ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИДосліджуємо поняття комунікації. Вчимося вибудовувати ефективний діалог зі співроз-мовником та підтримувати його. Розуміємо характер процесу міжособистісного спілкування, розрізняємо його основні сторони: вербальну та невербальну комунікацію. Діємо, беручи участь у ситуаціях, які стосуються різних форм спілкування,вчимося передавати інформацію, впливати на співрозмовника і створювати позитивне враження про себе.
Невербальне спілкування відбувається за допомогою міміки, жестів і пантоміміки, через прямі сенсорні або тілесні контакти (тактильні, зорові, слухові, нюхові та інші відчуття й образи, отримані від іншої особи). Невербальні форми й засоби спілкування притаманні не тільки людині, але й деяким тваринам, наприклад собакам, мавпам і дельфінам.
«Мовчки, але разом»Крок 1. Об’єднайтеся у невеликі групи та сядьте в коло, щоб добре ба-чити один одного. Вчитель дає групі завдання зробити щось спільне, на-приклад намалювати плакат, скласти пазли, виготовити виріб з глини чипластиліну, не використовуючи при цьому вербального спілкування (тоб-то, без слів). Крок 2. Виконайте завдання і представте результати спільної праці. Крок 3. Дайте відповіді на такі запитання:1. Чи легко було працювати мовчки у групі?2. Як вам вдавалося порозумітись?3. Яким чином ви узгоджували свої дії?4. Чи всі отримали позитивні емоції від процесу роботи?
Невербальні засоби спілкування мають свою класифікацію, зокрема, це є:рухи тіла, жести (рухи рук, ніг, голови тощо);вираз очей та спрямованість погляду;вираз обличчя;тактильні засоби (потиск руки, поцілунки);посмішка;реакція шкіри (почервоніння, збліднення);косметика;запахи (парфуми);одяг (колір, фасон);манери поведінки (наприклад, як ми їмо, розмовляємо з іншою люди-ною тощо);психогеографія (просторове поле між співрозмовниками,комунікаторами).
Також спілкування поділяють на типи відповідно до його мети:ділове спілкування — спілкування, метою якого є досягнення будь-якої чіткої угоди або домовленості;виховне спілкування передбачає цілеспрямований вплив одного учасника на іншого з досить чітким уявленням бажаного результату;
діагностичне спілкування — спілкування, метою якого є формулювання певного уявлення про співрозмовника або отримання від нього будь-якої інформації (спілкування лікаря з пацієнтом);інтимно-особистісне спілкування можливе за умови зацікавленості партнерів у встановленні та підтримці довірливого й глибокого контакту, виникає між близькими людьми і значною мірою є результатом попередніх взаємин.
Досліджуємо та обговорюємо. Що таке комунікація. Спробуйте визначити та обговорити різні форми комунікації, відпові-даючи на запитання «Чи можна назвати комунікацією?»:1. Спілкування у соціальній мережі людей, які проживають у різнихкраїнах і ніколи не бачили один одного?2. Наявність великого рекламного бігборда на вулиці, по дорозі дошколи / дому?3. Читання книги, яку ви зараз тримаєте в руках?4. Ваші жести, зоровий контакт з іншими людьми, ваш одяг, зачіску чиманери поведінки?5. Ситуацію, коли вчитель / вчителька приходить на урок, мовчки сідає за стіл і гортає журнал, не говорячи жодного слова?Визначте, які існують форми комунікації та в чому полягають їхособливості.
Як виглядає процес комунікаціїЗагалом у процесі комунікації є три складових:відправник - той, хто говорить, пише, малює тощо;повідомлення - те, що відправник передає, тобто певним чином закодоване повідомлення в усній мові, письмі, малюнку, пісні тощо;отримувач - той, хто намагається зрозуміти суть повідомлення та, відповідно, сприймає його. Таким чином, комунікація - це не лише те, що передає відправник, але й те, що сприймає адресат.