі зараз можна побачити навіть моделей ... з обмеженими можливостями. Поява таких жінок на подіумах, у соціальних рекламах, на параолімпійських іграх змушує задуматися над важливими людськими проблемами. Так, вони не приховують свої недоліки. Але в той же час вони дозволяють іншим дівчатам з такими ж проблемами знову почати радіти життю і впевнено рухатися до досягнення цілей, які вони ставили перед собою раніше. І створюють переворот в громадській думці. (Додаток К. Рис.К.4)

Нові віяння - втілення індивідуальності та інтелекту.

Існує думка, що гламурні стереотипи минулих років незабаром стануть всього лише історією. З цим важко не погодитися. Адже мода XXI століття дає можливість кожній з нас вибрати щось неповторне і виділитися в загальному натовпі.

Останнім часом у формуванні стилю важливий не стільки шик і гламур, скільки відповідність обставинам. Тобто, в моду увійшов обдуманий підхід до підбору деталей одягу і аксесуарів.

Дизайнери одягу намагаються враховувати зміни, які відбуваються в світі, характер модниць, які звернуть увагу на їх колекції, стиль життя сучасної жінки. Зокрема, відносно недавно стали затребуваними «інтелектуальні» колекції Андре Тана. Дизайнер, продовжуючи працювати в даному напрямку, продумав стиль нових мобільних телефонів для ділових леді, які гармонійно поєднуються з офісними і романтичними нарядами.

Прагнучи йти в ногу з часом, інші дизайнери також почали пропонувати стильні аксесуари в комплекті з новим одягом. Cтиль нового покоління також дає виклик стереотипам і відкриває нові грані краси.

Однак слід пам'ятати, що модні тенденції зовсім не заперечують старого. Навпаки, стиль ретро, вінтаж та інші класичні напрямки гармонійно втілюються в сучасних нарядах, але вже в новому «аранжуванні». А поняття «застаріла», «немодно» застосовується все рідше. Адже основною перевагою моди XXI століття є демократизм і лояльне ставлення до будь-яких нововведень.

Варто зазначити, що сучасна мода не тільки відображає настрій і ступінь розвитку суспільства (як прийнято вважати), а й активно впливає на характер людей, вчить нас інакше сприймати світ.

2.3. Об'єктивні та суб'єктивні чинники моди

Головне, що визначає сьогоднішню моду - комфорт і зручність. Це благодатний момент для людей, які дотримуються в одязі класичного напряму, і для дам бальзаківського віку. На арені молода і в той же час зріла жінка зі сформованими вподобаннями у виборі одягу. Для молодіжного спрямування підійде і гардероб в спортивному стилі ділової жінки. За багатьма моделями, створюваними стилістами для молоді, видно, що вони адресовані саме цій віковiй групi, але немає колишнього «перехлеста», що спостерігався в деяких авангардистських колекціях колишніх років.

Багато художникiв-модельєрiв, бажаючи доповнити простоту і навіть деяку аскетичність моделей одягу колишніх ліг, вводять в них колористичну насиченість, декоративні деталі і, звичайно, нові тканини. Тканини - ось що буде визначати моду XXI століття.

Моду майбутнього стануть диктувати виробники високотехнологічних тканин нового покоління. Новатори стверджують, що в XXI столітті швейна машинка стане раритетом: тканини будуть споюватися, склеюватися і зварюватися.

Розроблено матеріали, в яких тепло взимку і, прохолодно влітку, мембранні тканини (в них легко дихає шкіра), антибактеріальні, лікувальні і навіть антистресові тканини. Що стосується волокон, якi використовують в сучасних тканинах, то перевага віддається натуральним волокнам: льону, бавовнi, шовку, вовнi, а також сумішевим тканинам. Сучасна мода використовує екологічні тканини, в яких на перший план виходить Екотехнологія. Синтетика сильно змінилася, набуваючи образ «дами, приємною в усіх відношеннях». Споживач хоче, щоб тканина була комфортною в носінні, її легко було прати і не треба було гладити. Сумішеві тканини відповідають всім цим вимогам.

В сучасній моді практично немає відмінності між чоловічими і жіночими тканинами. Ми вже не побачимо написів в магазинах «Тканини для жіночих пальто» і «Тканини для чоловічих костюмів». Стиль «унісекс» проник і в цю сферу. З однієї матерії шиють і чоловічу куртку, і жіночу спідницю. Використовуються жакардові тканини, тканини, злегка нагадують меблеві.

Особливу роль нинішня мода відводить новому денім, сполученням джинсової тканини з іншими, тканин-компаньйонів, вельвету і вельвету-корду (з широким рубчиком). Використовуються добавки лайкри і еластану. Вовняні тканини як і раніше грають важливу роль в асортименті модних тканин. Фактури можуть бути блискучими, гладкими, щільними і пухкими, з розрідженою структурою і начосом, а також вироблені під замшу, шкіру, твід. Цікаві пальто і куртки з листкових тканин, наприклад, трикотаж, костюмна тканина, а між ними - синтепон. Популярні ефекти мятості і жатості. У мереживні тканини, розшиті мохером, вишивка привносить ефект романтичності. Всі тканини стали легше, тонше і м'якше.

Спортивний одяг також впливає на матеріали - з'явилися нові види в'язаних трикотажних полотен, що містять високотехнологічні види пряжі. Дуже популярні тканини стрейч, причому еластичні нитки додаються не тільки в бавовну, але і в льноподiбнi тканини. Всі ці нові тканини отримали назву багатокомпонентних. У моді прозорі і напівпрозорі тканини і їх комбінації з різними матеріалами.

Починаючи з 2001 року в моді стався вибух кольору, тому сьогодні «відшліфовуються» модні кольори. Актуально повернення чорного кольору через поєднання з білим. У моді винно-червоні відтінки, а також кольору макіяжу. Синій колір, який був дуже популярний після виходу на екрани фільму «Титанік» і забутий в 2000-м і 2001-му роках, знову входить в моду. У моді крейдовані - дуже легкі кольори і темні - дуже глибокі.

Особливо хочеться сказати про колір хакі, який став особливо любим. Він може ставати більш жовтим, зеленішим або більш охристим. Колір хакі не виходить з моди, тому що є присутнім в модному нині стилі «мілітарі». Популярними є і натуральні відтінки, які відносили раніше до стилю «сафарі»: відтінки піску, землі, сухої трави. У групі «бузковий туман» присутні всі відтінки бузкового, сіро-сизий і димчасто-рожевий. У темі «Міська графіка» бачимо перехід від чорного до білого через беж, причому бежевий колір має велику кількість відтінків. Новий денім - окрема тема в сучасній моді. Спостерігається повернення до початково темно-синьому денім з додаванням лайкри, причому пропонуються моделі з поєднаннями кількох кольорів деніму в одному ансамблі і комбінування з іншими тканинами, навіть з строкатим букле. Ще не йде з моди і колір «Кемел» (верблюжей вовни).

Орнаментальне рішення текстильних полотен стало більш динамічним. У моді геометрія, стиль «оп-арт» (прийшов з моди 60-х років XX століття), смужки, малюнки з розмитими обрисами (як би несфокусованого), асоціативні малюнки, накладення одного мотиву на інший, психоделічні мотиви і, звичайно, квіткові композиції, причому в тканинах відтворюються орнаменти різних стилів: від епохи рококо до ампіру, а також ремінісценції стилів минулого XX століття.

Що стосується класичних прийомів, то в моді клітини: традиційні шотландські, п'є-де-куль, п'є-де-кок, «бер-берi» (використовувалася перш за все для підкладки). Провідні західні дизайнери пропонують навіть поєднання клітини з яскравими орнаментами, пейзажами, зображеннями тварин, чого не було в моді перш, а якщо і було, то мистецтвознавці відносили це до кічу.

Взагалі кіч, що з'явився в моді тридцять років тому, видозмінився і трансформувався до такої міри, що навіть мистецтвознавці, які вивчають моду, часом не здогадуються, до якого стилю віднести цей напрямок, що межує часом з поганим смаком.

Основний силует - легке прилягання, силует не трапецієподібний, як в попередні роки, а прямий і напівприлеглий. Речі стають більш компактними, вони як би тиснуться до тіла. Причому часто прилеглий ефект створюється за рахунок актуальних нині поясів і ремінців. Знову популярні пояси-ланцюги, пояси-шнури, шкіряні ремені. У напрямку «буржуазний шик» спостерігається повернення костюмів точного крою, добре сидять на фігурі. Цікаво в тенденціях моди і використання мотивів спецодягу: халата медика, костюма рятувальника, скафандра водолаза. (Додаток Л. Рис.Л.1)

РОЗДIЛ 3. Модні тенденції сучасного образу підлітка

Основне завдання дизайнера одягу в сучасних умовах – підготувати фахівця, здатного ставити собі складні проектнi завданя, пов'язані з найважливішими проблемами культури та соціуму, та розв'язати їх, користуючись різноманітними методами проектування. Отже, дизайн одягу для підлітків намагається вирішити проблеми комфортності одягу, гармонійного злиття людини з довкіллям, створення нових форм одягу. Використовуючи такі методи проектування, як комбінаторні, модульні, деконструкції та інші, дизайн одягу пропонує новi шляхи розвитку одягу майбутньому. Ці методи простежуються і в модних тенденціях сучасного образу підлітка.

1. Комбiнаторний метод (метод комбінацій) - полягає в пошуку різноманітних комбінацій на основі визначених форм та елементів у певному порядку шляхом перестановок, вставок, поєднань, групувань, переворотів, комбінування деталей, пропорційних членувань всередині базової форми . Такі комбінації можуть бути новими і, на перший погляд, здаватися неможливими (наприклад, принципи нових поєднань різних стилів, пропорційних відносин, фактур) або ж абсолютно випадковими, без конкретного задуму. Наприклад, рішення, яке шукали, виникає, під час наколки тканини на манекен, в період її попередньої обробки тощо. Подібне, зокрема, характерно для творчості модельєрів, що працюють за напрямами от-кутюр та в авангардній моді підлітків.

Комбiнаторика – метод формоутворення за дизайном, заснований на пошуку, дослідженні, застосуваннi закономірностей вариантних змін просторових, конструктивних, функціональних і графічних структур, як на засобах проектування об'єктів дизайну з типізованих елементів.

Комбiнаторика «оперує» певними прийомами комбінування: перестановкою, вставкою, угрупованням, переворотом, організацією ритмів. Наприклад, прийом перестановки предбачає зміну елементів, їх заміну. Прийом вставок використовується для створення складної форми з простої.

Як різновид комбінаторного методу - методи трансформації і кінетизму.

Трансформація - метод перетворення однієї форми одягу в іншу або ж зміна деталей всередині цієї форми . Слід зазначити, що в наш час, коли світ схвильований екологічною кризою, даний метод є актуальнішим за будь-який інший через те, що варіантів зміни однієї й тієї ж речі може бути численна кількість. Серед українських дизайнерів до методу трансформацій частіше за інших апелюють Андре Тан (речі-трансформери давно стали його візитною карткою), В.Анісімов, Л.Пустовіт, інші. (Додаток М. Рис.М.1)

Кiнетизм – метод кінетизму є однією з форм трансформації. Його основою є створення динаміки форми або декору. Даний метод, зазвичай, використовується для того, щоб завдяки візуальним ілюзіям підкреслити потрібні моменти, або, навпаки, відвернути від них увагу. Слід зазначити, що метод кінетизму є дуже цікавим як для дизайнерів одягу, так і для дизайнерів тканин, оскільки дозволяє створювати ілюзію руху в статичній формі.

Метод кiнетизму полягає у створенні динаміки форм, декору, малюнків тканин. У дизайні одягу цей метод використовується дедалі ширше, особливо у професійних показах: у поступовій динаміці схильнiй до трансформації деталей костюма, при застосуванні світлових об'єктів, свiтловодiв, автономного висвітлення, крутящихся чи рухомих елементів одягу.

Створення безрозмірного одягу - комбiнаторний метод проектування виготовлення одягу одного середнього розміру, який підійде великiй кiлькостi покупців різної комплекції. Безрозмiрний одяг вже існує у вигляді трикотажних виробів різного обсягу, які мають і худі, і повнi. (Додаток М. Рис.М.2)

Створення одягу з цілого плаского шматка тканини - метод комбінаторики не залучаючи традиційних методів зшивання одягу з кроенних деталей.

Ідея кінетичного малюнка стала надзвичайно цікавою для художників по текстилю, оскільки дозволяє створити незвичайні і парадоксальні ефекти графіки. Кiнетизм дає створити потужну динаміку всередині статичної форми.

Окрім комбінаторних методів проектування одягу є також модульний і деконструкційний методи.

2. Модульний метод проектування полегшує рішення багатьох завдань, пов’язаних з формоутворенням виробу. Він полягає в проектуванні одягу з окремих модулів, де модуль - це одиниця міри, розмір, що приймається за основу розрахунку розмірів предмету, а також його елементів, які завжди кратні вибраному модулю, і, як правило, однакового розміру. Такі модулі можуть бути як простих (трикутники, квадрати, ромби), так і складних (квіти, листя, різноманітні фігури) геометричних форм . Такі модулі дуже складно пристібати і відстібати, але можна з'єднати «наглухо», впритул один до одного, за допомогою «брид» (елементів вишивки «ришелье»). Створюються дуже гарні ажурні композиції, що накладаються на лекала виробiв і всі фрагменти зшиваються з вивороту. З отриманого ажурного полотна можна моделювати вставки чи повністю весь вирiб. Модулі різною конфігурації можуть створювати складні варіанти комплектування одягу, нашаровуючись один на одний.

В проектуванні одягу для підлітків модульним методом значну роль відіграє вибір засобів поєднання, який може бути непомітним, або, навпаки, за задумом дизайнера, створювати додатковий декоративний ефект. Також додатковий ефект можна створити завдяки поєднанню модулів з різнокольорових тканин, що надасть можливість створити певний орнамент. В дизайні одягу даний метод зазвичай використовується у стилях гранж, вінтаж, виробах у стилі печворк, та має багато спільного з методом трансформації і дає необмежені можливості для створення форм одягу, що здатні трансформуватися, з метою зміни часу експлуатації форми, призначення, асортименту. Метод модульного проектування має набути більшої популярності також в інших напрямках дизайну одягу. (Додаток М. Рис.М.3)

3. Метод деконструкції. Метод заявив про себе на початку 80-х як новий підхід в моделюванні одягу . Для нього характерним є будь-яке свідоме порушення традиційних технологій: асиметричний крій, нерівний край, прорізи і дірки, елементи незавершеності та ін. Також метод деконструкції часто сполучають з елементами методу інверсії, наприклад: застібки у нетрадиційних місцях, шви «назовні» тощо. Подібний підхід до створення одягу дає простір для самовираження дизайнера і, саме тому, дуже часто використовується в сучасному проектуванні одягу для підлітків.

Цей метод залежить від новий підходів до моделювання одягу, що є вільне маніпулювання формою і посадкою виробу на фігурі. (Додаток М. Рис.М.4)

Через призму науки психології М.Кілошенко iснують наведені нижче методи створення одягу та взуття, які, на мою думку , заслуговують на увагу.

4.Iнверсійний метод - свідома відмова від існуючих рішень, переборювання психологічного бар’єру, який змушує наслідувати стереотипи. Іншими словами, це метод дії «від зворотнього» метод «перевороту», найчастіше абсурдної перестановки. Наприклад, якщо в костюмі визначена деталь завжди розташовується горизонтально, то, при використанні методу інверсії, цю деталь ставлять вертикально або під кутом. Даний метод може використовуватися не лише при розробках всередині форми, а й при створенні загальної форми костюма. Слід підкреслити, що інверсійний метод є дуже дієвим і дозволяє знаходити оригінальні вирішення проектних задач. Саме за цим методом був створений двосторонній одяг, такий, який можна носити на обидва боки, що є популярним серед підлітків. (Додаток М. Рис.М.5)

Для отримання нових результатів дизайнери застосовують також метод аналогії.

5. Метод аналогії - базується на використанні аналогічних положень. Розпізнають такі джерела аналогій як: прямі, суб’єктивні, символічні, фантастичні . Джерелом натхнення для даного методу може стати будь-що з оточення дизайнера, який використовує різні ступені переробки джерела. Тому, в одному випадку костюм відразу нагадує першоджерело, а в іншому - асоціативні зв’язки можуть бути більш тонкими, ледь вловимими. (Додаток М. Рис.М.6) Схожим до методу аналогії є метод неології , який передбачає використання запозичених ідей як вітчизняного, так і закордонного проектування. Завдяки йому кожне модне нововведення одразу підхоплюють майже всі дизайнери. Основоположним є чітке розділення використання прототипу і свідомого плагіату.

6. Метод стандартизації базується на класифікації, уніфікації, типізації визначених елементів моделей. Мода кожного окремого періоду має свої певні параметри, канони краси, так би мовити, стандарти. Такі стандарти повинні чітко відповідати сучасним вимогам, бути всеоб’ємними та досить оперативними. Даний метод найбільш характерний для промислового виготовлення одягу.

Існують також специфічні методи проектування одягу для підлітків як, наприклад, метод ідентифікації, тобто ототожнювання особистості дизайнера в процесі творчої діяльності з особистістю іншої людини, предметом чи явищем. Цей метод має на увазі більш глибоке вивчення теми, так би мовити, вживання в образ джерела, проникнення в явище .

Особливої актуальності набули сьогодні також евристичні методи проектування . Наприклад, біонічний метод ставить за мету аналіз об’єктів біоніки з тим, щоб побачити в них цікаву ідею, принцип, спосіб, словом, все те, що можна використати в проектуванні нових зразків одягу. Так, аналіз особливостей структури мушлі, дозволив свого часу розробити нові види конструювання одягу. (Додаток М. Рис.М.7) Метод карикатури, доведення творчого задуму до гротескового, абсурдного вигляду, сприяє виникненню неочікуваних вирішень.

Iснують також творчi методи, характернi зокрема для використання народних традицій у проектуванні сучасних моделей одягу, таких як: реконструкція, реплікація, стилізація, імітація, інтерпретація, асоціація.

Метод реконструкції полягає у відновленні втраченого костюма за збереженими матеріалами, тобто створенні його точної копії. Метод реплікації має на увазі реконструкцію одягу, але обов’язково виконану з оригінальних матеріалів і у натуральну величину . Слід зазначити, що метод реконструкції, зазвичай, активно використовується для створення костюмів до класичних театральних вистав, кіно, танцювальних та співочих колективів. А метод реплікації у проектуванні сценічного вбрання зустрічається рідко, бо не завжди дизайнери мають можливість використовувати оригінальні матеріали і потреба в подібній досконалості є не завжди доречною.

Метод стилізації - це творчий відхід від одягу-аналогу в сторону запозичення, наслідування його стильових ознак та зовнішніх форм окремих елементів.

Імітаційний метод представляє собою наслідування костюма за допомогою зовсім інших художніх засобів, прийомів і матеріалів. А метод інтерпретації є методом більш вільного перетворення, тлумачення будь- якого одягу-аналогу.

Вказані методи є характерними для створення дизайнерських колекцій одягу як підліткових, студентських, так і професійних, що демонструються на українському тижні моди. Серед останніх слід виділити колекції таких відомих українських дизайнерів, як: О.Караванська, Л.Пустовіт, Р.Богуцька, Е.Насиров, О.Теліженко.

Одним з найбільш творчих методів роботи вважається метод асоціації. Він вимагає переосмислення всього матеріалу за джерелом натхнення і створення на його основі сучасного, емоційного, образного костюму з дуже тонким відчуттям першооснови . Такий підхід до проектування костюму часто можна зустріти у сучасних телевізійних шоу та мюзиклах, де сценічному вбранню приділяється велика увага. Особливим творчим методом також є імпровізаційний метод, який передбачає творення без попередньої підготовки . Даний метод, зазвичай, дає досить неочікувані, але креатині результати.

Отже, сьогодні існує значна кількість творчих методів проектування, які допомагають дизайнерові втілити свій задум у життя. Дуже важливим в процесі проектування одягу для підлітків є правильний вибір того чи іншого методу, розуміння його можливостей та особливостей. У процесі проектування одягу для дітей цієї вікової категорії враховуються й такі немалозначні складові як: композиція костюма, стиль, колір, добір тканин. Також велике значення має тут правильний добір аксесуарів, які у наш час досить різноманітні. Модний одяг для підлітків часто змінює форму i не встигає стати звичаєм в певний період і тому важко вгадати модні тенденції на тривалий проміжок часу.

ВИСНОВКИ

Загальним для всіх соціологічних концепцій моди є визнання модних тенденцій як важливого соціального феномена, що виявляє вплив на соціум. Разом з тим, при поясненні соціальних характеристик моди у різних теоріях акценти суттєво відрізняються. Це пов'язано, перш за все, з тим, що в основі концепцій моди лежать різні методологічні установки, які визначають відповідні напрями дослідження.

Останній мотив лежить в основі виникнення моди. Мода - це перш за все, нові зразки поведінки, які застосовуються престижними шарами для того, щоб виділитися з товариства, і переймаємо іншими членами суспільства з тим, щоб виглядати як представники успішних, модних шарів.

Французький психолог Г. Тард вважав моду поряд зі звичаєм основним видом наслідування. Причиною виникнення моди є "закони наслідування", що лежать в основі життєдіяльності суспільства. Якщо звичай - це наслідування предкам, то мода - наслідування сучасникам. Поки існує соціальна нерівність, не може бути єдиної моди.

Сучасна мода володіє широкими соціально-значимими можливостями. Її головна соціальна функція - служити способом виявлення нових культурних зразків. Відомий французький кутюр'є П'єр Карден дав таке визначення моді: "Мода - це спосіб вираження. Іншими словами, мода - це відображення індивідуальних якостей окремої особистості в соціальному і моральному аспекті".

Отже, мода - це особливе явище в психології людини, засноване на уявленнях про «модність» і «немодність». У моді яскраво проявляється зародження наслідування. З соціально-психологічної точки зору, мода - це прагнення до неповторності, індивідуальності.

Феномен моди в тому, що вона єдина, непостійна і мінлива. В цьому і є її особлива динамічність. А суть моди в тому, що на зміну модному приходить щось ще модніше і перше відходить на задній план.

"Модність" сприяє поширенню нового. За нею стоїть наслідування чогось уже існуючого і визнаному модним.

До факторів модності відносяться престиж, утилітарність, естетичність тощо. Люди часто наслідують тим, кого вважають своїми кумирами. Вони як би заражаються вірусом наслідування.

Таким чином, в прагненні бути модними як кумири, підлітки, самі не помічаючи того, втрачають свою індивідуальність, стаючи такими ж як маса їм подібних. Слідування моді підвищує престиж людини та регулює її емоційний стан. Модні тенденції долучають людей до нового, виконуючи інноваційну функцію. Нарешті, слідування моді часто сприяє самоствердженню особистості, що особливо важливо у підлітковому віці.

У своїй роботі я прагнула докладним чином описати «Модні тенденції сучасного образу підлітка», зокрема хотіла розібрати походження і сутність моди в цілому.

При цьому було розглянуто такі розділи як мода на початку ХХI столiття, циклiчнiсть та інноваційність моди, методи проектування одягу для підлітків у сучасному дизайнi.

Дана робота так само містить дослiдження про загальні тенденції моди ХХІ ст.:

Утворення нових видів асортименту. Одяг людини весь час поповнюється новими видами асортименту, новими речами. Як правило, це відбувається шляхом запозичення нових форм і елементів повсякденним одягом з одягу інших асортиментних груп. У сучасному гардеробі є багато видів одягу, запозичених з військової форми, спортивного одягу, білизни, одягу інших народів. Цей процес не припиняється, збагачуючи наш одяг новими елементами, відповідними мінливому образу і ритму життя.

Змішання стилів. Змішання стилів в моді ХХІ ст століття - один з факторів, що складають цілісний сучасний образ підлітка. Образ збірний і складається з речей не просто різних за стилем, але і різних за тимчасових епох. Головними нововведеннями в комбінуванні стилістичних напрямів у ХХІ столітті:

 носіння футболок з принтом у поєднанні з класичним костюмом ;

 легкі літні та вечірні сукні з джинсовими і шкіряними куртками «косухами»;

 використання дитячих принтів на одязі та аксесуарах ;

 класичний стиль в міксі з етнікою;

 мереживо - зі стилем мілітарі;

 військові черевики або грубі чоботи з довгими легкими сукнями та спідницями;

 класичні приталені жакети з пишними літніми міні-спідницями.

Екодизайн в одязi .Мода робить людину заручником речей, вона коригує його смаки й уподобання, змушуючи купувати більше, ніж необхідно. Але ... насправді, мода може бути співзвучна екології та турботі про природу, якщо за справу беруться екологічно відповідальні дизайнери, для яких натуральність і екологічність - не порожній звук.

Футуризм в одязі. Неофутурізм. Антіутопізм. Згідно головній ідеї нео-футуризму, одяг повинен не просто нас прикрашати, але й водночас бути практичним та зручним. А ще - високотехнологічним. Такий одяг створюється на основі останніх розробок, з високотехнологічних тканин і має досить ергономічні силуети. Базові функції: зберігати тепло, захищати від УФ-випромінювання, травм, посилювати аеродинамічні функції тіла (що полегшує пересування).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Впереди дизайна и инноваций. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.modnaya.ru/news/MR/part-4/3357.htm
Гофман А.Б. Мода и люди, или новая теория моды и модного поведения. - М.: Агентство «Издательский сервис», 2000. - С. 4.
Гур’янова О.В. Композиція костюма: Практикум. – Кіровоград: ПП Центр оперативної поліграфії «Авангард», 2014. – 88с.
Гусейнов Г.М. Композиция костюма: Учебное пособие / Г.М. Гусейнов, В.В. Ермилова, Д.Ю. Ермилова и др. - М.: Академия, 2003. – 432 с.
Килошенко М.И. Психология моды: Учебное пособие для вузов / М.И. Килошенко. 2-е издание, испр. - М.: Оникс, 2006. – 320 с.
Колейчук В.Ф.Кинетизм. — М.:Галарт, 1994.
Мода и стиль. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.styleadvisor.ru/moda-i-stil/modnyi-garderob/103.html
Мода. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B0
Мой шарм. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mycharm.ru/articles/text/?id=3687
Молхо Р.С. Быть Армани. - М: изд. Азбука классика, 2008.
Петушкова Г.И. Проектирование костюма: Учебник для вузов / Г.И. Петушкова. - М.: Академия, 2004. – 416 с.
Рачинская Е.И. Моделирование и художественное оформление одежды / Е.И. Рачинская, В.И. Сидоренко. - Ростов н/Д.:Феникс, 2002.- 608 с.
Ролан Барт Система моды, статьи по семиотике культуры. – М: изд им. Сабашниковых, 2003.
Современная инциклопедия. Мода и стиль. – М., 2002.
Тканко З. Моделювання костюма в Україні ХХ століття: навчальний посібник / З. Тканко, О. Коровицький. - Львів: «Брати Сиротинські і К», 2000. – 96 с.
Тухбатуллина Л.М., Сафина Л.А., Хамматова В.В. Проектирование костюма. – Ростов н/Д.: Феникс, 2007.