Напружений динамічний сюжет повісті. Образ Павлуся як утілення благородства і лицарства, сміливості й винахідливості. Родинні цінності й патріотизм у творі

Напружений динамічний сюжет повісті. Образ Павлуся як утілення благородства і лицарства, сміливості й винахідливості. Родинні цінності й патріотизм у творі

 українська література 7 клас

Мета: продовжити роботу над опрацюванням ідейно-художнього змісту повісті; дослідити і виявити особливості динаміки сюжету «За сестрою»; характеризувати образ головного героя твору Павлуся Судака; розвивати творчу уяву, здібності, пам’ять, культуру зв’язного мовлення; збагачувати активний словник учнів; формувати їх кругозір; виховувати у школярів на прикладі лицарських чеснот героїв твору, почуття патріотизму, відданості, віри в перемогу добра, краси, справедливості.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет А. Чайковського, учнівські малюнки до твору, текст повісті, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання
Огляд учнівських малюнків з відповідним коментарем.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Відповісти на питання на тему «Сторінками життя і творчості А. Чайковського»

1. Назва одного з творів письменника. («Богданко»)
2. Країна, в якій твори А. Чайковського мали широкий читацький резонанс. (Канада)
3. Посада, яку обіймав майбутній письменник після закінчення Львівського університету. (Адвокат)
4. Місто, де народився А. Чайковський. (Самбір)
5. Жанр твору «За сестрою». (Повість)
6. Письменник, який позитивно оцінив перші твори А. Чайковського. (Коцюбинський)
7. Ім’я письменника. (Андрій)

 

2. Бесіда за питаннями
• Дайте визначення сюжету художнього твору. Назвіть його складові.
• Що впливає на розвиток сюжету твору «За сестрою» А. Чайковського?
• Як реальні події у творі влучно переплітаються з художнім вимислом письменника?
• Якими у творі зображені козаки? Що нового ви про них дізналися?
• Як козаки ставляться одне до одного? Про що це свідчить?
• Чи хотіли б ви стати козаком? Чому? Відповідь обґрунтуйте.

 

ІV. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів

 

V. Основний зміст уроку

…Той любов’ю повниться, хто рідну землю має під собою.
М. Вінграновський

 Роде мій красний, роде мій прекрасний.
Народна творчість

Або волю добути, або дома не бути.
Народне прислів’я

1. Опрацювання змісту ІІІ розділу твору

1.1. Виразне читання найцікавіших, на думку учнів, епізодів.

1.2. Тема: зображення кмітливості, винахідливості, спритності Непорадного при захопленні у полон татарина.

1.3. Ідея: засудження хитрості, підступності ворога (татарин); уславлення прагнення козацтва йти у бій з поневолювачами, захищаючи рідну землю, свій народ.

1.4. Основна думка.
1) Тільки в злагоді, впорядкованості, дружній підтримці, порозумінні між козаками — сила запорожців.
2) «Хай буде один ватажок, бо де дві ґаздині, там хата неметена».

1.5. Композиція.
Експозиція: татарин тишком-нишком пробрався до козацького табору, коли запорожці відпочивали.
Зав’язка: С. Непорадний за допомогою аркана спіймав татарина, тим самим зберігши життя багатьом козакам.
Кульмінація: сутичка між Андрієм Недолею та Остапом Тріскою; хитрість татарина з приводу обміну сідла у Павлуся.
Розв’язка: козаки вирушили у похід, щоб забрати у татар награбований ясир.

1.6. Сюжет.
Під час відпочинку козаків до їх табору наближався татарин. Він хотів всіх перерізати, але його вислідив і спіймав Непорадний за допомогою аркана. Полонений татарин розповів про напад орди на Спасівку.
До козаків прибув загін на чолі із сотником Андрієм Недолею. Між Андрієм і Остапом виникла сварка стосовно того, хто буде керувати козацьким військом.
Татарин має велике бажання обмінятися з Павлусем сідлами. Хитрість і підступність татарина викриває козак Непорадний.
Козацтво вирішує вийти у похід на татар, користуючись інформацією полоненого.

1.7. Обговорення змісту ІІІ розділу за питаннями:
• Як Непорадний вислідив татарина? («Непорадний сховався в траву, аби його не помітив ніхто, і пильно зиркав за татарином. Коли він наблизився до могили, Непорадний держав уже на поготові рушницю…»)
• Для чого татарин з’явився у козацькому таборі? Якої шкоди він хотів йому завдати? («Йому блиснула думка в голові зайти сюди і порізати всіх, мов баранів, поки один видасть із себе голос»)
• Яким чином С. Непорадний захопив ворога у козацькому стані? («Арканом фуркнув у повітрі, став блискавкою розгортатися і впав на голову татарина, коли той брав ножа із зубів у руку. У Непорадного бігали руки, як у ткача. Він великими куснями стягав аркан до себе, а відтак сіпнув з усієї сили, і татарин упав горілиць на землю. …Миттю підскочив до нього… Скрутив татарина з усієї сили»)
• Чому С. Непорадний намагався боротися із татарином без допомоги товаришів?
• Для чого дід Панас пропонував козацтву залишити татарина живим? («Живий все ж більшу ціну має, ніж мертвий, не руш його»)
• Чим козаки залякали татарина? («Хочеш бути живий, то говори правду, про що тебе буду питати, а то буде з тобою лихо. Козаки не знають жартів. Не то щоб тебе вбили, ще мучитимуть спочатку. …Трохи припечемо п’ятки, то скаже, все виспіває»)
• Що розповів полонений татарин козакам про напад орди на Спасівку? («Ми були цієї ночі в Спасівці. В нашому загоні було чотириста чоловік. Ватажкував нами славний Мустафа-ага, син Ібрагіма, ханського Девлет-гірея. Ми пішли на Вкраїну на свою руку грабити й брати ясир. Що зі Спасівкою сталося, чи багато взяли бранців, я не знаю, бо я стояв за частоколом на варті…
• Ми знали про Спасівку, що там живе багатий люд. Це донесли нам крамарі, татари. На це село ми довго збиралися. Де тепер наш кіш, я не знаю. Мабуть, додому повертається»)
• Через що виникла суперечка між Андрієм Недолею та Остапом Тріскою?
• Як ви ставитеся до діда Панаса? Чому?
• Для чого полонений татарин запропонував Павлусеві обмінятись сідлами? Чому це не відбулося? (Непорадний татарину: «Тобі не побратимства хочеться, а червінців, що в сідлі заховані, ось що!»)
• Що вирішили козацькі ватажки, отримавши інформацію від полоненого татарина? («…Постановили підійти під татарський кіш»)

 

2. Робота над змістом ІV розділу повісті

2.1. Переказ учнями улюблених епізодів з розділу.

2.2. Тема: зображення битви козацтва з татарами, в результаті якої перемогу отримали запорожці.

2.3. Ідея: уславлення мужності, героїзму, винахідливості козаків, їх любові до рідного краю, народу; засудження підступництва, жорстокості татар.

2.4. Основна думка: сила козаків у їх завзятості, рішучості, прагненні здобути перемогу над ворогом, жертвуючи своїм життям.

2.5. Композиція.
Експозиція: розмова Павлуся з Петром перед битвою.
Зав’язка: за допомогою полоненого татарина козацтво підступило до татарського ківша.
Розвиток дії: битва козаків з татарами.
Кульмінація: перемога козацтва, полонений молодий Мустафа-ага.
Розв’язка: полонений татарин отримує волю.

2.6. Сюжет.
Хвилювання Павлуся перед битвою. Під час військових подій Петро намагається бути з братом.
Козаки у стані ворога. Битва. В бою гине Тріска, багато козаків. Поховання загиблих. Перемога над ворогом. В полон до козаків потрапляє молодий Мустафа-ага.
С. Непорадний відпускає полоненого ним татарина на волю.

2.7. Бесіда за питаннями:
• Якою уявляв Павлусь битву козаків з татарами? («Побачить, як козацтво стрінеться з татарами, тими страшними чортами, що цієї ночі так лютували в Спасівці»)
• Про кого турбувався Петро перед боєм? («Ти, братику, вважай, аби де в купу не попав. Держися сотника або діда Панаса. Держи добре коня») Чому? («Тепер йому стало ніяково, коли подумав, що його можуть убити, а тоді Павлусь стане круглим сиротою, на опіці чужих людей. Хлопцеві саме тепер треба опіки, а йому честь козацька не дозволяє остатись позаду та пильнувати брата»)
• В чому виявилася радість Петра перед боєм?
• Погодні умови сприяли чи перешкоджали битві козаків з татарами? («Був полудень. Сонце страшенно пекло. І коні, і люди попріли. Земля гуділа глухо від кінського ступання. Коні обганялися довгими хвостами та головами від мух, що роєм літали над ними»)
• Через що козаки не змогли зненацька захопити татарський табір? («Татари, не побачивши на могилі дозорця, затривожились…»)
• Яким ви уявили татарський кіш? Виразно прочитайте, як про це зазначено у творі. («Перед ним був татарський кіш. Коні лежали в траві. За ним стояли рядком козацькі вози. До возів з другого боку поприпинані були воли, що лежали в траві. А далі стояли татарські гарби поміж татарами»)
• Чим був вражений Павлусь після бою? («Він побачив те, що дідусь йому розказував, і це показалось правдою. Тепер татари не здавалися йому такими страшними, як учора. Козаки сильніші. Коли б так було вчора, не вбили б вони дідуся й маму, не взяли б сестру в полон»)
• Яку тактику обрав Тріска під час бою?
• Як під час битви відображена завзятість, взаємопідтримка козаків?
• Стисло опишіть битву козаків із татарами.
• Як повів себе полонений молодий Мустафа-ага? («Не смій, гяуре, зневажати його світлість хана ханів, бо він вас усіх переріже або в полон візьме»)
• Чому полонений молодий Мустафа-ага, на думку Недолі, мав велику цінність? («Цей татарин для нас вартніший, ніж сьогоднішня перемога. Полковник наказав мені неодмінно дістати якого знатного татарина. Від нього він гадає дізнатися дещо про намір орди»)
• Яким чином здійснювалося поховання козаків? У чому особливість цього ритуалу? («Кожен прощався з товаришем. Один козак прочитав над трупами молитву, і тепер складали їх на дно ями так обережно, як мати кладе скупану дитину в колиску. Голови понакривали червоними китайками. Біля кожного поклали його зброю, перехрестили і почали мовчки жменями насипати землю. Кожний козак укинув бодай грудку землі»)
• Що здобули козаки після перемоги над татарами? («З цієї битви здобули козаки чимало користі. У татар знайшли багато червонців, талярів, піймали більше сотні добрих коней і забрали татарську зброю»)
• Чому Непорадний відпустив полоненого татарина? Як на це зреагував сам татарин? («Татарин радів дуже. Він не надіявся такого кінця і почув себе дуже щасливим»)

 

Характеристика образу Павлуся

 

1.1. Орієнтовний план до образу.

1) Павлусь — представник славного козацького роду Судаків.

2) Портрет і зовнішність п’ятнадцятирічного юнака.

3) Вольові якості: а) цілеспрямованість і наполегливість; б) мужність і витримка; в) незламність і твердість; г) готовність на самопожертву; д) велика сила волі; е) ненависть до гнобителів українського народу, зрадництва.

4) Розум і кмітливість: а) володіння зброєю; б) застосування знань, отриманих від діда Андрія і козаків.

5) Почуттєві риси: а) справедливість; б) вірність; в) сердечність і доброта; г) гордість; д) кмітливість і винахідливість; е) любов до сестри, родини, рідного краю; є) вміння реально оцінювати ситуацію.

6) Павлусь — відважний лицар і герой.

 

1.2. Бесіда за питаннями.

• До якого роду належав Павлусь?

• Про що свідчить те, що батьки іноді хотіли покарати сина за його молодечий порив?

• Який вплив мали розповіді діда Андрія на формування світогляду, кругозору Павлуся?

• Чому протягом свого життя Павлусь не раз згадував повчання діда?

• Як хлопець ставився до своєї сестри?

• Яким чином пожежа Спасівки, смерть діда і матері від рук татар вплинули на Павлуся?

• Які враження залишилися у хлопця після перебування серед козаків? Чому він від них навчився?

• Чим пояснити те, що наказ батька і прохання брата не зупинили пошуки Павлом сестри?

• Яких страждань зазнав хлопець, перебуваючи в неволі?

• З чим пов’язано те, що Павлусь повинен був стати мусульманином? Як він до цього поставився? В чому виявилася мужність, винахідливість, витримка хлопця, щоб віднайти сестру?

• Як би ви повели себе, перебуваючи на місці Павлуся — шукача рідної сестри?

• Через що Павлусь з Ганнусею постійно намагався якомога швидше повернутися додому, хоча у Девлет-гірея їм гарно жилося?

• Чи будуть, на ваш погляд, щасливими брат і сестра?

• Дослідіть, як саме автор твору ставиться до своїх героїв. Спостереження обґрунтуйте.

 

1.3. Гра «Вільний мікрофон». Учні стисло висловлюють власну думку, відповідаючи на питання: «Чи можна Павлуся вважати справжнім героєм, козацьким лицарем? Чому?»

 

1.4. Цитатна характеристика.

• «Дід Андрій вважав своїм обов’язком привчити Павлуся до лицарського ремесла. Вчив його їздити на коні, кидати списом та арканом, стріляти з рушниці та з лука й орудувати шаблею. Часом оповідав йому про Запорожжя, про козаків, їхні звичаї та про всі походи й пригоди із свого життя».

• «Павлусь мріяв про те, коли й він підросте, стане славним козаком».

• «Здається, не було нічого такого, чого б Павлусь для Гані не зробив».

• «Павлусь підніс вгору свого супротивника та, як лише цей відстав від землі, розмахнув ним і кинув на землю».

• «Павлусь дивився на те все наляканими очима. Йому здавалось, що це якийсь страшний сон, з якого не можна прокинутися».

• «Його огорнув страх. У його уяві татарва була такою, що її ніхто не переможе. Дідусь розказував йому, як козаки били татар, та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і дідусь, і багато інших дужих козаків полягли».

• Непорадний: «Козакові соромно плакати, ось що. Виростеш — козаком станеш, тоді й засоромишся».

• «У Павлуся забилося серце, коли почув сотників наказ. Він сьогодні побачить те, що від дідуся стільки наслухався. Побачить, як козацтво стрінеться з татарами, тими страшними чортами, що цієї ночі так лютували в Спасівці».

• «Злодії, пси, чорти! Ви дідуся вбили, ви маму вбили, ви сестру забрали! Ось тобі, ось тобі! — Тепер Павлусь отямився. Він перший раз убив людину. Йому стало страшно, в очах потемніло, і він зомлів. Його взяв на руки Степан і став відтирати».

• І він уявляв собі свою любу сестричку, як її татарин веде на мотузці на базар. Як її поганці оглядають та торкають, а відтак везуть у далеку турецьку землю, геть за море, і звідти ніколи їй не вернутись».

• «Хіба ж, тату, так її нещасну, залишимо без помочі?»

• «Дідусева наука стала йому в пригоді. «Ось це Великий Віз, а ця зоря над нами — то показує північ. Ну, навпроти неї мусить бути південь”».

• Недоля: «Як хлопець з цього вийде цілий, то знайте, що з нього кошовий буде».

• «Хлопець за ці два дні освоївся зі степом і татар тепер не боявся. В нього ж була шабля й два пістолі,— то не те, як він тікав зі Спасівки. Тепер він уже між козаками бував у поході і бачив, як татар б’ється».

• «Продав ти мене, юдо, Бог тебе певно покарає. Вони мене завезуть в Крим, то, може, й сестру легше знайду».

• «Помагав татарам у всьому і вчився запопадливо татарської мови. Він був тямущий, і татари не могли надивуватись. Хлопець вдавав із себе до всього охочого, щирого і виконував усі роботи вправно».

• «Ні, не прийму! І моєї християнської не зречусь… Хоч і повісьте. Пощо мені опісля в смолі горіти».

• «Внизу, в челядній, вибили Павлуся так, що зі спини аж кров потекла. У хлопця бігли сльози з очей, аж покусав губи до крові, а ні раз не застогнав».

• «Допоможіть мені, Господи Спаси і свята Покрово, визволитися та козаком стати! Усі ці шаласи я з димом пущу і із землею зрівняю».

• «Готувався до втечі повільно і розумно. Він став обкрадати конюхів. В одного вкрав ножа, в другого — сумку та харчі, у третього — вуздечку. Усе те ховав уночі в дуплясте старе дерево. При цім був покірний, слухняний, усім служив охоче, так що ніхто його не запідозрював».

• «Або втечу і вернуся сюди з козаками й усі ті шатра поперевертаю, або мене зловлять і повісять. Довше так жити не можу, а бідної Ганни, мабуть, не відшукаю, пасучи табуни або вислужуючи татаринові у дворищі».

• «Павлусь уже мав досвід. Він знав, як зловити в ріці рибу, як застрелити з лук птицю, а ще знав, що таке Харциз і як його треба берегтись».

• «Він теж козацька дитина і не гірший від інших. Як гинути, то гинути. Він піде сміливо на смерть з козацькою піснею на устах… Та він ще вилає всіх татар і їхнього Магомета».

• «Я знаю, що в татар менше карають, коли бранець сам вернеться з доброї волі».

• «Цю щасливу нагоду хотів він використати на те, щоб відшукати і визволити сестру. Він склав собі цілий план, як це зробити. Знав добре, що Мустафа-ага, певно, живий у полковника і що його знайдуть, як лише покаже їм дорогу. За це відкриття можна надіятися великої винагороди, а навіть свободи, а тоді вернеться разом із сестрою на Україну. Він і не думав про те, щоб без сестри вертатися, й вірив, що йому Бог поможе сестру відшукати».

• «Боже наш! Я бачу твою руку в цім усім. Я, бідний невільник, пустився навмання, бачачи в цьому моє спасіння. Ти вдержав мене і завернув, та це мені вийшло на добре. Мали мене нагайками вбити, та твоя могутня рука спасла мене. Чи гадав я, куди мене твоє святе провидіння заведе? Боже, Боже! Не покидай мене, вислухай мою молитву, допоможи мені! На тебе моя надія!»

• «Тепер жилось йому дуже добре. Йому подарували волю, зробили те, чого забажав. Виходив, коли хотів, у місто, знайомився з ровесниками з багатих татарських родин, їздив на коні, стріляв з лук та рушниці. Був веселий, і за це його всі полюбили».

• Девлет-гірей: «Славна й лицарська кров пливе в цьому хлопцеві! Коли б його Аллах просвітив та до нашої правовірної віри привернув, придбав би собі іслам славного лицаря і оборонця». «Справді лицарський народ ті козаки».

• «Яке мені діло до нього! Добре, що живе, тепер хай і зараз здохне за ту кривду, яку нам заподіяв. Чорт їх бери усіх татар. Маму вбили, дідуся… нас замучили… Заждіть, чортові сини! Вернусь я ще сюди, може, і не раз, та не на посторонку, як невільник, а з козацтвом, як лицар! Заждіть, я ще вашого дідьчого хана за бороду скубну, не те що…»

• «Коли б татарин не хотів пустити їх на волю, тоді Павлусь уб’є сестру, татарина проколе ножем. Хай тоді повісять або кіньми розірвуть… все одно».

• «…Вся та погань татарська. Чого вони нас зачіпають, мордують? Хіба ж ми їм заважаємо? Ні, ні, ми стрінемось ще!»

• «Нічого не бажаємо, лиш волі. Пусти нас… Нам тут добре, та за Україною нам сумно. Хочемо своїх побачити».

• «Ні, майна я не хочу, а лиш ось про що прошу: у Сулемана-ефенді живе невільник Остап Швидкий, українець, земляк мені. Звели його виучити і подаруй мені… Та він мені був рідним батьком, коли я уневолю попав. Він завивав мені рани, коли мене зрізали нагаями».

• «У Павлуся потекли сльози з очей».

 

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

1. Розв’язування тестових завдань

ІІІ розділ повісті

1. Непорадний був митцем:
а) гарно співати;         б) смачно готувати їжу;                в) орудувати арканом.

2. Під час боротьби з татарином С. Непорадний не хотів:
а) виявити свою слабкість;                                 б) думати про власну смерть;
в) застосовувати ніж.

3. Серед гурту козаків татарську мову знав:
а) Петро;                 б) дід Панас;                  в) Семен Непорадний.

4. Скільки чоловік налічував татарський загін, що здійснив набіг на Спасівку?
а) Тисячу;                        б) чотириста;                   в) сімсот.

5. Чому татари напали на мешканців Спасівки? Оскільки спасівці:
а) не оплачували їм податків;         б) були багатими;       в) провокували їх на це.

6. Загоном татар, що здійснили набіг на татар, керував:
а) Ібрагім;                             б) Гасан;                      в) Мустафа-ага.

7. Андрій Недоля за необережність козаків у степу назвав їх:
а) пташенятами;                                            б) чабанами і крамарями;
в) безпечними і неорганізованими.

8. На думку діда Панаса, «де дві ґадзині, там…»:
а) постійні сварки і лайка;                   б) злагода і щастя;               в) хата неметена.

9. Воєнною здобиччю С. Непорадного був татарський:
а) ніж;                               б) кінь;                                 в) амулет.

10. Павлусь і татарин домовились між собою про те, що:
а) хлопець віддасть йому сідло;                               б) вони обміняються конями;
в) татарин допоможе Павлусю знайти сестру.

11. Татарин наближався до обозу, як:
а) лис;                         б) кіт;                            в) вовк.

12. На думку татарина, коли людина спить на сонці, то:
а) її тіло засмагне або обгорить;                                           б) сон її важкий;
в) вона повинна мати при собі розряджену зброю.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

 

ІV розділ твору

1. Татари у творі названі:
а) демонами;                          б) вовкулаками;                          в) чортами.

2. Козаки йшли на бій з татарами, наче на:
а) свято;            б) зустріч з давніми знайомими;                  в) рицарський турнір.

3. Що відчував Павлусь перед боєм козаків з татарами?
а) Радість і піднесеність;            б) байдужість до всього;                 в) жах.

4. Тікаючи від татар, що палили Спасівку і знищували її населення, Павлусь встиг захопити:
а) печеного хліба;                б) бубликів з медом;                   в) смажених пиріжків.

5. Яка річка протікала неподалік від місця зупинки татар?
а) Донець;                                 б) Самара;                            в) Каяла.

6. Татарське військо перед боєм розташувалося:
а) колом;                б) півмісяцем;                       в) невеличкими купами.

7. Кидаючись до бою, татари викрикували:
а) «Аллах!»;                      б) «З нами Аллах!»;                          в) «Бий русичів!»

8. Під час бою татари роїлися, мов:
а) бджоли;                                в) шершні;                              в) оси.

9. Після закінчення бою дід Панас:
а) відшукував у татар здобич;                         б) пильнував коней;
в) перев’язував поранених.

10. Козаків татари називали:
а) русинами;                            б) гаурами;                        в) гіреями.

11. Після закінчення бою:
а) козаки пограбували татар;                                б) татари поранили Павлуся;
в) у полон до козаків потрапив молодий Мустафа-ага.

12. Після битви з татарами козаки здобули чимало користі, а саме:
а) піймали більше сотні добрих коней;                         б) забрали килими;
в) визволили полонених.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

 

VІІ. Підсумок уроку. Бесіда за питаннями
• Які епізоди твору вас найбільше вразили? Чому?
• Чи хотіли б ви бути героями цього твору? Свою відповідь вмотивуйте.
• Якому герою повісті ви симпатизуєте, а до якого ставитеся зневажливо? Власний вибір обґрунтуйте.

 

VІІІ.  Домашнє завдання
Ознайомитися із змістом  V - VІІІ  розділів повісті, вміти висловлювати свої думки про вчинки та поведінку героїв твору.