Мультимедійна презентація для здобувачів освіти "КОМУНІКАЦІЯ З ВЕТЕРАНАМИ І ВЕТЕРАНКАМИ"

КОМУНІКАЦІЯ З ВЕТЕРАНАМИ І ВЕТЕРАНКАМИ

ВЕТЕРАН або ВЕТЕРАНКА -це особа, яка брала участь у захисті Батьківщини або в бойових діях, має відповідний досвід, а також військовий статус, що передбачає соціальні гарантії. Це широка категорія, що охоплює учасників бойових дій (УБД), осіб з інвалідністю внаслідок війни та учасників війни. 

Які вони ветерани і ветеранки?

А як ви підтримуєте ветеранів?Чи є у вас такий досвід? Для військових повернення з війни, хай яке бажане, але це часто нове випробування, адже цивільне життя може бути для них повне викликів. Тож один із проявів поваги і вдячності тих, хто в тилу — розуміти й підтримувати ветеранів і ветеранок, аби зберігати єдність суспільства. Як висловити вдячність ветерану або ветеранці?

Як подякувати людині за службу так, щоб не бути навʼязливим чи не образити?Дякувати можна й треба. Та насамперед важливо пам’ятати про особисті кордони людини, особливості її характеру та проявляти повагу. Якщо ви хочете подякувати незнайомій людині (ветерану чи ветеранці) – зробіть це поглядом, посмішкою, прикладанням руки до серця. Не уникайте зорового контакту, не відвертайтеся.

«Як ти, брате?» –волонтерський проєкт. Антон Семеновзасновник проєкту, психотерапевт,соціальний психолог та автор прикладних посібників

Що ветерануне потрібно. До чого слід бутиготовими Коли людина потрапляє у військо, для неї змінюється майже все. Людина визначає для себе нові правила,тренує нові вміння і звички. Людині на війні важко, і вона сподівається відпочити після повернення, але повернення стає новим викликом. Людина знову опиняється в середовищі, де її військові звички і правила не потрібні або не працюють. Чутливі теми. Безпечні теми. Що важливопам’ятати. Повернення – цевиклик також для тих,до кого повертаються. У вас теж єцей досвід. Ви не допоможете,якщо у вас є претензії

Центр психічного здоров’я у Варашідбайте про психічне здоров’я так само як про фізичнеговоріть про свої почуття, не знецінюйте втому чи тривогузвернення до психолога - це не слабкість, це шлях до вирішенняне бійтеся слів «психолог», «психіатр» - вони про допомогу, а не осуд.чим більше ми говоримо про психічне здоров’я, тим менше місця лишається для стигми. Пам’ятайте: психічне здоров’я — це не про «слабкість», це про турботу про себе.

«Від початку повномасштабної війни росії проти України ми маємо важливе завдання з діагностування психологічного стану та надання необхідної допомоги персоналу РАЕС – ветеранам та учасникам бойових дій»... Галина Синиця, начальниця ВРП РАЕСАтомники РАЕС навчалися, щоб допомагати

Особливості спілкування з ветеранами/ветеранками,які мають порушення зору:при зустрічі обов’язково назвіть себе та людей, які з вами. Можете описати місце, де ви перебуваєте (якщо це буде доречно);можете запропонувати людині свою руку;завжди звертайтеся напряму до неї, а не до її cупровідника;якщо ви читаєте для людини, яка погано бачить, спочатку розкажіть їй про те, що ви збираєтеся читати. Не пропускайте інформацію, якщо вас про це не попросять.

Особливості спілкування з ветеранами/ветеранками, які маютьпорушення слуху:при спілкуванні з людиною, дивіться на неї;щоб привернути увагу людини, назвіть її ім’я. Можна помахати їй рукою або легенько постукати по плечу, але це не має бути несподівано. Намагайтеся встановити зоровий контакт, висловлюйте свою думку чітко й лаконічно;говоріть рівно, не варто надмірно підкреслювати що-небудь;якщо вас просять кількаразово повторити щось, спробуйте перефразувати сказане;

не затуляйте своє обличчя руками, волоссям чи будь-якими предметами (часто люди з порушеннями слуху чудово читають по губах);не змінюйте тему розмови без попередження. Використовуйте фрази-містки на кшталт: “Добре, тепер ми можемо обговорити…”;запитайте, чи не буде простіше підтримувати зв’язок у переписці;інформацію, яка містить число чи адресу, краще написати.

Особливості комунікації з ветеранами/ветеранками, які мають порушення мовлення:не ігноруйте, не перебивайте людину, починайте говорити лише тоді, коли переконаєтеся, що вона договорила;уважно вислухайте її, будьте терплячими, зачекайте поки людина сама закінчить фразу;не виправляйте і не закінчуйте думку за неї;не намагайтеся пришвидшити розмову;не вдавайте, що зрозуміли людину, якщо насправді це не так, – краще перепитати;підтримуйте візуальний контакт.

Особливості спілкування з ветеранами/ветеранками, які маютьментальні порушення:не треба думати, що людина, яка має ментальні порушення, обов’язково потребує спеціального поводження;спілкуйтеся з нею як з особистістю. Не варто робити передчасних висновків на основі досвіду спілкування з іншими людьми, які мають такий самий діагноз;думка, що люди, які мають проблеми, пов’язані із ментальним здоров’ям, більше за інших схильні до насильства – це міф.

У Вараській багатопрофільній лікарні зафункціонував «Простір турботи про ветеранів та ветеранок». Він став частиною загальнонаціональної мережі підтримки Захисників і Захисниць, яка розбудовується у медичних закладах по всій країні.

Успішної адаптації ветеранам і ветеранкам та ефективної комунікації усім нам, хто оточує наших ветеранів

Памʼятайте:найкращий спосіб подякувати ветеранам, це проявити повагу і розуміння

ПОВАГА ДО ВЕТЕРАНІВ має бути відображена в реальних діях, кожної людини, кожної дитини і на кожному рівні – від державного до місцевого!

Інтернет-ресурси:https://mva.gov.ua/category/86-novinihttps://mva.gov.ua/mediagalereya/shlyah-veteranivhttps://mva.gov.ua/mediagalereya/shana-ta-povagahttps://www.rv.gov.ua/news/u-varashi-zapratsiuvav-prostir-turboty-pro-veteraniv-ta-veteranokhttps://yakty.com.ua/https://www.rnpp.rv.ua/