Мовно-літературний альманах "Збережемо наш скарб рідну мову"

Ліана Гоменюк

методист ДПТНЗ “Соснівський професійний ліцей”  

 

«Збережемо наш скарб – рідну мову»

Мовно-літературний альманах

 

Мета:        

• Інформувати педагогічних працівників про історію становлення рідної мови, виникнення писемності;
• з”ясувати роль та місце мови у суспільному житті народу;
• сприяти розвитку комунікативної компетентності педагогів;
• прищеплювати і розвивати  почуття патріотизму, національної гордості за мову;
• сприяти збагаченню знань про відомих українських поетів та письменників;
• виховувати любов та повагу до рідної мови.

 

Обладнання : мультимедійне обладнання, презентація, вислови про мову, виставка художньої літератури (класика та сучасні автори).

Інструктивно-методичні вказівки: Сценарій заняття для педагогічних працівників до Дня української писемності та мови (до Міжнародного дня рідної мови). Заняття проводиться у методичному кабінеті (аудиторії), ведучі- методист та психолог (двоє працівників). До виступів запрошуються члени колективу ( викладачі-мовники), попереджені та підготовлені заздалегідь.

 

Хід заняття:

 

Ведучий 1: Відомий український письменник XIX ст. Панас Мирний писав: „Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої  сподівання, роздум, досвід, почування”.

 

Ведучий 2:Мова – це одне з чудес світу. Вона являється тим цінним надбанням нашого буття, тією скарбницею важливих знань, що визначає нашу ментальність. У ній сконцентровано всі бажання, надії та сподівання мільйонів людей, що являють собою єдиний народ. Саме вона – наша мова – втілює в собі український характер, нашу пам’ять, історію та душевну міць, наші звичаї і традиції, розум і багатющий досвід поколінь, ніжну красу і силу душі людської.

 

Ведучий 1:Мова – це велике національне надбання, національна скарбниця, що визначає ментальність народу.  Мова – це диво, яке ми чуємо від миті свого народження, це почуття, які допомагають нам виразити любов і турботу про рідних та друзів, це радість, якою ми ділимось з коханою людиною, це душа, що випромінює життєву силу, це невичерпне джерело, звідки ми черпаємо наснагу, знання і прагнення осягнути всесвіт. 

 

Ведучий 2:Сьогодні, 9 листопада, в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця, відзначається День української писемності і мови. Свято було встановлено в 1997 року Президентом України Леонідом Кучмою за підтримки ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі нашої мови для розвитку українського суспільства.

 

Ведучий 1:У цей день – 9 листопада – за традицією покладають квіти до пам’ятника Несторові Літописцю, відзначають найкращі здобутки просвітителів та мовознавців у сфері мови та культури України, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою. От і ми з вами, шановні колеги,  у цей день зібралися, щоб перегорнути сторінки мовно-літературного альманаху та   більше дізнатися про історію рідної мови, виникнення писемності, про відомих постатей у літературі, поспілкуватися та підвищити рівень комунікативної компетентності.
                

                  Виходить дівчина-мова в українському вбранні

 

Мова: Доброго дня, вам, люди добрі. Я - Мова - красива,барвиста, співуча, гнучка, сповнена музики і квіткових пахощів. Я - українська мова - єдина від заходу і до сходу, уквітчана мальвами, калиною, барвінком і вишневим цвітом.  Зібрана з гомону полів, лісів і морів, батьківської, отчої,  землі… 
Я - рідна мова, “...Купана-цілована хвилями Дніпровими, люблена-голублена сивими дібровами, з колоска пахущого, з кореня цілющого, із усмішки і сльози, сонця, вітру і грози...(Н.Білоцерківець)

Віками народ витворював мене, одну з найбагатших слов”янських мов, я подарувала йому понад триста тисяч пісень, дала світові геніальних поетів, зажило українське слово серед народів близьких і далеких.

Звучить пісня про мову

 

Мова: Нелегка доля дісталася мені, я зазнала чимало заборон та утисків, проте мій народ багото років боронив мене і сьогодні  я  - щаслива, я - горда, бо мені вдалося вистояти.

 

Ведучий 2: Шановні колеги, пропоную ближче познайомитися із нашою чарівною гостею та відкрити першу сторінку нашого мовно-літературного альманаху “Історія та походження української мови”. До слова запрошуємо вихователя Ткачук В.В.

 

І сторінка - Історія та походження української мови

            (виступ вихователя Ткачук В.В.)

 

Ведучий 1: Ще з давніх- давен український народ прагнув передати наш скарб - нашу мову від покоління до покоління. Спочатку робили це за допомогою усної народної творчості - переказів, оповідей, легенд та пісень. Та згодом з”явилася система умовних знаків, яка містила в собі певний зміст, згодом виникла абетка.

 

Ведучий 2:Сучасний український алфавіт налічує 33 літери, яких сьогодні цілком досить, щоб сформувати власну думку, а письменнику написати найцікавіший та найсучасніший твір. Отож, давайте перегорнемо ще одну сторінку нашого альманаху та

дізнаємося про виникнення писемності. Пропоную послухати бібліотекаря Н.Г.Себу

 

ІІ сторінка - “Виникнення писемності”

             (виступ бібліотекаря Себи Н.Г.)

 

Ведучий 1:Писемність - це та золота нитка, яка об”єднує минуле із сьогоденням. Адже, завдяки  рукописним та друкованим джерелам, ми маємо змогу дізнатися про героїчне минуле нашого народу, познайомитися із творчістю геніальних українських поетів та письменників - Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Панаса Мирного, Івана Нечуй-Левицького та багатьох інших.

 

Ведучий 2: Шановне панство, настав час відкрити іще одну сторінку мовно-літературного альманаху “Становлення сучасної літературної мови: видатні особистості”. Пропоную послухати викладача української мови та літератури Власюк В.А.

 

 

ІІІ сторінка - “Становлення сучасної літературної мови: видатні особистості”

(виступ викладача української мови та літератури Власюк В.А.)

 

Ведучий 1: Мови нашої слова - наче музика жива,

          Наче житні зерна чисті в хлібороба на руці,

          Наче роси росянисті, наче хвилька на росі.

 

Ведучий 2: І тобі рости й нев”януть зроду,

          Квітнути в поемах і віршах,

          Бо в тобі - великого народу

          Ніжна і замріяна душа.

 

Ведучий 1: Сучасна українська мова має близько 256 тис. слів. З точки зору лексики найближчими до української є білоруська (84%) і польська (70%) мови.  Українська мова є однією з найпоширеніших мов, і за кількістю носіїв займає 26-те місце в світі. Українська мова вивчається у школах та вузах США, Канади, Франції, Польщі, Чехії; в усній формі - поширена в Росії, Молдавії, Словаччині, Румунії, Сербії, Хорватії, Угорщині.

 

Ведучий 2: Найбільш вживаною літерою в українському алфавіті є літера “п”. Також на цю літеру починається найбільша кількість слів. Тоді ж як найрідше вживаною літерою є “ф”. В українській мові слова, які починається з цієї літери, в більшості випадків запозичені з інших мов.

 

Ведучий 1: Відомий український письменник Ю.Мушкетик писав: “Не можна ходити по рідній землі, не чаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою. В народу немає скарбу більшого, як його мова”

 

Ведучий 2: А чи знаєте ви, шановні колеги, що українська мова входить до трійки найкрасивіших мов у світі (після французької та перської); її визнано другою за

 

 

 

 

мелодійністю мовою світу (після італійської). Українська мова - одна з намилозвучніших і найбагатших мов світу.  Давайте іще раз переконаємося у цьому. Пропонуємо вам вправу “Ланцюжок синонімів”.

 

Вправа “Ланцюжок синонімів”.

Завдання для учасників: підібрати синоніми до слів: говорити, іти, мама.

 

Всі по черзі називають слова-синоніми, утворивши синонімічний ланцюжок.

 

Коментар до вправи: До слова говорити філологами складено синонімічний ряд із 108 слів..

 

Ведучий 1: Наша мова багата на фразеологізми – крилаті вислови, які роблять  її змістовною та насиченою. Пропонуємо вам вправу «Прямо та влучно».

 

Вправа «Прямо та влучно»

 Для проведення вправи обирається троє помічників. Вони отримують картки із фразеологізмами (дві пари), зміст яких повинні зообразити жестами. Завдання учасників заняття – відгатати вислів та пояснити його значення.

 

Фразеологізми:

• ламати голову - думати, журитися,
• водити за ніс - обманювати,
• дивитися крізь пальці – не перейматися, бути байдужим,
• гладити по голові – шкодувати, жаліти,
• втерти носа – перемогти, довести свою правоту,
• написати на лобі – запам»ятати.

 

Ведучий 2: Ну що б, здавалося, слова...

          Слова та голос - більш нічого .

          А серце б”ється - ожива,

          Як їх почує...

 

Ведучий 1: Слово має неймовірну силу. Адже словом можна: розвеселити, розрадити,вселити надію, викликати посмішку, переконати, ощасливити, зцілити, причарувати, возвеличити, очистити душу, розсіяти сумнів, принизити, поранити душу, образити, зганьбити і навіть убити.

 

Ведучий 2: У професії вчителя, слово – це основний інструмент. Від уміння правильно використовувати його, залежить якість та ефективність навчаль-виховного процесу. Мовленнєва компетентність є невід’ємною складовою професійної компетентності педагогів, адже, основними методами навчання є словесні  методи -  пояснення, інструктаж, розповідь, лекція, бесіда. Мовленнєва діяльність педагога є не тільки засобом передачі знань, вона виконує  виховну функцію в процесі формування особистості учня.

Крім пояснення навчального матеріалу на уроках, проведення виховних бесід з учнями,

вчитель постійно спілкується з батьками, колегами, громадськістю. І тому культура  та грамотність його мовлення повинні бути на високому рівні.

 

Ведучий 1: Щоб підвищити свою комунікативну компетентність, бути грамотними, не припускатися мовних помилок, пропоную ознайомитися із змістом четвертої сторінки нашого мовно-літературного альманаху  -  «Говоримо добірною українською». Слово має І.Б.Кляпчук.

 

ІУсторінка - «Говоримо добірною українською»

            (виступ викладача української мови та літератури Кляпчук І.Б.)

 

Ведучий 2: Зараз українська мова оживає  в навчальних закладах, на телеекранах, на рівні державного спілкування. Добре знання української мови – це обов’язок кожного громадянина суверенної України. На жаль, мовна ситуація сьогодні далеко на ідеальна. Люди погано володіють українською мовою. У ній побутують перекручені слова, діалектизми, русизми, слова-паразити.

 

Ведучий 1: Але українська мова має майбутнє. Адже вона народжується не просто з уст українського народу, а з глибин його серця й душі. Плекають і пестять її наші поети й письменники. Як вам відомо, і в нашому колективі є люди, які не байдужі  до милозвучного  рідного слова, пропоную відкрити завершальну сторінку  нашого альманаху та насолодитись творчістю вихователів Антонюк Л.П. та Ткачук В.В.

 

У сторінка  - Творчість наших колег

             (виступ Антонюк Л.П., Ткачук В.В.)

 

Ведучий 2: Що є найцінніше в житті кожної людини? Рідна мати, рідна земля, рідна мова. У рідному слові початок усіх початків людського буття…

 

Ведучий 1:

Мово моя українська,

Батьківська, материнська,

Я знаю тебе не вивчену —

Просту, домашню, звичну,

Не з-за морів покликану,

Не з словників насмикану.

Ти у мені із кореня,

Полем мені наговорена,

Дзвоном коси прокована,

В чистій воді смакована,

Болем очей продивлена,

Смутком багать продимлена,

З хлібом у душу всмоктана,

В поті людськім намокнута,

З кров'ю моєю змішана

І аж до скону залишена

В серці моїм. Ти звеш сюди

Добрих людей до бесіди.

 

Ведучий 2: Сподіваємося, що наша бесіда було корисною та приємною для вас. ВИВЧАЙМО українську мову, ЛЮБІМО її, ПЛЕКАЙМО. Нехай єднає вона нас на рідній землі  й у всьому світі!

 

Виходить дівчина –мова та читає вірш

 

Мова:

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову.

Пильно й ненастанно

Політь бур’ян.

Чистіша від сльози

Вона хай буде.

Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.