У даній мультимедійній презентації представлено
методику проведення лекції – презентації з
використанням інформаційно-комунікативних
технологій, які розкривають
нетрадиційний підхід до процесу навчання,
сприяють формуванню читацької
компетентності та розвитку творчої особистості студента на заняттях української літератури.
Хто з героїв драми-феєрії «Лісова пісня»...:1. ...не дав зрубати дуба, хоча за нього купці давали немалі гроші?2. ...чудовим співом ніжної сопілки пробуджує від сну Мавку?3. ...не має волі своїм життям до себе дорівнятись?4. ...царівна лісова з багатою душею і серцем, сповненим надії та любові?5. ...поранила серпом навмисне руку, щоб не губить краси Русалки Польової?6. ...лукава, ніби видра, і хижа, наче рись?
7. ...для збільшення господарських статків нехтує почуттям сина, що палко покохав лісову царівну?8. ...хоч водяного роду, проте зрадливу й лукаву має вдачу?9. ...у драговині цупкій привик одвіку все живе засмоктувати?10. ...прагне все живе й вільне ввести у «твердиню тьми і спокою»?11. ...залицяючись до Мавки, не бачив в її очах торішнього кохання?12. ...застерігав лісову красуню в тому, що треба обминати людські стежки, бо на них «раз тільки ступиш – і пропала воля»!
«Лісова пісня» – це бездонна криниця з живою водою, яку п'єш і не нап'єшся вдосталь, її треба читати протягом усього життя, і кожне прочитання буде відкривати новий зміст, нову мудрість, приноситиме незмінну радість зустрічі з мистецьким шедевром. «Лісова пісня» – прекрасна казка про любов і зраду, про силу лісову та водяну.
Творила і шліфувала Леся Українка цю перлину недовго – близько трьох тижнів. У квітні 1911 року, після лікування в Єгипті (Гелуан, вілла «Континенталь») Леся Українка приїхала до Києва (за станом здоров’я не відвідала рідної Волині), а 2 червня вже була в Кутаїсі, де працював її чоловік К. Квітка. Там 3 липня почала писати «Лісову пісню», а 25 липня датується чорновий автограф геніального твору. Ця праця відбувалася в стані великого напруження творчих і фізичних сил поетеси, про що вона розповідала в листі до сестри Ольги.
Не з античних сюжетів, а на «місцевому» матеріалі зродилася геніальна драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня». Це поетичний і трагічний твір про красу чистого кохання, про високу мрію людини, про її одвічний потяг до прекрасного, до людяного. Прекрасне в природі, як і в людській душі, ніколи не вмирає.
«Писала я її дуже недовго, 10 – 12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереможний настрій, але після неї я була хвора і досить довго «приходила до пам'яті»… Далі я заходилася її переписувати, ніяк не сподіваючись, що се забере далеко більше часу, ніж саме писання, – от тільки вчора скінчила сю мороку, і тепер чогось мені шия і плечі болять, наче я мішки носила…Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна тую Мавку «в умі держала», ще аж із того часу, як ти в Жабокричі мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом з маленькими, але дуже рясними деревами. Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали) і там ждала, щоб мені привиділась Мавка. І над Нечімним вона мені мріла, як ми там ночували – пам'ятаєш – у дядька Лева скулинського. Видно, вже треба було мені її колись написати, а тепер чомусь прийшов «слушний час» – я й сама не збагну чому. Зачарував мене сей образ на весь вік».
«Лісову пісню» вперше було надруковано в «Літературному віснику» за 1912 рік. Окремим виданням твір вийшов у 1914 році. За життя поетеси драма не була поставлена на сцені. Вперше її поставили у 1918 році. Найвідоміші екранізації «Лісової пісні» (1961 р., В.Івченко та 1980 р., Ю. Іллєнко).
Лесі Українки — якісно новий етап у розвитку української драматургії. За ідейно-художніми якостями, за рівнем мистецької досконалості вона є одним з найвагоміших здобутків всесвітньої драматургії. Драматургія Лесі Українки — феноменальне явище в українській літературі: вона вражає новизною тем, гостротою соціально-психологічних конфліктів, філософськими узагальненнями, поетичною красою, високою культурою вірша. Пристрасне заперечення всього ворожого, реакційного, закостенілого в житті, утвердження гуманістичних ідеалів ведеться в її творах з позицій неоромантизму, який намагався розширити права особистості, визволити її від тиску юрби.
Драматична поема – це жанр, що поєднує прикмети драматургії і поезії, це віршована п’єса, яка синтезує драматичний та ліричний, а також епічний способи відображення дійсності. Особливі ознаки драматичної поеми:в її основі переважно психологічний конфлікт, конфлікт ідей, поглядів;тяжіння до філософської узагальненості, поетичної умовності, символіки, міфологічності;ліричність, емоційність, навіяні поетичними прологами, посвятами, ремарками, монологами;білий п’ятистопний ямб, який дає змогу розмовляти в емоційно піднесеному тоні;ідейний зміст твору, завершення тієї або іншої сцени, розгортання певної думки часто підсумовуються афоризмом.
Феєрія – театральна чи циркова вистава, побудована на фантастично-казковому сюжеті, в якій з метою вразити глядача використовуються різноманітні сценічні ефекти. Драма-феєрія – п'єса з казково-фантастичним сюжетом і персонажами. Особливості драми-феєрії:фантастично-казковий сюжет;дійові особи: міфічні або фантастичні істоти;відбуваються надзвичайні історії; театральний ефект з безліччю театральних трюків.
• «Взялась я до нової уліти фантастичної на сей раз». [3.07.1911]• «Написала драму-поему в 3-ох діях за 10 днів...». [29.07.1911]• «Твої уваги щодо фантастичних драм зовсім слушні...». [28.09.1911]• «Сього літа... написала «драму-феєрію»,.. Се властиве драма-казка..., по термінології Гауптмана..., але я не знаю, якби се могло по-нашому зватись». [9.11.1911]• «Несподіваний для мене був успіх фантастики...». [16.12.1911]• «Мені здається, що ти не похваляєш нашого стилю (ти не радила мені писати фантастичні драми». [20.12.1911]• «От досада, що ніяк не можна по-нашому перекласти – «драма-феєрія». Як би його сказати? Драма-казка чогось незграбно, правда?». [20.12.1911]• «Я про «Лісову пісню» думала, що всі тільки сміятимуться з сеї "старомодної романтики"». [5.10.1912]• «Я б і хотіла бачити її на сцені, і боюся, не «провалу» боюся, а переміни мрії в бутафорію». [24.05.1912]
Який конфлікт лежить у центрі сюжету «Лісової пісні»?1. соціальний: заради збільшення господарських, статків своєї родини мати нехтує сильними взаємними почуттями двох молодих сердець, намагається будь-якою ціною розлучити закоханих.2. філософський: невідповідність високого покликання людини принизливим, невільницьким умовам її повсякденного життя.
{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A} Світ людей(реальний)Світ природи(фантастичний)Персонажі драми. Лукаш,Килина,дядько Лев,Лукашева мати Мавка,Водяник,Лісовик,Перелесник,Той, що греблі рве,Той, що в скелі сидить та ін.Їхнє життя. Буденне,бездуховне, дріб'язкове Вільне,красиве,духовно багате
Проблемне питання. Як через образ Мавки письменниця розкрила мрію про ідеальну людину, утвердила думку, що людина — творець краси. План-характеристика образу Мавки. Місце Мавки в системі образів «Лісової пісні». Риси характеру героїні. Як розкривається характер Мавки в її вчинках, у стосунках з іншими персонажами (міфічні персонажі)? Які висловлювання дійових осіб доповнюють характеристику героїні?Як характеризує Мавку її любов до Лукаша?Портретні риси як засіб розкриття душевної краси героїні. Роль пейзажу в розкритті психологічного стану Мавки. Ставлення Лесі Українки до своєї героїні.
Проблемне питання. Які проблеми порушує поетеса через образ Лукаша?План-характеристика образу Лукаша. Позитивні задатки в характері, творча обдарованість Лукаша (лагідність, щирість, музикальність). Вплив дядька Лева на формування кращих рис в характері юнака (любов до природи, віра в безмежні можливості людського пізнання, працьовитість, правдивість, чесність, любов до народної творчості). Негативний вплив на Лукаша його оточення та обставин життя (нерішучість, безвольність, непослідовність у вчинках і почуттях, відсутність внутрішньої гармонії, інстинкт власника). Зближення з Мавкою — перемога світлого й благородного в характері героя. Причини трагедії Лукаша.
Група 1: Між Лукашем і Мавкою зникло порозуміння, а отже, і гармонія душ. «Не зневажай душі своєї цвіту...», зумій «своїм життям до себе дорівнятись», — так говорить Мавка.— Як ви розумієте ці вислови? Група 2: Предмет дискусії — зрада Лукаша.— Чи можна пробачити Лукаша? Група 3: Любов підносить людину, а в житті панує буденність.— Що протиставляє Мавка цьому?
Проблемне питання. Як у творі розкривається проблема людини й природи?План-характеристика образу дядька Лева. Місце дядька Лева в системі образів драми «Лісова пісня». Безкорисливість — провідна риса характеру дядька Лева. Художні засоби розкриття характеру персонажа. Зображення дядька Лева в його діях і вчинках. Портрет дядька Лева. Показ взаємин дядька Лева з іншими персонажами та їхнє судження про нього. Мовна характеристика персонажа. Дядько Лев — реалістичний образ мудрого й щирого селянина-трудівника.