Музика як засіб виховання

1.        Музика як засіб виховання.

Музика є одним з найсильніших засобів виховання. Коли дитина слухає її,у неї , незалежно від бажання і свідомості, виникають певні думки, почуття, образи; збагачується емоційна сфера, яка впливає на якість виконання рухів.

Музичний матеріал, що використовується на уроці, повинен бути художній, доступний дитячому розумінню та сприйманню. В кожному прикладі повинен бути яскраво виявлений зміст музичного тексту.

До початку проведення ритмічних вправ діти повинні послухати музику. Їхню увагу слід зосередити не тільки на загальній виразності даного твору, а й на тих елементах ритму, які мають бути засвоєні на цьому занятті; звернути увагу на енергійний характер маршу, на м’яке, плавне звучання вальсу, на поступове наростання або послаблення звучності і т.д.

Діти правильно рухаються, якщо їм підказати зміст танцю, доступний їхньому розумінню, ввести конкретний образ.

Наприклад «Ми йдемо до зоопарку», «Коник скаче галопом», «Веселе жабеня». Такі образи викликають у дітей зацікавленість.

Підбір спеціальних вправ допомагає зрозуміти її музичну виразність. Доцільно підбирати так музичні фрази, динаміку, регістри, темпи, щоб все це відповідало танцювальним рухам і їхньому розвитку.

2.       Елементи музичної виразності.

Велике значення мають елементи музичної виразності, які найбільш природно і логічно виявляються в рухах. Наприклад:

2. Адажіо (іт. Adagio) – повільно, спокійно. Це основна назва повільного темпу, який відповідає заповільненому кроку. Також «Адажіо» - це ліричний танець в балеті.
3. Анданте (іт. Andante) – ідучий; відповідає спокійному кроку.
4. Алегро (іт. Allegro) – веселий, радісний темп. Відповідає танцювальним рухам, характеру.
5. Lento – повільний характер музики.
6. Lesto – швидко, бігло.

І ще дуже багато прикладів музичних темпів, які тісно пов’язані з виконанням танцювальних рухів. В музичній спадщині світової та вітчизняної класики нескінченні, глибинні запаси музичних геніальних творінь, які живуть, співіснують, тісно переплетенні з творіннями хореографії.

Розвиток естетичних почуттів зв’язано зі становленням особистих, художньо-творчої діяльності дітей і художнього сприйняття.

3.        Естетичні почуття дітей взаємопов’язані з моральними. Дитина одобрює прекрасне і добре, Емоційний розвиток дітей дошкільного віку

Особливості емоційного розвитку і дошкільному віці.

Емоційний розвиток дітей дошкільного віку зв’язано передусім з появою в них інтересів, мотивів і потреб. Інтенсивно починають розвиватись соціальні емоції і моральні почуття. До змін в емоційній сфері приводить установка ієрархії мотивів. Емоційні переживання тепер не тим фактом, який безпосередньо сприймається, а глибоким внутрішнім змістом, який цей факт сприймає і зв’язку з ведучим мотивом діяльності дитини.

В дошкільника формується емоційне передчуття, яке заставляє його переживати про можливі результати діяльності, передбачати реакцію других людей на його дії. Тому роль емоцій в діяльності дитини міняється. Якщо раніше дитина раділа від того, що одержала бажаний результат, то тепер він радіє тому, що може цей результат одержати.

Розвиток інтелектуальних почуттів в дошкільному віці зв’язано з розвитком пізнавальної діяльності. Радість при пізнанні нового, здивування і сумніви, яскраві позитивні емоції не тільки супроводжують маленькі відкриття дитини, але і визивають їх.

осуджує зле в житті, мистецтві, літературі.

Н.О. Ветлугіна писала: «Не можна дитину навчити правді, добру без сформування у нього розуміння «красиве» і «некрасиве», «правдиве» і «неправдиве», неможливо навчити її стремлінню до захисту правди, добра, не формуючи в неї емоціональний протест проти зла і неправди, уміння цінити прекрасне і добре в людях.»

Особливості емоційного розвитку в дошкільному віці:

• Дитина освоює соціальні форми вираження почуттів;
• Змінюється роль емоцій в діяльності дитини, формується емоційні передчуття;
• Почуття стають більш осмисленими, розумними;
• Формуються високі почуття – моральні, інтелектуальні, естетичні.

4.        Психічні процеси молодших школярів – мислення, інтелект, емоційна проява.

Психічні процеси молодших школярів розвиваються інтенсивно, але нерівномірно. Під впливом навчання починається перебудова всіх пізнавальних процесів. Загальними характеристиками психічних процесів повинні стати довільність, продуктивність і стійкість.

Домінуючою функцією в молодшому шкільному віці стає мислення. Здійснюється інтелектуалізація всіх психічних функцій. Формується нове безкорисне ставлення до знань, внутрішній план дій. Переважає наочно-образне мислення. Навчання будується так, що відбувається перехід від наочно-образного до словесно-логічного мислення. У дітей формуються наукові поняття.

Розвиток дитячого інтелекту здійснюється за такими напрямками: засвоєння і активне використання мовлення як засобу мислення, поєднання і взаємозбагачення всіх видів мислення, формування понять, уміння мислити логічно.

Сприймання є широким і гострим, але мало диференційованим. Характерним для нього є яскрава емоційність. До закінчення молодшого шкільного віку сприймання стає більш скерованим, зростає роль організованого спостереження.

Треба пам’ятати, що саме в цьому віці закладаються основи моральної та емоційної спрямованості особистості, стилю поведінки і діяльності.