Моя країна - це Україна

Моя країна – це Україна!

 

Вед. Всім,всім доброго дня!

          Добре  вбраний кожен з вас,

          Гарне свято буде в нас!

          Тож не баріться,

          Та один одному посміхніться!

віршик-гра «Сонечко»

Встало  вранці ясне сонце,

Зазирнуло у віконце,

Ми до нього потяглися,

За промінчики взялися.

Нумо разом присідати,

Сонечко розвеселяти –

Встали – сіли, встали – сіли,

Бачте, як розвеселили!

Стало й сонце танцювати,

Нас до кола закликати,

Нумо разом, нумо всі

Потанцюймо по росі!

Нагадайте яку назву має країна в який ми живимо?

(відповідь дітей)  Україна.

Вед. Так, вірно Україна: гарна, квітуча,веселкова.

Країна, яка має свої традиції та символи. Свої пісні та таночки, тож давайте разом затанцюємо!

Таночок «Ой, заграйте , дударики»

Вірші, які розповідають діти:

Хоч малий я , невеликий,

Зате добре знаю,

Що край рідний – Україна,

Я її кохаю.

 

Подивіться, яка гарна

Наша Україна:

Навкруги степи широкі

Та небо синє.

 

У гаях птахи співають

Струмок б’ється в гору,

Річки є , ліси та гори,

Та глибоке море!

 

Наша Батьківщина –

Це Україна.

Вона символи має,

Про які кожен знає.

 

Прапор є великий –

Жовта – блакитний.

Позначає небо,

Та поля хлібні.

 

З трьох ,,зубів,, складали,

У походи брали.

Козакам допомагав

Наш Тризубець славний!

 

Символом країни

Вважають червону калину.

Нею хвороби лікували

Та домівки прикрашали.

Вед. Існує легенда про калину. Добра дівчина на ім’я Калина посадила рослину  при дорозі далеко від свого будинку . Доглядала  за нею, носячи воду здалека для неї. Виросла рослина великою, гарною. Одного разу йшов подорожній, зупинився біля рослини, відпочив під нею, а потім подякував їй, уклонившись. Вмить рослина вкрилась білим цвітом, а згодом зачервоніла червоними кігтями. Коли дівчина прийшла до своєї рослинки,здивувалася,а а вона нахилилася до дівчини та прошепотіла: «це все за твою доброту, а як до мене звертатися ніхто не знає,дай мені своє ім’я».

Відтоді з’явилася Калина.

 Запрошую гарну Калину до нас у гості.

Виходить  під музичний супровід Калина.

Я – червона Калина,

Символ України.

Я гарна та корисна,

З мене роблять намисто.

Дівчата добре знають,

Мене в вінки вплітають.

Моїми червоними кігтями

Будинки прикрашають

Вед. Приготували ми пісні та віршики про тебе.

Пісня « О є в лісі калина»

Вірші, які розповідають діти:

Ось калина над рікою

Віти стелить по воді.

Хто це щедрою рукою

Їй намистечко надів?

 

Червонясте, променисте –

Розцвітає. Як вогні.

Дай хоч трішечки намиста,

Калинонька, і мені.

Вед. Подивиться, що Калина з собою принесла. Це мабуть  ягоди?

Калина. Так!

Гра «Намисто»

( діти стають у дві команди, прив'язують по черзі ягідку до стрічки.)

Вед. Але прикрасою для дівчат було не лише намисто. Головною прикрасою був віночок з довгими стрічками, які дівчата плели самі, збираючи квіти.

Гра «Квіти»

(Грають лише дівчата, у яких в долонях квіти різного кольору. Вони танцюють по колу та уважно слухають якого кольору квітка буде названа ведучою. який колір  - той у центрі кола.)

Вед. А яке гарне вбрання було у наших пращурів. А ну допоможіть мені все пригадати.

( діти відповідають)

Вед. Тож давайте затанцюємо разом!

Таночок «Гопачок»

Вед. З пошаною відносилися українці до своєї родини.

Вірш - пальчикова гра  «Родина»

Гарна в мене є родина:

Жвава, добра дужа , сильна.

Кожного зараз згадаю,

Приготуйтесь, починаю:

Цей пальчик - мій дідусь,

Цей пальчик - моя бабуся,

Цей пальчик  - мій татусь,

Цей пальчик - моя матуся,

А цей пальчик - я,

Ось і вся моя рідня!

Вед. З Любов’ю до тата й мами.

Вірші, які розповідають діти:

Як мені вас не любити,

Рідний батьку, нене,

Та ж ви мене згодували

І дбали про мене.

 

Батько розуму навчає,

Мама приголубить,

Ніхто мене так на світі,

Як вони, не любить.

Вед. А про матусю складалося багато віршів та пісень.

Вірші, які розповідають діти:

Ще в колисці немовля

Слово ,,мама,, вимовля.

Найдорожче в світі слово

Так звучить у рідній мові:

Мати, матінка, матуся,

Мама, мамочка, мамуся!

Ну, а як звертаюсь я?

«Рідна ненечко моя!»

пісня «Мама»

Вед. Матусина посмішка, порада без цього неможна . матуся завжди поруч, а якщо ні то її оберіг нас зігріває.

Оберіг – це рушник, про який ви знаєте та розповідаєте.

Вірші,які розповідають діти:

Нитками старанно

Мати вишивала.

Та рушник гарненький

Синові давала.

 

Рушники є всюди

 А такі красиві ,

Є лише на нашій

Славній Україні!

Вед. З давніх часів матусі власноруч вишивали рушники та як оберіг від злого давали своїм синам.

 Працьовитими були хлопці. Вправно з усім поралися, а потім про це пісні складали. Ось і сьогодні до нас  Гриць завітав.

Пісня   «Грицю»

Вірші,які розповідають діти:

В полі, у лісі,над яром –

Квіти, дерева і трави.

Цвіту не вирви задаром,

Гілки не втни для забави.

 

Оберігайте ж повсюди

Шлях і стежиночку в гаї.

Все те окрасою буде

Нашого рідного краю.

Віршик-логоритміка «Пташечка»

«Пташечка»

Пташка, пташечка кружляла,

Гарну пісеньку співала:

Чикі – чик, чикі – чик,

Я з весною вітаю всіх!

Квіти стали просинатись,

Швидко стали розпускатись,

В різні боки похитались,

З сонечком всі привітались!

Вірші,які розповідають діти:

Он повзе мурашка,

Ось хлюпоче річка.

Не зривай  ромашку,

Не топчи травичку.

 

В зелені діброва,

В китицях ліщина.

Глянь, яка чудова

Наша Україна!

Музична  гра « Бубон»

Вед. Красивий, щедрий рідний край,

        І мова наша солов’їна.

       Люби, шануй, оберігай.

       Наш край. Що зветься Україна!

Вед. Всім, всім до побачення!

 

Використана література

Батицький М.В. Музична мозаїка: Музично-дидактичні ігри. – К.: Музична Україна, 1990. – 80 с.
Передній Г., Карпенко Т. У світі звуків і слів: Цікаві завдання з фонетики, лексикології і словотвору. – К.: Богдана, 1998. – 399 с.
Петренко Я. Зрілість вже прийшла до нас: Сценарій свята повноліття // Шкільний світ. – Вересень 2003. – №34. – С.10.