Музично- літературна композиція "Ми діти твої, Україно!"

Про матеріал

Виховна година сформована таким чином, що формує пізнавальний інтерес до історії нашої держави, її традицій, національної символіки, визначних постатей.

Захід спрямований на виховання патріотизму, любові до своєї батьківщини, її мови та культури, усвідомлення власної значущості в ході історії держави.

Відповідна організаційна форма сприяла формуванню пізнавального інтересу, розширенню кругозору учнів, вміння самостійно знаходити інформацію, працювати в команді, творчо підходити до досягнення поставленої мети.

Підсумком заходу є виховання любові до своєї Батьківщини, піднесення патріотичного духу серед дітей, бажання кожного учня до нових звершень, самоствердження, самореалізації, вміння приходити на допомогу товаришам у потрібний момент. Розвиваючи власні здібності учні краще і швидше адаптуються до сучасності у всіх її проявах.

Перегляд файлу

Тема: «Ми діти твої Україно»»

Форма проведення: літературно-музична композиція.

Мета:

розширити знання учнів про фрагменти з історії України;
донести до учнів необхідність збереження культурної спадщини

Батьківщини;

донести важливість збереження патріотичного духу у кожного

громадянина;

виховувати культуру взаємовідносин між людьми у щоденному

житті, повагу до традицій і звичаїв;

сприяти розвитку пізнавального інтересу.

1. Освітні:

• Ознайомити учнів з історією свята, нагадати про казацтво.

• Сформувати навички культури поведінки під час проведення свята.

2. Розвиваючі:

• Розвивати творчість, самостійність, ініціативу, психофізичні якості, координацію рухів, вміння орієнтуватися в просторі;

розвивати почуття патріотизму,

• виховувати вміння підтримувати колектив, прагнення до кращого у житті;

3. Виховні:

• Виховувати почуття колективізму, доброзичливість, чуйність, допитливість.

• Продовжувати виховувати повагу до Батьківщини, піднесення патріотичного духу серед учнів.

Час і місце проведення: Серпень 2017 р, Вишнева зала в «ОДКТС м. Маріуполь».Учасники: діти, які знаходяться на оздоровленні - від 8 до14 років, співробітники: лікарі, медичні сестри, адміністрація, педагоги. Коментар: до проведення заходу учитель залучає учнів-читців, учнів-співців, танцюючих.

Оформлення зали: стіннівки, національні символи України, національні костюми, прапор України.

Обладнання: проектор, комп’ютер, записи музики, записи фільму, екран, мультимедійна презентація, відеоролики.

Використовувані методи і прийоми:

• Показ;

• Розповідь педагога;

• Пояснення;

• Ігрові методи і прийоми;

• Використання наочності.

Ми діти твої, Україно!

Відеосюжети «Дивовиди України», муз. Фон

Голос за кадром:

Діво Пресвятая – Научи, як землю

Матір матерів, Зберегти від зла.

Пригорни до серця Розумом, діянням,

Всіх своїх синів. І крилом тепла.

Освяти їх душі Зоряна богине,

Світлом золотим, Сонце доброти,

Виповни любов’ю Землю України

Неспокійний дім. Щастям освяти!

Мово! Пресвятая Богородице мого роду!

З чорнозему, любистку і м’яти,

Від зорі народжена.

Мово! Мудра Берегине, що не давала

Погаснути земному вогнищу роду нашого.

Велична молитва у своїй нероздільній Трійці,

Що єси ти і Бог-Любов, і Бог-Віра, і Бог-Надія!

Мово, що стояла на чатах коло вівтаря нашого національного Храму і висвячувала душі козацького роду спасенними молитвами і небесним вогнем очищення.

Зцілювала Ти втомлених духом, давала їм силу, здоров,я, довгий вік і невмирущими ставали ті, що молилися на дороване тобою Слово. Бо спокон віку було Слово, і слово було у Бога, і слово було Бог»

Звучить мелодія Скорика. (Танок з стрічками –Махова А. та Баральчук М. , Парамузян К.)

Ведучий Шановні друзі! Щиро вітаємо вас в цьому залі, де ми зібралися, щоб перегорнути хвилюючі сторінки нашої славної історії. Українці мають всі підстави пишатись тим, що наша Батьківщина не раз гідно переживала дні сили і слави, мала справді легендарних героїв, мужньо переносила найважчі випробування, коли гинули не сотні й тисячі, а мільйони її дочок і синів. І потім, як та казкова пташка Фенікс відроджувалась, виростала з пожарищ та руїн, виховувала покоління закоханих у рідну землю лицарів правди і волі.

Відеосюжети природи

Танок « Ми з України» (Хліб)

Пісня «Україна» (Радіонова Л., Спис М.)

Відеосюжет «Прапор України»

Ведучий Вже скільки закривавлених століть

Тебе, Вкраїно, імені лишали…

Тож встаньмо, браття, в цю урочу мить:

Ми славим прапор вільної Держави!

Степів таврійських і карпатських гір

З`єднався колір синій і жовтавий,

Гей, недругам усім наперекір-

Ми славим прапор вільної Держави!

Ганьбив наш прапор зловорожий гнів,

Його полотна в попелі лежали…

Але, він знов, як день новий, розцвів-

Ми славим прапор вільної Держави!

Повірим в те, що нас вже не збороть,

І долучаймось до добра і слави.

Хай будуть з нами, Правда і Господь,

Ми славим прапор вільної Держави.

Танок з прапорами

Пісня «Ти моя Україна» Сорокко А.А.

Ведучий Історія України свідчить, що був час, коли всю нашу землю загарбали й поділили між собою сусідні держави. Коли нестерпно стало жити українському людові , не спокорившись, почав він утікати в пониззя Дніпра, за пороги, де були дикі степи. Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми.

Запорозька Січ – це наша біографія. Вона стала не тільки виявленням державності українського народу, але й джерелом лицарської честі, войовничої відваги , щирої любові до рідної землі, бо ніхто так не цінує життя, як людина, котра кожну хвилину зазирає в очі смерті.

Бербенець Де Дніпро наш котить хвилі

Рве стримкі пороги,

Там країна вся зелена, славний край розлогий.

Там козацтво виростало, слави, волі здобувало.

Україна, Україна, славний край козачий.

Улітенко Де Савур-могила, широка долина,

Сизий орел пролітає .

Славне військо, славне Запорозьке

У похід виступає.

Де Савур-могила, широка долина,

Сизий орел пролітає .

Славне військо, славне Запорозьке

Як мак розцвітає.

Відеосюжет з к/ф «Тарас Бульба»

Вихід козаків.

Виконання козаками пісні «Гей, шуми великий луже»

1 к. Є і нам про що згадати,

Пісня душу возвелич.

Ой, булла в нас ненька- мати,

Запорозька славна Січ.

Чорний вус, брова чорняві,

Не суромив руку страх,

І дзвеніла наша слава

На розгонистих вітрах.

2. к Гей, ви запорожці – вітер в чистім полі,

Научіть нащадків так любити волю.

Гей, ви козаченьки – спомин з м’яти - рути,

Научить минулу славу повернути.

3 к. А прийшла лиха година

Впав козак наш у траві,

Щоб іскрилась Україна

На гетманській булаві.

Оросила землю рана

Із козацького чола,

Щоб неправда помирала,

Щоби правдонька жила.

Отаман Хорунжий!

Хорунжий Я тут батьку!

Отаман Поклич писаря. Треба перекличку козаків зробити.

Хорунжий Писарю, а йди-но сюди.

Писарь Кликали, пане Хорунжий?

Хорунжий Не я кликав, батько визивє.

Писарь Пане Отамане, писар Чоботар з’явився перед ваші світлі очі.

Отаман Сідай. Бери свій килимар, записуй хто є з козаків, а кого нема.

Писар Козак Варенуха!

Варенуха Василь Варенуха Козакам куліш варить.

Писарчук Козак Танцюра!

Танцюра Чим можемо служити? Може гопака вшкварити?

Писарчук Тай іди вже. Тільки дивись подошви не загуби. Козак Босий.

Всі А цей знов чоботи пропив. Не дай Боже комусь такого чоловіка. Від

походу до походу босий ходить.

Писарчук Де козак Карась?

Всі Немає його. Може вже сам карасям на поживу попався.

Паляниця І моє прізвище записуй. Паляниця.

Всі А тож чому?

Паляниця Бо приніс на Січ повну пазуху паляниць.

Отаман Та на Січі всім дають прізвиська. Ім’я не міняють, бо воно від Бога, а призвіська від людей.

Чуб А мене Чубом кличуть, бо в мене бачите який чуб.

Підкова А я козак Підкова, бо ось оцими руками і підкови гну, і турків з татарами б,ю.

Писар А де козак Пиріг?

Отаман Досить вже базікати. Ні яких Пирогів , бо я вже їх з`їв. Бо не почуємо, не побачимо. Як наші дівчата танцюють, та співають.

Пісня дівчат « Засвістали козаченьки»

Улітенко Прихилюсь я до тебе укліном,

Та бажаю і щастя, добра.

Тільки вірю не вмреш Україна,

Бо співучий народ не вмира.

Бербенець І не буде нас доля цурати,

У карпатських, таврійських садах.

І не зможе ніхто відібрати .

Те що ти зберегла у віках.

Поки пісня звучить солов,їна,

Щире слово в козацьких устах.

Ти не вмреш, ти не вмреш, Україно!

Будеш житии у наших устах.

Ведучий Шляхетній Польші була байдужа доля українського народу. Будучи залежною від Кримського ханства Польща сплачувала щорічно 400 одиниць сукна та 12000 золотих рублів. А тим часом на невільницьких ринках Кофи, Козлова та Бахчисараю турки й татари, греки та євреї продавали християнські душі. Замість торгу хлібом на узбережжі Чорного моря почався торг невільниками.

Бербенець Зажурилась Україна, є чого журити

Витоптала орда кіньми маленькії діти.

За рікою вогні горять, там татари ясир ділять.

Стару неньку зарубали, а дівчат в полон погнали.

Коло шиї оркан в’ється, а по ногам ланцюг б’ється .

Поспішайте ж, пани – браття, своїх рідних визволяти,

Беріть шаблі довгі, гострі, готуйте гармати

І на турка - бусурмана ідіть воювати.

Пісня «На тополю»

Маруся Не туркеня я – підлітком схопили мене татари в Богуславі над Россю, помчали під перекопом, а звідти морем до Стамбула. Може і загинула б я в чужих руках, та зіпримітив мене на ринку Ахмед-Паша, купив. І потурчили мене, побусурманили, навчили чужих звичаїв, чужої немилої мови. Та як могла жаліла я невільників, помагала крадькома, бо в очі дивитися нещасним бранцям сором, хоч вони і не бачуть мене під важким чорним запиналом. Ночами гірко плачу, бачу у ві сні свою матір, Одна в людини мати, одна Батківщина. Мамо, голубонько, де ви? Удома, чи теж у неволі? Де вас шукати, з яких країв виглядати? Що його робити? Як на світі жити?

Ні, я плакать не буду і ридати не буду.

Хоч болить в мене серце, диким криком кричить.

На Вкраїну далеку я думками полину,

Щоб на неї хоч глянуть, пригорнутись на мить.

Баральчук Залишилось нас чимало

Трохи залишилось,

Та нівроку, що й знали вся козацька сила.

Раєв Ми такі міцні, як межі.

Предки наші - козаки –

На турецькім узбережжі

Брали штурмом бережки.

Фьодоров Збудували ми Державу,

На межі значних століть,

Зберегли козацьку славу

Серед тисяч лихоліть.

Шаповалов Зашумлять її тополі

Від Карпат і до морів

І признають нашу волю

Всі хто розумом дозрів.

Танок «Дідові скарби»

Улітенко Ми всі пам`ятаєм, якого ми роду

Козацьких далеких часів.

За працю, свободу, за щастя народу,

Тобі, Україна, наш спів.

Як квіти у гаю барвисті та пишні,

Ми всі українська сім’я.

Ми будем творити, учитись,

Бо світить нам вільна зоря.

Бо прадіди наші свободу любили

Вели у майбутнє синів.

І нам, їх нащадкам, вони заповіли

Вкраїну любити, як дім.

Пісня «Україно»

Історію не можна перетворити, тим паче, коли вона пов’язана з боротьбою за волю та незалежність. Доки тече Дніпро в Чорне море, доти будуть шанувати свої святині українці.

Дякуємо за увагу.

Висновок

Література

1. Кусок Т. Україна – держава європейська / Т. Кусок // Позакласний час. – 2005. – № 15-16.

2. Моя країно, ти моя молитво!// Позакласний час. – 2015. – № 7. – С. 50–51.

3. Марченко, Л. Г. Любіть Україну, вишневу свою Україну. Захід з народознавства [Текст] : позакласна робота / Л. Г. Марченко // Біологія. – 2006. – № 19-21. – С. 87-89.

4.http://kultura.dnepredu.com/uk/article/mi---diti-tvoyi-ukrayino---stsenarii-do-dnya-nezal.html