Надніпрянська Україна в системі міжнародних відносин

Наддніпрянська Україна в системі міжнародних відносин. Українське козацтво після ліквідації Запорозької Січі.Історія України9 клас

План уроку:1. Місце Наддніпрянської України в системі міжнародних відносин у першій половині ХІХ ст.2. Українське козацтво після ліквідації Запорозької Січі.3. Україна в російсько-турецьких війнах першої половини ХІХ ст.4. Участь українців у франко-російській війні 1812 р.

Місце Наддніпрянської України в системі міжнародних відносин у першій половині ХІХ ст. Відсутність власної державності спричинило те, що Наддніпрянщина стала об'єктом у політичних комбінаціях інших держав. Українські землі протягом першої половини ХІХ ст. неодноразово привертали увагу європейських політиків, які розробляли плани ослаблення Російської імперії через відокремлення підпорядкованих нею територій. Українцям доводилося брати участь у здійсненні амбітних планів російських можновладців. Висуваючи плани стосовно майбутньої зміни державної приналежності Наддніпрянщини, європейські політики не передбачали можливості залучення самих українців до вирішення своєї долі, що було однією з причин їх невдач.

Бузьке козацьке військо (1775 – 1817 рр.)Банатська Січ (1785 – 1790-ті рр.)Участь у заселенні Півдня України. Чорноморське козацьке військо (1788 – 1860 рр.)Азовське козацьке військо (1829 – 1865 рр.)Кубанське козацьке військо (1860 – 1917 рр.)Задунайська Січ (1775 – 1829 рр.)Доля запорожців після ліквідації Запорозької Січі

Російсько-турецькі війни першої половини ХІХ ст. Українське козацтво Наддніпрянської України, що знаходилася у складі Російської імперії.1806 – 1812 рр.1828 – 1829 рр. Учасники: Росія Туреччина Причина: Боротьба за контроль над Причорномор'ям.

Російсько-турецька війна 1806 – 1812 рр. Українські землі були безпосередньо наближені до головного театру воєнних дій у Молдавії, Валахії та Болгарії. У Чернігівській, Полтавській, Київській, Херсонській, Катеринославській та Харківській губерніях було проведено набір до ополчення. Кожна губернія відправляла по кілька тисяч ополченців. На українські губернії ліг тягар продовольчого забезпечення російської армії. З Лівобережжя на потреби армії було реквізовано понад 1 тис. коней, близько 14 тис. волів і понад 6 тис. возів у супроводі 4 тис. селян-погоничів.

Російсько-турецька війна 1806 – 1812 рр. Українцям у складі російської армії довелося йти «брат на брата», оскільки в турецькій армії були підрозділи задунайських запорожців. Результат: Бухарестський мир: підписаний у травні 1812 р.; до Росії відійшла Бессарабія та частина Північної Буковини та стратегічні фортеці на Чорному морі..

Російсько-французька війна 1812 р. Причина: Прагнення Наполеона домогтися європейського та світового панування. Учасники: Росіяармія 547 тис. осіб Франція армія 640 тис. осіб

Наддніпрянська Україна в планах Наполеона І. Відокремлення українських земель від Російської імперії після перемоги над нею та поділ їх на декілька частин. Австрії за її допомогу у війні проти Росії передати Волинь. Варшавському герцогству всі інші території північного Правобережжя. Османській імперії, у разі, якщо вона вимагатиме, передати Крим і Північне Причорномор'я. Решту земель Лівобережжя і Півдня перетворити на дві «наполеоніди» - українські держави під протекторатом Франції. Українцям, після перемоги над Росією, Наполеон І обіцяв незалежність.

Усього до складу російської армії було надіслано понад 61 тис. козаків колишньої Гетьманщини.

Після перемоги Росії над Наполеоном змін у становищі України не відбулося, автономія не була відновлена. Українці, які за масовим рекрутським набором служили у російській армії, мали знову стати кріпаками.

Російсько-турецька війна 1828 – 1829 рр. Воєнні дії розгорнулися в турецьких володіннях поблизу території України, і тому російський уряд максимально використовував її матеріальні і людські ресурси. Селяни повинні були постачати необхідні для російської армії фураж і продовольство, надавати волів і підводи для перевезення вантажів.

Російсько-турецька війна 1828 – 1829 рр. У 1828 р. було утворене Дунайське козацьке військо з нащадків колишніх запорожців, що воювали у складі російської армії. Несподівану допомогу росіяни отримали від козаків-задунайців, частина яких на чолі з кошовим отаманом Йосипом Гладким перейшли на бік Росії. Результат: Адріанопольський договір: укладений у вересні 1829 р.; Туреччина віддала Росії землі в гирлі Дунаю, що раніше були частиною володінь Задунайської Січі і де проживало українське населення. Йосип Гладкий - останній кошовий отаман Задунайської Січі (з 1827-го), наказний отаман Азовського козацького війська, генерал-майор.

Англійські карикатури на російсько-турецьку війну 1828 – 1829 рр.

Домашнє завдання:1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.2. Скласти хронологічну таблицю основних подій, про які розповідається в параграфі.