Мультимедійна презентація "На тризубі розіп'ята доля"

«На тризубі розіп’ята доля»

Тарас Шевченко Поховайте та вставайте,Кайдани порвіте,І вражою злою кров’ю. Волю окропіте.«Заповіт»

Та прийде час, і ти огнистим видом. Засяєш у народів вольних колі. Труснеш Кавказ, впережишся Бескидом,Покотиш Чорним морем гомін воліІ глянеш, як хазяїн домовитий,По своїй хаті і по своїм полі.«Пролог» до поеми «Мойсей»Іван Франко

Олександр Довженко писав: «Сьогодення лежить на дорозі із минулого в майбутнє…», «…хто не знає свого минулого, той не має майбутнього».

Микола Луків

Національно – визвольна війна українського народу середини XVII століття1648 – 1676 років

«Маруся Чурай»Ліна Костенко

Уривок з роману Ліни Костенко «Берестечко»

Переяславська Рада 1654р.

Уривок з фільму про Богдана Хмельницького

Гетьман Іван Виговський

Гетьман Іван Мазепа

Уривок з поеми В. Сосюри «Мазепа»

Чигиринщина – батьківщина Богдана Хмельницького

Над Суботовим стоїть церква Богдана

Свято-Троїцька церква. Мотронинського монастиря

У 1768р. в Мотронинському монастирі, сотник Максим Залізняк піднімає народ на боротьбу

«Коліївщина»

Уривок із поеми Т. Шевченка «Холодний яр»

Уривок із поеми Т. Шевченка «Гайдамаки»

Шевченкові слова: «І повіє вогонь новий з Холодного Яру» стали пророчими. Вогонь дійсно повіяв у 20 столітті.

Т. Шевченко. Холодний Яр. Мотронинський монастир 1845 р.

Федір Уваров. Одним із перших ватажків Холодного Яру, що дався втямки червоним і в 1919р. загинув там, залишивши за собою широку славу, був осавул Війська кубанського Федір Уваров. Він боровся за незалежну українську державу вкупі з Кубанню

Василь Чучупака. Першим організатором і отаманом був 25-літній вчитель із села Мельники Василь Чучупака. Лише із Мельників, столиці холодноярської «республіки», загинуло понад 300 чоловік. Родина Чучупак склала на жертовник Батьківщини життя п’яти синів.

Уривок з фільму «Вогонь з Холодного Яру»

Георгій Грищенко «Холодний Яр»

Сьогоднішнім українським патріотам стали доступними твори різних авторів. Шкляр В. Залишенець. Видання 2009 року. Київ. Юрій Горліс-Горський. Холодний Яр. Видання 1937 р. Горліс-Горський Ю. Холодний Яр. Видання 1961 р. Нью-Йорк. Дорошенко М. Стежками холодноярськими (спогади). Видання 1973 р. Філадельфія. Лютий-Лютенко І. Вогонь з Холодного Яру (спогади). Видання 1986 року. Детройт.

Отамани. Андрій Гулий-Гуленко (командир Південної групи військ УНР), Костя Блакитний (отаман Степової дивізії), Ларіон Загородній, Іван Деркач, Іван Гонта (Головні атамани Холодного Яру), Пилип Хмара (Чорноліський полковник), Яків Мамай (отаман Білого Яру), Семен Гризло (Звенигородський полковник), командири сотень Андрій Чорнота та Іван Компанієць, командир розвідки Степової дивізії Чорний Ворон та сотні тисяч інших повстанців

Даремно сподівалися наші вороги, що вогонь Холодного Яру знищено. Він жеврів по всій Україні, практично в кожній хаті, і вибухнув на початку XXI століття на київському Майдані. Заклик: «Готуй нових борців, Холодний Яре» прокотився по всій Україні, коли розпочалися військові дії на Східній Україні, бо сусідня імперіалістична держава знову замахнулася на свободу і суверенітет українців.

Не судилося Україні вибороти незалежність у 1917 році, коли впали мури російської темниці і, здавалося, невольниця Воля усміхнеться всім народам

26 квітня 2015р.

26 квітня 2015р. у Холодному Яру зібралися бійці батальйону ім. Кульчицького, батальйони «Чернігів», «Полтава», «Золоті ворота», «Азов», вояки «Айдару», «Правого сектора», Легіону «Свободи», Чорні запорожці з Перемишля, Козацький полк ім. Івана Богуна, Пласт, щоб вклонитися могилам героїв-повстанців та освятити, за давньою традицією, біля Гайдамацького ставку свою зброю, якою будуть захищати рідну землю від загарбників

Уривок з фільму про ювілейні 20-ті XX ст. вшанування борців за волю України

Українці єдині в ідеї незалежності і цілісності держави, вони консолідують сили у допомозі армії. Крім зброї та військової техніки, які надає солдатам держава, всім потрібним забезпечують їх волонтери.

Українське військо сильне фізично, а головне – морально. Кіборги - захисники Донецького аеропорту.

Українське військо сильне фізично, а головне – морально. Кіборги - захисники Донецького аеропорту.

Серед кіборгів був немішаєвець Валентин Опанасенко. Тут, у аеропорту, він змінив свій звичний БТР на кулемет.

Валентин Леонідович Опанасенко Указом Президента України № 461/2015 від 31 липня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіонализм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Ляпін Юрій Олегович Юрію Ляпіну, мешканцю с. Козинці, було лише 19-ть, коли він загинув 19 липня 2015р. у боях під Лисичанськом Указом Президента України № 873/2014 від 14.11.2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Личак Микола Анатолійович. Указом Президента України № 365/2015 від 28 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіонализм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Потрапив під мінометний обстріл, коли проводив розвідку боєм на під’їзді до Латугине.

Марченко Віктор Петрович. Помер 3 листопада 2014 р. від серцевої недостатності під час виконання бойового завдання в с. Бахчовик, Волноваський р-н., Донецька область. Дата та місце народження: 19 серпня 1969 р., с. Мироцьке, Бородянський район, Київська область. Звання: Старший сержант. Посада: Заступник командира взводу-командир гармати. Підрозділ: 72-а окрема механізована бригада.

Босий Олександр Любомирович. Дата та місце народження: 10 травня 1975 р., с. Макалевичі, Радомишльський район, Житомирська область. Звання: Солдат. Посада: Підрозділ: 44-а окрема артилерійська бригада. Загинув 16 січня 2015 р. під час обстрілу з РСЗВ «Град» у районі с. Отрадівка, Артемівський район, Донецька область. Разом з Олександром загинули старший сержант М. Штанський, солдат В. Каракула та солдат С. Слобоженко. Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

У статті 65 Конституції України записано: «Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України»Свій громадянський обов’язок виконали з честю і гідністю наймужніші викладачі, студенти та випускники коледжу

Жила Віктор Олександрович

Дяченко Петро Іванович

Дяченко Петро Іванович, 11 липня 1969 року народження, житель Немішаєвого. Призваний по мобілізації 20 березня 2014 року в Донецьку область, старший лейтенант. Звільнився 13 квітня 2015 року. Працює в коледжі на посаді завідувач ІКТ.

Лоїк Руслан Петрович, 1979 року народження, житель смт. Немішаєво. Викладач коледжу. Призваний з 28 квітня 2015 року в м. Артемівск, лейтенант.

Буткевич Андрій Ігорович 3 квітня 1995 року народження, житель смт. Клавдієве. В 2010 році вступив до Немішаївського агротехнічного коледжу на ветеринарне відділення. Студент 4-го курсу. З 13 серпня 2014 року перебуває в зоні антитерористичної операції.

Буткевич Андрій Ігорович З 13 серпня 2014 року перебуває в зоні антитерористичної операції окремого загону спеціального призначення «Айдар».

Африканов Андрій Борисович 23 грудня 1980 року народження, проживає в смт. Немішаєве, випускник «НАК», агрономічного відділення, призваний в АТО

Африканов Андрій Борисовичз 11 травня 2014 року в 11 батальйон територіальної оборони «Київська Русь»

Глущенко Богдан Юрійович – студент групи ЕРС-31 01.09.2014 року вступив до ВП НУБіП України «Немішаївський агротехнічний коледж» на відділення «Експлуатація та технічний сервіс машин та обладнання». Студент 4 курсу. З 04.01.2015 року перебуває в зоні антитерористичної операції (Донецька область) в складі окремого загону спеціального призначення «Азов». Народився 12 листопада 1996 року в селі Козаровичі Вишгородського району Київської області.

Глущенко Богдан Юрійович – студент групи ЕРС-31. З 04.01.2015 року перебуває в зоні антитерористичної операції в складі окремого загону спеціального призначення «Азов».

Горлов Юрій Васильович, 6 грудня 1967 року народження, житель смт. Немішаєво, випускник коледжу, призваний в з-й батальйон 79 десантної аеромобільної бригади «Крила Фенікса». Мажара Іван Ігорович, 20 червня 1989 року народження, житель Немішаєвого, випускник коледжу. З 22 травня 2014 року проходив службу в складі батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Київщина» в м. Луганськ.

Станом на 12 серпня 2015р. в Київській області нараховується 5 592 демобілізованих бійців АТО. Загиблих 145 осіб.

Ми вірим в майбутнє твоє, Україно!Говорять сьогодні дорослі й малі. Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас єдина,Немає такої, як ти, на землі.

Сердечно бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє України!Дякую за увагу!