Стаття "ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ В ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТІ"

Про матеріал
В статті висвітлені питання аналізу сучасного стану використання земель в Херсонській області. Зокрема, відмічено проблему розораності сільськогосподарських угідь, ерозії, забруднення і інших негативних явищ. На основі аналізу чинного законодавства даються пропозиції, що до вдосконалення охорони та використання земель.
Перегляд файлу

Проблеми використання та охорони земельних ресурсів В ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

 

К.В. Бубнова, учитель географії,Т.М. Баланюк,учитель біології

 

 

В статті висвітлені питання аналізу сучасного стану використання земель в Херсонській області. Зокрема, відмічено проблему розораності сільськогосподарських угідь, ерозії, забруднення і інших негативних явищ. На основі аналізу чинного законодавства даються пропозиції, що до вдосконалення охорони та використання земель.

 

Ключові слова: грунт, родючість, розораність сільськогосподарських угідь, ерозії, забруднення.

 

Постановка проблеми.

Забезпечення сталого соціально-економічного розвитку країни має супроводжуватися створенням безпечного стану природного середовища, основною складовою частиною якого є земля. Для цього необхідна, перш за все, досконала правова система, яка б базувалася на гуманістичних і демократичних ідеях та принципах.

В умовах формування ринкової економіки, радикальних змін у земельних відносинах особливо виділяється роль регіону як адміністративного і господарського компонента держави. Поділ держави на регіони автоматично передбачає можливість здійснення регіональної політики державними органами управління. Звідси витікає, що регіональну політику проводять не тільки органи державної влади, але й органи міського самоврядування, які мають на своїй території дрібніші територіальні утворення. Їх завдання базуються на головних принципах земельного законодавства:

  •       поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва;
  •       забезпечення раціонального використання та охорони земель;
  •       пріоритету вимог екологічної безпеки.

 

Стан вивчення проблеми. Вивченню проблеми підвищення ефективності використання земельних ресурсів, в різних аспектах, присвячені праці багатьох вчених: Третяка А.М., Сохнича А.Я., Данилишина Б.М., Дорогунцова С.І., Собка О.О., Медведєва В.В. та ін.[3,4] В працях названих вчених досліджені критерії та системи показників екологічної та соціальної ефективності використання земельних ресурсів, ґрунтів, шляхи більш раціонального їх використання.

Метою даного дослідження є екологічне обґрунтування, розробка механізмів та практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності використання та охорони земельних ресурсів Херсонської області.

Інформаційною базою дослідження послужили матеріали Херсонського обласного управління статистики, обласного управління земельних ресурсів, обласного виробничого управління водного господарства, обласного державного проектно – технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість» Херсонської області.

  Методологія та методика досліджень. В дослідженнях доцільно використовувати такі масштабні аспекти: земельну територію; сільськогосподарські угіддя; рельєф; багаторічні насадження та інші види земельних ресурсів.

Результати досліджень та їх обговорення.

За останні 25 років кількість гумусу в ґрунтах Херсонської області зменшилась на 3.2-3.5 відсотки, площа кислих грунтів збільшилась на 30, засолених і солонцюватих – на 25 відсотків. До основних шкідливих явищ належать: водна ерозія грунтів, суховії, пилові бурі, посухи.

Землеробство протягом багатьох років розвивалося екстенсивно. В період 50-60 років було необґрунтовано розорано більшу частину  малопродуктивних природних угідь та схилових земель,а також велика розораність сільськогосподарських угідь – 90 %. Найбільша розораність сільськогосподарських угідь спостерігається у Горностаївському, Нижньосірогозькому, Велколепетиському, Нововоронцовському, Генічеському районах – більш 90 %. Зі збільшенням площ ріллі загроза ерозійних процесів, міграції та розповсюдження токсикантів збільшується. В той же час зменшуються можливості ґрунту протистояти впливу негативних процесів [3].

Як наслідок – країна отримала велику кількість еродованих земель, які або зовсім не придатні для подальшого використання, або ж в значній мірі втратили свою родючість. Кожного року площа еродованих земель збільшується. В середньому з гектару схилів щорічно змивається 15 тон родючого шару ґрунту. Ерозія спричиняє велику шкоду природному середовищу. Відбувається велике забруднення водних об’єктів, а також замулення і виснаження водоймищ, ставків і річок.

Зростання ефективності сільськогосподарського виробництва не може бути досягнутим без збереження і поліпшення основних складових навколишнього середовища як у природних екологічних системах, так і в штучних, передусім на орних землях. Разом ці дві системи утворюють ландшафт, тобто природно-антропогенну систему вищого рангу, яка й повинна бути об’єктом охорони та раціонального використання.

Проведення аграрної реформи, а вірніше її ринкова стихія, дала свої негативні наслідки у відношенні використання та охорони земель. Земельна реформа неминуче збільшила кількість власників і землекористувачів. Покладатися на те, що фізичні і юридичні особи, ставши власниками землі, будуть її використовувати раціонально, тобто її продуктивність буде не нижче багаторічної, досить ризиково. Тільки за останні роки допущено значне порушення сівозмін. Власники і землекористувачі по різних причинах (здебільшого економічних) не дотримуються технології обробітку земель, скоротились основні заходи по підвищенню родючості грунтів.

Питання використання та охорони земель повинні бути, перш за все, врегульовані на законодавчому рівні. Значна частина норм земельного і інших галузей законодавства повинна бути спрямована на упередження проявів негативного впливу на стан земель з урахуванням економічних можливостей держави і використання різних форм інвестиційного забезпечення охорони земель.

В сучасних умовах, за високого рівня розораності та господарського освоєння земель Херсонської області, створити збалансований агроландшафт, який відповідав би усім екологічним вимогам, практично неможливо, оскільки це вимагало б корінного перепланування існуючого землеустрою. Тому наведені рекомендації з агроландшафтного улаштування території доцільно застосовувати в міру можливостей під час перепланування схем землеустрою в процесі реорганізації господарств, під час проектування або реконструкції внутрігосподарських зрошувальних систем, тимчасової консервації частини малопродуктивних чи сильно еродованих земель та інших подібних випадках.

 Верховна Рада України ратифікувала ряд міжнародних конвенцій на рівні ООН, Європейського Союзу, дво – та багатосторонніх угод України з іншими державами світу, з наданням пріоритету міжнародним еколого – правовим нормам, які сприяють гармонізації екологічного законодавства по використанню земельних ресурсів.

Питання охорони земель регулюються Земельним кодексом України, де визначенні питання управління в галузі використання та охорони земель, зокрема:

  •                  завдання, зміст і порядок охорони земель;
  •                  використання техногенно забруднених земель;
  •                  консервація земель;
  •                  планування використання земель;
  •                  землеустрій;
  •                  контроль за використанням та охороною земель;
  •                  моніторинг земель;
  •                  державний земельний кадастр;
  •                  економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель [1].

Формуванням екологічної мережі передбачено зміни в структурі земельного фонду країни шляхом віднесення частини земель господарського використання до категорій, що підлягають особливій охороні.

Реалізація Програми забезпечить збереження і відтворення ландшафтного різноманіття, а також сприятиме дотриманню екологічної рівноваги на території країни; створенню природних умов для життя і розвитку людини у екологічно збалансованому природному середовищі; забезпечення збалансованого та невиснажливого природокористування; розвитку ресурсної бази для заняття туризмом, відпочинку та оздоровлення населення і багатьом іншим позитивним граням.

Згідно Закону України “Про охорону земель” власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов’язанні:

  •                  дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України;
  •                  проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель;
  •                  підвищувати родючість грунтів;
  •                  забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням;
  •                  вживати заходів що до запобігання негативного впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу [5].

Закон України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля [6].

Створена законодавча база сприятиме раціональному використанню, охороні, відтворенню та відновленню родючості сільськогосподарських угідь та інших земель України.

 

Висновки.

Отже, Закон України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Конституція України. – Харків: Ранок, 2001. – 48 с.
  2. Земельний кодекс України, м. Київ, 25.10.2001 р. Офіційний вісник України 2001, №45.
  3. Третяк А.М., Друга В.М. Методологія і методика наукових досліджень у землевпорядкуванні: Навч. посіб. – Аграрна наука, 2005. – 300 с.
  4. Данилишин Б.М., Дорогунцов С.І., Міщенко В.С., Коваль Я.В., Новоторов О.С., Паламарчук М.М. Природно – ресурсний потенціал сталого розвитку України. – Київ, РВПС України, 1999. – 716 с.
  5. Закон України “Про охорону земель” від19.06.2003 р.
  6. Закон України “Про державний контроль за використанням та охороною земель ”19.06.2003 р.

 

 

 

ПРОБЛЕМЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ И ОХРАНЫ ЗЕМЕЛЬНЫХ РЕСУРСОВ В ХЕРСОНСКОЙ ОБЛАСТИ

К.В. Бубнова, учитель географии, Т.М. Баланюк,учитель биологии

В статье освещенные вопросы анализа современного состояния использования земель в Херсонской области. В частности, отмечена проблема распаханности сельскохозяйственных угодий, эрозии, загрязнения и других негативных явлений. На основе анализа действующего законодательства даются предложения, что к совершенствованию охраны и использованию земель.

 

PROBLEMS OF THE USE AND GUARD OF THE LANDED RESOURCES ARE IN KHERSON AREA

Ê.Â. Bubnova, teacher of geography, T.M. Balanyuk, teacher of biology

 

In the article the lighted up questions of analysis of the modern state of the use of earths are in the Kherson area. In particular, the problem of thrown of agricultural lands, erosion, contamination and other negative phenomena open is marked. On the basis of analysis of current legislation suggestions are given, that to perfection of guard and use of earths.

Key words: soil, fertility, thrown of agricultural lands, erosion, contamination open.

 

 

 

docx
Додано
15 квітня 2020
Переглядів
430
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку