Тема: Революція гідності 2013-2014 рр. Небесна Сотня.

 Мета уроку:    

Навчальна: розкрити гостроту політичної боротьби в Україні в кінці 2013-на початку 2014рр.; охарактеризувати перебіг основних подій Революції Гідності; з'ясувати зміст поняття "Революція Гідності"; розкрити основні рушійні сили революції та її особливості; ознайомити учнів з політичними портретами лідерів революції;

Розвивальна: закріпити уміння самостійно аналізувати перебіг подій, проводити історичні аналогії, працювати з різними джерелами інформації, аргументовано спростувати хибні судження та доводити власну думку, відповідати чітко й логічно на поставлені репродуктивні та проблемні запитання; складати конспект за розповіддю вчителя і за різними джерелами інформації;

Виховна: виховувати активну громадянську позицію, громадянську та політико-правову свідомість, шанобливе ставлення до власної історії.

 Тип року: урок засвоєння нових знань

 Нові поняття: Євромайдан, Антимайдан, Революція Гідності,                                                          євроінтеграція, "Небесна сотня", "Диктаторські закони 16 січня 2014 року", тітушки, Правий сектор.
                                                         План

 1.Призупинення європейської інтеграції в Україні.

 2.Початок протестів на Майдані.

 3.Основні події Революції Гідності 2013-2014рр."Небесна сотня".

 4. Політичні портрети лідерів Революції.

                                                     Хід уроку

                                    I. Актуалізація опорних знань

 Вступна розповідь: в історії незалежної України було декілька революцій. Це були мирні виступи громадян, які вимагали від української влади змін, та проведення таких важливих реформ. Сьогодні на уроці ми розглянемо революцію 2013-2014рр., яка в історію України ввійшла під назвою "Революція Гідності"(Слайд №1) та завершилася драматичними подіями на Майдані в Києві, людськими жертвами, зміною влади і політичного курсу України.

                                    Вивчення нового матеріалу

1.Призупинення європейської інтеграції в Україні.

 Від початку незалежності України наша держава заявляла про свої зовнішньо та внутрішньополітичні пріоритети:

•                 вступ до Європейського союзу;
•                 безпека власних кордонів;
•                 покращення життя населення, приведення життя українців до європейських стандартів.
•                 піднімалося питання про вступ України в НАТО, але єдиної думки по цьому питанню не було.

      Ще за часів президенства Л.М. Кравчука та Л. Д. Кучми Україна обрала шлях євроінтеграції. При президенстві В.А. Ющенка (Слайд №2) наша держава поглибила співпрацю з ЄС, але це викликало незадоволення Російської Федерації. Росія хотіла бачити Україну в Митному союзі, особливо її дратувало питання про вступ України до НАТО. Після Помаранчевої революції 2004 року відносини між Росією та Україною почали погіршуватися. Починаються газові та товарні війни між двома державами.В результаті розчарування населення президентом В.Ющенком в 2010 році на президентських виборах переміг проросійський політик і опонент В.Янукович.(Слайд №3). Новий президент обіцяв "покращення життя вже сьогодні", говорив, що не змінює курсу на євроінтеграцію, обіцяв потепління в відносинах з Росією.Але замість обіцяних реформ Янукович взяв курс на узурпацію влади.Він і його Партія Регіонів монополізували владу.Вони почали придушувати опозиційних політиків.Так в 2012 році були засуджені Юлія Тимошенко ( кандидат в президенти України 2010 р. Слайд №4) та Юрій Луценко ( міністр внутрішніх справ України за часів президенства В.Ющенка; Слайд №5). Наближені до президента особи розпочали рейдерські захоплення підприємств з метою особистого збагачення, та виведення капіталу за кордон.

          На кінець листопада 2013 року в м. Вільнюс мав бути підписаний договір про асоціацію України в ЄС. Але в останній момент Янукович заявив, що відкладає підпис ( Слайд №6).Тодішній голова українського уряду Микола Азаров(Слайд №7) заявив, що Україна не готова до асоціації, її економіка не витримає конкуренцію з ЄС.

          Така заява керівництва обурила опозиційних політиків, та більшу частину населення України. Вони вважали, що керівництво країни тягне її в Митний союз з Росією. В Києві на Майдані почали збиратися активне студенство та опозиційні політики А. Яценюк, О. Тягнибок, В. Кличко.(Слайд № 8).Так розпочався Майдан...

          Завдання учням: скласти тезовий конспект.

Вчитель пропонує варіант:

-головні внутрішньо та зовнішньополітичні завдання України;

-стратегічна мета України;

-позиція Росії  відносно України;

-початок президенства В.Януковича, його відмова  підписувати договір про асоціацію України та ЄС;

-початок євромайдану в Києві.

          Робота з джерелом

Інтернет- видання "Українська правда" від 20 листопада 2015 року.                                  Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

 Софія Бориско, студентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка:

         -Мені здається, для кожного з нас, хто тоді вийшов, це насамперед була боротьба з несправедливістю.

Коли нарешті з’являється шанс на якесь краще майбутнє – перед тобою відкриваються перспективи, європейський вектор розвитку, і раптом в один момент тобі кажуть: "Ні. Не так. Розвертаємося на 90 градусів і рухаємось в інший бік". Тож головним рушійним мотивом, на мою думку, було насамперед оце відчуття несправедливості.

       Перші дні були доволі сумбурні. Була машина, з якої всі виголошували промови. Була Руслана. Тоді почалися збиратися студенти. Я пам’ятаю, мене покликав мій одногрупник: "Ти знаєш, збираються студенти університету Шевченка, під стелою" (там було звичне місце збору всіх студентів).(Слайд №9)

Я приєдналася… і була розчарована. Університет Шевченка – це понад 25 000 студентів, а нас стояло близько тридцяти. І ми тоді вирішили визначити координаторів від кожного факультету. Я стала координатором від свого економічного.

           Тоді були такі цікаві тусовки (назвемо їх так): позаду стели та в "Глобусі", у "Кофе-хаузі" збиралися студенти різних університетів, обговорювали, що робити далі… Все це було доволі сумбурно. Пам’ятаю, ми вирішили написати звернення від студентства до Президента. Не узгодивши його до кінця, на наступний день одна з організацій висмикнула цей лист, зачитала його зі сцени, закликала людей іти до Адміністрації Президента.

          Завдання учням:

      Підготуйте відповіді на такі запитання:

1. Чому на думку студентки люди вийшли на Майдан?
2. До чого закликали студенти ?
3. Чому на початку студенти не узгоджували свої дії? 

2. Початок протестів на Майдані.

         В ніч на 30 листопада 2013 року загін спецпризначення " Беркут" розпочав   

жорстоко розганяти мітингувальників. Спецпризначенці били студентів кийками, використовували нецензурну лайку. Використовувалися спецзасоби, було багато поранених. Постраждали також іноземні журналісти, які знімали на камеру події на Майдані.(Слайд №10).Офіційно тодішнє керівництво заявило, що протестувальники заважають встановити на Майдані новорічну ялинку.В подальшому ці події назвали " Кривава ялинка".

          Робота з джерелом

      Інтернет-видання "ВВС" від 30 листопада 2017року.

 Нічне побоїще на Майдані: спогади очевидців (автор Святослав Хоменко).

Віталій Кузьменко, громадський активіст, аспірант, Київ

       29 листопада 2013 року я, на той час студент-історик університету імені Грінченка, прийшов на Майдан уперше. Я був у компанії друзів, зустрів там багато знайомих. Спочатку залишатися на всю ніч не планував, а потім таки залишився: там було не так вже й багато людей.

      Спочатку було відносно спокійно, але о 4-й ранку, як за командою, до Майдану з різних боків почали підходити підрозділи міліції. Буквально за декілька хвилин ми були повністю оточені навколо стели.

       Я стояв знизу на сходах, тому, коли почався розгін, мені відразу доволі сильно дісталося. Мене затримали, відвезли в Шевченківське РУВС, протримали там кілька годин і тільки після цього туди приїхала швидка. Мені надали медичну допомогу і відвезли в лікарню, де виявилося, що у мене закрита черепно-мозкова травма і перелом ліктя.

          Розгін Майдану на мене вплинув так само, як на багатьох українців. Після цього зникло питання, продовжувати протести чи ні: стало зрозуміло, що потрібно йти до кінця.

       Тоді, вночі 30 листопада, коли я їхав побитий у автозаку, у мене було саме таке відчуття - або ми змінюємо нашу країну, або перетворюємося на умовну Білорусь.

      Вже наступного дня, коли на вулицю вийшли сотні тисяч людей, стало зрозуміло, що другого варіанту ми не допустимо.

         Після Революції, влітку 2014 року, я пішов воювати добровольцем. Воював у складі Збройних сил, в основному на маріупольському напрямку. На фронті дискусії з приводу того, чи варто було виходити на Майдан, бували: там були хлопці з різних регіонів України, не всі розуміли, що відбувалося в Києві. Але припинялися ці дискусії досить швидко. Загалом я провів на Сході півтора роки, повернувся у 2016-му.

     Чи вийшов би на Майдан ще раз? Так. Я переконаний, що якби все розвивалося інакше, то ситуація в Україні була б гіршою ніж є зараз. Можливо, ми б і не стали частиною Росії офіційно, але напевно стали б її неофіційним сателітом, за прикладом тієї ж Білорусі. Мені було б складно жити в такій країні.

         Заяву з приводу побиття я написав ще 30 листопада 2013 року в лікарні. З того часу відстежую цей процес. Минулого року займався судами багато, зараз складніше знаходити таку можливість.

         Наскільки я розумію, структура самого злочину - хто кому віддавав наказ, хто безпосередньо брав у цьому участь, - вияснена. Але з нинішньою судовою системою України розгляд "великих справ" - про побиття 30 листопада, про події січня-лютого 2014 року - проходить дуже складно і дуже довго. Поки судова система не буде змінена, я не бачу можливості дочекатися хоч якогось вироку у цій справі.

              Завдання учням:

Підготуйте відповіді на такі запитання:

1.Які методи використовували правооронці при розгоні студентів?

2.Що чекало Україну, на думку громадського активіста в разі розгону Євромайдану?

3.Як вплинув розгін Майдану на більшість населення України?

3.Основні події Революції Гідності 2013-2014рр."Небесна сотня".

Вчитель пропонує учням заповнити таблицю хронологічних подій "Революції Гідності":

4.              Політичні портрети лідерів Революції.

Вчитель пропонує учням ознайомитися з короткими біографіями лідерів Євромайдану

 Олег Тягнибок

       Народився 7 листопада 1968 року у Львові.Лідер націоналістичної партії ВО"Свобода".За професією лікар.Обирався депутатом Верховної Ради України декількох скликань.В 1999році отримав диплом юриста.Балатувався в мери Києва та на посаду президента України.

 Арсеній Яценюк

     Народився 22 траня 1974 року в м.Чернівці.Отримав дві вищі освіти-юридичну та економічну.Став кандидатом економічних наук.Очолював політичну партію "Фронт Змін", був членом партії "Батьківщина", а 2014 пройшов в парламент з партією Народний Фронт. Займав посади спікера ВР України, працював в Криму, в Національному Банку ,був прем'єр-міністром України.

 Віталій Кличко

       Народився 19 липня 1971року в с.Біловодське (Киргизська РСР).Починав кар'єру в спорті(боксі).Став чемпіоном світу у важкій вазі.

Після завершення спортивної кар'єри розпочав політичну діяльність.Створив партію "Удар", став народним депутатом в 2012 році.Після перемоги Євромайдану його обрали мером м.Київ.

                                          Підсумки уроку:

   Колективна робота з класом:

•                 Коли розпочалася та завершилася Революція Гідності?
•                 Назвіть причини та рушійні сили революції?
•                 Які результати революції?
•                 Яким чином Революція Гідності відрізняється від Помаранчевої революції 2004 року?
•                 Назвіть лідерів Євромайдану?

 Отже, український народ за вибір жити вільно заплатив життями своїх громадян.Україна змінила кардинально свій зовнішньополітичний курс, перестала орієнтуватися на Росію і оголосила курс на євроінтеграцію.

  Домашнє завдання: опрацювати конспект теми уроку.