Народні традиції та звичаї в повісті М.В.Гоголя «Ніч перед Різдвом».

6 клас, зарубіжна література

Тема.    Народні традиції та звичаї в повісті М.В.Гоголя «Ніч перед

              Різдвом».

Мета:    -  ознайомити учнів із традиціями й обрядами, побутом і

                  віруваннями українського народу в період, відображений у повісті

                  «Ніч перед Різдвом»; визначити елементи українського фольклору

                  в творі (традиційні образи, символи);

 - розвивати комунікативні компетентності учнів;

               - виховувати у школярів любов і повагу до рідної землі, інтерес до

                 народних традицій та національної культури.

Обладнання: текст повісті М.В.Гоголя «Ніч перед Різдвом» (підручник «Світова література», 6 клас, за редакцією О.М.Ніколенка); книга «Традиції та звичаї українців» (автори Г.О.Гуркіна, О.В.Сердюк, 2010р.); мультимедійна презентація; роздатковий матеріал.

Тип уроку: комбінований.

Ми маємо найкраще знати

свою історію, свою культуру, свою Україну.

Т.Г.Шевченко

Хід уроку

І. Організаційний момент.

 Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

Прийом «Сюрприз у долоні».

 Щоб наша робота на уроці була успішною, у мене для вас сюрприз. Відгадайте, що намальовано на папері, який тримаю:

- вона приносить гарний настрій, породжує людську дружбу, її не можна купити, взяти в борг чи вкрасти;

- вона забирає в нас лише одну мить, але залишається в пам’яті назавжди;

- її увічнив на своїй картині «Джоконда» Леонардо да Вінчі.

(Усмішка)

 Душа мерзне й кам’яніє без неї. Отже, усміхайтеся, це приносить гарний настрій, щастя, вселяє оптимізм.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Поетична хвилинка.

 Він так любив квітучу Полтавщину,

 Що марив нею навіть в чужині.

Спів солов’я, в траві густій стежину,

Сільських садків цвітіння навесні

Він ніс в своїй душі крізь сміх Росії,

Крізь італійську спеку, древній Рим,

Крізь всі дороги і шляхи тяжкії,

Бо дух землі був нерозлучний з ним.

Для росіян лишився «Николаем»,

Для італійців – «Gogol Nicolo»,

Для українців він Микола Гоголь,

Полтавцям став славетним земляком.

                                                     Ж.Олексієнко

2. Вправа «Відповідності». (Додаток 1)

Учитель. Пригадаймо, які події з життя М.В.Гоголя пов’язані з українськими містами, над якими сходила й сьогодні сяє зірка таланту письменника.

Завдання: встановіть відповідності, пов’язавши місто із подією (завдання в 2 варіантах на картках; кожна правильна відповідь – 0,5 б. Можете отримати 2 бали).

- Харків (працював поштмейстером дід Гоголя, деякий час жила матір письменника Марія Іванівна, уперше в Україні відбулася вистава за комедією «Ревізор»);

-  Полтавщина, Великі Сорочинці (01.04.1809 року народився   майбутній сатирик, відкрито музей імені Гоголя, щороку вирує знаменитий  ярмарок; сюди, до храму Спасо-Преображенської церкви, Гоголь із матір’ю ходили пішки з Василівки);

-   Гоголеве (Василівка за часів Гоголя) (у садибі батьків пройшли дитячі роки письменника, поховані його батьки, діє музей-заповідник);

-  Полтава (у повітовому училищі в 1818-1820 роках училися брати Іван і Микола Гоголі);

-   Ніжин (навчався у гімназії вищих наук у 1821-1828 рр.);

     - Київ (побував у дитинстві, а 1835 року гостював у першого ректора університету М.О.Максимовича; місто відображене у творах «Вій», «Тарас Бульба», «Страшна помста»);

-   Одеса (1848 року прибув сюди пароплавом, повертаючись із Єрусалима; з осені 1850 до весни 1851 року жив на Надєждинській вулиці в будинку Трощинського);

• Саки, Крим (лікувався влітку 1835 р.).

Учитель: Скажіть, будь ласка, чи пов’язані останні місяці життя Миколи Васильовича із Україною? (Ні, помер у Москві 04.03.1852 року, де і був похований на кладовищі Данилова монастиря. В 1931 році останки письменника були перенесені на Новодівиче кладовище.)

3. Інсценізація.

 Читач. Це що за новина? Що це за «Вечори на хуторі біля Диканьки»? І жбурнув їх у світ якийсь пасічник! Ще мало обідрали гусей на пера і перевели ганчір’я на папір?!

 Рудий Панько. Ей, друже, зачекай, чого сваришся? Я не якийсь там пасічник. Я – поважний чоловік. Прошу шанувати й милувати. А вечори-то не якісь, а дивні, казкові трохи і водночас реальні.

 Читач. Постривай! Уже цікаво. А скажи, чого ж ти їх розказуєш?

  Рудий Панько. Мій «батько»-автор забажав залишитися інкогніто, так йому, чув я, порадив товариш. Я – його псевдонім.

 Читач. Ото диво! Бачу, автор твій – чоловік розумний...

 Рудий Панько. Розумний і старанний. А ще й працьовитий. Щоб написати твори, що входять до збірки, він просив матір, друзів, знайомих, аби у листах повідомляли йому про звичаї, обряди, які були на українських землях. Казав, це йому дуже потрібно. Тепер я зрозумів навіщо. Бо про все це: Україну, українців, пісні їх, легенди – мені доручено переповісти.

 Читач. Гарно розказуєш. Може, і мені хоч одну історію переповіси?

 Рудий Панько. Можна. Розповідаю історії веселі, кумедні, дивакуваті. Сідай та слухай.

4. Бесіда (за змістом почутого):

- Про яку збірку йшлось у розмові? Що про неї вам відомо?(Збірка «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» складається з двох томів, що вийшли друком вперше в 1831 – 1832 роках у Петербурзі. До неї увійшли 8 повістей: «Сорочинський ярмарок», «Вечір напередодні Івана Купала», «Травнева ніч, або утоплена», «Пропала грамота», «Ніч перед Різдвом», «Страшна помста», «Іван Федорович Шпонька і його тітонька», «Зачароване місце». Збирати матеріал для творів Гоголю допомагали друзі, мати, сестра. Вони надсилали йому докладні описи нарядів сільських жителів, починаючи від дячка і закінчуючи сільським головою, розповідали про українські обради та звичаї).

- Чому географічну назву автор виносить у назву збірки? (Образ

Диканьки стає символом України, рідною землею автора)

- Хто розказує історії від імені автора? (Оповідачем є пасічник  Рудий Панько, гостинний хазяїн вечорниць. За сюжетом, розповіді книги нібито зібрав і видав саме він. З ним ми знайомимося у Передмові до збірки. Свою розповідь він веде із веселими жартами, постійно звертаючись до читача).

- Чому в нього таке ім’я та прізвисько? (Ім’я Панько походить від імені Панас (російською Афанасій). Саме так звали діда Гоголя. А Рудий – мав руде волосся).

- Про що розповідають твори збірки? (змістом збірки є змалювання  життя й характеру українського народу: побуту, вірувань, традицій, звичаїв).

 

Пригадаємо зміст твору «Ніч перед Різдвом», що входить до згаданої збірки, виконавши тестові завдання (в 2 варіантах). Кожна правильна відповідь – 1 бал. Маєте можливість отримати 6 балів (взаємоперевірка).

 

5. Тестування: (Додаток 2)

1. Хто зібрав зорі у передріздвяну ніч:

а) чорт;

б) відьма;

в) голова?

2. Чорт ненавидів коваля, бо той:

а) викував великий хрест і поставив перед будинком;

б) намалював картину про Страшний суд;

в) щодня бив чорта кнутом?

3. Як вирішив чортяка помститися ковалю:

а) викрав місяць;

б) зачаклував Оксану;

в) намовив Чуба побитися з ковалем?

4. Який заказ виконував Вакула для Оксани:

а) писав портрет дівчини:

б) плів з лози крісло:

в) майстрував сундук?

5. Навіщо чорт зчинив заметіль:

а) щоб Чуб не попав до Солохи;

б) хотів розважитися;

в) створював труднощі для населення?

     6. Як опинилися міхи з хати Солохи на вулиці:

а) самі пішли з хати;

б) Вакула виніс;

в) Солоха витягнула?

7. З якою метою пішов до Пузатого Пацюка Вакула:

а) поїсти вареників;

б) подивитись на дива;

в) дізнатися, де знайти чорта?

 

8. Ким колись  був Пацюк:

а) шинкарем;

б) запорожцем;

в) кравцем?

9. Чому чорт погодився везти Вакулу до Петербурга:

а) хотів сам побачити дивне місто;

б) боявся хрестового знамення;

в) прагнув допомогти Вакулі?

10.  Запорожці погодилися взяти Вакулу з собою до цариці, бо:

а)  чорт їх змусив;

б) Вакула їм сподбався;

в) для кількості?

11.  Як звертались запорожці до цариці:

а) Ваша Величносте;

б) мамо;

в) володарко?

12.  Про які звичаї Запорозької Січі згадує автор:

а) не можна красти у товариша;

б) не можна зрадити;

в) жінка не має бути на Січі?

Учитель. Продовжуючи світлу тему Різдва, ми з вами вирушаємо до українського села Диканьки, де творяться дива, де зірки та місяць надзвичайно яскраво світять на різдвяному небі. І там ознайомимося з українськими традиціями та звичаями, відчуємо дивовижну силу Різдва.

 

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

(Записуємо тему уроку в зошит, оголошую мету).

IV. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Виразне читання уривка (ст.94) з повісті (на тлі музики П.І.Чайковського «Пори року» («Святки»)).

Учень. «Останній день перед Різдвом минув. Настала ясна зимова ніч. Виглянули зорі. Місяць величаво піднявся в небо посвятити добрим людям і всьому світу, щоб усім було весело колядувати й славити Христа. Морозило сильніше, ніж зранку; зате було так тихо, що скрип морозу під чобітьми чувся за півверстви. Ще жодний гурт парубків не показувався під вікнами хат; тільки один місяць крадькома заглядав у вікна, ніби виманюючи дівчат, що наряджалися та чепурилися, швидше вибігти на рипучий сніг... »

Учитель. Цими чаруючими словами розпочинається повість «Ніч перед Різдвом», у якій Гоголь створив мальовничий портрет України.

2. Бесіда. Наближається Святвечір.

    - Чому цей вечір незвичайний? Чому святий? (Це вечір напередодні великого свята Різдва, свята духовного світла, духовного очищення й переродження. (Цього вечора християни готують 12 пісних страв, збираються всією сім’єю, читають молитви (ст.95).

Читач. Коли ж починає вечоріти, хазяїн дому вносить пшеничний сніп, символ урожаю – дідух. Його прикрашають стрічками й ставлять у кутку під образами. Це місце називалося «Раєм», бо там, вважали, з цього часу перебуватимуть дущі пращурів-покровителів роду й дому.

Учитель. Бачу, що ви знайомі із звичаями українського народу. Святвечір – особливий вечір, і готуються до нього теж по-особливому.

3. Перегляд та обговорення відеофільму про Святвечір.

    - Що нового ви дізналися про свято? (Готуватися до свята починають заздалегідь. Прибирають не тільки оселю, а й все господарство).

5. Робота з текстом твору.

          -   Як святкують Різдво в Диканьці? (І абзац, ст. 99, перегляд уривку з мультфільма).

         -   Який обряд змалював у даному уривку Микола Васильович? (Обряд колядування).

          -  А що означає колядувати і що таке коляда? (Колядувати – співати під вікнами напередодні Різдва пісні, які називаються колядками. Назва пісень пов’язана з Колядою (від коло – знак сонця) – богом, який у давнину  починав нове коло сонця (Сварога).  З прийняттям християнства Коляда асоціювався в слов’ян зі святом Різдва, ст.94).

         -   У чому сила колядування? (Духовне переродження людини)

               -   На свято є звичай готувати традиційну їжу. Скільки страв має бути на столі? (12).

     Читач. Стіл має бути прибраний по-особливому: поверх сіна на столі стелили першу скатерку для добрих душ та, розклавши по краях чар-зілля або часник, застеляли другу скатертину – для людей. Посеред столу для духів господиня ставила паляницю, в яку вставляла свічку.

          -   Про які українські страви згадує в творі Гоголь? (кутя (ст.94 – козака Чуба дяк запросив на кутю; кутя – каша з пшениці з медом і відваром із сухих фруктів), вареники (ст. 98 – як не завітати до Солохи та не поїсти ситних із сметанкою вареників; ст.100 – їсть Пацюк).

          -    Будьте уважні. Переглядаючи уривок фільму, назвіть страви, про які не згадує Гоголь у творі (калач, кутя, узвар, гриби).

Учитель: Ми назвали 5 страв (кутя, узвар, калач, гриби, вареники), а ще 7 нам назве Читач (варений горох, смажена капуста, риба, квасоля, картопля, гречана каша, голубці).

          -   А що роблять дівчата, готуючись до свята? (чепуряться - ...) 

          -  Отже, в творі автор згадує про український одяг (одяг Солохи, коли та йде до церкви (ст.98 – А, бувало, піде Солоха у свято до церкви, одягнувши яскраву плахту з китайковою запаскою, а поверх неї синю спідницю, на якій позаду нашиті золоті вуса…) (Плахта – незшита поясна частина жіночого українського національного вбрання. Виготовлялася з полотнищ барвистої клітчатої вовняної тканини); Оксани (ст.97 – … у мене сорочка шита червоним шовком. А які стрічки на голові! Вам і за вік не побачити багатшого галуна; галун – стрічка або тасьма, що застосовується в оздобленні одягу).

          - Чи одягають сьогодні традиційний український одяг? Коли?

- Чи відрізняється сучасний традиційний одяг від змальованого Гоголем?

Учитель. Отже, ми бачимо, що люди старанно готуються до Святвечора. Але,  за народними повір’ями, у ніч напередодні Різдва активізується й нечиста сила. Це час апогею боротьби темних сил із силами добра. Тому її поява на сторінках твору є ще одним звернення до українського коріння.

•                  Яких представників темного світу ми зустрічаємо в повісті «Ніч перед Різдвом»? (чорт і відьма Солоха).

          -  Подивимось, як  зображує автор чорта? (уривок з мультфільму)

         -   Зачитайте в тексті уривок, який відповідає побаченим кадрам (ст.94). Можливо, хтось знайшов ще одну згадку про чорта? (ст.99).    

         -  Як ви розумієте слово «франт»? (Той, хто модно й нарядно одягається; чепурун.)

         -     Що робить чорт? (краде місяць). Чому саме місяць? (ст. 94. Місяць –традиційний слов’янський символ, як і сонце. В українських легендах місяць, що сяє вночі, пробуджує зерна життя, дає їм плодючість; ст.101 – Здавна в народі існують вірування: щоб місяць сприяв благополуччю родини, йому приносили жертву у вигляді вареників або галушок, що за формою нагадують місяць). Їх і їсть Пацюк.

•      Якою Гоголь змальовує відьму? (ст. 94 – Раптом із комина однієї з хат заклубочився дим і поплив хмаркою по небу, а разом із димом вилетіла й відьма верхи на мітлі; 97-98 - …). Вона здатна перетворюватися на звичайну жінку, і це відповідає традиціям українського фольклору.  У казках відбуваються перетворення жінки на кішку, птаха чи рослину.  Тому і син Солохи Вакула наділений чарівною силою, яку переймає від матері.

       -      Що робить відьма? (збирає зірки). Чому саме зірки? (1. Зірки – це душі людей: скільки на небі зірок, стільки на землі й людей. Падає зірка та зникає, не досягши землі, - це відьма підхопила її та сховала в глечик.  2. Стає темно, й  нечиста сила почуває себе сильнішою й вільною. 3. Крім того, восьмикутна зірка – головний атрибут українського святкування Різдва. Вона символізує народження. Це – символ Бога, символ сонця, символ світла. Вісімка – символ восьмого дня, «часу» після часу, символ вічного царювання Месії).

        -      Чому саме в різдвяну ніч настільки активна нечиста сила? (Це ніч напередодні найбільшого християнського свята – народження Ісуса Христа, і тому злі сили намагаються підштовхнути людей до порушення християнських заповідей).

       -     Чи викликають у вас страх ці фантастичні істоти? (Зовсім не страшні, цікаві, викликають сміх).

       -     Чому саме такою кумедною зображує Гоголь нечисту силу? (Як би нечиста сила не прагнула шкодити людям, нічого у неї не виходить, тому що герої Гоголя – красиві, щедрі, сміливі люди. Вони люблять пісні, жарти, дотримуються завітів пращурів – такі герої нічого не бояться.)

Учитель. Героїв свого твору автор не вигадує. І нечиста сила, і молодий козак Вакула, і дівчина-красуня Оксана – герої українського вертепу, народного театру, де дія відбувалася у двох ярусах: небесному й земному   (ст. 95).

V. Закріплення вивченого матеріалу, підсумок уроку.

 1.  Узагальнювальна бесіда.

        -  Чи можна за текстом повісті скласти уявлення про національні традиції українців? (Гоголь з любов’ю описує обряди українського народу (побут і звичаї), використовує безліч українських слів, не перекладаючи їх російською мовою, щоб донести до читача всю красу, атмосферу свята на рідній письменникові Україні.)

Учитель. Як бачимо, зв’язки Гоголя з Україною простежуються скрізь і в усьому. Батьківщина дала йому як письменникові сюжети, образи, реалістичні деталі й збагачення літературної мови.

 Від Бога маємо дари

 Неоціненні та багаті:

 Найважливіший дар – життя;

 А другий – це думки крилаті;

 Дар третій – творчості крило,

 Яке підносить ввись, до неба.

 Якщо тобі цей дар дано,

 То ним з людьми ділитись треба.

          Усіма цими дарами Бог щедро наділив М.В.Гоголя. Мудреці філософи навчають: «Коли у серці чесність, характер наповнюється красою. Коли добро живе в душі, у домі буде порядок. Коли в домі буде порядок, світ буде щасливий». Наш спільний дім – Україна, велика, неосяжна, барвиста, багата талановитими людьми. Тож пригорнімося до неї душею, любімо її так, як любив М.В.Гоголь. А щоб навчитися цієї любові (звернення до епіграфа), потрібно, як казав Т.Г.Шевченко, найкраще знати свою історію, свою культуру, свою Україну.

2.  Інтерактивна вправа «Мікрофон»: закінчіть речення (за змістовну аргументовану відповідь – 2 бали).

       Сьогодні я дізнався...

       Було цікаво...

                 Було важко...

                 Я зрозумів, що...

                 Тепер я можу...

                 Я навчився...

                 У мене вийшло...

                 Я спробую...

                 Мене здивувало...

       Мені захотілося...

VI. Оцінювання (активним учням роздаю зірочки, різні за розмірами).

VII. Домашнє завдання за варіантами:

1. Дібрати цитати до образів Оксани та Вакули.
2. Скласти  розповідь про героя (Оксану або Вакулу) від першої особи. 

Додаток 1

І варіант

Завдання   «Відповідності»

А    Харків          1. 1848 року прибув сюди пароплавом, повертаючись  із

                                 Єрусалима; з осені 1850 до весни 1851 року жив на

                                 Надєждинській вулиці в будинку Трощинського.

Б    Гоголеве      2.  Лікувався влітку 1835 р.

В    Полтава       3.  Працював поштмейстером дід Гоголя, деякий час жила матір

                                 письменника Марія Іванівна, уперше в Україні відбулася вистава

                                 за комедією «Ревізор».

Г    Одеса           4.  Навчався в гімназії вищих наук у 1821-1828 рр.

                            5.  Побував у дитинстві, а 1835 року гостював у першого ректора

                                 університету М.О.Максимовича; місто відображене у

                                 творах «Вій», «Тарас Бульба», «Страшна помста».

                  6.  01.04.1809 року народився майбутній сатирик, відкрито музей

                       імені Гоголя, щороку вирує знаменитий ярмарок.

                 7.  У садибі батьків пройшли дитячі роки письменника, поховані

                       його батьки, діє музей-заповідник.

                            8.  У повітовому училищі в 1818-1820 роках училися брати Іван і

                                 Микола Гоголі.

 

 

А
Б
В
Г
Всього:

 

 

 

ІІ варіант

Завдання   «Відповідності»

 

А    Полтавщина,           1. 1848 року прибув сюди пароплавом, повертаючись

       Великі Сорочинці       із Єрусалима; з осені 1850 до весни 1851 року жив

                                              на Надєждинській вулиці в будинку Трощинського.

Б    Ніжин                      2.  Лікувався влітку 1835 р.

В    Київ                          3.  Працював поштмейстером дід Гоголя, деякий час жила

                                              матір письменника Марія Іванівна, уперше в Україні

                                              відбулася вистава за комедією «Ревізор».

Г    Саки, Крим              4.  Навчався в гімназії вищих наук у 1821-1828 рр.

                                         5.  Побував у дитинстві, а 1835 року гостював у першого

                                              ректора університету М.О.Максимовича;

                                              місто відображене у творах «Вій», «Тарас Бульба»,

                                              «Страшна помста».

                               6.  01.04.1809 року народився майбутній сатирик,

                                    відкрито музей імені Гоголя, щороку вирує

                                    знаменитий ярмарок.

                              7.  У садибі батьків пройшли дитячі роки письменника,

                                   поховані його батьки, діє музей-заповідник.

                                        8.  У повітовому училищі в 1818-1820 роках училися брати

                                             Іван і  Микола Гоголі.

 

 

А
Б
В
Г
Всього:

 

Додаток 2

І варіант

1.  Хто зібрав зорі у передріздвяну ніч:

а) чорт;

б) відьма;

в) голова?

 

2.  Як вирішив чортяка помститися ковалю:

а) викрав місяць;

б) зачаклував Оксану;

в) намовив Чуба побитися з ковалем?

 

3.  Навіщо чорт зчинив заметіль:

а) щоб Чуб не попав до Солохи;

б) хотів розважитися;

в) створював труднощі для населення?

 

4.  З якою метою пішов до Пузатого Пацюка Вакула:

а) поїсти вареників;

б) подивитись на дива;

в) дізнатися, де знайти чорта?

 

5.  Чому чорт погодився везти Вакулу до Петербурга:

а) хотів сам побачити дивне місто;

б) боявся хрестового знамення;

в) прагнув допомогти Вакулі?

6.  Як звертались запорожці до цариці:

а) Ваша Величносте;

б) мамо;

в) володарко?

 

1.
2.
3.
4.
5.
6.
Всього:

 

 

 

 

 

ІІ варіант

 

1.  Чорт ненавидів коваля, бо той:

а) викував великий хрест і поставив перед будинком;

б) намалював картину про Страшний суд;

в) щодня бив чорта кнутом?

 

2.  Який заказ виконував Вакула для Оксани:

а) писав портрет дівчини:

б) плів з лози крісло:

в) майстрував сундук?

 

     3.  Як опинилися міхи з хати Солохи на вулиці:

а) самі пішли з хати;

б) Вакула виніс;

в) Солоха витягнула?

 

     4.  Ким колись  був Пацюк:

а) шинкарем;

б) запорожцем;

в) кравцем?

 

5.  Запорожці погодилися взяти Вакулу з собою до цариці, бо:

а)  чорт їх змусив;

б) Вакула їм сподбався;

в) для кількості?

 

6.  Про які звичаї Запорозької Січі згадує автор:

а) не можна красти у товариша;

б) не можна зрадити;

в) жінка не має бути на Січі?

 

 

1.
2.
3.
4.
5.
6.
Всього:

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

Список використаної літератури

 

1. Гоголь М.В. Тарас Бульба. Вій. Вечори на хуторі поблизу Диканьки. – Х.:

     Школа, 2006. – 415с.

2. Квасниця І.Ю. Традиції та звичаї українців в 2-х томах. – К., 2013. – 940 с.

3. Мельник А. З’ясування сенсу передмови до циклу повістей М.В.Гоголя

    «Вечори на хуторі біля Диканьки» з використанням ігрових прийомів//

    Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2009. –

    №3. – С.35-36.

4. Ніколенко О.М. Світова література : підручник для 6 кл. загальноосвітніх

    навчальних  закладів. – К.: Грамота, 2014. – 256с.

5. Симакова Л. Гоголь и Украина. Изучение повести «Ночь перед

    Рождеством» в контексте украинской национальной культуры// Всесвітня

    література в сучасній школі. – 2014. – №12. – С.15-19.

6. Скляренко В.М., Шуклінова А.С. Українські традиції і звичаї: етнографія,

    народні вірування, традиції, звичаї, обрядовий календар, свята, обереги. –

    Х.: Фоліо, 2008. – 318с.