Наочність до уроку мистецтва "Видатні композитори"

Антоніо Вівальді (1678-1741) – видатний італійський композитор, скрипаль, педагог, диригент, католицький священник. Найбільший представник італійського скрипкового мистецтва 18-го ст. Найбільш відомий своїми скрипковими концертами. Найвідоміший його твір – кончерто-гроссо “Чотири пори року”.

Йоганн Себастьян Бах (1685-1750) – видатний німецький композитор, представник епохи барокко, органіст-віртуоз, педагог. Відомий своїми творами для органа, клавесина, скрипки. Найвідоміші його твори – Токата і фуга ре-мінор для органу, Добре темперований клавір для клавесина, Сонати і партіти для скрипки соло.

Вольфганг Амадей Моцарт (1756-1791) – видатний австрійський композитор, капельмейстер, скрипаль-віртуоз, клавесиніст, органіст. Володів феноменальним музичним слухом, пам’яттю та талантом імпровізації.  Визнаний одним з найбільших композиторів: його феноменальність полягає в тому, що він працював у всіх музичних формах свого часу. Поряд з Гайдном та Бетховеном належить до найбільших представників Віденської класичної школи. Найвідоміші твори – опери “Весілля Фігаро”, “Дон Жуан”, Реквієм, симфонії, інструментальні концерти, фортепіанні сонати.

Людвіг ван Бетховен (1770-1827) – видатний німецький композитор, диригент, піаніст, один з трьох “Віденських класиків”. Писав у всіх жанрах того часу, найзначнішими вважаються інструментальні твори: фортепіанні, скрипкові, віолончельні сонати, концерти, квартети, увертюри, симфонії.

Франц Шуберт (1797- 1828) – австрійський композитор, один з основоположників романтизму в європейській музиці. Є автором біля 600 пісень, 9-ти симфоній, великої кількості камерної та сольної фортепіанної музики. Найвідоміші твори – збірка пісень “Прекрасна мельничка” та “Зимовий шлях”, симфонія №8 “Незакінчена”.

Ніколо Паганіні (1782-1840) – італійський композитор, скрипаль-віртуоз та гітарист. Паганіні – одна з найяскравіших постатей музичної культури 18-19 ст. Своєрідна манера гри, віртуозність швидко зробили його популярним в Італіі та за її межами. З 1828 по 1834 роки дав сотні концертів у найбільших містах Європи, заявивши про себе як про найдивнішого віртуоза цілої епохи. Все скрипкове мистецтво наступних епох розвивалось під впливом його стилю – вживання флажолетів, піццікато, подвійних нот. Найвідоміші твори – 24 каприси для скрипки соло, два скрипкові концерти.

Роберт Шуман (1810-1856) – видатний німецький композитор-романтик, диригент, музичний критик та громадський діяч, один з яскравих представників романтичного мистецтва 19 ст. Найвідоміші твори – фортепіанні цикли “Карнавал”, “Крейслеріана”, “Фантастичні уривки”, “Дитячі сцени”, “Альбом для юнацтва”, вокальні цикли “Любов поета” на вірші Г. Гейне, “Мирти”, “Круг пісень”. 

Фредерік Шопен (1810-1849) – польський композитор, піаніст-віртуоз та педагог. Автор чисельних творів для фортепіано, представник польського музичного мистецтва.  По-новому трактує жанри –  відродив на романтичній основі прелюдію, створив фортепіанну баладу, зробив скерцо самостійним танцем, підносить на новий рівень польські народні танці – мазурку, полонез. Найвідоміші твори – фортепіанні сонати, вальси, полонези, балади.

Михайло Глінка (1804-1857) – російський композитор, засновник російської композиторської школи. Найвідоміші твори – опери “Іван Сусанін”, “Руслан і Людмила”, романси і пісні, кілька камерно-інструментальних ансамблів.

Мико́ла Ли́сенко (1842-1912) — український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч.

До найвідоміших творів Лисенка належать, зокрема, гімн «Боже великий, єдиний, нам Україну храни», опери «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка» й інші.

Семен Гулак-Артемовський (1813-1873) — український композитор, співак, баритон (бас-баритон), драматичний артист, драматург, племінник письменника П. П. Гулака-Артемовського, автор однієї з перших опер на україномовне лібрето опери «Запорожець за Дунаєм».

Борис Лятошинський (1894-1968) — український композитор, диригент і педагог, один із основоположників модернізму в українській класичній музиці. Нагороджений званнями Заслуженого діяча мистецтв УРСР (1945), народного артиста УРСР (1968), державними преміями СРСР (1946, 1952) та УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1971). Створив опери: «Золотий обруч» (за повістю Івана Франка «Захар Беркут», 1929), «Щорс» («Полководець», лібр. І.Кочерги та М.Рильського, 1937). Написав твори для хору з оркестром: «Урочиста кантата», «Заповіт».

Микола Леонтович (1877—1921). Видатний український композитор, диригент, фольклорист і музичний діяч, автор всесвітньо відомих хорових обробок народних пісень, один із засновників української національної композиторської школи.

Миросла́в Ско́рик (1938) — композитор і музикознавець родом зі Львова, герой України, народний артист України, лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка, кандидат мистецтвознавства, співголова Спілки композиторів України в 2006–2010 роках, художній керівник Київської опери (з 2011).