Презентація " Життя, позначене війною..."

Давиденко Світлана Олексіївна вчитель історії Перекопівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Стоять солдати у сосновій тиші До них дорога навесні лягла. Вона сьогодні всім нам нагадала День Перемоги. А яка його ціна? Роки минають .Час невпинно лине, Та квітне перекопівська земля, Омита кров` ю тих,хто на війні загинув Й не повернувсь до рідного села. Болить і рветься серце ветеранів, В очах бринить непрошена сльоза. А в спогадах роки війни спливають, Хоч промайнула не одна весна. А посивілі матері до вікон припа- дають, У них надія в серці не згаса. Із сином на портреті розмовляють Про всі новини з рідного села. Ні, не забуть того людського горя, Бо час його не в силі залічить. Але життя складає пісню нову, Яка із вуст дітей летить в блакить. (Кондрашина О. М. ,вчитель Пере- копівської школи)

Наша мета Дослідити матеріали,пов`язані з історією села у період Великої Вітчизняної війни

Учні класу були розділені на 3 групи: Фотокореспонденти. Журналісти. Експерти речових джерел.

Випускники Перекопівської школи 1941р. Більшість із них загинули на фронтах війни. Шульга Олег Єлисеєвич, учасник бойових дій. Любченко Ф.Т. – директор школи, загинув 9.05.1945 р. Шульга Б.П. – випускник 1941 р., загинув у 1943 р. Терещенко І.Ю. – учасник бойових дій.

Список Учасників антифашистського опору с.Пере-копівки,які загинули в період Великої Вітчизняної війни. 1.Бондаренко І. П.(страчений у 1942р.) 2.ГлобаФ. Й.(страчена в 1942 р.) 3.Гулак С.П.(страчений в1943 р.) 4.Дудченко П. Є.(страчений у 1942 р.) 5.Офат В.А.(страчена в1942 р.) 6.Офат О. Г.(страчена у 1942 р.) 7.Пипко Н. К.(страчений у 1943 р.) 8.Суховій О. К.(страчена у 1942 р.) 9.Шульга Є. В.(страчений в1943 р.) Листи з фронту Майже 1000 перекопівчан воюва- ли на фронтах війни,314 не повер- нулися.Їх імена викарбувані на меморіальних стелах біля сільського пам`ятника загиблим односельчанам, який був відкритий 16 вересня 1978 р.

Ми ознайомилися з фронтовою поезією наших односельчан. Лети мій листок на Вкраїну ,де колись я там вільно гуляв,де тепер у сирому окопі чомусь грусно про нього згадав.Вже нездужає ненька старенька, сльозу витре о білий латок,чому син мій Листа не напише,в свій любимий куток. Моя рідная нене ,за вас я не можу забуть І хоч на чистому полі кочую, Та на віки не встиг ще заснуть… (Терещенко І. Ю.,1945 р.)

Осколки міни, знайдені в сільському лісі. Фронтова ложка Нестеренка Дмитра Євдокимовича, яка врятувала його від німецької кулі.