Моє слово про Лесю Українку

Слово про Лесю

 Юля

Мені потрапив до рук збірник віршів Лесі Українки.

Згадую її дитинство. Маленька Леся була такою, як і ми: бігала з друзями, співала, танцювала. А ще вона росла щедрою і милосердною дитиною. На Водохреща Леся застудилася і захворіла. Мусила довгий період лікуватися за кордоном. Саме там відчула велику тугу за Україною. ЇЇ серце щеміло від болю, коли вона згадувала про рідний край.

Не стало Лесі. Але її вірші, казки будуть завжди з нами. Бо залюбки читаємо їх і сьогодні.  Українка залишиться  нашою славою, нашою гордістю, одною з струн душі українського народу.

Слово про Лесю

Вероніка

Справжнє її ім'я і прізвище Лариса Косач-Квітка.

Народилася вона на Волині. Вдумлива, осяяна добротою, ясне, розумне чоло, на дівчинці народне вбрання. Мати Лесі – Олена Пчілка  була українською письменницею. Коли вона побачила, що Леся має поетичний хист, почала її виховувати так, що з неї виросла справжня письменниця.

Багато віршів і казок написала Леся для дітей. Друкувалися вони й у дитячому журналі «Дзвінок», що виходив у Львові.

Вона навчає нас, що треба бути відважними, сміливими й завзятими, - «сором хилитися, долі коритися»…

Слово про Лесю      

Оленка

 Оленка

Ось він, збірник віршів Лесі Українки. Я пригорнула його до сердечка і перед очима постала постать малої Лесі. Згадала, як у школі нам розказували про цю мужню жінку.

Зростала вона жвавою і допитливою дівчинкою. У чотири роки добре читала.

Життя Лесі Українки складалося нелегко. Коли їй було 10 років і вона була веселою, мріяла про майбутнє, підкралася страшна хвороба – туберкульоз кісток. Невдала операція руки змусила її покинути заняття музикою. Перемагаючи хворобу, Леся Українка багато вчилася. Вона ніколи не здавалася.

Саме цю Лесину рису характеру я наслідуватиму. «Щоб не плакать, я сміялась…»

Слово про Лесю

Дарина

Леся Українка народилася в місті Звягелі на Волині. Мати її – українська письменниця Олена Пчілка. Свій перший вірш «Надія» Леся склала у 8 років.

На Водохреща Леся застудилася і захворіла. Хвороба  все життя не відпускала Лесю, завдаючи їй невимовних страждань. Але це її не зупинило. Вона продовжувала писати вірші, казки. Тільки з другом-фортепіано змушена була попрощатися…

У своїх творах вона закликає українців боротися за кращу долю, палко любити свій народ і Батьківщину.

Вірш про Лесю

Олег

Є поетів небагато,

Щоби жили так завзято,

Та фантазії силу чарівну

Передала у творах нам Леся:

Про спів солов’я навесні,

Про музику лісу і Мавку лісову…

Вона ніколи не здавалась,

Хоч біль такий, що не сховалась.

Із хворобою змагалась,

Думка на папері виливалась.

Понад усе цінувала вона,

Україну і волю святую.

Леся – немов та весна,

Людям дарувала надію.

Ці рядки я їй присвячую,

Бо творчістю їй завдячую.

Слово про Лесю

Вероніка

Леся Українка – українська поетеса, «Прометей» рідного слова.

   Леся була привітною і допитливою дівчинкою, надзвичайно вродливою та чуттєвою до краси. Вона була милосердною до всього і до всіх. Їй хотілося захистити зайченя від вовка, першу квіточку від негоди, подружку від хвороби, людину від зла.

У неї дуже цікаві вірші. Одночасно з віршами Леся Українка писала й оповідання. Перший вірш вона написала у вісім років. Це був вірш «Надія». Цей вірш вона присвятила тітці Елі, яку  вивезли до Сибіру за те, що розмовляла українською мовою.

Леся має  в серці те, що «не вмирає» — честь, гідність, щирість, любов.

До Шевченка