Мультимедійна презентація "Видатні письменники Одещини"

Видатні письменники Одещини

Юрій Липа — видатний український мислитель історіософського та геополітичного спрямування, поет, прозаїк, перекладач, лікар. Народився 1900 р. у м. Одесі в сім'ї Івана Львовича Липи — відомого політичного діяча, письменника, засновника першої української політичної організації «Братство тарасівців».

Початкову освіту здобув у гімназії № 4 м. Одеси.

Навчався в Новоросійському (Одеському) університеті. 1918 Р. у складі одеської студентської сотні брав участь у боях проти російських шовіністичних організацій і допомагав військам Директорії здобути Одесу.

З осені 1920 по 1922 рік перебуває у таборі для інтернованих вояків Армій УНР та УГА у Тарнові.

У 1928 р. пройшов однорічний курс навчання в Школі військових підхорунжих польського війська, після закінчення якої в 1929 р. закінчив Вищу школу політичних наук при Варшавському університеті.

1940 р. у Варшаві разом із професорами Л. Биковським, В. Щербаківським, В. Садовським, І. Шовгеновим Ю. Липа створює Український Чорноморський Інститут, а невдовзі також Український Океанічний Інститут та Український Суходоловий Інститут.

У 1943 р. за активну політичну та наукову діяльність отримує ультиматум від польської Армії Крайової (АК) з вимогою покинути межі Польщі. Цього ж року переїздить до м. Яворів на Львівщині. У 1944 Р. Ю. ЛИПУ, КОЛИ ВІН ВИБУВ НА ЛІКУВАННЯ ОДНОГО З ПОРАНЕНИХ ВОЯКІВ УПА, БУЛО ЖОРСТОКО ЗАКАТОВАНО ЕНКАВЕДИСТАМИ.

Могильницька Галина Анатоліївна

Народилася 8 травня 1937 року в м. Одесі в родині педагогів, що належить до однієї з найдавніших і найбільш розгалужених педагогічних династій України. Дитинство протікало в мальовничому куточку Кривоозерщини, біля Південного Бугу (нині Миколаївська область), де молоду сім’ю її батьків під час літньої відпустки застала війна.

У 1954 році вступила до Одеського фінансово-кредитного технікуму. Невдовзі її виключили спершу з комсомолу, а потім і з технікуму за відвідування Церкви та відстоювання свого конституційного права на свободу віросповідання.

У 1963 році, склавши екстерном іспити за вечірню школу, вступила на філологічний факультет Одеського державного університету імені І. І. Мечникова, який закінчила в 1967 році.

У 1994 році повернулася до Одеси, де працювала вчителькою української мови та літератури ЗОШ № 117

Степан ІВАНОВИЧ Олійник

Народився Степан Олійник 3 квітня 1908 року в селі Пасисели на Одещині в багатодітній хліборобській сім'ї.

Степан  був найстарший, отож доводилося і по господарству поратися, і в полі  орати, сіяти, косити й молотити. Після закінчення чотирирічки Степан продовжив навчання в Одесі у школі імені  Лесі Українки.

Коли в 1930­му році батько потрапив під “розкулачку”, юнак уже був студентом Одеського педагогічного інституту. Сина  “ворога  народу”  з  вузу виключили, і він  влаштувався  на  роботу рульовим на  кораблі “Ленін”. А коли через  рік відновився  в педінституті, то заарештували вже його самого.

По закінченні у 1934 році  педінституту працював викладачем української мови  та  літератури  у Бехтерському сільськогосподарському технікумі (Голопристанський район).

Потім працював  кореспондентом газети  “Чорноморська комуна”. Протягом багатьох років — співробітник сатиричного журналу «Перець». Учасник Великої Вітчизняної війни. Нагороджений орденами Леніна, Трудового  Червоного Прапора,  „Знак Пошани”, за збірку  „Наші знайомі”  удостоєний Державної  премії СРСР (1950).

Помер 11 січня 1982 р. у Києві, похований на Байковому кладовищі.