Згідно з ним, об’єднання громадян незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) можуть бути двох основних видів.

Перший: політична партія — об’єднання прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які мають головною метою

участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого та регіонального

самоврядування й представництво в їхньому складі.

Другий: громадська організація — об’єднання для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових,

національно-культурних, спортивних та інших інтересів.

 У статті 36 Конституції України зазначені обмеження в обєднаннях, відповідно до якої такі обмеження можуть бути встановлені, по-перше,тільки законом, і, по-друге, лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку,охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Крім того, у статті 37 Конституції України уточнюється: «Утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу

насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення — заборонено.

Політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань. Не допускаються створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях».

Проте в цій же статті Основного Закону зазначено, що заборону діяльності об’єднань громадян здійснюють лише в судовому порядку.

Перешкоджання законній діяльності політичних партій, професійних спілок, громадських організацій тягне за собою кримінальну відповідальність (стаття 170 Кримінального кодексу України). Крім того, передбачено кримінальну

відповідальність за такі дії, як пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознакою політичних переконань або за іншими ознаками (стаття 161 Кримінального кодексу України).

Законом України «Про об’єднання громадян» передбачено, що не підлягають легалізації об’єднання громадян і забороняється в судовому порядку діяльність легалізованих об’єднань, якщо:

•    

їхньою метою є пропаганда фашизму та неофашизму або створення незаконнихвоєнізованих формувань;

•     їхні керівні органи або структурні осередки розташовані за межами України;

•     вони є структурними осередками політичних партій в органах виконавчої та судовоївлади, у Збройних силах та Державній прикордонній службі України, на державних підприємствах, в установах і організаціях, державних навчальних закладах.

                   Дитячі й молодіжні об'єднання та рухи

Дитячі й молодіжні об’єднання на українських землях почали активно з’являтися наприкінці XIX ст. На їхній розвиток мали значний вплив такі історичні процеси, як: розвиток українського національно-визвольного руху й насадження комуністичного тоталітарного режиму. Ці чинники сприяли значній політизації діяльності дитячих,

молодіжних об’єднань і рухів. Активними учасниками українського національного руху стали організації «Сокіл», «Січ», «Пласт», Спілка української молоді (СУМ) тощо.

Серед розмаїття дитячих і молодіжних організацій, мабуть, найвідомішою є Українська скаутська організація «Пласт». Вона була заснована в 1911 р. Петром Франком, Іваном Чмолою та Олександром Тисовським, маючи своїм завданням усебічне патріотичне й національне виховання, розвиток моральних, духовних і фізичних рис юнаків та дівчат. У 1924 р. організація «Пласт» у колишній УРСР була заборонена як «дрібнобуржуазна виховна система, не сумісна з побудовою соціалізму». Після розгрому «Пласту» урядом Польщі в Західній Україні організація продовжувала діяльність серед української діаспори в Канаді, США, Австралії. Лише в 1989—1990 рр. «Пласт» відновив роботу у Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях, де поступово посів провідні позиції серед дитячих організацій. Офіційне відродження «Пласту» в Україні відбулося 13 квітня 1991 р.

В основі виховання організації — заборона політизації дитини. Метою «Пласту» є сприяння розвитку молодих людей для реалізації їх інтелектуального, громадянського та духовного потенціалу, виховання відповідальних громадян, учасників місцевих, національних та міжнародних співтовариств. Скаутський рух ґрунтується на таких принципах:

•    обов'язок перед Богом;• обов'язок перед іншими;

•    обов'язок щодо себе.

Хлопців і дівчат виховують окремо до 17 років. Старшим учасникам «Пласту» (із 17 до 30 років) дозволено працювати з дітьми, якщо вони не належать до політичних організацій. «Пласт» має чітку структуру, атрибутику (гімн, герб, розпізнавальні знаки та форму), присягу, у якій ідеться: «Присягаю своєю честю, що робитиму все, що в моїх силах, щоб бути вірним Богові й Україні, допомагати іншим, жити за пластовим законом і слухатися

За часів перебування України у складі СРСР дитячі й молодіжні організації та рухи були складовою тоталітарної системи. Так, дитина із семи років ставала членом

гуртків жовтенят, які мали нав’язати дітям комуністичну ідеологію та підготувати до

вступу в піонери, із 9 років жовтенят приймали у Всесоюзну піонерську організацію, із 14 років — у Комсомол (Комуністичний союз молоді). Найвідданіші комсомольці згодом ставали членами Комуністичної партії.

Принципово новий етап настав після здобуття Україною незалежності. В

Україні сьогодні діє більш ніж 60 всеукраїнських молодіжних громадських організацій, 300 регіональних — вони мають досить широкий спектр діяльності (зокрема політичні, нейтральні до політики, культурологічні, спортивні, дозвільні).

Відповідно до норм чинного законодавства України молодіжні громадські організації — це об’єднання громадян віком від 14 до 28 років, метою яких є

здійснення діяльності, спрямованої на задоволення й захист своїх законних соціальних, економічних,

творчих, духовних та інших суспільних інтересів.

Дитячі громадські організації — це об’єднання громадян віком від 6 до 18 років, метою яких є здійснення діяльності,

спрямованої на реалізацію та захист своїх прав і свобод, творчих

здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законодавству, а також соціальне становлення їх як повноправних членів суспільства.

Іншими словами, молодіжні організації — це те місце, де молоді люди можуть розвивати та представляти свої інтереси.

Будь-яка молодіжна громадська організація має чотири головні ознаки: • офіційно оформлене членство (причому в різних формах: видача членських квитків, нагрудних значків тощо);

•             
участь членів об’єднання у створенні його матеріальної бази, у тому числі шляхомсплати вступних і членських внесків;

•              участь у самоуправлінні об’єднання (тобто участь у загальних зборах організації,можливість бути членом секретаріату або членом виконавчих органів — правління); • обов’язкова наявність статуту об’єднання, інколи, можливо, програми або іншого програмового документа.

Принципи утворення і діяльністі молодіжних та дитячих громадчських організацій.

Молодіжні та дитячі громадські організації утворюються і діють на засадах добровільності, рівноправності їх членів, самоврядування, законності та гласності, зокрема молодіжні та дитячі громадські організації зобов’язані доводити до відома громадськості відомості про свою діяльність у формах, що не суперечать законодавству;

інформація, що міститься у статутах, про склад керівних органів, про джерела

матеріальних та інших надходжень, а також пов’язана з діяльністю молодіжних та дитячих громадських організацій, не є конфіденційною або іншою інформацією, яка охороняється законом.

Засновники молодіжних та дитячих громадських організацій та їх спілок.

Засновниками молодіжних та дитячих громадських організацій можуть бути громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 15-річного віку.

Членство в молодіжних та дитячих громадських організаціях.

Членами молодіжних та дитячих громадських організацій можуть бути громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Членами молодіжних громадських організацій можуть бути особи віком від 14 до 28 років, членами дитячих громадських організацій – особи віком від 6 до 18 років. Вступ неповнолітніх віком до 10 років до дитячих громадських організацій здійснюється за письмовою згодою батьків,

усиновителів, опікунів або піклувальників. Особи старшого віку можуть бути членами молодіжних та

дитячих громадських організацій за умови, якщо їх кількість у цих організаціях не перевищує третину загальної кількості членів; у складі виборних органів молодіжних та дитячих громадських організацій кількість осіб старшого віку не може перевищувати третину членів виборних органів.

Обмеження щодо кількості осіб, вік яких перевищує відповідно 28 та 18 років, у складі виборних органів не поширюється на спілки молодіжних та дитячих громадських організацій.

З урахуванням з головних напрямів діяльності їх поділяють на шість груп:

1.     Молодіжні організації, зорієнтовані на вирішення політичнихпроблем.Найпомітніші серед них Молоді республіканці України,

Об'єднання демократичної української молоді (ОДУМ), Соціалістичний конгрес молоді, Ліберальне молодіжне об'єднання, Спілка українського

студентства (СУС), Асоціація молодих українських політологів і політиків,

Молодіжна організація спілки офіцерів України «Сокіл», Львівський фонд «Молода Україна» та молодіжні організації при політичних партіях та рухах.

2.     Молодіжні організації, зосереджені на вирішенні соціальних проблем.

Цю групу становлять Спілка молодіжних організацій України (СМОУ), Асоціація МЖК воїнів-інтернаціоналістів України «Укрінтербуд», Українська республіканська рада молодих вчених і спеціалістів, Палата молодих підприємців України та ін.

3.     Молодіжні організації, що займаються вивченням історії, фольклору,етнографії народів України. До цієї групи належать «Товариство Лева», товариство «Щире братство», Молодіжне товариство «Кіш», Молодіжна єврейська організація «Шахар» та ін.

4.     Молодіжні благодійницькіорганізації. Найпомітніші серед них

Південноукраїнське благодійне товариство

«Молодь за милосердя», Асоціація молодіжних пошукових об'єднань України

«Обеліск», Республіканський молодіжний благодійницький фонд допомоги потерпілим

від аварії на Чорнобильській АЕС, Молодіжне благодійне товариство «Гуманіст».

5.     Релігійні молодіжні організації. Цю групу представляють Комітет української католицької молоді

(КУКМ), Організація «Українська молодь Христові», Молодіжна рада церков Євангельських християн-баптистів України, Всеукраїнське православне молодіжне Братство ім.

Петра Могили та ін.

6.     Дитячі громадські організації. З-поміж інших своєю активністю виділяються Українська

скаутська організація «Пласт», Спілка української молоді (СУМ), Спілка піонерських організацій

України (СПОУ), Українське дитячо-юнацьке товариство «СІЧ».

ЕТАПИ СТВОРЕННЯ МОЛОДІЖНОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

1    Діагностико-прогностичний етап.Визначення теми, мети та завдань проекту Вивчення проблеми. Обговорення проблеми, пошук необхідної інформації, визначення мети й завдань

2    Етап моделювання. Створення описово-структурної моделі (словесної, графічної або понятійного аналогу) проекту; визначення критеріїв ефективності проекту; розробка моніторингової системи функціонування моделі (як і яким чином контролюватимуть та оцінюватимуть діяльність учасників проектуна різних етапах)

3    Планування Формування програми діяльності щодо реалізації проекту, розробка плану в цілому та конкретних дій; вибір способів збирання інформації,

форм і методів, формування уявлень про результати (форма звіту), розробка критеріїв оцінки результату й процесу, розподіл завдань між членами групи

Молодіжні організації можуть набувати різних форм. Останніми роками одним із напрямів роботи держави з молоддю стала підтримка розвитку мережі

молодіжних центрів. Організатори цього руху стверджують: «Молодіжні центри — це унікальні установи, що сприяють розвитку молодих людей,

громадянської освіти, популяризації здорового способу життя, волонтерства,

молодіжному підприємництву, підвищенню рівня мобільності молоді тощо. їхні напрями роботи формуються відповідно до потреб та інтересів молодих людей конкретного населеного пункту.