Розробка уроку з української мови, 10-й клас (профіль)
Тема. Мовний «суржик», його причини. Проблеми екології української мови
Мета: розкрити поняття «жаргон», «сленг», «суржик», «арго», «макаронічна мова», виявити особливості української жаргонної лексики, дослідити її місце й роль у сучасному суспільстві, допомогти учням уникнути «суржика», виробляти навички правильного використання мовних засобів у різних ситуаціях мовлення дітей, виховувати любов і повагу до рідної мови.
Обладнання: вислови на картках, мультимедійна презентація, мультимедійні проекти дітей «Солов'їна, калинова чи жаргонна і сленгова?», публікація учнівська «Говоримо «по-модньому», підручник «Українська мова» для 10 кл. профільний рівень, М. Я. Плющ, В. І. Тихоша, С. О. Караман, О. В. Караман. – К. : Освіта, 2010. – 416 с.
Тип уроку: розвиток мовлення (із застосуванням інноваційних технологій).
Хід уроку
Учитель. Згадаємо вислів видатного українського педагога Василя Сухомлинського: «Слово – найтонше доторкання до серця, - воно може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розжареним залізом, і брудом. Мудре і добре слово має радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне – приносить біду. Словом можна вбити й оживити, поранити й вилікувати, посіяти тривогу й безнадію і одухотворити…» Пам’ятаймо про це і в навчанні, і в роботі, і в побуті, і будемо вчитися володіти добрим професійним словом.
Технологія «Незакінчене речення»
«На уроці я сподіваюсь…»
«Від цього уроку я очікую…»
«Після цього уроку я зможу…»
Одного разу, як розповідають історики, філософ античної Греції Ксанф запросив гостей. Перед цим дав наказ своєму рабові Езопу:
– Подай на вечерю найкращу страву.
Езоп купив язики i приготував із них страви. Ксанф поцікавився:
– Чому ти подаєш лише язики?
І почув мудру відповідь:
– Ти наказав купити найкраще. А що може бути на світі краще, ніж язик? За допомогою язика будують будинки, розвивають культуру. За його допомогою ми вивчаємо науки i отримуємо знання, за допомогою язика люди можуть спілкуватися одне з одним, вирішувати різні справи, просити, вітати, миритись, давати, отримувати, виконувати прохання, говорити про свою любов, освідчуватися в коханні. Ось чому й треба думати, що нема нічого кращого за язик.
Іншого разу Ксанф дав таке розпорядження:
– Езопе, принеси до обіду найгірше.
Езоп знову пішов купувати язики. Господар здивувався. Тоді Езоп став пояснювати:
– Ти наказав принести найгірше. А що є на світі гірше за язик? За допомогою язика люди засмучують i розчаровують одне одного, лицемірять, брешуть, обдурюють, хитрують, сваряться. Язик може запродати, образити. Чи може бути що-небудь гірше за язик?
Учень-консультант 1. Мовлення людини – це своєрідна візитна картка, це свідчення рівня освіченості людини, її культури, а разом із тим, через сукупну мовленнєву практику мовців – це і показник культури суспільства.
Учень-консультант 2. Чи знаєш ти, що… Експериментально доведено: грубе слово як негативний подразник діє кілька секунд, але реакція на нього триває декілька годин і навіть днів. Як наслідок – порушення нервової та серцево-судинної діяльності людини, її хвороба, а іноді й смерть.
Ініціативна група проаналізувала усне мовлення наших однокласників із погляду дотримання лексичних норм та уклала словничок сленгізмів, які найбільше побутують серед учнів.
Учень-консультант 1. У сучасній мовній практиці під впливом російської мови дуже активізувався прислівник вірно у значенні «правильно». І тому чуємо й читаємо переважно: вірно сказав, вірно розв’язав, вірно відповів. Літературна норма другої половини XX ст. розрізняє вживання слів вірно і правильно. Нормативна сполучуваність вірно любити, а в згаданих вище прикладах треба вживати прислівники правильно, слушно, справедливо. Наприклад: правильно пояснив, слушно зауважив, справедливо довів, правильно розв’язав.
БІЛЬ
А суржик – сипле. ...Мене цей суржик –
Звідусюди... їсть! Пече
Невже не соромно? І – крає, наче автогеном!
Не досить?
Невже влаштовує мій люд І як не знімеш це тавро,
Сіріти й досі в малоросах? Оцю людську ганьбу
потворну,
А гідність де? Коли – на диво! – сам народ
Козацька честь? Щодня руба себе під корінь?
Де прадідів великі гени? Віктор Женченко
Жінка. Мужчина, ви виходите на слідуючій остановці?
Чоловік. Виходжу на наступній зупинці, шановна. Прикметника «слідуючий» в українській мові немає. Це російське слово.
Жінка. Як хочу, так і говорю. Як вам непонятно, відійдіть в сторону.
Чоловік. Відійти вбік, не можу, бо тут тісно. Мені не «понятно», мені зрозуміло, що свою мову треба шанувати і знати, а не спілкуватися суржиком...
Жінка. Мужчина, ну що ви обзиваєтесь! Ніякий я не суржик, я такий пасажир, як оце ви...
Чоловік. Суржик – це не лайка. Це наша біда. Узагалі-то суржик – це змішане борошно з різних видів зерна. А от мовний суржик – то поєднання чи перемішування слів чи форм двох різних мов.
Жінка. Не розстроюйтеся так. Я старатимусь. Ви на слідуючій виходите ілі нєт?
Учень-консультант 2. Які асоціації викликає у вас слово «суржик»?
Це сміх крізь сльози, чи не так? Адже українською мовою без картин, без фотографій можна все-все змалювати та охарактеризувати, висловити будь-які почуття. У якій мові ще є вірші, всі слова у яких розпочиналися б з однієї літери? Ви от тільки послухайте!...
Сипле, стеле сад самотній
Сірий смуток – срібний сніг.
Сумно стогне сонний струмінь,
Серце слуха скорбний сміх.
Серед саду страх сіріє.
Сад солодкий спокій снить.
Сонно сипляться сніжинки.
Стихли струни, стихли співи,
Срібні співи серенад.
Срібно стеляться сніжинки –
Спить самотній сад.
Учень-консультант 1. – Отже, панове, що ж таке цей суржик? Чи має він право на існування? До вашої уваги суд над суржиком. Встати всім, суд іде.
Суддя. Я оголошую сьогоднішнє судове засідання відкритим. Слухається справа по обвинуваченню суржика в зраді державних інтересів.
Склад суду:
Судове провадження буде здійснювати суддя – Григоренко Анна за участю прокурора Криворота Дмитра та захисника Билини Діани.
– Чи будуть клопотання?
Прокурор. Ваша честь, дозвольте заслухати свідків?
Суддя. Дозволяю.
Нині культура і мова виявилися об´єднаними в царині духовних вартостей кожної людини і всього суспільства. Мабуть, ніхто не буде заперечувати, що через низьку культуру мови виявляються виразні ознаки бездуховності. Ніхто ніколи не питав, чи має суржик право на існування. Існує собі та й існує. Не можна ж заборонити дощ і сніг. Так і це. Але взяти парасолю від того дощу ми повинні. Я звинувачую суржик у зраді державних інтересів і наявності злочинних намірів щодо держави. Інша річ, що в літературі суржик не потрібний. Його можна використовувати хіба що як характерну ознаку якогось героя. Література повинна поширювати живу українську літературну мову!
Свідок 1: сама назва «суд над суржиком» – неправильна. Не треба нікого шельмувати, а треба будувати міцну і багату національну державу, тоді українська мова стане престижною.
Свідок 2: суржик є містком від російської до української мови. В Україні це явище природне, це наслідок панування Росії над Україною впродовж 370 років. Це данина панівній мові й водночас внутрішня потреба зберегти своє.
Свідок 3: суржик – це штучне явище. Нанесене нашими ворогами, нашою некритичністю до мови, нашою безхребетністю, незнанням своєї історії, байдужістю до того всього, а найперше – до своєї мови. Це все тому, що ми довгий час не мали своєї держави. Можна провести аналогію з культурною травою і бур'яном: бур'ян сильніший, а слабшу культуру треба захищати через виполювання бур'яну.
Свідок 4: мову і слова не можна довільно вибирати. Мова має внутрішню сутність, пов'язану зі своєю землею. Коли людина говорить чужою мовою, то багато з цих містичних речей втрачається. Суржиком говорять, коли почувають неповницінність. Людина, яка себе поважає, не відмовиться від рідної мови. Чому люди, які щонайменше десять років у школі вивчають рідну мову, все одно лишаються носіями суржику? Не довчилися. То по-перше. По-друге: байдужіло своєї мови, некритичні до себе, не стежать за своєю мовою, не вчаться своєї мови з доброї літератури, з класики. Це свідчить про неохайність, бідність їхнього знання, та й усе! Просто гидко слухати, як мову калічать! Людина зовсім не дбає про мову, їй це байдуже. З тієї байдужості і народжується суржик.
Адвокат: якщо Ви хочете захистити слова «нє надо», «ти пойняв», «жєнщина» чи піддати їх жорстокому осуду, то Ваш єдиний шанс – взяти участь в судовому процесі. Як раптом заборонити суржик, то зупиниться політичне життя в країні. Я не наголошую, щоб ми починали лаяти суржик. Бо та частина людей, яка використовує його (до речі, як різновид української мови), може від нього відмовитися й перейти на російську. Та й російськомовні українці ніяк інакше не вивчать державної мови, якщо не будуть суржиком користуватися.
Суддя: культура мовлення суспільства – це чи не найяскравіший показник стану його моральності, духовності, культури взагалі. Словесний бруд, що заполонив мовлення наших співгромадян, мовленнєвий примітивізм, вульгарщина – тривожні симптоми духовного нездоров´я народу.
Суржик винен в усіх тих злочинах, є «мовним покручем, інспірованим сусідніми державами» як форма диверсії (іншої мови на території мови української), як прояв державної зради (адже мова – головна ознака нації), як засіб забруднення атмосфери (не всі-бо з насолодою слухають суржик) і навіть як спосіб розтління малолітніх (розтління молодого покоління Української держави в духовно-культурному плані), забороняється вживання суржику всім українським патріотам і «тим, хто їм співчуває».
Порада: учіться слухати себе та інших з погляду нормативності. Будьте вдячними тому, хто виправляє ваші мовленнєві помилки. Свої ж зауваження, поради та рекомендації іншим робіть тактовно, делікатно.
Учень-консультант 2. Наш однокласник Гуртовий Святослав виконає пісню «Чого являєшся мені у сні?» на слова І. Я. Франка. Частіше звертайтеся до мови класиків, говоріть чистою українською літературною мовою – це модно.
Учнень-консультант 1. Як ви розумієте фразеологізм від букви до букви? (від початку до кінця, дуже уважно)
Учитель. А зараз виконайте завдання з культури мовлення на картці або творчу роботу за картиною Фотія Степановича Красицького «Гість із Запоріжжя» (за вибором).
Зредагуйте речення. Визначте характер помилок.
Навчання в нашій школі начинається в дев’ять годин. Хватить уже говорити, давайте працювати. Я кожен день обідаю в шкільній столовій. Не встиг я розгорнути шпору, а вчитель вже вималював мені пару. Одінь шапку, бо надворі зимно, тай видиш, сніг починає падати. Ми з другом дискутували, але все-таки прийшли до консенсусу.
Знайдіть і виправте помилки в реченнях.
Дану конференцію можна рахувати всеукраїнською,бо в ній прийняли участь делегати з усіх регіонів України. У перших стрічках свого поетичного твору поет змалював чудову картину природи. Туристське бюро «Спутник» влаштовує поїздки по Середземному морю. Болільники команди «Динамо» були задоволені грою своєї любимої команди. Шевченко-художник на протязі свого короткого життя створив біля 60 своїх автопортретів. Зустріч із письменником надовго запам’ятається нам у пам’яті.
Учень-консультант 2. І насамкінець, хочеться звернутися до вас, шановні друзі, словами з поезії Віктора Баранова «До українців»:
Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:
Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,
Коли ми, українці, забули що ми – українці?
І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,
І що є у нас думка, яка ще од Байди нам в'ється,
І що ми на Вкраїні – таки український народ,
А не просто населення, як це у звітах дається.
І що хміль наш – у пісні, а не у барилах вина.
І що щедрість – в серцях, а не лиш у крамничних вітринах,
І що є у нас мова, і що українська вона,
Без якої наш край – територія, а не Вкраїна.
Технологія «Мікрофон»
«Я усвідомив…»
«Я замислився…»
«Я відчув….»
Список використаних джерел
1. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. — К.: Либідь, 1991.
2. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. — Львів: Світ, 1990.
3. Волощак М. Неправильно — правильно: Довідник з українського слововживання: За матеріалами засобів масової інформації. — К., 2000.
4. Головащук С. І. Словник-довідник з українського літературного слововживання. — К.: Рідна мова, 2000.
5. Кочан І. М., Токарська А. С. Культура рідної мови. — Львів: Світ, 1996.
6. Культура мови на щодень. — К.: Довіра, 2000.
7. Культура української мови: Довідник. — К.: Либідь, 1990.
8. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К.: Вежа, 1994.
9. Українська мова : підруч. для 10 кл. загальноосвіт.навч. закл. з навчанням укр. мовою : профіл. рівень / М. Я. Плющ, В. І. Тихоша, С. О. Караман, О. В. Караман. – К. : Освіта, 2010. – 416 с.
http://dspace.kspu.kr.ua/jspui/bitstream/
http://studopedia.org/5-60401.html
http://gapon.hol.es/slovo-vchytelju-top/itemlist/tag/
http://www.pysar.net/virsz.php?poet_id=27&virsz_id=7
http://maidan.org.ua/arch/culture/1086125412.html
http://documents.tips/education/-kompleksne-vidannya-zno-2014.html