На гостини до іменника

           Тема:  На гостини до іменника                       

Мета: розширити та систематизувати знання учнів про іменник як частину мови, формувати уміння розпізнавати іменники серед інших частин мови, розвивати зв’язне мовлення, вміння аналізувати, узагальнювати мовні явища, виховувати любов до рідної мови, розвивати .

Обладнання: Таблиці, схеми слів, візуалізовані та модерні картки

 

1.    Мотивація навчання учнів.

1. Епіграф уроку

Іменник! Ти герой!

Ти вмієш речі визначати.

Іменник, як рятувальник той.

Назве предмети, щоб помічати.

На гостини поспішаємо!

Ми про тебе усе знаємо!

Мотиваційна хвилинка

Роззирніться навколо. Що ви бачите? Які звуки, розмови чуєте? Які відчуття у вашому тілі? Які емоції переповнюють?

Таке повномірне уявлення цілі допомагає налаштуватися на досягнення цілі якомога ґрунтовніше. А коли забракне сил – можете сміливо повертатися до яскравих образів досягнутої цілі, щоб продовжувати шлях з її досягнення.  

 

 

І. Актуалізація опорних знань.
Словниковий диктант (загадковий). Діти записують відгадки загадок.
-Не звір, а виє. (Вітер)
-Влітку гуляє, а взимку відпочиває. (Ведмідь)
-Прозорий як скло, та не вставиш у вікно. (Лід)
-Білий, та не цукор, немає ніг, а йде. (Сніг)
-Без рук, без ніг, а малювати вміє. (Мороз)
-Росте вона вниз головою, росте не влітку, а зимою. (Бурулька)

До якої частини мови належать записані слова?
Яке слово тут зайве? (Ведмідь) Чому?

Пригадаємо, що означає іменник і на які питання відповідає?                                       

Розповідь учителя.
   Учені дослідили, що половина усіх слів, наявних у нашій мові, припадає на іменник. Це, очевидно, тому, що він дає назви всьому, що нас оточує. Діти, подивіться, навколо. Назвіть, що вас оточує. Так, а світ наш велетенський. До того, ж іменник – незрівнянна порівняно з іншими частина мови за можливістю поповнення новими словами. От і виходить, що майже кожне друге слово в нашій мові – іменник.
 Спостереження показали, що іменник – це перша частина мови, яка з’являється в мовленні дітей. Їх оточує світ речей, і вони прагнуть дати назву всьому, що бачать.
Ще іменник – найсамостійніша частина мови. Вона має свої категорії і дуже рідко прислухається в реченні до інших слів

 

 

 

 

ГРАФІЧНИЙ ДИКТАНТ

Знайти та підкреслити іменники. Визначити синтаксичну роль.

Земля дрижить, а кінь біжить.

Пахне липою медово, і співає соловей.

Сонце піднялося вгору, туман розвіявся.

 

 

Скласти речення за фото. Записати. Обов’язково використати іменники.

 

 

 

 

 

              Хвилинка - ерудинка

Іменник має 7 відмінків. Учені нараховують різну кількість відмінків у сучасних мовах світу. Учений Колесов вважає, що їх близько 30. А датський лінгвіст визначив, що теоретично у мові могло б бути 216 різних відмінків.

Коментар учителя: Іменники можуть позначати власні та загальні назви. Загальний іменник – це узагальнене найменування предмета, що належить до певного класу подібних йому предметів (людей, тварин, явищ, речей). Наприклад: робітник, звір, веселка.

Власний іменник – це індивідуальна назва окремої особи чи одиничного предмета, наприклад: Україна, Коваленко, газета «Березанські відомості». Між власними й загальними іменниками немає постійної межі. Приналежність деяких іменників до розряду власних чи загальних назв визначається тільки в контексті. Наприклад: Земля (планета), земля (грунт); Кобзар (псевдонім), кобзар (співець).

 

 

 

Пошуково-дослідницька робота

Ви повинні до об’єктів дібрати власні назви, які бачите на дошці, та записати повні назви.

Банк                  Дніпро

річка                 Троїцький

храм                  «Аваль»           

вулиця              Адмірала Петренка

газета                «Вовк та ягня»

байка                 «Голос України»

 

 

Виставка “Конкретність та абстрактність”

Коментар учителя: Іменники поділяються на конкретні та абстрактні. Це постійні граматичні ознаки. Конкретні іменники називають предмети, явища, які пізнаються органами чуття людини (книга, олівець, нога, вітер, цукор, зоря).

До абстрактних належать іменники, що називають поняття, властивості й ознаки, явища, почуття, одиниці міри та ваги, які не мають конкретного предметного значення (інтеграл, хоробрість, радість, цінність, кохання, гнів, тонна, грам, вольт).

• Заповнення таблиці: конкретні та абстрактні іменники.

 

Мовна фітнес - гра

Хлопці – конкретні іменники, дівчата – абстрактні іменники, коли чуємо іменник своєї групи – присідаємо.

Деревій, крик, барвінок, гнів, ромашка, радість, вишня, плач, кохання, калина, мак, сон, сюжет, хлопець, корабель.

 

 

 

 

 

 

 

Товариство юних авторів

І на завершення нашого уроку я пропоную вам уявити себе в ролі поетів.

Завдання: додати іменники, утворивши вірш

Людина починається з д……,

Із ласки і великої л…..,

Із батьківської хати і т….,

З поваги, що звучить у кожнім с…..

Знайдіть іменники, визначте їх рід, число, відмінок, вид за функціонуванням (істота/ неістота, власні/загальні, абстрактні/конкретні).

 

1.      Гра «Веселі перегони»
   відповіді «Так» чи «Ні» (у зошитах) взаємоперевірка

1.              Полтава – власний іменник? 
2.              Власні іменники пишуться з малої літери?
3.              Іменники відповідають на питання хто? що?
4.              Іменники, до яких можна додати слова мій, він – чоловічого роду?
5.              Назви вулиць, сіл, міст пишуться з маленької літери?
6.              Іменники, що є назвами неістот, відповідають на питання що?
7.              Плечі – це іменник, що вживається у множині?
8.              Іменники зв’язуються з іншими словами за допомогою прийменників та закінчень?

1.           Так, 2. ні,3. Так 4. Так 5.ні 6.так 7. так 8. так

 

V. Підсумок уроку.

• Яку тему ми сьогодні опрацювали?
• Що досліджували?
• Які морфологічні ознаки має іменник?
• Яку синтаксичну роль виконує в реченні?
• Що найбільше сподобалось на уроці?
• Який вид роботи викликав у вас труднощі? Чому?
• Яке загальне враження від сьогоднішньої роботи? Покажіть за допомогою міміки.