Червонопрапорна ЗОШ І-ІІІ ступенів
учитель української мови та літератури
Усова К. С.
Мовознавчий турнір до Дня української писемності та мови
Мовознавча гра «Слово відмикає серце»
Мета: вчити учнів застосовувати здобуті знання на практиці; розвивати інтерес до вивчення рідної мови; виховувати взаємоповагу, вміння працювати в колективі.
Учні діляться на дві команди.
І тур. Конкурс «Загадки».
Скажіть, будь-ласка, то яка ж наука
Вивчає в нашій мові звуки? (фонетика)
Це усі повинні знати:
Нас не можна роз’єднати.
Відрізняємось ми чим?
Літер дві,а знак – один. ([дж], [дз]).
Я один в сім’ї такий,
Кажуть, надто вже м’який.
Хоч мовчун, та не дивак,
В слові я – не зайвий знак. (м’який знак).
Всі на світі добре знають,
Що предмет я означаю.
І про мене все дізнайтесь.
Парта, зайчик, дошка, котик…
Маю рід, число, відмінок
І чотири аж відміни.
Хто я? Знайте достеменно:
Називаюсь я (іменник).
Я розрядів вдосталь маю
І предмет я означаю,
Його ознаку чи кількість.
Ви учіть про мене тільки.
Особовий я й зворотний,
І питальний, і відносний,
Заперечний, вказівний,
Означальним можу бути.
Варто все це не забути.
Частіш згадуйте про мене.
Називаюсь я (займенник).
Я веселий і звабливий,
Гарний, милий і красивий,
Несказанний, незрівнянний.
Маю ступінь порівняння.
Я відносний чи присвійний,
А чи якісний незмінно.
Відповім я залюбки
На питання чий? який?
Маю ознаку предмета,
Називаюсь я (прикметник).
Дуже я люблю всі дії,
І що хочеш я умію.
Є у мене вид і час,
Спосіб маю повсякчас.
Лиш учіть мене сумлінно,
Озовусь я неодмінно.
Вмію діяти чудово,
Отже, звусь я (дієслово).
Я, відомо, дуже знатний,
Кількість можу означати,
І порядок при лічбі
Підкажу мерщій тобі.
Чи який, чи котрий, скільки –
Запитай мене лиш тільки.
Щоб не буть багатослівним,
Називаюсь я (числівник).
Я така частина мови,
Що належить до службових.
Я буваю лиш одним:
Похідним-непохідним.
Задля, посеред, із-за.
І для мене це знаменно,
Що всі звуть мене (прийменник).
Я важливий, що й казати,
Можу вміло пов’язати
Однорідні члени чинно
Й складних речень теж частини.
А, але, і – я сурядний,
Що, немов, як, щоб – підрядний.
Скрізь впишусь я досить влучно.
Називаюсь я (сполучник).
Я емоцій стільки маю,
Почуття я виражаю:
Ой, ай, о, ого, іч, ух,
Аж захоплює вмить дух!
А чи окрик, чи звертання,
Чи ще, власне, спонукання:
Гей, агов, геть, марш, ціп-ціп –
Волевиявлення ці.
Ще наслідувати можу
Голоси тварин я гоже:
Няв, ж-ж, пу-гу, ку-ку,
Гав, ко-ко, ку-ку-рі-ку.
Скрізь кручусь, неначе дзиґа,
Маю йменнячко я (вигук).
ІІ тур. Доповнити прислів’я.
Пізно встав – день втратив, у молодості не вчився – (втратив життя).
Нема друга – шукай, знайшов – (бережи).
Не той друг, що медом маже, а той, хто (правду каже).
Землю прикрашає сонце, а людину (праця).
Маленька праця краща за (велике безділля).
Учений водить, а невчений (слідом ходить).
ІІІ тур. Замінити фразеологізми дієсловами-синонімами.
Води в рот набрати – мовчати.
Розбити глек – посваритися.
Байдики бити – ледарювати.
Горло драти – кричати.
Пекти раків – червоніти.
Накивати п’ятами – втекти.
Повісити носа – засумувати.
Плутатися під ногами – заважати.
І\/ тур. Метагарама.
Тихенько я в стручку лежав,
Коли хтось літеру украв,
То враз здрібнів я в сто разів
І все й усіх собою вкрив.
(горох – порох).
І хвостом не встиг змахнути
Рудошерстий курокрад,
Як хтось літеру поцупив.
Змінам цим рудько не рад,
Бо припало стать харчем
Найсмачнішим для китайців.
(лис – рис).
Шкребтись я буду у норі
Й усе старанно гризти,
А зміниш літеру в мені –
Замовкну і не писну.
(миша – тиша).
Літерою «ес» почнуся –
Кожному я придадуся,
Двісті тисяч нас таких –
Точних, гарних і гучних.
Коли першу букву змінять,
Теж мене належно цінять,
Бо де ж інший є метал,
Щоб так легко все паяв?
(слово – олово).
Літерою «ес» почнуся –
Кожному я придадуся,
Двісті тисяч нас таких –
Точних, гарних і гучних.
Коли першу букву змінять,
Теж мене належно цінять,
Бо де ж інший є метал,
Щоб так легко все паяв?
(слово – олово).
\/ тур. «Подорож у мову»
Наша мова дуже багата й різноманітна. Коли говорять про мову, мають на увазі перш за все слово. Без знань слів, притому великої їх кількості, не можна знати мови, користуватися нею. Зараз ми подивимось, чи знаєте ви слова нашої мови.
Тільки зовні ми близнята,
В змісті ж треба розрізняти.
Зовні схожі. Різні ми,
То й звемось … (омоніми).
Я живу у морі синім,
Брат мій – в колесі машини.
Спільне в нас лише ім’я.
Ти скажи: хто – брат, хто – я. (скат).
Без мене немає ялини,
Без мене й сосни не буває.
Не шиє без мене машинка.
Скажи, як мене називають? (голка).
Ми –брати, брати-близнята.
Ти ж учись нас розрізняти:
Я – оцінка у змаганні,
Брат мій – вечір танцювальний. (бал).
Питання-жарти.
По чому часто ходять, але ніколи не їздять? (по драбині).
Під яким кущем ховається заєць, коли йде дощ? (під мокрим).
Скільки хвилин треба варити круте яйце? (жодної, бо воно вже зварене).
Коли чорній кішці найлегше пробратися у хату? (коли відчинені двері).
Чому старий дід капелюха купує? (тому що без грошей не дають).
КОНКУРС «ДОПИШИ ВІРШИКА»
ЇЖАЧОК
Ходить лісом їжачок,
В нього шубка з... (ниток, дроту, колючок)
ЩО ЇЙ СНИТЬСЯ?
Вночі їй завжди півник сниться.
Вона не курка, а... (гуска, ворона, лисиця)
НА ПРОГУЛЯНКУ
У неділю на Хрещатик
Квочка вивела... (голубів, курчаток, вівців)
ХТО ТАКА?
Великі очі й голова.
Не Колобок це, а... (слон, сова, коза)
РИБАЛКА
Ярослав на камінь сів,
Ловить в річці... (щук, карасів, мух)
КОНКУРС «СЛОВНИКОВА СКРИНЬКА»
РОЗУМНИЦЯ
Має Галя добру звичку
Класти книги на... (вікно, підлогу, поличку)
МАЙСТЕР
Меблі, двері й чобіток
Ремонтує... (голка, ложка, молоток)
ЛІСОВЕ ТАКСІ
По дорозі жук повзе,
На спині листок... (фарбує, малює, везе)
А ЯК У НИХ
Є ім’я у мене і в сестрички,
А щеня і котик мають... (рибу, клички, назву)
НОВИЙ ГЕРОЙ
Їжак згорнувся у клубок.
– Я, – каже, – не їжак, а... (пиріжок, булочка, Колобок)
- Використовуючи літери із запропонованих слів (не повторюючи), скласти їх у нові слова:
СТОРІНКА – ранок, стіна, сто, рік, нірка, кіно, рот, кіт, нора, сік, ніс, кора, Ніка, Кіра, Тіна, …
МИЛОЗВУЧНІСТЬ – мило, ніс, сіль, злість, вино, осінь, звучить, сіть, лози, лом, оси, міль, ніч, мови, воли ...
Підведення підсумків. Оцінювання команд.