Музична мандрівка "На хвилях джазу"

Про матеріал

Авіакомпанія «Музичний клуб-ленд» вирішила запросити вас у незвичайний рейс нацьому літальному апараті, який називається, - ну звичайно диско-лайнер. На ньому ми полинемо в захоплюючий світ музики, світ джазу.Це новий Орлеан, яке вже тоді називали «Парижем на Місісіпі». Саме тут народилась і розповсюдилась всією країною, а потім і світом ритмічна, зіткана з людських страждань і радостей музика, назва якої – джаз.

Перегляд файлу

На хвилях джазу.

Музична мандрівка

 

Голос із-за сцени. Увага! Увага! Пасажирів рейсу 03-09, які прямують за маршрутом Новий Орлеан - Одеса - Барвінкове, просимо пройти на посадку та зайняти свої місця.

 

(фото авіасалону)   ( звучить блюз)

 

Виходять стюардеси.

1. Добрий день, шановні пасажири! Юність - це політ фантазії, гра уяви, бажання дізнатись щось нове.

2. Тому наша авіакомпанія «Музичний клуб-ленд» вирішила запросити вас у незвичайний рейс нацьому літальному апараті, який називається, - ну звичайно диско-лайнер. На ньому ми полинемо в захоплюючий світ музики, світ джазу.

1.Я впевнена, що у вашому багажі є не тільки інтерес до музики, а й уява та гумор.

2. Наш рейс виконує екіпаж диско-лайнера : командир корабля  і борт-інженер  - вчитель. І стюардеси...........(називає імена)

Разом. Які обожнюють джаз.

1. Наш лайнер особливий, бо переміщується не тільки в просторі, а у часі.

2. Ми зможемо перенестись на кілька століть назад і повернутися у сьогоднішній день.

1. Сподіваємось, що звашою допомогою політ диско-лайнера пройде на потрібній висоті, і атмосфера в салоні буде відповідною.

Ком. Кор. Диспетчер! Борт 03-09 дозвольте злет. ( на екрані: 03-09! Злет дозволено! Пристебніть ремені безпеки!  Музика, що імітує рух літака)

 

Учні .

1. Якщо запитати у професійного музиканта, що таке джаз, він дасть таку відповідь:

Джаз – стильовий напрям у професійній музиці, що виник у кінці ХІХ ст. У Новому Орлеані внаслідок взаємодії африканської та та європейської музики..

2. Коли запитали Луї Армстронга, він відповів: « якщо ви запитуєте, то вам цього ніколи не зрозуміти». ФетсУолер, відповів більш конкретно: «Якщо ви не знаєте, то краще не плутайтесь під ногами». Ці відповідіговорять про те, що в основі джазу лежить щось таке, що треба відчути, а пояснити це важко.

 

 Ст. А зараз подивіться, будь ласка, в ілюмінатор нашого лайнера. Перед вами південний порт ( фото) в Америці кінця ХІХ ст.

1. Під жагучим сонцем яскраве, різномовне місто – перевалочний пункт работоргівлі.

2. Місто важкої невольницької праці та галасливих розваг.

 

Учні.

1. Це новий Орлеан, яке вже тоді називали «Парижем на Місісіпі». Саме тут народилась і розповсюдилась всією країною, а потім і світом ритмічна, зіткана з людських страждань і радостей музика, назва якої – джаз.

2. Обдаровані від природи, життєлюбні та темпераментні, негри виділялись серед різнобарвного населення Нового Орлеану своєю музикальністю, тонким чуттям ритму.

 

Ст. Зрозуміти, наскільки складний ритм африканської музики, допоможе невеликий експеримент, який ми зараз проведемо.

 Спробуйте рівномірно відбити ногою два удари, зробивши за цей час три плески в долоні.

 Почали.

Так, у декого добре виходить. А тепер зберігаючи ритм ударів ногою, постарайтесь збільшити кількість проплескань. Що важкувато? А ось африканець зробить це з неабиякою легкістю.

1. Звичайно, всім відомо, що у піснях негрів виражалось все те, що було на душі: тяжкість життя, релігійні уяви, відношення до господарів. Так з’явились трудові та ритуальні пісні, які об’єднались сформувавши жанр духовної пісні спірічуелс, які використовуються в творчості джазових композиторів і музикантів.

2. Спірічуелс – духовна пісня афро-американців. Що поєднує елементи африканських виконавських традицій ( колективна імпровізація, характерний синкопований ритм, емоційність), біблійні образи, висловлення протесту, елементи гумору та характерні риси хорових гімнів і балад англійських переселенців.

3. Послухаймо старовинний спірічуелс. «Молитва»  у виконанні американської співачки Махелії Джексон, класичної виконавиці духовних афро-американських пісень. Слухаючи, зверніть увагу на характерну для цих пісеньформу «питання-відповідь». Негри ніби підбадьорювали один одного в цих музикальних розмовах.  Слухання.

4. А звідки у бідняка міг зявитися справжній музичний інструмент?

5. Цьому сприяли певні події.

6. Після закінчення іспано-американської війни в 1898 році на базарах Нового Орлеану виявилось багато дешевих музичних інструментів. Неграм дозволяли мати музичні інструменти, работоргівці вважали, що музика підтримує життєві сили рабів і таким чином вони довше зможуть приносити користь своїм господарям.

1. А які музичні інструменти використовувалив джазі?

2.Духові - саксофон, кларнет, тромбон, труба.

      Ударні – барабани, тарілки, маракаси, трикутник, бонги-бонги.

      Струнні - банджо, гітара, контрабас.

      Клавішні - фортепіано, рояль.

3. Основу джазу склали здебільшого дві культури – негритянська і креольська. Великий вплив мали європейські музикальні традиції. Їх взаємопроникнення і дало життя оригінальній афро-американській музиці, яку почали називати джазом, що в перекладі є невеликий оркестр.

4. Чи відомо вам скільки у джазі напрямків, різновидів та стилів?Тільки один перерахунок та коротка характеристика зайняли б дві голини.

5. так поговоримо лише про найвідоміші.

6.З чого почнемо?

1. Давайте почнемо з блюзу.

2. Термін блюз походить від англійського слова  blues», що означає не тільки голубий, а й меланхолійність. Туга. Журба.

3. Афро-американський поет Л.Х’юз писав: «Блюзи на мене завжди справляли враження безмежно сумної музики, набагато більш сумної, ніж спірічуелс. Це тому, що в блюзах гіркота не помякшенаслізьми, а , навпаки, розпалена сміхом – абсурдним, суперечливим сміхом горя, котрий народжується, коли немає віри, на яку можна опертися».

4. В блюзі все кидає виклик звичайній музиці- мелодія, гармонія ритм,Слухаючи, відчуваєш, як блюз переносить у невідомий світ. У звуках блюзу прихована душа народу, який шукає втрачену батьківщину.

5. У музичному словнику визначено: «Блюз  - лірична пісня у повільному темпі зі складним синкопованим ритмом.»

6. Говорячи про блюз не можна не згадати «WestEndBlues. Увесь твір пройнятий настроєм суму, покори та співчуття. Це струнка і завершена музична композиція, всі частини якої органічно повязані і невпинно плинуть до фіналу. Стисло зміст можна викласти так: «Блюз наповнює мене від голови до пяток, я сумний сьогодні, я сповнений похмурих передчуттів, коли я йду на Західну околицю. Де на мене очікує так багато страждань..»

(Слухання «Блюз Західної околиці»)

 

1.В літопис джазу під номером один звичайно вписано ім’я Л.Армстронга.Колиска джазу Новий Орлеан – дав світу і найталановитішого джазового музиканта.

2. маленький Луї жив в осередку, де царювали голод, відчай, постійна крута. Одного разу Луї знайшов пістолет і вистрілив під час новорічного феєрверка. Його заарештували і відправили в колонію для малолітніх негрів, де Луї потрапив до духового оркестру. З часом,Армстронг, який не мав музичної освіти, і ніколи не бачив нот, став провідним музикантом.

3. Він збагатив палітру джазу унікальними звуками, але найголовніше в його виконанні наснага. Про нього говорили, що він розповідає музичними звуками історію свого життя, а в мелодії трубичути слова і навіть фрази.

Слухання..(Армстронг)

 

1.Ст.Шановні пасажири! Наш політ проходить нормально. Курс диско-лайнера пролягає в ХХ ст., до витоків вітчизняного джазу.

2. Наші музиканти вчилися джазу так, як дитина вчиться розмовляти. Все для них було нове.

Звертаючись знову до словника «Супутник джазу» читаємо: «Джаз – жанр естрадної музики переважно танцювального характеру. Чи можна джаз назвати танцювальним ми зясуємо після перегляду подій в нашому ілюмінаторі.

(Слухання  «Одеса-мама»)

 

3. Справедливим буде мабуть такий висновок: джаз такий багатогранний, що може задовольнити і тих, хто хоче послухати і потанцювати, не заважатиме і заспокійливій бесіді.

Ст. Увага! Наш диско-лайнер бере курс на Одесу.

  (фото)

Перед нами портове місто, яке бачило мабуть, прапори всіх країн світу. Можливо саме тут кинув якір джаз? Біля південного міста, біля моря?

(Утьосов «Одеський порт).

 

2. Хіба не міг матрос з будь-якого ново-орлеанського судна зійти одного разу на берег, тримаючи під рукою банджо? Він торкнувся струн і незнайома запальна мелодія прийшла до смаку іншим. Народилась імпровізація.

 

3. Хіба не могли бути такими перші кроки нашого українського джазу?

( Слухання «Старий рояль).

 

4. Між іншим, людина, що заслужила славу «заспівувача» вітчизняного джазу, стверджувала, що джаз народився в Одесі.

(Слухання «У чорного моря»).

 

5. Я сподіваюсь, що всі здогадались, мова піде про Леоніда Утьосова. Мало кому відомо. Що це його псевдонім, а справжнє імя Лазар Вайсбейн.

6. Найбільший успіх прийшов до молодого артиста в Москві у 20-роках. Справжнім тріумфом став виступ організованим Утьосовим ансамблем «Теа-джаз» у 1929 році.

 

1. Один із спектаклів «Теа-джазу» - «Музичний магазин» ліг в основу задуму найпопулярнішого фільму 30-х років «Веселі хлопята». Цей фільм отримав приз на кінофестивалі а Італії.

(Слухання «Веселі хлопята»).

 

2.  Майже 50-років проіснував цей колектив. Секрет грандіозної популярності оркестру полягав, передусім, у рідкісному таланті Утьосова. Газети писали : «Теа-джаз машина бадьорості. Ритм і темп Теа-джазу співзвучні буреломній течії нашого життя».

(Слухання «Параход»).

 

3.Та інколи на дорогах вітчизняного джазу зявлялись і вибоїни. На джазових дорогах виникали оркестри, які часто переймали лише зовнішню сторону виконання джазу.

(Слухання «Ми з джазу» (Ми станемо відомими)  ).

 

4. І виникала ситуація, коли одному серйозному музичному колективу протистояло кілька низькоякісних псевдоджазів. Це породжувало не однозначне ставлення до джазу.

(Слухання «Ми з джазу « (шарамижники) ).

 

5. Та сплюндрувати джазову музику не зможуть будь-які обставини. Поетично сказав відомий американський гітарист ДжиміХендрікс: «Музика джазу  прокладе шлях в майбутнє. Настане день, коли кулі відійдуть в область легенд і людина увійде в новий світ, яскравий. Чистий. Музика, як хвилі океану. Ви не зможете вирізати з океану красиву хвилю і принести її додому. Музика йде з неба. І з нею люди забувають про свій біль і не можуть спричинити біль іншому.»

(Слухання «Хелло, Доллі» )

 

1. С. На борт прийшла радіограма. Рейс 03-09. Увас майже не залишилось пального. Просимо на посадку.

2. Наш рейс закінчився. Сподіваємось. Що вам було цікаво і у багажі надовго залишаться любов та інтерес до джазу. А його мелодії завжди будуть дарувати вас естетичну насолоду, радість та прекрасний настрій. 

 ДО ПОБАЧЕННЯ.

 

Використана література

 

  1.               Кабалевский Д.Б. Як розповідати дітям про музику. М., 1977.
  2.               Кабалевский Д.Б. Основні принципи іметоди програми по-музиці для загальноосвітньої школи // Програмно-методичні матеріали. Музика. Початкова школа. М., 2001.
  3.               Кабалевский Д.Б. Прекраснебудить добре. М., 1973.
  4.               Кабалевский Д.Б. Колективна учбово-пізнавальна діяльність школярів. М.: Педагогіка, 1985.
  5.               Кабилова С. Ф. Рок-музику на урок // Музика в школі. - №6. - 2002. - С. 21-27.
  6.               КоллиерДж. Л. Становлення джазу. Популярний історичний нарис. М.: Веселка, 1984.
  7.               Маркова О. К. Формування мотивації вченняв шкільному віці. М.: Освіта, 1983.
  8.               Морозова Н.Г. Учителеві про пізнавальний інтерес. М.: Знання, серія «Педагогіка іпсихологія», 1979. № 2.
  9.               Овчинників Е. Історія джазу. Випуск 1. М.: Музика, 1994.
  10.          Баташев А. Радянський джаз. М., 1972.
  11.          Галеєв В., Сайфулін Р. Техніка дискотеки. М., 1983.
  12.          КолієрДж. Л. Становлення джазу. М., 1984.
  13.          Конен В. Народження джазу. М., 1984.
  14.          Музики сміються. К., 1969.
  15.          Мархасєв Л. У легкому жанрі. Л., 1984.
  16.          Панас᾽єв Ю. Історія джазу. Л., 1974.
  17.          Сайфулін Р. Звукові та світлові ефекти. – Сценічна технологія, 1980, № 6.
  18.          Симоненко В. Мелодії джазу., К., 1984.
  19.          Симоненко В. Лексикон джазу. К., 1981.
  20.          Супутник музиканта. Л., 1969.
  21.          Феофанов О. Музика бунту. М., 1975.

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Єрмак Марина Миколаївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
24 лютого 2018
Переглядів
345
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку