Мовознавча гра "Суперінтуїція"

Гра «Суперінтуїція»

Підготувала: вчитель української мови та літератури

                           ОЗЗСО Новозапорізька школа

                           Запорізького району Запорізької області

                           БАБАШКІНА ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА 

Правила гри: 

• участь беруть 2 команди;
• питання розміщені у 12 номінаціях по 2 завдання у кожній;
• 13-а номінація – «Джокер», який визначить, хто розпочне гру, а саме: капітан якої команди першим дасть відповідь на запитання, та команда і починає;
• До кожного питання в номінаціях дано по три підказки: якщо учасник відповідає з першої підказки – команда отримує 3 бали, якщо з другої – 2 бали, з третьої – 1 бал. Якщо не відповідає, команда не отримує жодного балу і суперники отримують можливість заробити 1 бал додатково, якщо дадуть правильну відповідь.
• Номінації:

1. Фольклор
2. Література
3. Фонетика
4. Словотвір
5. Орфографія
6. Пунктуація
7. Морфологія
8. Синтаксис
9. Лексикологія
10. Фразеологія
11. Стилістика
12. Лексикографія

Завдання

«ДЖОКЕР»

Спільнокореневим до слова «вода» є

А) водити;       Б) підводний;           В) завод.

1. «ФОЛЬКЛОР»

1. Цей жанр фольклору має такі ознаки:

А) ліричність, варіативність;

Б) невеликий за розміром;

В) є такі види: календарно-обрядові, соціально-побутові, родинно-побутові.

                                                                                   (Балада)

2. Твори цього ліро-епічного жанру фольклору:

А) мають таку будову – заспів, основна частина, кінцівка;

Б) поділяються на героїчні та побутові;

В) виконували кобзарі речитативом.

                                                                        (Дума)

2. «ЛІТЕРАТУРА»

1. Це відомий поет:

А) мав псевдонім Кобзар Дармограй;

Б) був 10 років солдатом;

В) автор поезії «Заповіт».

                                               (Т. Шевченко)       

2. Найвідоміша поетеса кінця ХХ – ХХІ ст.:

А) авторка роману у віршах «Маруся Чурай»;

Б) герої її поезій – незвичайні, талановиті люди, із своєрідним світобаченням;

В) ви вчили напам’ять її поезію «Крила».

                                               (Ліна Костенко)

3. «ФОНЕТИКА»

1. Це буквосполучення із трьох літер вимовляється як один м’який довгий звук:

А) це буквосполучення належить тільки дієсловам;

Б) ці дієслова мають афікс –ся;

В) це буквосполучення є у слові сміється.

                                                               (-тьс-)

2. Це дзвінкий приголосний звук, що:

А) кілька десятиліть був відсутній у нашій мові;

Б) його парний глухий – звук [к] ;

В) цей звук є у слові ґудзик.

                                                               (Ґ)

4. «СЛОВОТВІР»

1. Один зі способів словотвору:

А) він найпродуктивніший;

Б) цим способом творяться більшість іменників та прикметників;

В) цим способом утворено слово дубок.

                                                                        (Суфіксальний)

2. Слова, утворені цим способом,

А)  можуть писатися разом і через дефіс;

Б) у процесі словотвору беруть участь не менше двох слів;

В) цим способом утворене слово трирічний.

                                                                         (Складання)

5. «ОРФОГРАФІЯ»

1. Ця не буквена орфограма:

А) зустрічається у словах різних частин мови;

Б) її місце – перед я, ю, є, ї;

В) є у слові п’ятий.

                                         (Апостроф)

2. Ця буквена орфограма:

А) стосується переважно іменників середнього роду на –я;

Б) також іменників ІІІ відміни в орудному відмінку;

В) є у слові знання.                        (Подовження приголосних)

6. «ПУНКТУАЦІЯ»

1. Цей розділовий знак:

А) буває при однорідних членах речення;

Б) може стояти між підметом і присудком;

В) є у реченні «Життя – це скарб».

                                                                  (Тире)

2. Цей розділовий знак ставимо в кінці речення, коли:

А) сумніваємося;       Б) дивуємося;            В) коли цікавимось чимось.

                                                                 (Знак питання)

7. «МОРФОЛОГІЯ»

1. До цієї самостійної частини мови:

А) належить найбільше слів;

Б) ці слова поділяються на 4 відміни;

В) відповідають на запитання хто? що?

                                                                    (Іменник)

2. Ця службова частина мови:

А) може служити для творення форм слів;

Б) ми використовуємо її, коли з кимось або з чимось не згодні;

В) є у реченні «Хай живе Україна!» 

                                                                    (Частка)

8. «СИНТАКСИС»

1. Що це за речення?

А) це речення вимовляється з особливою інтонацією;

Б) це речення передає емоції;

В) в кінці речення ставиться знак оклику.

                                                               (Окличне)

2. Ця синтаксична конструкція:

А) дає предмету більш широку назву;

Б) слова у ній пов’язані за змістом і граматично;

В) одне слово у ній головне, інші – залежні.

                                                                (Словосполучення)

9. «ЛЕКСИКОЛОГІЯ»

1. Слова цієї групи слів за значенням:

А) утворюють відповідні ряди;

Б) є близькими за значенням;

В) є у реченні «Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать»

                                                               (Синоніми)

2. Слова цієї групи:

А) не завжди розуміємо;

Б) зустрічаємо найчастіше на уроках історії та літератури;

В) до них належать слова гетьман, уста, ректи.

                                                                 (Застарілі)

10. «ФРАЗЕОЛОГІЯ»

1. Цей фразеологізм:

А) має антонім «гнути спину»;

Б) має синонім «ворон лічити»;

В) означає «нічого не робити».

                                          (Байдики бити)

2. Цей фразеологізм:

А) означає «здивовано»;

Б) в ньому згадується назва не дуже розумної свійської тварини;

В) у фразеологізмі ця тварина дивиться на частину подвір’я.

                                                             (Як баран на нові ворота)

11. «СТИЛІСТИКА»

1. Цьому стилю мовлення притаманні:

А) певна «сухість» викладу;

Б) шаблонність;

В) використання при складанні документів.

                                               (Офіційно-діловий)

2. Цей стиль мовлення:

А) має основну мету – в чомусь переконати;

Б) це стиль виступів перед аудиторією;

В) це стиль ЗМІ.

                                       (Публіцистичний)

12. «ЛЕКСИКОГРАФІЯ»

1. Цей словник:

А) є одним з найпопулярніших;

Б) до нього звертаємося, коли зустрічаємо незнайоме слово;

В) пояснює значення цього слова.

                                                        (Тлумачний)

2. У цьому словнику:

А) у словах стоїть знак наголосу;

Б) можна дізнатися про деякі граматичні категорії слів;

В) подано правопис слів.

                                                   (Орфографічний)

Підведення підсумків – слово журі.

Нагородження.