Народознавче свято "Стрітення"

                  Корюківська ЗОШ І-ІІІ ст. №1

                Корюківської міської ради

                Чернігівської обл.

     "СТРІТЕННЯ"

                     Вихователь ГПД:

                               Ховдій  Антоніна Семенівна

Мета. Ознайомити учнів з традиціями українського народу, особливостями святкування, розвивати інтерес до історії, звичаїв народу, почуття прекрасного, естетичний смак, виховувати любов до свого народу, до прекрасного: поезії, музики, природи.

Обладнання: напис «СТРІТЕННЯ», одна половина зали прикрашена по-зимовому, інша  –  по – весняному; «жайворонки», випечені із солоного тіста, реквізит для гри «Килимок», аудіозиписи, програвач; костюми головних героїв.

Хід заходу

Учень.    Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

             Стрічаємо  вас з любов’ю та миром.

   У нашого народу є чудові традиції. Сьогодні в Україні святкують «Стрітення». Це свято початку весни.

    У цей день зима, кажуть, іде туди, де було літо, а літо – де була зима. За сивої давнини це свято мало інші назви – Зимобор, Громовиця.

   За повір’ям саме 15 лютого зима зустрічається з весною. Звідси і назва – Стрітення.

Учень. На Стрітення у церкві святять воду, приносять її додому і пильно бережуть. Бо у цій воді магічна сила. За народними  уявленнями це цілюща вода.

    Але цього дня святили не тільки воду, а і свічки, їх називали «громічними», запалювали під час грози, щоб оберегти людей від грому, блискавки – щоб вона оберігала від нещастя.

Учні

1.     Снігами вкрилася земля

Метелиця гуляє,

Малює вікна морозець                                                                                                  

Та носики щипає.

2.     Сьогодні весело у нас –

Ми зиму проводжаємо.

Усіх, хто в класі є в цей час,

Ми гаряче вітаємо.

3.     Зима нас вдосталь розважала:

Ми взимку Новий рік стрічали,

Біля ялинки були ігри, жарти, сміх…

Та ще й катались з гірок снігових.

4.     Прийшла пора зимі на північ повертатись,

Тож хоче вона з нами попрощатись.

5.     Ось зима по нашім краї

На санчатах роз’їжджає.

Сніжок сипле без зупину –

Вже засипав всю Вкраїну.

6.     Де не гляну я – на дворі

Всюди бачу білий колір!

Ліс і поле, і діброви

Білі одягли обнови.

7.     Не мети, не мети,

Зимонько, снігами,

А приходь  ти до нас

З гарними піснями.

Пісня «Зима »

 (Заходить Зима)під музику

Зима. Хто це тут кличе мене?

           Іду, іду, снігу намету,

           З вами разом погуляю,

           Бо ще силу свою маю.

Ведуча. Дякуємо тобі, білогрудонько, що завітала до нас зі снігом, принесла стільки радощів дітворі. Але всьому свій час. Вже твій останній місяць добіг половини.

Учениця. У народі кажуть:

«У лютому сонце йде  на літо, а зима на мороз.»

 Так що хочеш не  не хочеш, а тобі, Зимонько, доведеться з Весною зустрічатися.

Зима . Хіба вже прийшов час мені з Весною зустрітися?

Учень. Аякже! 15  лютого – Стрітення. Бабуся розповідала, що в цей день Зима  з Весною змагається. І хто з них переможе, той і господарюватиме до   кінця місяця.

Ведуча. На Стрітення люди уважно стежать за погодою, намагаючись    виявити найменші її зміни. З цим пов’язано багато народних прикмет.

Діалог з глядачами

А які ви знаєте прикмети Стрітення? (відповіді дітей)

- Якщо на Стрітення сніг зранку, буде врожай ранніх зернових, увечері – пізніх.

- Якщо тепло в цей день і сонячно, то й весна буде теплою.

- Якщо відлига – жди пізньої весни.

- Ясна й тиха погода – на добрий врожай.

- Як на Стрітення півень нап’ється води, то хлібороб набереться біди.

- Як на Стрітення півень нап’ється води  з калюжі – жди стужі.

- Якщо бурульки короткі, то літо – сухе й погоже.

Вед. Скоро твоя силонька пропаде…

 Учениця. Зимонько, зимонько, снігом не труси

                  І морозу морозити не вели.

                  Бач, он зайчики сидять

                  Та від холоду тремтять.

Зайчик 1. Вже набридла ця зима,

               Їжі в лісі вже нема.

               Кожушок геть обносився

               Від зими я вже втомився…

               Весна мені снилась,

               Ще вона десь забарилась:

               За високими горами,

               За широкими долами.

Зайчики2.  Хто нас пожаліє?

                 Лапки нам погріє?

Учень. Ми вас пожаліємо,

             Лапки вам зігріємо,

             Лиш навчиться так, як ми,

             У танку кружляти,

             Бігати й стрибати.

Зайчики танцюють з героями

8.     Зима! Зима! Усякий знає,

Вона холодною буває.

Летять, кружляють, як пушинки,

Легкі білесенькі сніжинки.

9.     Міста чистенькі, й білі села.

Зима і радісна, й весела.

Кружляють вальс сніжинки ніжні,

Зима пухка і білосніжна.

10.       А як насуне хмара сива,

Зима по – своєму красива.

Зима, кажу вам, дуже гарна,

То сонячна, то дуже хмарна.

11.           І особлива, і чарівна,

Як королева чи царівна.

Гілок од інею не видно,

Тоді вона, звичайно, срібна.

12.       А на ставочках скресла крига,

Тоді, ми знаємо - відлига.

І щезнуть вітри та морози,

Закапають з бурульок сльози.

13.       Вона тепер така смішна,

Бо незабаром йде весна.

Учениця. А й справді, сьогодні ми зібралися Зиму проводжати, Весну   зустрічати. А де ж Весна?

Хлопчик.  Тихіше, друзі, послухайте! Весна вже зовсім близько. Це ж струмок весняний співає, а от пролісок прокинувся від сну. Чуєте, як тане бурулька і дзенькає, падаючи на землю?

Учениця.Весна іде, весна іде!

                 Весну вітайте діти!

                  Вона  пісні вам принесе,

                  Чудові гарні квіти!

(Заходить  Весна )

 У кошику букет пролісків роздає квіти  на сцені

 Весна. Доброго дня тобі,Зимонько!

Зима. Доброго тобі здоров’ячка, дівчино Весна.

             Рано ти прийшла, ой рано!

             Ще твоєму царюванню час не настав.

Весна. Уже сніги давно всі розтопило

             Моє ласкаве сонце весняне.

             А ще пробуджую від сну

             Я нашу землю чарівну.

             І принесла вам квіти

             Найперші проліски ясні.

             А ще вам принесла я літо,

             Щоби родило гарно жито

Зима. Ой,ой! Яка ж ти в нас хороша!

Зараз снігу натрушу,

Та морозу напущу.

Треба мені всю силу зібрати,

Щоб з тобою до бою стати.

Гей, сніжинки, злітаймося,

Із весною змагаймося!

Перетягують канат

(Весна тупцює, гріється)

Весна. Я – царівна! Куди ступаю-

Сонце  сяє, все навколо оживає!

Гей мої весняні квіти,

будем Сонечку радіти

Учениця. Утікай, утікай, біла  зимонько,

                  Вже нема, вже нема в тебе силоньки!

                  Йде Весна, йде Весна – чарівниченька,

                  Потемніє, почорніє твоє личенько!

Учень. Зимонько, Веснонько, не сваріться. Ви обидві хороші, приносите радість дітям своїми іграми та розвагами. Але ти, Зимонько, втомилася і треба тобі відпочити, щоб Весні дорогу звільнити.

(Зима змучено погоджується)

Зима. Що ж прощавайте, любі діти!

           За зиму ви поздоровіли,

           Пішли на користь і мороз, і сніг.

           І щічки ваші так порожевіли,

          Неначе маки розцвіли на них!

          Прощавай і ти, Весна – красна,

          Прощаюсь з вами усіма.

          Здорові будьте! Через рік я знову

          Свою вам казку принесу зимову!

Учень. Ясне сонечко усміхається,

             Зима біла вже ховається.

             Зима біла з хуртовинами

             За горами вже за долинами!

Дитина (Весні)

              Ти прийшла до нас з теплом,

              Та виходьмо голоском,

               Ходім, ходім, дівчаточка, на поле – поляночку

              Водити гаївоньку, співати весняночку!

Танок «Подоляночка»

1.     Весна красна надходить,

Свої крила підводить

Над полями та гаями,

Над садами вишневими

Віє крилами зеленими.

Каже: «Земле, пробудися!

Квітом чистим одягнися!».

2.     Весела, гарна й кучерява

Маленька дівчина Весна.

Біжить, сміється, сіє трави,

І пісня ллється голосна.

3.     По всіх усю дах пісня лине,

Усе пробуджує від сну,

І всі комашки, всі рослини

Вітають дівчину Весну.

4.     Благослови, мати, весну закликати!

Весну закликати, зиму проводжати!

Весну закликати, зиму проводжати!

Зимонька –в  візочку, літечко – в човночку.

 Презентація

Учень .  Був у нашого народу цікавий звичай. З нетерпінням чекали люди весну і вважали, що це птахи на своїх крилах приносять її з далекого краю, проганяють люту зиму з морозами та завіями. Матері випікали з тіста пташок, і вибігали у двір, підкидали їх угору і закликали.

Діти (разом)

Пташок викликаю із теплого краю:

Летіть, соловейки, на наші земельки,

Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки.

(при цьому піднімають вгору руки із випеченими «жайворонками»)

Учитель. Цих випечених пташок називали «жайворонками». Старі люди розповідали, що ця пташка народилася із сонячного жару. Вона прокидається із сонечком і своїми дзвінким голосочком сповіщає про те, що весна прийшла.

(діти дарують «жайворонків» гостям)

Весна. Вийшла я із лісу, лугові вклонилася.

             Од вітрів і сонця луг зазеленівся!

             А до мене трави у полях прослалися,

             А до мене в гаю птахи озивалися,

             А за ними в лузі озивались квіти.

             Починаю, друзі, по землі ходити!

             Піду я далі лугами й лісами,

             Встелю землю килимами,

             Теплом своїм людей зігрію

             І здоров’я всім навію.

Пісня «Це – Весна»

Учні  Миру і злагоди всім вам бажаємо

Зичимо щастя вам назавжди

Не зустрічайте ніколи біди.

          Хай Бог вам помагає

         Рідних усіх оберігає.

         Живіть у мирі на тій землі

         Будьте усі дружні дорослі й малі.

Розуму, мудрості бажаю

Учіться завжди на повну силу,

Щоб прославити  нашу  Україну!

                              Запальний танок на весняну тематику

                              Дякуємо за увагу!До нових зустрічей!