Монгольська навала на українські землі

Тема уроку:Монгольська навала на українські землі.

Мета: ознайомити учнів з особливостями організації військових походів

  монголів на Русь у ХІІІ ст., охарактеризувати сутність управління монгольськими ханами  завойованих земель;формувати вміння аналізувати письмові історичні джерела; працювати з картою, розвивати вміння робити критичний аналіз історичних текстів, робити узагальнення й висновки; виховувати  повагу до героїчного минулого свого народу і готовність захищати свою Батьківщину в тяжку годину.

Терміни: Золота Орда, хан, баскаки, ярлик.

Основні дати: 1223 р.,1237 р., 1239 р., 1240 р., 1241 р.,1245 р.

Обладнання: мультимедійна дошка, проектор, мультимедійна презентація,, роздатковий матеріал, підручник  Власов В.С. Історія України, 7 клас.

Хід уроку

I. Організаційний момент.  

II.   Актуалізація опорних знань. Історичний диктант.

III. Мотивація навчання школярів

Учитель. Сьогодні ми будемо характеризувати   початок  ХІІІ століття. Саме в цей період в Центральній Азії відбувалися процеси і явища , яким судилося відіграти визначальну роль у долях народів Євразії. (Слайд 2)

 Монгольська навала і, як наслідок, ненависне ярмо були однією з найтрагічніших сторінок історії. Разом з тим, безперервна боротьба населення Київської Русі свідчила про те, що не існує на світі сили, здатної знищити волю до перемоги та звільнення.

IV. Сприйняття та первинне засвоєння учнями нового матеріалу

Вчитель розповідає про завоювання Чингісхана в Азії (розповідь супроводжується слайдами 3-6).

1.Робота в групах. Гра «Військові репортери».(слайд 7)

Кожна група отримує завдання опрацювати відповідний матеріал у підручнику(чи за допомогою додаткового матеріалу (додатки)) і підготувати військовий репортаж з місця події.

 1 група.Битва на р. Калка.

 2 група. Похід монголів на Північно-Східну Русь.

3 група. Похід монголів на Переяславське  та Чернігівське князівства.

4 група.Облога й руйнування Києва.

Представлення результатів роботи в групах супроводжується показом слайдів 8-14

2. Вправа «Історичне інтервʼю»(Слайд 15). Учні отримують «редакційне» завдання – взяти інтервʼю у хана Батия. Скласти перелік запитань до Батия. Учні працюють у попередніх групах.

3.Робота з джерелами (за підручником).  Опрацювати уривок з літопису і виконати завдання на стор.129.(Слайд 16)

4.Похід монгольських орд на Галичину та Волинь. Напередодні учень (чи кілька учнів) отримують випереджальне завдання: скласти і написати «Літопис походу монгольських орд на Галичину та Волинь»(має містити  дані про рік наступу монголів, які міста захопили, чим закінчився похід).

5.Суть та наслідки золотоординського ярма. Розповідь вчителя. Складання опорного конспекту

6. Робота з термінами: «ярлик», «баскаки», «Золота Орда» (Слайд 17)

V. Узагальнення та систематизація знань

1.Про що ви сьогодні дізналися на уроці.

2.Якими були напрямки вторгнення орд хана Батия на території України та інших європейських державу 1237-1241 рр.

3. Коли монголи захопили м. Київ.

4.У чому полягала залежність руських князівств від Золотої Орди.

VI. Підбиття підсумків

У 1237—1241 рр. руські князівства зазнали спустошливої навали монголо-татар. Руські князівства, що діяли нарізно, були приречені на загибель. Проте героїчний опір Русі підірвав завойовницький запал монголів. Оселившись у степах, монголи заснували державу Золота Орда, що стала складовою могутньої монгольської імперії. Руські князівства надовго потрапили під панування монголо-татар.

Монголо-татарська навала стала поворотним пунктом в історії руських князівств. Монгольське панування затримало і змінило їхній подальший розвиток. 

VII.  Повідомлення домашнього завдання. (Слайд 18)

Додатки

 Битва на р. Калка

Монгольська навала прийшла на Русь 1237 року, але вперше на теренах Київської Русі вона почалась 1223 року. Найкращі полководці Темучина (Чингісхана), Джебе і Субедей мали намір напасти на половців. Князі Київської Русі Данило Галицький, Мстислав Удатний, Мстислав Чернігівський приєднались аби підтримати половецького князя Яруна Половецького. Їхнє військо досягло до 50-60 тисяч воїнів. У монголів було лише 25 тисяч.

Не маючи плану дій, першими у бій ринулись половці, а Мстислав Чернігівський підтримав їх. Скориставшись цією помилкою Джебе і Субедей атакували легкою кіннотою, заманюючи до себе в табір. Отримавши тактичну перевагу, монголи контратакували. В розпал бою Данила Романовича поранили, і йому довелось відступати із Мстиславом Удатним разом з військом. Половці під час бою почали втікати. Проте Мстислава Чернігівського в першому бою не перемогли, і його табір почали штурмувати. Три дні йшов штурм. Не перемігши в бою, його здолали хитрістю під час переговорів. Він погодився дати платню за військо і за себе, але монголи його підступно вбили.

Війна в Північно-Східній Русі

1237 року монголи дали знати про себе знову, внук покійного Чингізхана, Батий зібравши військо пішов у новий похід.

Першим їм потрапило під руку Муромо-Рязанське князівство. Батий відправив посольство до рязанського князя Юрія Ігоровича з вимогою покори і сплати десятини.

Зібрана князем рада постановила дати відсіч ворогові. Рязанське військо зустрілося з монгольським поблизу південних кордонів князівства. Прекрасна пам'ятка літератури «Повість про розорення Рязані Батиєм» повідомляє, що після запеклої січі ледве здолали рязанців сильні полки татарські. Але все рівно — місто було жорстоко знищене.

По дорозі у Володимиро-Суздальське князівство монголи нищили все що бачили. Мешканці намагались чинити, хоча і малочислений, але опір. Наприклад боярин Євпатій Коловрат зібрав загін в 1700 чоловік, намагавсь розпочати партизанський рух проти монголів. Але його загін потрапив у засідку. Всіх повстанців монголи закидали 160 кг каменями. Про ці всі події також описуються у повісті «Повість про розорення Рязані Батиєм».

Коли Батий добрався до Володимира, він не застав князя Юрія Всеволодича який збирав військо для відсічі. Тому він спочатку знищив місто Москва, і місто Суздаль. Коли ж повернувся до Володимира, то відразу почав штурм міста. Місто було спалене. Все Владимиро-Суздальське князівство захоплене монголо-татарами.

Спустошення Переяслава та Чернігова.

На допомогу обложеним встиг з дружиною князь Мстислав Глібович, але майже всі його воїни полягли під стінами града. Монголо-татари увірвалися до Чернігова, перебили жителів і дотла спалили будівлі

1239 року Батий привів свою кінноту на південь Русі. У березні 1239 року численний загін кочовиків штурмом здобув Переяславль і перебив усіх його жителів. Мало не миттєве здобуття ворогом Переяслава досі дивує істориків і археологів, адже він був надійно укріпленим містом і багато десятиліть захищав Руську землю від печенігів, а далі — й половців. У жовтні 1239 року військо Батия за два дні захопило й Чернігів, фортифікації якого поступалися в Русі хіба що Києву. На допомогу обложеним встиг з дружиною князь Мстислав Глібович, але майже всі його воїни полягли під стінами града.Монголо-татари увірвалися до Чернігова, перебили жителів і дотла спалили будівлі

Штурм Києва

Пізньою осінню 1240 року монголо-татарське військо з'явилося біля валів Києва. На шляху воно зруйнувало численні міста й укріплені замки Київської землі, що захищали її з півдня: Василів, Білгород, Витачів, невідому за назвою фортецю на Княжій Горі поблизу Канева та інші. Уперше для здобуття руського міста Батий зібрав усі свої війська, близько 200 тисяч воїнів й облогову техніку. Київ мав укріплення, яким не було рівних у східнослов'янському світі.

На величезних земляних валах висотою до 12 м височіли дубові стіни. Всередині зовнішнього пояса укріплень Ярослава міста знаходився внутрішній — місто Володимира, де, у свою чергу, стояла цитадель, «Ярославів двір».

У Києві сиділа випробувана у битвах залога на чолі з намісником князя Данила Галицького Дмитром, котрого князь посадив у місті напередодні Батиєвої навали. Біля 5 вересня 1240 року, відразу після наближення до Києва, Батий почав штурм. Але безуспішно. Лише 19 листопада він помітив, що найслабшим місцем Києва є Лядські ворота. Ворог підтягнув стінобійні машини впритул до валів. «Пороки» жбурляли кам'яні брили і дерев'яні колоди, щоб збити заборола, тарани безперервно били в брами, до стін приставили драбини. Ворота не витримали. Але далі, через великий опір, Батий пройти не зміг. Лише через декілька днів монгольські війська увірвались у місто. Почалась жорстока битва. Кияни чинили великий опір. Батию вдалось знищити багато людей. У десятинній церкві були зведені укріплення. Але церква не витримала і завалилась, поховавши під собою останніх захисників Києва.

Після 2-х тижнів штурму монголо-татари 6 грудня 1240 року змогли здобути Київ, знищивши переважну більшість його захисників і міщан, вони майже повністю зруйнували його (особливо Верхнє місто). Поранений намісник Дмитро був врятований Батиєм. Він зберіг йому життя за відчайдушний опір.