Умілі руки майстрів. Умілі руки майстрів Багато кому в своєму житті хочеться створити щось таке, аби залишити по собі слід для нащадків. Одні будують міста, інші вирощують хліб, а дехто підкорює простори. Коли людина у своїх стремліннях послуговується талантом, стараннями та поєднує найкращі традиції пращурів, тоді перед нами постають справжні шедеври мистецтва. Картини оживають, і ми зачаровано вдивляємося у осінній пейзаж або відчуваємо проникливий погляд з портрету. У постаті скульптури нам вчувається внутрішній світ героя, його жива енергія, хоч зліплено це все просто з глини. Камінь оживає в руках ладного каменяра і з нього на нас уже дивиться лукавий дід в крислатому капелюсі. Дерево набуває диковинних обрисів і замість корінця ми бачимо змія, що готується стрибнути на жертву. Незгасимий творчий вогонь серця і умілі руки дарують нам щастя насолоджуватися творіннями цих незвичайних людей.
19 листопада 2011 року у рамках проведення Міжнародного літературно-мистецького фестивалю «Кролевецькі рушники», який з 1995 року щорічно проводиться у м. Кролевці, відбулась важлива історична подія — відкриття музею кролевецького ткацтва. Розташовано музей в історичній садибі родини Огієвських (бульв. Шевченка, 33), де колись гостював великий Кобзар.
Знаменитий художник Олекса Грищенко (1883-1977), згадуючи дитинство у Кролевці, описував кролевецьке ткацтво : "... У кожній хаті, в околицях міста було чути рівномірний стукіт верстатів : крізь білі нитки основи, вліво і вправо швидко бігали човники з різнобарвними нитками спіткання".
В Кролевецькому рушникові закладена мова, яку мало хто використовує зараз. Мова орнаментів, які розташовані в певній послідовності задля того, щоб скласти речення, а речення в розповідь. Цей рушник про наше життя, про цінності та труднощі, що бувають у кожного з нас, але в кінці всі ми обов’язково знаходимо - ЩАСТЯ.