Презентація "Монументальний живопис"

Монументальний живопис

Монументальний живопис - вид образотворчого мистецтва , який передбачає нанесення зображення на стіни будівель і інших архітектурних споруд. На відміну від станкового живопису, монументальний несе сенс лише як складова певного архітектурного ансамблю. Монументальний живопис — це твір образотворчого мистецтва значного розміру, пов'язаний з архітектурою, але із самостійним і суспільно значимим образним змістом»[Він безпосередньо пов'язаний з архітектурою, прикрашає стіни, стелі, підлогу та інші елементи архітектури споруд; може бути розташованим в інтер'єр та екстер'єрі будівлі.

Найбільш поширеним видом основи, тобто матеріалом, на якому виникає твір в станковому живопису були дерево й полотно, а в настінному — камінь, цегла та інші будівельні матеріали. В архітектурі минулого основою монументального живопису найчастіше слугували внутрішні поверхні стін і зводів будівлі, а також його опорні елементи — стовпи або колони. Таким чином, основу настінного живопису й становить той матеріал, з якого створена дана споруда.

Монументальний живопис - це різновид візуальної творчості відомий з часів палеоліту, як наскальні малюнки. У мистецтві представлені фрескою , вітражем і мозаїкою . В епоху Античності і Відродження майстри прикрашали малюнками цегляні , бетонні та кам’яні стіни. А ось декорувати житло по кишені було лише сильним світу цього. В крито-мікенської і Давньоєгипетської цивілізаціях монументальний живопис застосовували для декорування гробниць. В Середньовічній Європі на передову в оформленні храмів вийшли вітражі. Як правда, неперевершеними пам’ятниками історії можна вважати фрески племені Майя. Серед далекосхідних країн в цьому напрямку відзначилася Японія.

Фреска. Слово «фреска» в перекладі з італійського означає «живопис на сирій штукатурці». Це стародавня техніка настінного живопису, в якій фарби наносяться на вологу штукатурку. Причому штукатурка або левкас, як її називають фахівці, зовсім не схожа на звичайну обробку стін. Для виготовлення фрески використовується суміш піску з гашеним вапном. В якості фарб користуються натуральними пігментами, розведеними водою.

Техніка фрески з'явилася ще в античні часи. Господарі вілл прикрашали стіни розписами і мозаїкою. Сьогодні відомий помпейський стиль настінного фрескового живопису, що виник у давні часи. Найвищого розквіту техніка фрески отримала в епоху Відродження, коли прикрашати стіни фресками стало дуже модним, інтер'єр приміщень завдяки цьому ставав все більш пишним і розкішним. У період Ренесансу багатство і розкіш палаців досягалося саме завдяки фрескового живопису.

Таємна вечеря (Леонардо да Вінчі)«Тайна вечеря» або рідше: «Таємна вечеря» — фреска італійського художника Леонардо да Вінчі, стінопис якої створено в період 1495–1497 років у монастирі домініканців Санта Марія делле Ґраціє в Мілані. Шедевр, який в історії живопису відкриває епоху Відродження, зображує Ісуса Христа з апостолами та скорботне з ними застілля у вечір перед самим розп'яттям.

Страшний суд (Мікеланджело Буонарроті)«Страшний суд»  — фреска італійського скульптора і художника Мікеланджело Буонарроті на вівтарній стіні Сікстинської капели (Ватикан), створена ним із 1537 по 1541 роки.

Створення адама«Створення Адама»  — фреска Мікеланджело Буонарроті на стелі Сикстинської капели (Ватикан), створена ним близько 1511 —1512 років. Це — одна із центральних композицій, яка ілюструє створення людини Богом. Ця робота є одним із найвідоміших творів мистецтва, на її сюжет часто посилаються та пародіюють.

Афінська школа (Рафаель Санті)Афінська школа  — фреска пензля Рафаеля в станці делла Сеньятура Ватиканського палацу.

Сучасні мурали

вітраж. Вид монументального, монументально-декоративного мистецтва, пов’язаного з архітектурою: тематична (сюжетна) або декоративна орнаментальна композиція, виконана з прозорого різнобарвного скла і розрахована на візуальне сприйняття на просвіт. Застосовують як заповнення віконних прорізів різних розмірів і форм, окремі панно в перегородках між приміщеннями з різною мірою освітленості, іноді — у дверях, у нішах з підсвіткою тощо. Монтують на металевому каркасі із шматків скла (яке може бути гравірованим чи обробленим хімічним витравлюванням, а також забарвленим у різні кольори) за допомогою свинцевої, олов’яної стрічки, яка заповнює шви між ними.

Відомі з 2 тисячоліття до н. е. у Стародавньому Єгипті, згодом — у Стародавньому Римі, Візантійській імперії, в романській архітектурі. Мистецтво вітражу досягло розквіту в сакральній архітектурі готики 13 ст. спершу у Франції , а згодом у Німеччині , Англії, Італії та інших країнах. У добу Відродження мистецтво вітража стагнувало, проте ескізи для вітражів іноді виконували провідні художники доби — Л. Гіберті в Італії, А. Дюрер в Німеччині та інші. Занепад вітража припав на стильові епохи бароко і класицизму.

Його відроджено у другій половині 19 ст. в архітектурі історизму та на початку 20 ст. — модерну, які відводили вітражу роль мистецьких акцентів у інтер’єрах . У 20 ст. почали застосовувати технологію виготовлення вітражів, запропоновану Л. Тіффані (1848–1933; США). Вітражі широко використовують в інтер’єрах громадських будівель.

В Україні вітражі відомі в готичних костелах Галичини з 15 ст. у містах Львові, Дрогобичі. У сакральному мистецтві Західної України першої третини 20 ст. їх відродив П. І. Холодний. Вітражі активно використовують в оформленні музеїв (вітраж В. Г. Кричевського у вестибюлі Меморіального музею Т. Шевченка у м. Каневі, 1938). У другій половині 20 ст. вітражами прикрашали інтер’єри громадських будівель — палаців культури, виставкових павільйонів, навчальних закладів, наукових установ, бібліотек, лікарень, будинків відпочинку, адміністративних будівель, ресторанів і кафе, магазинів, готелів, транспортних споруд тощо. 

Петро Холодний. Триптих «Благовіщення»

Шартрський собор

Сент-Шапель. Відомий як "перлина епохи Готики", приголомшливий Паризький собор Сент-Шапель був побудований у 13 столітті королем Людовиком IX. Первісний задум - будівля, створена для зберігання коштовних реліквій, має 15 вікон заввишки майже 50 футів, кожне з яких зображує біблійну сцену. Усі вони виконані із вражаючих дорогоцінних каменів. Сент-Шапель відомий таком своїми калейдоскопічними кольорами рожевого вікна.

Капела Королівського коледжу в КембриджіУ кінці 15 - на початку 16 століття в одному з коледжів Кембриджського університету було встановлено прекрасну готичну каплицю, яка вражала красою вітражних вікон. На них зображені як королівські, так і релігійні мотиви. Вітражі яскраво які ілюструють мистецький прогрес пізнього періоду англійської готики.

Мечеть Насір оль-Мольк. Релігійна пам'ятка 19 століття, що розташована у Ширазі, Іран - перлина ісламської архітектури. Завдяки неймовірному ряду вітражів ця "рожева мечеть" пропонує шанувальникам побачити славетне ранкове видовище - щодня, коли раннє сонячне світло проходить через вітражі, воно забарвлює рожеві плитки інтер'єру та персидські килими у феєричі кольори.

La Sagrada Família (Саграда Фамілія)Розроблений модерністом Антоніо Гауді у кінці 19 століття, La Sagrada Família досі входить до переліку найвідоміших напрямків Барселони. "Експресивність та велич" бачення Гауді, багатобарвні вікна, що різняться формою та кольоровою гамою, робить авангардний інтер'єр базиліки більш, ніж просто привабливим для очей.

Мозаїка. Моза́їка — зображення чи візерунок, виконані з кольорових каменів, смальти, керамічних плиток, шпону та інших матеріалів. Класифікація за технологіями і матеріалами. Давньогрецька мозаїка з камінців. Давньоримська мозаїка. Візантійська мозаїка (смальта)Флорентійська мозаїка. Керамічна мозаїкаІмітації мозаїк дешевими матеріалами (уламки посуду, кахлів тощо)Цензурна мозаїка — використовування пікселізації для приховування частин зображень у документальному кіно та теленовинах. В різні часи для мозаїк використовували різні матеріали. Найпростіші — дрібні камінці та морська галька.

Перші мозаїчні зображення, що дійшли до наших днів, відносяться до епохи античності. Антична мозаїка розвивалася від нескладних, виламані галькою, візерунків до складних чорно білих або кольорових вишуканих композицій. В даний час мозаїка переживає друге народження. Все частіше можна побачити мозаїчні підлоги в самих різних за призначенням приміщеннях: у басейнах, у виставкових залах, холах готелів, у кафе, магазинах, на верандах, у передпокоях і коридорах житлових будинків, і т.д. Підлогове покриття, виконане технікою мозаїки, може бути досить простим по малюнку, а може представляти собою твір мистецтва з найтоншими переходами світла й тіні, з чудово зробленим малюнком. Складання складних композицій можливо завдяки невеликому розміру елементів мозаїки та широкому спектру їх кольорів.

Напольна мозаїка-карта знаходиться в ранньовізантійській церкві Святого Георгія в стародавньому місті Мадаба, Йорданія. Це найстаріша з відомих карт Святої землі. Карта Мадаба

Будинок Фавна. Руїни цього приватного будинку було виявлено під час розкопок міста Помпеї, засипаного попелом вулкана Етна. Судячи з усього, він належав аристократу. В одній із кімнат було виявлено настінну мозаїку, присвячену полководцю Олександру під час битви при Іссі. Імовірно, твір був створений відомим еретрійським художником IV століття до н. е. Філоксеном.

Хатайський скелет. У 2016 році в турецькому Хатаї археологи виявили загадкову мозаїку з загробним сюжетом. На роботі, що датується третім століттям до нашої ери, зображений лежачий скелет, який «радить бути бадьорим і жити своїм життям». Біля скелета лежать пляшка вина і буханець хліба. Колись ця мозаїка прикрашала елегантну віллу в давньогрецькому місті Антіохія.

Напольна мозаїка

Д/з: створіть ескіз муралу,присвяченого Україні