Моніторингове дослідження сформованості результатів навчання учнів 4 класу з математики

ДОВІДКА

про підсумки моніторингового дослідження сформованості результатів навчання учнів 4 класу з математики

у 2021/2022 навчальному році

Мета: визначення рівня сформованості математичної компетентності учнів 4 класу, навчальної та викладацької діяльності учасників освітнього процесу в 4 класі ЗОШ І-ІІІ ступенів № ___ під час формування математичних знань, умінь і навичок.

Відповідно до діючих нормативно-правових документів щодо організації моніторингових досліджень, Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти схваленого рішенням педагогічної ради ЗОШ І-ІІІ ступенів № ___ (протокол № 8 від 31.08.2021 року) і затвердженого наказом ЗОШ І-ІІІ ступенів № ___ від 31.08.2021 року № 104-од, порядку проведення моніторингу якості освіти та освітньої діяльності в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № ___ , схваленого на засіданні педагогічної ради ЗОШ І-ІІІ ступенів № ____ (протокол № 8 від 31.08.2021) та з метою виявлення рівня сформованості математичної компетентності учнів 4 класу, навчальної та викладацької діяльності учасників освітнього процесу в 4 класі ЗОШ І-ІІІ ступенів № ___ під час формування математичних знань, умінь і навичок, протягом 16.05.2022 р. – 30.05.2022 р. моніторинговою групою було здійснено дослідження рівня сформованості результатів навчання учнів 4 класу з математики у 2021/2022 навчальному році. Для організації, проведення, підведення підсумків моніторингу дослідження рівня сформованості результатів навчання учнів 4 класу з математики наказом ЗОШ І-ІІІ ступенів № ___ № __-од від 01.09.2021 р. створена моніторингова група.

Метою математичної освітньої галузі для загальної середньої освіти є розвиток математичного мислення дитини, здатностей розуміти й оцінювати математичні факти й закономірності, робити усвідомлений вибір, розпізнавати в повсякденному житті проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, моделювати процеси та ситуації для вирішення проблем.

Відповідно до окресленої мети, одними із головних завдань початкової освіти є розвиток уміння здійснювати дослідження, аналіз, планування послідовності дій для розв’язання повсякденних проблем математичного змісту, зокрема й сюжетних задач; формування та розвиток усвідомлених обчислювальних навичок. Таким чином, основними завданнями моніторингу є: 1. Дослідити рівень сформованості математичної компетентності учнів 4 класу. 2. Виявити найбільш розвинені та найменш розвинені математичні вміння. 3. Виявити залежність між рівнем сформованостіматематичної компетентності в учнів, у тому числі в учнів з ОП, та методами роботи учителя, стилем педагогічної взаємодії, організацією освітнього середовища.

Формування в учнів початкових умінь із математичного моделювання, зокрема під час передбачення ймовірного результату, дослідження реальних об’єктів та процесів, розв’язування навчально-пізнавальних і практико зорієнтованих задач здійснюється у рамках змістових ліній «Лічба», «Числа. Дії з числами», «Вимірювання величин», «Просторові відношення. Геометричні фігури», «Робота з даними».

У межах змістових ліній «Лічба», «Числа. Дії з числами» здійснюється формування поняття числа, насамперед через розуміння принципу утворення різних видів чисел (натуральних одноцифрових, натуральних багатоцифрових, дробових тощо) та способів виконання дій із цими числами ‒ порівняння, додавання, віднімання, множення та ділення. Крім того, розгортається робота з дослідження законів і властивостей, способів виконання арифметичних дій під час розв’язання повсякденних проблем математичного змісту, зокрема й сюжетних задач.

У рамках змістової лінії «Вимірювання величин», спираючись на суб’єктний досвід та допитливість, молодші школярі вчаться вимірювати величини (довжина, маса, температура, час, місткість (об’єм) за допомогою підручних засобів та вимірювальних приладів, а також оперувати грошима.

Водночас учні виконують перетворення, порівняння, додавання і віднімання іменованих чисел, розв’язують повсякденні проблеми математичного змісту, в тому числі й сюжетні задачі, використовуючи різні одиниці вимірювання величин.

У процесі навчальної роботи з різними величинами виокремлюється також і робота з геометричним матеріалом, дослідження просторових відношень та геометричних фігур різних форм, конструювання площинних та об’ємних фігур з підручного матеріалу, створення макетів реальних та уявних об’єктів різних конструкцій, виконання простих завдань, описаних у математичних текстах, зокрема й сюжетних задачах геометричного змісту (змістова лінія «Просторові відношення. Геометричні фігури»).

У межах змістової лінії «Робота з даними» формуються початкові вміння для опрацювання даних (визначення, впорядкування, аналіз та фіксація), поданих в умові задачі чи зібраних за допомогою опитувальника тощо).

Під час дослідження рівня сформованості результатів навчання учнів 4 класу з математики моніторинговою групою велося спостереження за проведенням навчальних занять.Під час спостереження особлива увага зверталася  на такі аспекти роботи вчителя:

• визначення, що потребує виправлення або покращення у роботі учня;

• вказування на напрями виправлення помилок та подальшої роботи учня;

• заохочення учнів до роботи в парах та кооперативної (групової) роботи;

• систематичне застосування прийомів отримання зворотного зв’язку
від учнів (наприклад, постановка питань на розуміння матеріалу, використання вправи «Світлофор», «Мікрофон», «Вихідний квиток»тощо);

• організація самооцінювання та взаємооцінювання учнів.

Учитель початкових класів під час уроків математики використовує цікаві форми і методи навчання, не забуваючи про інтерактивні, що дає можливість активізувати пізнавальну діяльність учнів за допомогою активного спілкування: учня з учнем; учня з групою учнів; учня з учителем; учителя з представником групи; учителя з групою учнів; учителя з класом. Учитель виступає як організатор освітнього процесу, консультант, який не «замикає» процес на собі. Результати навчання досягаються через взаємні зусилля учасників освітнього процесу, за умови чіткої організації, що передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації тощо. Учитель у своїй роботі перевагу надає залученню учнів до дослідницької діяльності, під час якої знайомить з основними етапами наукового дослідження – такими як спостереження та експеримент. За такого підходу вчитель не дає нову для учнів інформацію в готовому вигляді, а підводить учнів до усвідомлення поняття за допомогою навчально-пізнавальної діяльності. Дослідницькі роботи вчитель пропонує як для виконання у класі, так і вдома. Ще одним найбільш використовуваним учителем є метод проєктної діяльності, за допомогою якого вона показує тісні міжпредметні зв’язки між математикою та іншими предметами і її прикладну спрямованість.

У межах формувального оцінювання з метою здійснення перевірки рівня сформованості результатів навчання учнів 4 класу з математики, моніторинговою групою було проведено діагностувальну роботу. В результаті аналізу очікуваних результатів навчання математичної освітньої галузі типової освітньої програми для 3-4 класів, розробленої під керівництвом Р.Б. Шияна педагогами методичного гурту початкової освіти було підібрано ряд компетентнісно-орієнтованих завдань, після чого моніторинговою групою було укладено текст діагностувальної роботи з математики. Матеріали діагностувальної роботи підібрано відповідно до віку учнів та вимог Державного стандарту початкової освіти.

Діагностувальна робота з математики містить чотири завдання відкритого типу на знаходження числа за величиною його дробу, п’ять завдань закритого типу (читання,аналіз і порівняння чисел у діаграмі,обчислення виразу з іменованими числами, розв’язування текстової задачі, розв’язування текстової задачі геометричного змісту, розв’язування завдання на додавання й віднімання іменованих чисел, поданих в одиницях вимірювання часу)

Оцінювання навичок математичної грамотності учнів відбувається відповідно до методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 року №813. Основою для визначення чітких, зрозумілих для всіх учасників освітнього процесу критеріїв оцінювання діагностувальної роботи стала Орієнтовна рамка оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти (додаток 1 до методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти) та очікувані результатинавчання математичної освітньої галузі, окреслені в типовій освітній програмі для 4 класу. Критерії оцінювання доведено до відома учнів, що дало змогу учням самостійно оцінювати якість своєї роботи.

Критерії оцінювання діагностувальної роботи подано у таблиці.

Діагностувальну роботу з математики в 4 класі виконували 23 учні (82%).

У результаті виконання діагностувальної роботи виявлено, що найкраще в учнів сформовано вміння встановлювати взаємозв'язки між арифметичними діями додавання і віднімання, множення й ділення, знаходити значення числового виразу.19 учнів (82%) впорались із завданнями на застосування вказаних умінь.18 учнів (78%)розв’язують проблемні ситуації, використовуючи наявні дані. 10 учнів (43%) знайшли число за величиною його дробу. У той же час 7 учнів (30%) виконали завдання частково правильно. 15 учнів (65%) приступили до виконання завдання на додавання й віднімання іменованих чисел, поданих в одиницях вимірювання часу, але повністю справилися з завданням 10 учнів (43%). Як виявилося, утруднення виникли при розв’язуванні задачі на знаходження площі прямокутника, користуючись відомими формулами й способами. Із 23 учнівзнайшли правильний результат лише 8 учнів (34%).

Узагальнені результати подано в таблиці (додається).

Аналіз діагностувальної роботи показав, що учні в основному засвоїли навчальний матеріал. Спостерігаючи за поступом учнів 4 класу слід відмітити позитивну динаміку розвитку здобувачів освіти. В учнів формується математична компетентність: навички усного та письмового обчислення, вимірювання, порівняння нерівностей, оперування одиницями, аналіз задач, створення моделі розв’язування та відбувається ріст в умінні сприймати, перетворювати й оцінювати отриману інформацію. У ході моніторингового дослідження виявлено типові помилки допущені при виконанні діагностувальної роботи учнями, а саме: в роботі з діаграмою, у перетворенні одних одиниць величин в інші, при роз’язуванні задачі на знаходження площі прямокутника, користуючись відомими способами.

Недоліки, допущені у роботах, свідчать про відсутність систематичного повторення вивченого матеріалу, недостатнє засвоєння навчального матеріалу з окремих тем на уроках. Учитель не завжди враховує індивідуальні можливості учнів, рівень їх готовності до навчальної діяльності.

Узагальнені результати рівня сформованості результатів навчання учнів 4 класу з математики

РЕКОМЕНДАЦІЇ:

Учителю 4 класу:

1. більше уваги приділяти повторенню та закріпленню вивченого матеріалу;
2. удосконалювати обчислювальні навички шляхом використання інтерактивних технологій;
3. працювати над розвитком уміння розв’язувати типові задачі, передбачені навчальною програмою з математики;
4. проводити індивідуальну роботу з учнями, які потребують уваги і допомоги, у тому числі з учнями з ООП;
5. розвивати логічне мислення учнів;
6. працювати над виробленням навичок самостійної роботи учнів, формувати навички самооцінювання та взаємооцінювання;
7. розробляти та впроваджувати в навчально-пізнавальну діяльність диференційовані завдання на перетворення інформації (малюнки, схеми, таблиці);
8. залучати учнів до міжнародних освітніх математичних проєктів (Міксіке, Matific);
9.     сприяти підвищенню мотивації й зацікавленості до математики, шляхом застосування активних форм роботи.