I.Кооперування та колективізація

Колективізація – процес створення на селі великих колективних державних господарств – колгоспів та радгоспів.

Кооперування – виробничі зв'язки між підприємствами, які спільно виготовляють кінцеву продукцію.

Об'єднання селянських господарств при активному сприянні радянської влади  

Виникнення перших колгоспів (1917-1920р.)

ž Виникли задовго до 1917 р. та в умовах “воєнного комунізму” вважалися “буржуазно-торгашеською” формою економічних зв'язків між виробниками, несумісною з соціалізмом.

ž Після переходу до непу уявлення методів соціалістичного будівництва на деякий час змінилися: тепер вони вмістили ринок та товарногрошові відносини.

Виходячи з цього, в кооперації, що гармонійно об'єднувала індивідуальні та групові інтереси, В. Ленін бачив найбільш простий, легкий для селянства шлях “переходу до соціалізму”

Тим не менш, Й. Сталін, всупереч реальному положенню справ, оголосив в 1928 р. колгоспи “наиболее ярким видом производственной кооперации”.

IV. Насильницьке створення радгоспів

     С. Косіор підписав лист-директиву      місцевим партійним організаціям України,        в якій ставилася задача: “Степь надо      целиком коллективизировать за время

        24 лютого 1930 р.           весенней посевной кампании, а всю

Украину – к осени1930 г.”

Вузьке коло партійних намісників центру, яким належала вся повнота влади в республіці, скоротили терміни колективізації на 1-1,5 років.

     Г. Камінський, виступаючи перед        представниками районів суцільної     колективізації, промовив: “Когда… вы

        Січень 1930 р.         перегнете палку и вас арестуют, помните,

что вас арестовали за революционное дело”.

Партійні та державні керівники завчасно “відпускали гріхи” насильникам, звільняючи їх від будь-яких правових або моральних норм.

Наприклад, у селі Передільське на Луганщині під керівництвом уповноваженого з округу була влаштована демонстрація з червоними та чорними прапорами. Демонстранти зупинялися біля кожного подвір'я та пропонували господарю стати під червоний стяг – якщо він “за соціалізм”, або під чорний – “за капіталізм”

                                       В Ровеньківському районі того

ж самого округу уповноважений районний суддя засудив селянина до двох років в'язниці  за те, що він не вступив до колгоспу.

В с. Григорівці Амвросіївського району Сталінського округу місцевий кооператив під тиском сільради перестав видавати товари тим біднякам, які не вступили до колгоспу.

С. Косіор у звіті ЦК КП(б)У XI з'їзді КП(б)У (червень 1930 р.) визнав:

“Каждый партработник на селе мог делать всё, что ему захочется” 

II. Маневри сталінського керівництва

       21 лютого 1930 р.                          У Москві відбулася нарада

партійних керівників ЦК

ВКП(б)

Початок березня 1930 р. Сталін виступив в “Правде” зі статтею “Головокружение от успехов” 

       14 березня                                      ЦК ВКП(б) ухвалив спеціальну

У статті Сталін робить висновок: «Коренной поворот деревни к социализму можно считать уже обеспеченным». На прикладі того, як проводилася колективізація сільського господарства в північних районах СРСР і в радянському Туркестані, він вказує на порушення принципу добровільності, допущене на місцях при організації колгоспів, та ігнорування «разнообразия условий в различных районах СССР». Сталін засудив дії місцевої влади, які не були передбачені планами прискореної колективізації, зокрема, передчасне насадження сільськогосподарських комун: «Не коммуна, а сельскохозяйственная артель является основным звеном колхозного движения, но в артели не обобществляются: приусадебные земли (мелкие огороды, садики), жилые постройки, известная часть молочного скота, мелкий скот, домашняя птица и т. д.». Сталин обвинил «ретивых обобществителей» в «разложении и дискредитации» колхозного движения и осуждал их действия, «льющие воду на мельницу наших классовых врагов» 

Наступного дня, 3 березня, на передовиці «Правды» з'явилася ще одна стаття «Поворот к весенним работам» («Всякие перегибы среднего крестьянства подрывают смычку»), що підтримала сказане Сталіним днем ​раніше.

III. “Розкуркулення”

Розкуркулення - операція експропріації селянських господарств у 30-ті роки XX століття в Україні, складова частина примусової колективізації. Здійснювалася на основі постанови ЦК ВКП(б) СРСР від 30 січня 1930 р. «Про заходи у справі ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації». Формально спрямована проти найзаможніших селян, на практиці вилилась у репресії проти значної кількості середняків, які в Україні складали дві третини селян. Поряд із примусовою колективізацією розкуркулення стало передумовою занепаду сільського господарства й голодомору.

Ø Посилено оподаткування

Ø Обмежена оренда землі

Ø Заборона використання найманої праці, покупка машин, інвентарю

Ø Необхідність розділяти землю між членами сім'ї , розподіляти майно й худобу, переїжджати до міста

Ø У грудні 1929 р. на конференції істориків-марксистів Й. Сталін поставив завдання “ликвидировать кулачества как класса”  

ØВ 1931 р. продовжувалася ліквідація заможних господарств та класифікація майна селян

Темпи колективізації господарств:

          20 січня 1930р.                                                      15,4%

          1 березня 1930р.                                                  62,8%

          1 січня 1931р.                                                        34,4%

          1 листопада 1931р.                                           69,3%

II. Державна політика на селі під час голодомору

Замість того, щоб рятувати селян, держава посилила тиск на них, прагнучи любою ціною виконати план хлібозаготівлі.  

Ø Були направлені надзвичайні комісії ЦК ВКП(б). В Україні хлібозаготівельну комісію очолював В. Молотов.

Ø У районах, що були занесені на “чорну дошку” за “злісне саботування” хлібозаготівель, відповідно з постановою РНК УСРР від 6 грудня 1932 р., конфіскувались продовольчі та посівні фонди, припинялися поставки товарів, на місцевих

керівників та колгоспників обрушувалися репресії

В. Молотов

Ø Січень 1933 р. – Сталін змінив керівництво Харківського та

Дніпропетровського обкомів КП(б)У. Другим секретарем ЦК КП(б)У та секретарем Харківського (столичного) обкому партії став ставленик Сталіна –П. Постишев.  Ø На протязі року, починаючи з 1933-го, з КП(б)У виключили 100 тис. чол. Вони були розстріляні або заслані.

П. Постишев

Наростання “ножиць”між Криза у відносинах з Англією, заготівельними (державними) та початок часткової мобілізації ринковими цінами на зерно, резервістів, наростання в

                                                                                                                                                   дефіцит промислових товарів                                                                                                              суспільстві чуток про можливу

                                                                                                                                                             масової необхідності             війну, ажіотаж на товарному ринку 

     В складній обстановці

                   завершився процес          Значне скорочення хлібозаготівель, хлібного експорту, імпорту

колективізації. До 1937 р. зарубіжного обладнання для потреб індустріалізації, наростання загрози голоду у великих містах  колгоспи України

                   об'єднали 96,1%   Надзвичайні заходи уряду по вилученню хлібу у селянина

селянських господарств

                   та 99,7% посівної площі.     Скорочення посівних площ, масовий забій худоби селянами. Введення у міста “забірних книжок”( продовольчих карток) 

Селянство поступово звикало працювати в умовах колгоспної системи, яка до дрібниць регламентувала виробництво, вказала де, коли й що сіяти, як обробляти, коли та яким чином збирати врожай.

У дуже несприятливих соціально-економічних та політичних умовах селянство відроджувало надірване насильницькою колективізацією господарство України