Національно-патріотичне виховання дітей старшого дошкільного віку засобами краєзнавства

Національно-патріотичне виховання дітей старшого дошкільного віку засобами краєзнавства

Питання патріотичного виховання приділяли увагу багато педагогів, істориків, серед яких Г. Ващенко, О. Духновичі, О. Макаренко, С. Русова, а також сучасні педагоги Л. Вовк, О. Вишневський, Ю. Руденко, М. Стельмахович та інші. Вчені запевняють, що і патріотизм – це не лише почуття любові та гордості за свою країну, а й внутрішня потреба у діяльності на благо своєї держави.

Події останніх років в Україні засвідчили, що саме сьогодні національно-патріотичне виховання дітей та молоді має стати одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо розвитку громадянина як високоморальної особистості, яка плекає українські традиції, духовні цінності, володіє відповідними знаннями, вміннями та навичками. Формування патріотизму на сучасному етапі є фундаментом і опорою суспільного й державного устрою та запорукою ефективності функціонування всієї системи соціальних і державних інститутів. Важливим напрямом патріотичного виховання є залучення до народознавства – вивчення культури, побуту, звичаїв рідного народу.

Актуальність патріотичного виховання зумовлюється водночас процесом становлення України як єдиної політичної нації. В умовах поліетнічної держави, воно покликане сприяти цілісності, соборності України, що є серцевиною української національної ідеї.

Патріотизм (грец. Patris – батьківщина) – моральний і політичний принцип, соціальне відчуття, змістом якого є любов і відданість Батьківщині, гордість за його минуле і сьогодення, прагнення захищати інтереси Батьківщини.

Державним стандартом дошкільної освіти є Базовий компонент дошкільної освіти, який реалізується програмами та навчально-методичним забезпеченням, що затверджуються Міністерством освіти і науки України. Його мета – забезпечення життєвої компетентності дитини, до змісту якої входить і поняття «бути громадянином своєї країни, патріотом свого народу». Змістом Базового компоненту визначено освітні лінії, що забезпечують засвоєння дитиною способів (механізмів) розвитку (саморозвитку), набуття знань, умінь і навичок.   Заняття з народознавства сприяють вихованню у дітей духовності на національному ґрунті, доброзичливості, чесності, взаємоповаги, поваги до культур інших народів, ушанування їхніх традицій, оберегів.

У дошкільному закладі матеріали з українського народознавства широко використовуються на заняттях з ознайомлення дітей з явищами навколишнього світу і рідної природи, з художньої літератури, образотворчої діяльності, на музичних заняттях, а також поступово впроваджуються у повсякденне життя групи.

Результатом такої роботи є проведення свят народознавчої тематики. У дошкільному закладі рекомендується проводити такі народні свята та обряди відповідно до календарної сезонності: навесні – Великодні свята та різноманітні веснянки; влітку – зелені свята, Івана Купала; восени – Свято врожаю, Покрова; взимку – день святого Миколая, Різдвяні свята. Свята народознавчої тематики важливо проводити у дні, коли вони збігаються з обрядовим календарем або після відповідної дати.

Успіх патріотичного виховання залежить від правильної організації всієї освітньої роботи в дошкільному закладі, зокрема й від створення розвивального етнічного середовища.

Для ефективного ознайомлення дітей з національною культурою, звичаями та традиціями в групових кімнатах оформлюються національні осередки, які наповнені державними та народними символами, оберегами, ляльками в національному одязі, дитячими народними музичними інструментами, зразками декоративного мистецтва. У цьому осередку можна також створити міні-осередок – куточок родини, у якому розмістити світлини членів родини, інформацію про найближче сімейне оточення дітей. Такі осередки сприяють формуванню у дітей національної свідомості, любові до рідної землі, розуміння нерозривного зв’язку минулого, сучасного та майбутнього. Педагоги разом з дітьми і батьками облаштовують такі «світлиці» предметами народного декоративно-вжиткового мистецтва, що спонукають дітей до усвідомлення ними їхньої національної приналежності, символізують Українську державу.

Потужним засобом виховання майбутнього громадянина – патріота є

краєзнавство.

Патріотичне виховання є особистісно орієнтованим виховним процесом, спрямованим на здобуття дитиною інтегральної якості, що характеризує її позитивне емоційно-ціннісне ставлення до Батьківщини, усвідомлення власної причетності до українського етносу та національної культурно-мистецької спадщини, проявляється по відношенню до культури інших народів.

Складовими патріотичного виховання є:

‒ любов до рідної та природи;

‒ повага до рідної мови;

‒ почуття приналежності до свого народу та держави;

‒ гордість за героїчні подвиги минулого та сьогодення;

‒ повага до історії свого народу, його традицій, менталітету, вірувань тощо.

У краєзнавстві ключове місце займає базове поняття та «край». Розуміння сутності поняття «край» дещо різниться і на різних етапах історії уявлення про край, його межі, розмір і залежали не тільки від природно-географічних уявлень, а й від адміністративно-територіальних, політико-економічних та інших обставин, які суттєво впливали на становлення цього поняття.

Освітнє краєзнавство – це система краєзнавчої освіти в освітній роботі дошкільного закладу, що проводиться у різних напрямах із єдиною метою всебічного вивчення дітьми та особливостей рідного краю.

Особливістю патріотичних почуттів дітей та 5-6 років є те, що вони формуються на основі любові до батьків, родини, рідного дому, на основі ставлення до своєї групи у дитячому садку, природи рідного краю, свого міста чи села тощо.

Список використаних джерел

1. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція) / Науковий керівник: А. М. Богуш, дійсний член НАПН України, проф, д-р пед. наук; ― К.: Видавництво, 2012. – 26 с.

2. Богуш А. Українське народознавство в дошкільному закладі: навч. посіб. – 2-ге вид., переробл. і допов. / А.М. Богуш, Н.В. Лисенко. – К.: Вища школа, 2002. – 407 с

3. Богуш А.М. Методика ознайомлення дітей з довкіллям у дошкільному навчальному закладі: Підруч. для ВНЗ / А. Богуш, Н. Гавриш. – К., Слово 2008. – С. 40-48.

4. Вакуленко М.І., Гураш Л.В. Українська мозаїка. – Тернопіль, 2013. – 511с.

5. Володарська М.О. Світ прав дитини. Уроки громадянської освіти. - Харків, 2005. – 65с.

6. Духовні витоки українських свят та обрядів. Вікторини / упорядник Н.В.Лемешенко – Запоріжжя, 2006 – 92с.

7. Калуська Л.В. Народні ремесла у дитячому садку // Бібліотека вихователя дитячого садка – 2005. – 64с.

8. Садовнича В.В. Велика книга маленьких українців. – Харків, 2014. – 127с.

9. Стрьок К.І., Кириченко О.М. «Розвиток українського мовлення у дошкільників»- Київ, 19. – 176 с.

10. Формування основ креативності дітей через інтерактивні форми роботи з батьками / Укл. Мелетич І.М., - с.Новопілля, 2015. с. 6