MY FAVOURITE AMERICAN WRITER: ERNEST HEMINGWAY (1899-1961)

MY FAVOURITE AMERICAN WRITER: ERNEST HEMINGWAY (1899-1961)

Best-known books: "The Sun Also Rises" (1926), "A Farewell to Arms" (1929), "For Whom the Bell Tolls" (1940), "The Old Man and the Sea" (1952).

Ernest Hemingway is one of the greatest 20th-century American writers. The legend which developed around his impressive personality was that of a man of action, a devil-may-care adventurer, a brave war correspondent, an amateur boxer, a big-game hunter and deep-sea fisherman, the victim of three car accidents and two plane crashes,

a man of four wives and many loves, but above all a brilliant writer of stories and novels.

Hemingway was born in 1899 in Oak Park, Illinois. His father was a doctor who initiated the boy into the outdoor life of hunting, camping and fishing. While at school, Hemingway played football and wrote articles for the school newspaper.

In 1917, when the United States entered the World War I, Hemingway left home and schooling to become a young reporter for The Kansas City Star. He wanted to enlist for the war but was rejectedbecause of an eye injury from football. Finally he managed to go to Europe as an ambulance driver for the Red Cross. He joined the Italian army and was seriously wounded.

His war experience and adventurous life provided the background for his many short stories and novels. He achieved success with "A Farewell to Arms", the story of a love affair between an American lieutenant and an English nurse during the World War I.

Hemingway actively supported the Republicans in the Spanish Civil War and wrote another successful novel of war, love and death. It was "For Whom the Bell Tolls".

During the World War II Hemingway was a war correspondent first in China and then in Europe. He fought in France and helped to liberate Paris.

In his later years Hemingway lived mostly in Cuba where his passion for deep-sea fishing provided the background for "The Old Man and the Sea". He was awarded the Nobel Prize for literature in 1954.

Unwilling to live with the inevitable physical aging, Hemingway committed suicide, as his father had done before him under similar circumstances.

VOCABULARY

devil-may-care ['devlmeɪ'keə] — відчайдушний

adventurer [əd'ventʃərə] — шукач пригод

amateur ['æmətə(:)] — аматор, любитель

big-game hunter — мисливець на великого звіра

deep-sea fisherman — підводний мисливець

victim ['vɪktɪm] — жертва

to initiate [ɪ'nɪʃɪeɪt] into — познайомити, ознайомити, посвятити

(в таємницю, науку)

to enlist [m'lɪst] — (добровільно) вступати на військову службу

to reject [rə'dʒekt] — відкидати, відхиляти; не визнавати, не приймати

to provide [prə'vaɪd] the background ['bækgraund] — бути основою

to support [sə'pɔ:t] — підтримувати; захищати

to award [ə'wɔ:d] — нагороджувати (чимсь)

unwilling [ʌn'wɪlɪŋ] — несхильний (до чогось); який не бажає (чогось)

inevitable [ɪn'evɪtəbl] — неминучий; невідворотний

physical aging ['fɪzɪk(ə)l 'eɪdʒɪŋ] — фізичне старіння

to commit suicide [kə'mɪt 'sjuɪsaɪd] — покінчити життя самогубством

QUESTIONS

1. Hemingway's life was full of adventures, wasn't it? What legend developed around his impressive personality?

2. When and where was he born?

3. When did Hemingway begin writing?

4. Why was he rejected when he wanted to enlist for the war?

5. How did he manage to go to Europe?

6. When was he first wounded?

7. "A Farewell to Arms" brought Hemingway success, didn't it? What's the novel about?

8. What novel did Hemingway write after the Spanish Civil War?

9. When was he awarded the Nobel Prize for literature?

p>Мій улюблений американський письменник: Ернест Хемінгуей (1899—1961)

Найвідоміші твори: «І сходить сонце» (1926), «Прощавай, зброє!» (1929), «По кому б'є дзвін» (1940), «Старий і море» (1952).

Ернест Хемінгуей — один із найвидатніших американських письменників XX століття. Легенда, створена навколо його яскравої особистості, — це легенда про людину дії, безрозсудного шукача пригод, сміливого воєнного кореспондента, боксера-любителя, мисливця на великого звіра і підводного мисливця, жертву трьох автомобільних катастроф і двох авіакатастроф, людину, що мала чотирьох дружин і багато коханок, але насамперед чудового автора оповідань і романів.

Хемінгуей народився 1899 р. в Оук-Парку, Іллінойс. Його батько був лікарем, і він познайомив хлопчика з життям на свіжому повітрі — полюванням, туризмом і рибальством. У школі Хемінгуей грав у футбол і писав статті для шкільної газети.

У 1917 p., коли Сполучені Штати вступили в Першу світову війну, Хемінгуей покинув дім, облишив навчання і почав працювати кореспондентом газети «Канзас-сіті-стар». Він хотів вступити на військову службу, але його не прийняли через травму ока, що він її дістав під час гри у футбол. Нарешті, він від'їздить до Європи як водій «швидкої допомоги» від Червоного Хреста. Він вступив до італійської армії і був серйозно поранений.

Воєнний досвід Хемінгуея і життя, сповнене пригод, стали основою для багатьох коротких оповідань і романів. Він досягнув успіху завдяки роману «Прощавай, зброє!» — історії кохання американського лейтенанта й англійської медсестри під час Першої світової війни.

Хемінгуей активно підтримував республіканців під час громадянської війни в Іспанії і написав ще один роман про війну, любов і смерть. Це був роман «По кому б'є дзвін».

Під час Другої світової війни Хемінгуей був воєнним кореспондентом спочатку в Китаї, а потім у Європі. Він воював у Франції і допомагав звільняти Париж.

Пізніше Хемінгуей здебільшого жив на Кубі. Його пристрасть до підводного полювання вилилася в оповідання «Старий і море».

1954 року Ернеста Хемінгуея нагородили Нобелівською премією в галузі літератури.

Не бажаючи піддаватися неминучому фізичному старінню, Хемінгуей, як і його батько, покінчив життя самогубством.