Народознавчі диктанти за темою "Іменник"

 

 

 

 

 

 

 

Народознавчі диктанти на уроках української мови

у 6 класі за темою «Іменник».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Упорядник:  Чорней Алла Дмитрівна,

вчитель української мови та  літератури

Чернівецької спеціалізованої  школи

І-ІІІ ст.  фізико-математичного профілю № 6

 

 

 

 

 

 

 

 

ІМЕННИК

 

 

Вибірково-розподільний диктант

 

Випишіть в окремі колонки іменники – назви істот і неістот. Вкажіть у дужках, які з них власні назви, а які – загальні.

 

Вишивки – один з давніх і найбільш розповсюджених видів народного декоративно-прикладного мистецтва. Він виник дуже давно і передавався від покоління до покоління. Археологічні знахідки доби палеоліту, зокрема Мізина на Чернігівщині, засвідчують наявність вишивки на теренах України. Відомо, що в XI ст. княгиня Анна, сестра Володимира Мономаха, започаткувала навчання вишивки в монастирських школах.

Вишивання вбрання – давня слов’янська традиція. Наші предки оздоблювали жіночі головні убори – перемітай, очіпки, хустки, чоловічі шапки; плечовий одяг – жіночі та чоловічі сорочки; верхній одяг – кожухи, свитки, кептарі.

(З укр. народознавства)

 Розкажіть про велику букву і лапки у власних назвах.

 

Диктант-приклад

 

Записати друге слово. Пояснити орфограму.

 

Коза­цтво – ...

Запоріжжя - ...

Побратимство -  ...

Гетьман - ...

Січ - ...

Хмельницький –

Шляхетський - ...

 

 

Кольоровий диктант

 

Позначити  іменники різнокольоровими колами:

 

 

• іменники чоловічого роду;

 

• іменники жіночого роду;

 

              -    іменники середнього  роду;

 

• іменники множини.

 

 

Чумаки, кептар, засівання, бондар, трембіта, плахта, стельмах, свита, бриль, витинанки, запаска, коромисло, ступа, дрібушки, товкач, лемішка, гопак, голубці, полонина.

 

- Чи використовуємо ми ці слова у повсякденному мовленні? Як вони називаються?

 

Листок з відповідями для самоконтролю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Диктант з коментуванням

 

Спишіть, визначте рід, число і відмінок іменників.

 

Хата будувалася обов'язково вікнами і дверима до сонця (півдня) - таким чином наші бабусі-прабабусі вручали сонеч­кові від свого дому ключі.

Новосілля справлялося на новому місяці, бо оновлювалося життя. Спершу заходив господар з хлібиною, далі — господиня з відром води.

Угледівши це, сусіди зносили, що могли на новосілля: кастрюлі, ночви, стільці...

(З укр. народознавства)

 

 

Диктант-вікторина

 

Перепишіть прислів'я, замість крапок вставляючи імен­ники IV відміни. Визначте відмінок і число кожного імен­ника.

 

 

Пишається, як... в попелі. Пнеться, як жаба до... . Де вже нашому ... та вовка піймати. І хліб пекти, й по ... йти, коли б мені, Господи, Василя знайти! Ой ґвалт, сама в хаті, не дам ради й .... Наше щастя, як в тієї курки, що ... во­дить. Охляв, як ... в дощ. Розуміється, як ... на пирогах. Хо­дить, як корова за ... . Заспівав, як ... у тин. Зле, як зінське .... Гарно, як ... в мішку.

Для довідок: Кошеня. Гусяти. Теляті. Телята. Коше­няті. Качата. Щеня. Теля. Телям. Порося. Теляті.

 

Значення двох фразеологізмів пояснити.

 

 

Логічний диктант

 

Продовжити логічний ряд іменників. Якою темою можна їх об’єднати?

 

1. Земля, весна, ...
2. Любисток, барвінок, ...

 

3. Свято, дерево, ...
4.  Вінки, гілки, ...

 

 

Словниковий диктант

 

Записати слова та словосполучення. Пояснити орфограми.

 

Різдво, свят-вечір, січень, господар, господиня, в печі, вогонь, Україна,  кутя, узвар,  зілля, повір’я, сніп, під образами, пам’ять, предки, із щастям, здоров’ям, зірка, народження Божого дитяти, колядування.

 

Самостійно скласти текст, використовуючи записані слова та фрази.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бінарний диктант

 

Відгадайте і запишіть іменники, які вживаються тільки в множині. Один іменник провідміняйте.

 

1. М’яке селянське взуття з цілого шматка шкіри без пришивної підошви, яке звичайно носили, прив’язуючи до ніг мотузками. (Постоли).
2. Широкі стани особливого крою, які переважно заправляли у халяви. (Шаровари).
3. Довгаста посудина з розширеними дороги стінками для домашнього вжитку: виготовлення тіста, прання білизни. (Ночви).
4. Старовинний музичний інструмент, що складається з дерев’яного корпусу трапецеїдальної форми і металевих струн, на яких грають, ударяючи молоточками або паличками. (Цимбали).
5. Низькі й широкі сани з боками, що розширюються від передка. (Ґринджоли).
6. Чоловічий старовинний одяг із домотканого грубого сукна, який одягали на нижню частину тіла. (Гачі).

 

 

 

 

 

Пояснювальний диктант

 

Запишіть прислів’я. Поясніть орфограму "Не з іменниками".

 

Згода дім будує, а незгода руйнує. Слово — не стріла, а глибоко ранить. Білоручки — дармоїди та недоучки. Вчення – світ, а невчення – тьма. Лінощі й недбалість – брати. Правдою весь світ пройдеш, неправдою ані до порога. Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.

(Народна творчість)

 

 

Диктант-диспут

 

Засперечалися два учні. Один доводив, що жіночі прізвища Фенчук, Іпатій, Іваненко не відмінюються. Інший — заперечував. Хто з них має рацію? Запишіть імена, по батькові та прізвища і провідміняйте їх:

 

Світлана Іванівна Миколайчук, Іван  Васильович Миколайчук.

 

Чи відомі вам ці прізвища? Що ви знаєте про Івана Миколайчука?

 

 

Диктант-завдання

 

Виписати іменники із значенням зменшеності або пестливості.

Визначити спосіб творення виділених іменників. Відтворити текст за малюнком.

 

В день Івана Купала дівчата плели вінки із любистку, барвінку, васильків, рути, м'яти, прикрашали також брилі хлопців. Танок водили навколо "Марени" — гілки чорноклену або вишні, наспівуючи:

Ходили дівочки коло Мареночки,

Зелені два дубочки-парубочки,

Червона калинонька — то дівочки...

(З укр. народознавства)

 

 

 

 

 

 

 

 

Диктант з обґрунтуванням

 

Записати текст. Визначити іменники І і ІІ відмін. Вставити пропущені літери.

 

Багато уявлен... про паску пов’язували з городніми роботами. Наприклад, ко­ли паску сад...али в піч, треба було садити в землю ц...булю — в...лика вродить. Одну паску тримали на столі цілий тижден... — до Провідної неділі, щоб добре родила пш...ниця і всяка пашниця.

П...чуть паску з пшеничного борошна, додаючи молока, цукру, яєць та інших прянощів. Напалюють піч дровами, які по поліну, протягом Великого Посту, щочетверга ...кидали на гор...ще. У хаті не можна голосно розмовляти, обговорюва­ти паску. Саджають її в піч з молитвою, щоб діти були такі пишні, як паска.

(З укр. народознавства)

Записати текст у вільному викладі, зберегти основний зміст.

Визначити синтаксичну роль іменників.

 

В Україні у XIX ст., не зважаючи на спад купальської обрядовості, збереглися основні атрибути свята (багаття, купання, гадання на вінках тощо). Завдяки своїй поетичності, барвистості день Івана Купала став для молоді веселим гулян­ням.

Дівчата збирали на луках, у лісі квіти й пахучі трави, плели з них вінки, що символізували Сонце. Серед зібраних рослин мав бути полин, який носили під пахвою — як захисток від русалок та відьом. У коси вплітали траву "лип­ник" (щоб хлопці "липли"), прикрашали себе любистком, м'ятою, чебрецем. Парубки на вигоні, біля ставка чи річки ставили в землю зрубане дерево (вербу, тополю, калину, вишню). Обрядове дерево прикрашали квітами, зеленню, стрічками. Увечері біля нього палили багаття, співали пісень. Хлопці й дівчата перестрибували через вогонь парами.

Вважали: якщо їх руки у цей час не роз'єднаються, то вони згодом одружаться. Дівчата прив'язували до вінків воскові свічі, запалювали і пускали на воду. Пізно увечері гільце розламували і кожна дівчина несла його частку на свій город.

(За В. Скуратівським)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Диктант-конструювання

 

З поданих слів скласти речення-прислів'я.

До, язик, доведе, Києва.
Ластівка, не, весни, робить, одна.

Життя, свободи, ніщо, без.

Краще, життя, чесне, багатство, ніж, велике.

Меч, тіло, вражає, душу, а, слово.

Слава, добра, темряві, зберігає, і, в, блиск.

Воює, мечем, хто, загине, меча, від, той.

 

Виділені іменники розібрати як частини  мови.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література:

 

1. Жмундуляк Д.Д., Вержак Р.Б. Українознавство в початкових класах. – Чернівці, 1996. – 101 с.
2. Жмундуляк Д.Д., Вержак Р.Б. Українознавство для 5-9 класів. – Кам’янець-Подільський, 1998. – 129 с.
3. Кожолянко Г. Духовна культура українців Буковини. – Чернівці: Прут, 2007. – 409 с.
4. Крисаченко В.С. Українознавство: Хрестоматія-посібник: У 2 кн. Кн.2. – К.: Либідь, 1997. –

464 с.

5. Маковій Гарафина. Золоте віно з бабусиної скрині. – Чернівці, 1993. – 103 с.
6. Міщенко М.О. Народний календар: Наук.-худож. кн. для серед. та ст. шк. віку. – К.: Веселка, 1995. – 184 с.
7. Потапенко О.І., Кузьменко В.І. Шкільний словник з українознавства. – К.: Укр. письменник, 1995. – 162 с.
8. Скуратівський В.Т. Місяцелік: Укр. нар. календар. – К.: Мистецтво, 1992. – 165 с.
9. Стефанюк С.К. Практичне народознавство. –  Харків: ББН, 2002. – 262 с.
10. Українське народознавство: Навч. посібник/ За ред. С.П. Павлюка, Г.Й. Горинь, Р.Ф.Кирчіва. – Львів: Фенікс, 1994. – 608 с.
11. Українські народні прислів’я та приказки. – Харків: МОСТ-Торнадо, 2002. – 154 с.

 

 

Для нотаток