Національне та соціальне становище українців під владою австрійських Габсбургів

Про матеріал
Аналіз: "Національне та соціальне становище українців під владою австрійських Габсбургів". Подається з метою узагальнення і систематизації знань учнів.
Перегляд файлу

Національне та соціальне становище українців під владою австрійських Габсбургів

 

За

 

Проти

 

  1. Реформи Марії Терезії та Йосифа II були спробою осучаснити імперію, гармонізувати соціальні і національні відносини, які певною мірою змінили життя українських селян і духівництва.

 

  1. Аграрна реформа покращувала стан селянства, імператорський указ проголошував звільнення селян від поміщиків: чітко визначався розмір панщини (3 дні на тиждень), надавав селянам право одружуватися, звертатися до суду.

 

 

  1. Релігійна реформа зрівнювала у правах церкви, поліпшилося матеріальне становище і соціальний статус греко-католицького духівництва. На відміну від православного, греко-католицьке духівництво обстоювало інтереси народу, перебрало на себе роль очільника українців.

 

  1. У Львові у 1784 році відкрили університет, до 1809 року при ньому діяв руський інститут, де на філософському і богословському факультетах навчалися українці.

 

 

  1. Реформи не були настільки глибокими, щоб суттєво змінити ситуацію, що склалася ще за часів Речі Посполитої. Українці не могли похвалитися культурним та економічним розвитком свого краю.

 

 

  1. Серед українців не було шляхти, міщанства, інтелігенції, український народ представляло лише селянство і духівництво.

 

 

 

 

 

  1. Необмежена влада польської шляхти, відсутність промисловості і торгівлі, великих міст, нормальних шляхів сполучень, бідність неосвіченого населення.

 

 

 

 

 

  1. Наступники Йосифа II скасували більшість ініціатив, зокрема обов`язковість освіти. Було відновлено панщину, а селянські повинності сягнули розміру, що були за Речі Посполитої.

 

 

  1. Закрито Руський інститут

           при Львівському університеті.

 

  1. Австрія розглядала українські землі, як джерело сировини, джерело поповнення державної казни, джерело поповнення армії солдатами.

 

  1. Лояльність, тобто прихильне ставлення до духівництва, зумовило відчуження його від простого народу.

 

 

  1. Габсбурги надавали певні привілеї польській, румунській і австрійській верхівкам, а це призводило до національних утисків українців.

 

  1. Гостроти у цих відносинах додавало становище української мови, уживання якої обмежили в громадсько-культурній сфері та освіті.

 

 

Висновок. Отже, реформи кінця 18 століття позитивно позначились на житті західної України, але не були настільки глибокими, щоб суттєво змінити ситуацію, яка склалася. Як наслідок селянство бідувало і віддавало свої землі за безцінь.

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

doc
Додано
17 квітня 2021
Переглядів
965
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку