Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ століття. Відродження української держави

Додаток Г

УРОК НА ТЕМУ

Національно-визвольна війна українського народу середини

ХVІІ століття. Відродження української держави

 

Мета:

• ознайомити учнів з процесами, які відбувалися в період Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ століття;
• розвивати вміння учнів вести самостійну дослідницьку діяльність, систематизувати здобутий матеріал та виділяти головне;
• формувати почуття толерантності та вміння аргументувати власну позицію, робити висновки;
• виховувати почуття гордості за історичне минуле свого народу

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, настінні карти, атлас, ТЗН.

Основні терміни: «Національно-визвольна війна», гетьман, гетьманщина,  кошовий отаман, клейноди, пернач

Основні дати:

• 30 січня 1648 рік – обрання Богдана Хмельницького гетьманом Війська Запорізького.
• Червень 1651 року – поразка козацького війська під Берестечком.
• Жовтень 1651 року – Білоцерківський договір.
• Травень 1652 року – перемога козацького війська під Батогом.
• Квітень – травень 1653 року  –  Молдавський похід.
• Березень 1654 року – Переяславська Рада.
• 17 (27) лютого 1664 року – страта Івана Богуна.

Історичні постаті: Богдан Хмельницький, Іван Богун

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

•     визначати хронологічну послідовність головних подій Національно-визвольної війни в Україні;
•     пояснити причини Національно-визвольної війни;
•     характеризувати основні історичні постаті

•     поглибити та систематизувати отримані знання по темі;
•     проявити активну громадську позицію, історичну свідомість.

 

Методи роботи на уроці:

1. Словесні (розповідь, бесіда).

2. Пояснювально-ілюстративні (робота з таблицями, підручником, картами, словникова робота).

3. Інтерактивні (робота в парах, групах, самоаналіз умінь і навичок).

Форми роботи на уроці:

1. Хвилинка термінології.

2. Робота над ключовим питанням уроку.

3. Робота з підручником.

4. Робота на дошці.

5. Висвітлення учнями власних позицій щодо питань уроку.

6. Оцінювання роботи учнів на уроці.

7. Використання ІКТ (мультимедійна система, презентації, уривок фільму «Вогнем і мечем»).

Хід уроку:

І. Організаційний момент

1.           Привітання з учнями.
2.           Перевірка готовності учнів до уроку.

 

ІІ. Мотивація пізнавальної діяльності учнів

Вчитель. Завдання сьогоднішнього уроку – перегорнути сторінки історії нашого народу на яких закарбувались події славетної давнини. У січні 1648 року на Січі гетьманом був обраний Богдан Хмельницький, який очолив визвольну війну, про яку ми будемо сьогодні говорити.

Опис подій Національно-визвольної війни України в середині ХVІІ століття не буде повним без розповіді про виданого українця – Івана Богуна.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда

1.      Назвіть причини появи українського козацтва?
2.      Яким було становище українського населення під владою Речі Посполитої?
3.      Назвіть причини і значення козацьких повстань 20-30-х років ХVІІ століття?

2. Хвилинка термінології

1) Символом чиєї влади був пернач, який він мав вигляд?

2)  Що зображено на печатці, кому вона вручалася?

3) Яким був герб козаків?

4) Що означає слово «клейноди»?

5) Для чого використовували литаври та мідні духові труби?

ІV. Вивчення нового матеріалу

Вчитель. Сьогодні на уроці ми починаємо вивчення нової теми з історії нашої країни.  Познайомимося не лише з її славним минулим, а й з її славними синами, чиї імена і сьогодні записані в аналах історії, як зразки мужності та героїзму, вірності своїй ідеї – боротьбі за незалежну державу. Заходи, якими польський уряд супроводжував своє панування на українських землях мали на меті цілковите їх загарбання, підкорення, тобто були колоніальними. Колоніальна політика уряду Речі Посполитої в середині ХVІІ століття загострила ситуацію в Україні, спричинивши загальнонародний виступ.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

План:

1. Причини національно-визвольної війни.

2. Сподвижники Богдана Хмельницького.

3. Іван Богун.

1. Розповідь вчителя: Становище українського населення в складі Речі Посполитої було дуже тяжким, а особливо козаків, які вважали себе привілейованим станом. Розуміючи, що найбільшу загрозу для польського панування в українських землях становлять козаки, польський уряд застосував проти них найсуворіші заходи. За ухвалою сейму 1638 р. «Ординація Війська Запорізького…» усі козаки, за винятком 6 тис. реєстрових перетворилися  на кріпаків. Придушувалися будь-які спроби покозачення. Реєстровці позбавлялися права обирати гетьмана і старшину. Їх мав призначати польський уряд. На Запоріжжі постійно перебували польські загони залоги, було відбудовано польську фортецю Кодак. Козакам заборонялося без згоди уряду ходити в морські й суходільні походи проти Османської імперії та Кримського ханства. Їх зобов’язували виконувати всілякі роботи, сплачувати обтяжливі податки.

Робота на дошці  «Логічний ланцюжок»

Аналізуючи джерела , текст підручника стор. 112, 113 заповнимо  схему.

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Розповідь вчителя про Івана Богуна.

Вчитель. Богдан Хмельницький  зумів залучити до козацької армії талановитих полководців. Вони були вихідцями з різних суспільних станів, проте всіх єднала відданість ідеям Національно-визвольної війни. Філон Джаджалій,  брати Виговські, Максим Кривоніс, Антін Жданович, Іван Богун.

Перегляд презентації «Історичний портрет Івана Богуна».

3. Робота з історичною картою.

Вчитель. На яких територіях відбувалися бойові дії, в яких брав участь Іван Богун та які держави були учасницями цих конфліктів (Азов, Кримське ханство, Османська імперія, московське царство, Річ Посполита, Молдавія).

VІ. Закріплення вивченого матеріалу.

Клас розділено на 2 групи.

1 група працює з роздатковим матеріалом (записати історичні події, учасником яких був Іван Богун).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 група – інтелектуальна гра «Ти мені – я тобі».

Учні по черзі задають запитання, пов’язані з фактами з життя Івана Богуна, своєму сусідові по парті.  Коли учень відповів, то він дістає право задавати питання.

V. Підведення підсумків

Вчитель. Ім’я Івана Богуна, видатного полководця та політичного діяча України середини ХVІІ століття навіки залишилося в пам’яті нащадків, про що свідчать численні народні перекази та думи. Як говорили сучасники великого полковника в одній із дум: «А кобзарі грали, в струни дотикали та Богдана з Богуном піснями вихваляли».

Оцінювання знань учнів.

VI. Домашнє завдання: опрацювати текст підручника, § 17-18