Національний рух у 60--х рр. ХІХст. Київська громада.

Тема:  Національний рух у 60--х рр. ХІХст. Київська громада.  

Після цього уроку учні зможуть:

- Визначати хронологічні межі етапів громадівського руху;

 - порівнювати прояви суспільно-політичного та національно-визвольного рухів у різних регіонах України;

 - простежувати зв’язок між процесами модернізації суспільства та піднесенням національно-визвольного руху;

- визначати на основі аналізу різних джерел інформації  і характеризувати основні причини, прояви, форми та наслідки суспільно-політичного і національно-визвольного руху в українських землях під владою російської імперії.

  - вдосконалити вміння аналізувати історичні документи, аргументувати свою позицію.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання:   портрети діячів громади ,схеми, таблиці, історичні документи.

Основні терміни: громади, хлопомани, недільні школи, Валуєвський циркуляр, журнал «Основа».

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Доброго дня! Сьогодні до нас завітали гості на урок, привітайтесь будь ласка.  

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Що таке громада?
2. Яку роль відігравала громада у житті українців?
3. Як ви думаєте, які причини піднесення суспільно-політичного та національно - визвольного рухів  після реформ 60-70 років ХІХ століття?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Якою була національна політика російської імперії щодо України?
2. Що таке національне відродження?
3. Які діячі українського національного відродження першої половини ХІХ століття вам відомі?
4. Яке значення мала діяльність Кирило-Мефодіївського брацтва?
5. Хто і чому став на чолі національного відродження західноукраїнських земель, що перебували під владою Австро-Угорщини?
6. Яке значення мало випуск альманаху «Русалка Дністрова»?
    

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Оголошення теми, завдань уроку.

Робота в групах

І група. Робота з таблицями

Як ви думаєте, чому саме в Петербурзі була створена перша українська громада?

З якими організаціями уже були пов’язані імена засновників Петербурзької громади?

Яке значення для українського національного руху відігравав журнал «Основа»?

Які причини викликали появу «хлопоманів»?

Які питання викликали суперечки між «хлопоманами» і поляками?

Чому поляки зневажливо ставилися до «хлопоманів»?

ІІ – група

 Історична довідка. Володимир Антонович.

Закінчив медичний університет (1855, до якого вступив за наполяганням матері) та історико-філологічний (1860) факультету Київського університету зі ступенем кандидата історико-філологічного факультету.

У 1861 році приєднався до  «хлопоманів». Один з організаторів Київської громади, очолює в ній «хлопоманський» гурток, члени якого вважали, що український народ має право на своє національне відродження.

Ще в студентські роки Антонович читав козацькі рукописи, твори Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Аполлона Скальковського, етнографічні збірки, які вплинули на його життєву та наукову орієнтацію.

У студентській корпорації, що, в основному, складалася з польської молоді, наприкінці 50-х років XIX століття Антонович висловлює думку про те, що дивно жити в краю, не знаючи ні його історії, ні людей. Щоб побачити народ, яким він є, Антонович з товаришаминаканікулах подорожує по Волині, Поділлю, Холмщиною, Київщи-ною, Катеринославщиною, Херсонщиною.

З метою пропагування своїх поглядів громадівці відкривали недільні школи. Там навчали читання, письма і арифметики.

1880 року Антоновича обирають на декана історико-філологічного факультету. Його лекції з історії Галицької Русі, Великого князівства Литовського, українського козацтва, джерелознавства та допоміжних дисциплін, разом з апробованими в університеті історичними семінарами, сприяли широкому залученню на ниву дослідницької роботи молодих істориків.

Антонович був також одним із засновників товариства Нестора-літописця при університеті св. Володимира, а 1881 року очолив це товариство.

Організатор археологічних з'їздів в Україні.

Завдання

У своїй статі «Моя сповідь» Антонович доводив, що у дворян Правобережжя є дві можливості: або повернутися до українського народу і, самовіддано працюючи на його благо, намагатися йому компенсувати кривди столітнього гноблення; або ж лишатися ненависними паразитами, яким рано, чи пізно доведеться тікати до Польщі.

Дати відповідь на питання

 Як ви вважаєте, який із двох шляхів обрав Антонович? Аргументуйте свою думку.

ІІІ група. Недільні школи.

Безкоштовні недільні початкові школи для дорослих в Україні з’явилися від 1858 року, бо за законом початкова школа дозволялася «мовою інородців». Вони працювали в неділю та святкові дні.
Одну з перших недільних шкіл засновано 1858 року у Полтаві.
У Києві члени «Старої громади» власним коштом орендували приміщення для шкіл і гуртожитків, самі викладали, писали підручники.
У Києві відкрилися недільні чоловічі школи:
– 11 жовтня 1859 року в Києві на Подолі в будинку повітової дворянської школи на розі вулиць Костянтинівської та Хоревої 9/16 у приміщенні Києво-Подільського повітового дворянського училища була відкрита перша недільна школа; у ній навчалося більше 100 учнів віком від 7 до 30 років. Учителями в основному були студенти Київського університету, письменники та громадські діячі – Михайло Старицький, Михайло Драгоманов, Анатолій Свидницький, Каленик Шейковський, Веніамін Португалов;
– 23 жовтня 1860 р. було відкрито другу недільну школу, так звану Новостроєнську, по вулиці Жилянській;
– наприкінці жовтня 1861 р. відкрилася Печерська недільна школа на Кловщині в Липках.
У 1861 р. в аудиторіях університету виникла ще й четверта школа.
По всій Україні школи відкривали поміщики-українці для своїх селян, священики, меценати.
У грудні 1860 р. розпочато створення недільної школи у м. Городищі Черкаського повіту, яку взяли на своє утримання Федір Симиренко та Кіндрат Яхненко.
1861 р. недільна школа була відкрита при Немирівській гімназії Брацлавського повіту.
У містечку Білозерську Черкаського повіту недільну школу було відкрито священиком, її відвідувало 115 чоловік віком від 8 до 45 років.
У містечку Тараща недільна школа була відкрита в березні 1861 р. офіцерами 8-ї артилерійської бригади.
У місті Бердичів у жовтні 1861 р. виникла недільна школа для малолітніх арештантів при в’язниці. Уже в 1861 р в Україні було понад 60 шкіл.
Недільним школам активно допомагав Тарас Шевченко, який написав для них «Букварь южнорусскій». Понад сто букварів прислав Шевченко громадівцям у Київ. На той час були написані й видані «Граматка» Панька Куліша, пізніше буквар для недільних шкіл склав Олександр Потебня. Очолив написання та видання книжок для недільних шкіл професор Микола Костомаров. З усієї України надсилали гроші – зібрали 4 тисячі рублів. Зібрані Костомаровим кошти пішли на словник Грінченка.
24 (12) червня 1862 р. за «височайшим повелінням» повністю закрилися всі недільні школи та народні читальні із звинуваченням, що зловмисники в деяких школах поширювали «шкідливі вчення, обурливі ідеї і спотворені поняття про право власності та безвір’я». Школи заборонили, видання та створення підручників припинили.
У 1866 р. українською мовою не було видано жодної книжки.

З блогу історика та журналіста Ганни Черкаської

В яких містах були відкриті недільні школи?

За чиї кошти відкривались недільні школи, та хто в них працював учителями?

Чому школи були закриті?

Робота з документом

Із циркуляра царського міністра внутрішніх справ П. Валуєва 1863 р. про заборону вживання української мови при друці церковної та навчальної літератури

«Беручи до уваги, з одного боку, теперішнє тривожне становище суспільства, яке хвилюють політичні події, аз другого боку, маючи на увазі, що питання навчання грамотності на місцевих наріччях не дістало ще достатнього розв’язання в законодавчому порядку, міністр внутрішніх справ визначив за необхідне…щодо друкування книг малоросійською мовою дати по цензурному відомству розпорядження, щоб до друку дозволялися тільки твори цією мовою, які належать до галузі красного письменства; пропускання книг малоруською мовою як духовного змісту, так навчальних і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити…Це  розпорядження було передано на височайший господаря імператора розгляд, і його величності бажано було удостоїти своє монарше схвалення». (Сарбей В.Г. Історія У країни ХІХ – поч. ХХ ст. – К.:Генеза, 1996. – с.141)

1. Чим була викликана поява Валуєвського циркуляра?
2. Чому. На вашу думку, заборонялося друкувати українською мовою духовну і навчальну літературу?

V. Узагальнення

Яке значення мала поява громад для українського національного руху?

Мікрофон учні по черзі висловлють свою думку

Вчитель

  Патріотично налаштована інтелігенція першою виступила на захист національної гідності українського народу, його права на власну історію, мову, культуру. Їй довелося протистояти як офіційній політиці царизму, так і позиції представників польської та російської інтелігенції, які не визнавали української нації.

    Громадівці справили вплив на розвиток українського руху в Західній Україні.

Наукова діяльність громадівців заклала основи української науки. Своїми дослідженнями з історії, етнографії та мовознавства громадівці довели, що українство має глибоке історичне коріння своєї державності.  Цим вони підвели український рух до необхідності сформулювати і розробити політичну програму.

   Журнал "Основа" зосередився на захисті української мови, літератури, права народу на здобуття освіти рідною мовою, виданні навчальної та наукової літератури. Російські шовіністи бачили в цьому велику загрозу для подальшого існування російської імперії, бо розуміли що піднесення національної свідомості українців, дасть поштовх для розгортання масового національного руху в Україні.

   Діяльність громад викликала серйозну тривогу в урядових колах. У 1862 р. було заарештовано й покарано багатьох її активних діячів, закрито недільні школи.

   Антиукраїнська кампанія завершилася циркуляром міністра внутрішніх справ Валуєва в липні 1863 р., в якому лицемірно ствердилось, що, нібито "більшість малоросіян... досить ґрунтовно доводять, що ніякої окремої малоруської мови не було, немає і не може бути, й що наріччя їх, яке вживається простолюдом, є та ж російська мова, тільки зіпсована впливом на неї Польщі».

До друку дозволялися тільки  твори українською мовою, які належать до галузі красного письменства; видання книг малоруською мовою, як духовного змісту, так і навчальних, і взагалі призначених для початкового читання народу мали припинити. Проте цензура під різноманітними приводами обмежувала також і друкування художньої літератури. Тому з 1863 р. видання книжок українською мовою в межах Російської імперії майже припинилося. Після Валуєвського циркуляра громадівський рух почав згасати і в другій половині 60-х років припинив своє існування. Так завершився перший етап громадівського руху.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ опрацювати відповідний параграф підручника