Народні майстри рідного краю

Народні майстри рідного краю. Музей Кролевецького ткацтва Підготувала Вихователь ЗДО № 11 м. Кролевець Завгородня С. А.

Умілі руки майстрів. Умілі руки майстрів Багато кому в своєму житті хочеться створити щось таке, аби залишити по собі слід для нащадків. Одні будують міста, інші вирощують хліб, а дехто підкорює простори. Коли людина у своїх стремліннях послуговується талантом, стараннями та поєднує найкращі традиції пращурів, тоді перед нами постають справжні шедеври мистецтва. Картини оживають, і ми зачаровано вдивляємося у осінній пейзаж або відчуваємо проникливий погляд з портрету. У постаті скульптури нам вчувається внутрішній світ героя, його жива енергія, хоч зліплено це все просто з глини. Камінь оживає в руках ладного каменяра і з нього на нас уже дивиться лукавий дід в крислатому капелюсі. Дерево набуває диковинних обрисів і замість корінця ми бачимо змія, що готується стрибнути на жертву. Незгасимий творчий вогонь серця і умілі руки дарують нам щастя насолоджуватися творіннями цих незвичайних людей.

Музей Кролевецького ткацтва – краєзнавчий музей у місті Кролевець на Сумщині, зібрання матеріалів та предметів з історичного та культурного розвитку ткацтва Кролевеччини, значний культурний осередок міста.

19 листопада 2011 року у рамках проведення Міжнародного літературно-мистецького фестивалю «Кролевецькі рушники», який з 1995 року щорічно проводиться у м. Кролевці, відбулась важлива історична подія — відкриття музею кролевецького ткацтва. Розташовано музей в історичній садибі родини Огієвських (бульв. Шевченка, 33), де колись гостював великий Кобзар.

В основу музею була закладена спадщина музейної кімнати Кролевецької фабрики художнього ткацтва.

 Музейна збірка стародавніх і сучасних творів художнього ткацтва нараховує понад 700 унікальних експонатів, з яких майже 400 — рушники. Найстаріший з рушників датується 1839 роком.

Ткані вироби, які зберігаються у фондах музею, дійшли до нас із ХІХ—ХХ століть. Це різноманітні предмети декоративно-ужиткового та обрядового призначення, передусім рушники, розмір й оформлення яких залежали від використання їх у побуті й обрядах.

Кожний твір художнього ткацтва, що зберігається в музейній колекції, доносить до сучасників уяву про естетичні уподобання та високу майстерність їхніх творців.

Знаменитий художник Олекса Грищенко (1883-1977), згадуючи дитинство у Кролевці, описував кролевецьке ткацтво : "... У кожній хаті, в околицях міста було чути рівномірний стукіт верстатів : крізь білі нитки основи, вліво і вправо швидко бігали човники з різнобарвними нитками спіткання".

Оболонські, Риндіни, Кошуки...Історія залишила нам імена ткачів, які мали свій стиль, свою манеру виконання, традиційно передавали дітям навички, прищеплювали любов до ткацтва, прагнули навчити того, що самі знають.

В Кролевецькому рушникові закладена мова, яку мало хто використовує зараз. Мова орнаментів, які розташовані в певній послідовності задля того, щоб скласти речення, а речення в розповідь. Цей рушник про наше життя, про цінності та труднощі, що бувають у кожного з нас, але в кінці всі ми обов’язково знаходимо - ЩАСТЯ.

Кролевецькі рушники, виконані ручним перебором - кожну ниточку, і червону і білу ткаля перебирала руками, кожен візерунок ретельно було продумано, адже виготовлявся він на щастя, на добро.

Кролевецькі рушники прославляють не тільки Сумщину — всю Україну

" По тому, як ми будемо оберігати свої кращі традиції минулого, наступні покоління не тільки оцінюватимуть нас, але й збережуть наші сьогоднішні набутки, які згодом також стануть традиціями". В. Скуратівський

Дякую за увагу.