Мудрість батьківської любові

МУДРІСТЬ БАТЬКІВСЬКОЇ ЛЮБОВІПрактична психологиня КГ №8 Наталія Козинець

Чи доводилось вам, шановні, замислюватись над тим, якi ми всі різні — не тільки зовні, а й за своєю поведінкою, думками - взагалі за ставленням до життя? Напевне, в цьому є свій сенс: розмаїття збагачує враження, життєвий досвід, робить нас цікавими одне одному і вкриває перспективу вибору відповідно до своїх уподобань. Але навіть i в розмаїтті завжди можна знайти щось подібне, те спільне, що нас об’єднує. Ось про таку схожість i несхожість у ставленні батьків до своїх дітей ми й поведемо розмову2

Що таке батьківська любов?Це почуття, яке мати й батько вкладають у свою дитину протягом усього їхнього життя. Батьки мають не тільки любити своїх дітей, а й давати їм право на помилки та самостійний вибір. Турбота про дітей зовсім не означає, що їх треба захищати від будь-яких самостійних кроків. Кожна проблема, яка виникає в житті дитини, - це, насамперед, проблема батьків. Ваша любов та Ваше ставлення до дитини визначають те, як ваші діти будуть справлятися з більшістю своїх проблем.3

Якісними ознаками таких стосунків є віра батьків у можливості, перспективи своєї дитини, підтримка її захоплень, сприяння розвитку її здібностей, тактовна участь у її справах. Водночас батьки ставляться до дитини цілком тверезо, бачать її недоліки, допомагають долати їх, зосереджуватися на проблемах саморозвитку і самореалізації. Усе це створює дитині атмосферу психологічного комфорту, відкриває можливості для виявлення її ініціативи, сприяє їй в об’єктивній самооцінці.4 ЛЮБОВ - ГАРМОНІЯ

Вражені марнославством батьки проявляють непомірні амбіції щодо можливостей, перспектив своєї дитини, часто ставлять перед нею непосильні завдання, незважаючи на вікові та індивідуальні особливості і можливості, форсують її працездатність, розвиток здібностей. За непідтвердженості своїх сподівань розчаровуються в дитині, створюючи відповідний психологічний тип стосунків, який нерідко травмує дитину на все життя.5 ЛЮБОВ - МАРНОСЛАВСТВО

Таким взаєминам батьків і дітей властиві спалахи й охолодження любові, істеричність. Ініціюють їх переважно одинокі матері. Як правило, вони травмують, руйнують психіку дитини, зумовлюють різкі перепади її емоційного стану, нестриманість, вразливість до несприятливих зовнішніх впливів.6 ЛЮБОВ - КОНФЛІКТ

Такі стосунки характеризують ставлення батьків до своєї дитини як до найдосконалішої істоти, прагнення бути поруч із нею, некритичне оцінювання її поведінки. У зв'язку з цим часто виникають труднощі щодо узгодження бажань дитини і вимог до неї.7 ЛЮБОВ - ПРИСТРАСТЬ

У вихованні повинні бути чітко визначені як рамки любові, так і строгості, як ласки, так і вимогливості. І ми повинні першими їй прийти на допомогу і дати пораду чи навпаки розставити все по місцях і вимагати пояснень. Секрет виховання полягає в тому, щоб випромінювати безперервний потік любові і схвалення. Найдорогоцінніший подарунок, який ви можете зробити для своєї дитини – вселити в неї абсолютну переконаність в тому, що ви любите її всім серцем, беззастережно, незалежно від того, що вона робить і що з нею відбувається.8

ЯК ВИРАЗИТИ ЛЮБОВ ДО СВОЄЇ ДИТИНИЯ такий щасливий, що в мене є такий син (така донька), як ти. Я сьогодні цілий день думаю, яка гарна у мене дитина. Я люблю тебе. Мені дуже сподобалось, як ти…Я відчуваю себе щасливим, коли ти…Я так пишаюсь тим, як ти…Я пишаюсь тобою!Поплескати дитину по спині. Нехай дитина почує, коли ви говорите комусь, як пишаєтесь нею. Виявляти зацікавленість в тому, що робить ваша дитина. Ділитися власним досвідом. Показувати турботу про дитину, коли вона почувається погано. Звертатися до неї за порадою. Радіти з дитиною її успіхам. Дати знати дитині, наскільки вам цікаво проводити з нею час. Зробіть щось особливе для дитини, якщо вона доклала до чогось багато зусиль.9