Сторінка третя Конституція України - Основний Закон держави України. Ухвалений 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання. Конституція України набула чинності з дня її прийняття. На пам'ять про прийняття Конституції в Україні щорічно святкується державне свято — День Конституції України.
Державний Герб – офіційна емблема держави. Він зображується на прапорах, грошових знаках, печатках, державних документах. Золотий тризуб на синьому тлі – Державний Герб України – символізує мир і творчу працю, спорідненість поколінь, волелюбність українського народу. Якщо уважно придивитися, можна прочитати слово « воля». Державний Герб України
Державний Прапор України. Кольори прапору походять від герба Галицько-Волинської держави. В європейській геральдиці синій символізує великодушність, чесність, вірність і бездоганність. Жовтий (золотий) символізує знатність, могутність і багатство, а також чесноти: силу, вірність, чистоту, справедливість, милосердя і упокорювання.Існує популярне негеральдичне тлумачення, за яким синій колір символізує небо, а жовтий — пшеничне колосся. Сторінка четверта
Національний гімн – це урочиста пісня країни, символ державної єдності. Він звучить на ознаменування сили, слави і могутності держави. Співають і слухають гімн стоячи. Наш гімн називається « Ще не вмерла України…». Слова написав Павло Чубинський, музика – Михайло Вербицький. Державний Гімн України. Сторінка п′ята
Вірш про українську мову Ю. Рибчинський. Мова, наша мова – мова кольорова,В ній гроза травнева й тиша вечорова. Мова, наша мова – літ минулих повість,Вічно юна мудрість, сива наша совість. Мова, наша мова: мрійнику – жар-птиця,Грішнику – спокута, спраглому – криниця,А для мене, мово, ти мов синє море,У якому тоне і печаль, і горе. Мова, наша мова – пісня стоголоса,Нею мріють весни, нею плаче осінь. Нею марять зими, нею кличе літо. В ній криваві рими й сльози Заповіту. Я без тебе, мово, - без зерна полова,Соняшник без сонця, без птахів діброва. Як вогонь у серці, я несу в майбутнєНевгасиму мову, слово незабутнє. Сторінка шоста