Мультимедійний супровід до бесіди " Казка про Хвилю та художника"

Казка " Про Хвилю та художника"

Про море вірші не вдаються: Бліді слова, бліді думки Перед очима чайки в'ються, А в думах - степ і колоски. Вночі маяк - як вогник хати,  Вода хвилюється, шумить.  Щоб написати - мало знати, Усе потрібно пережить.

Жила-була у величезному Морі Хвиля. Погідної днини вона бавилася біля берега, ворушила барвисті камінці, лоскотала жвавих рибок

У штормові дні ставала усе темнішою, сірішаю, а на голівці в неї з’являлася шапка білої сердитої піни

Уночі Хвиля підставляла спинку під сріблясті холодні промені Місяця

Одного разу Хвиля побачила кучерявого хлопчика. Він дивився на неї із захопленням, і Хвилі хотілося стати ще гарнішою.  Я намалюю тебе! – сказав хлопчик Хвилі.  Спробуй! – засміялася вона.

Хлопчик був вірменином,  і його називали то Ованесом, то Іваном. У місті Феодосії, де він жив, було багато українців, росіян, вірмен, греків і татар.

Невдовзі хлопчик кудись зник. Хвиля підповзала до берега й прислухалася до людських розмов. Вона дізналася, що хлопчик поїхав учитися на художника.

Через багато років на берег прийшов сивий чоловік і сказав Хвилі:   - Пам’ятаєш, коли я був маленьким хлопчиком, я пообіцяв намалювати тебе? Гадаю, мені це вдалося.

Іван Айвазовський став мариністом. Так називають художника, який зображує море. Хвиля на полотнах митця велично мчить морським простором. Вона піднімається й опускається разом зі своїми найкращими подругами. Хвилі могутні, вони преливаються синім, блакитним, зеленим кольорами.

На картинах Айвазовського немає химерних краєвидів і найяскравіших барв. Зате є справжня краса моря.

Славетний художник Іван Айвазовський повернувся в рідну Феодосію. У своїй великій майстерні він писав усе нові картини. Протягом життя митець створив понад шість тисяч морських пейзажів.

Марченкова О. Ю. КЗО НВО № 113 ДМРм. Дніпро. Дякую за увагу!