Народознавчий проект "Прийшла Масляна до нас"

 

Проект на тему: «Cвято Масляна».

Автор:  Хиль  Ольга  Іванівна, вчитель історії та правознавства Бодаквянського НВК

 

1.Обгрунтування вибору проекту:

Школа, що випала з традицій, школа, в якій не дотримуються спадкоємності поколінь і не формують моральних основ життя , сприяє подальшому руйнуванню душі дитини, а не її вихованню. Духовно-моральне, патріотичне етнонародознавче виховання є найважливішою складовою формування та розвитку особистості дитини. На вирішення цього питання й спрямована виховна робота, що формує в молодого покоління риси національного характеру, а саме: милосердя, віротерпимість, совість, відродження й відтворення духовності, традицій і звичаїв українського народу, надання можливості підростаючому поколінню глибоко відчути своє національне коріння. Тому , обравши тему: «Масляна», звернувшись до традицій інших словянських народів, дослідивши і опрацювавши багато літератури , дійшли висновку, що кожен народ, кожна нація створила свою багату самобутню культуру. І ми, українці, горді тим, що можемо пишатися своєю етнокультурою.

2. Мета проекту:

- ознайомлення учнів з багатством культурної спадщини українського народу;

- формування в учнів ціннісного ставлення до скарбів української духовної культури, народного мистецтва, традицій і звичаїв свого народу;

- формувати осмислення української народної творчості;

- розуміння ролі народних звичаїв, традицій, свят у культурному розвитку України;

- виховувати любов до національної культури, історії, пісні;

- виховувати патріотизм, почуття національної гідності.

3. Завдання проекту:

- розширити знання учнів про народні свята, звичаї, традиції;

- сприяння розвитку духовних потреб, культурних навичок, здорового способу життя на основі вивчення народних свят, традицій, досвіду попередніх поколінь;

- розвиток творчих здібностей, відтворення учнями елементів народних свят та обрядів;

- дослідити процес іcторію назви свята, як святкувати  Масляну, традиції Масляної в Україні в ХХІ ст..,спалювання опудала, традиції на Масляну, обряди, ворожіння , ігри та конкурси;

- записати особливості проведення самого свята.

4. Характеристика проекту.

Мабуть, не існує народу для якого прихід весни на був би святом. Адже весна – це відродження природи, відновлення всього живого. Наші далекі пращури повязували з весною початок нового року й урочисто зустрічали зеленооку красуню. Проте не годилося зустрічати нову пору року, не попрощавшись із попередньою і не подякувавши їй. Отже цикл весняних свят в Україні відкривало свято проводів зими. Своєрідною умовною межею між зимою та весною було свято Масляної, що тривало цілий тиждень. Кожен день тижня мав своє значення.

Даний етнонародознавчий проект покликаний показати весь неординарний колоритний світ українських традицій та звичаїв, зібрати інформацію про народні свята, про витоки обрядів і магічних дій, пов’язаних безпосередньо з Масляною.

5. База реалізації проекту: Бодаквянський НВК..

6. Учасники проекту: учні 10-11 кл, односельчани (спогади), батьки, вчителі.

7. Термін реалізації проекту: вересень 2018р. – лютий 2019р.

План реалізації проекту:

Вересень:

1. Значення проекту.
2. Визначення складу груп.
3. Створення плану роботи над проектом.

Жовтень – Грудень:

1. Пошук інформації.
2. Інтервю в старожилів села.
3. Робота з народознавчою літературою, етнографічною, історичною, художньою, Інтернет - ресурсами.
4. Поточна робота. Обробка результатів. Репетиція свята.

Січень- Лютий:

1. Аналіз та систематизація зібраної інформації.
2. Оформлення проекту.
3. Звіт про етнонародознавчий проект. Презентація проекту.
4. Свято Масляної.

 

 

 

 Інформаційно-пізнавальний розділ.

Масляна – Масниця, Пущення, Запусти, Колодій, Заговини, Сирний – останній перед Великим постом тиждень, популярне народне свято, що дійшло до наших днів ще з язичницьких часів. Це стародавнє, багатьма улюблене свято, коли зима поступається місцем весні. У давнину більшість обрядів на Масляну дотримувалися для того, щоб допомогти весні здолати підступну зиму – саме тому організовувалися масові народні гуляння на Масляну. Свято приурочене стародавньому богу Ярилу (бог Сонця та благодаті). Саме після масляного тижня вважалося, що Ярило воскресав і дарував людям тепло та хороший врожай у майбутньому.

Протягом Масляної проводились різноманітні обряди, гостини, гуляння. Молодь у складчину влаштовували вечорниці, де під час гулянь «для науки» прив’язували колодки-поліна тим парубкам і дівчатам, які не одружилися у попередні м’ясниці (період від Водохреща до Масляної). Щоб відкупитися від молодіжної громади, «винуватці» ставили могорич. За іншим звичаєм, у понеділок Масниці заміжні жінки ходили по домівках та прив’язували «колодки» тим матерям, котрі не поодружували своїх  дітей (звісно, тих, котрі вже були « на порі») впродовж останніх м’ясниць.

В інших регіонах наряджали «стару бабу», з якою всі танцювали, а потім проводжали з хати в сіни, а звідти заводили перевдягненого «старого дідуся», що символізувало проводи Масляної і зустріч Посту: «Масляна, Масляна, яка ти мала, - якби тебе сім неділь, а посту одна», - жартували люди.

Заміжні жінки влаштовували складніший обряд «колодкування» :  жінки йшли до корчми або збирались в когось у хаті й приносили із собою «колодку» - невеличке поліно, яке обвивали полотном, прикрашали стрічками, паперовими квітами. Одна з жінок імітувала народження з поліна Колодія й з цього  моменту веселе святкування вечорами тривало цілий тиждень, бо ж у понеділок «колодка» «народилася», а у вівторок – «хрестилася», у середу відзначали «похрестини», у четвер «колодка» «помирала», у п’ятницю її «ховали», а в суботу «поминали». І попри ці сумні пригоди з «колодкою»,веселилися цілий тиждень однаково.

Обрядова їжа на Масляну – вареники із сиром і сметаною, гречані млинці. Оскільки вареники цього тижня годилося варити щодня, то й приповідка народилася : «Вареники доведуть, що і хліба не дадуть».

Кожен день Масниці має певне значення, назву та цікаві звичаї.

Понеділок – день «Зустрічі».

У цей день, жінки йшли до корчми і розпочинали свято Масляни. Якщо ж до їхньої компанії хотіли долучитись чоловіки, то їм на шию чіпляли колодку, зняти яку можна було лише поставивши могорич. У понеділок лаштували веселі гойдалки, крижані спуски на санчатах. Перший спечений в цей день млинець віддавався бідним на спомин померлих.

Вівторок – «Загравання».

Жінки знову йшли до шинку. Після гуляння з шинку всі виходили на вулицю, де влаштовувалися веселі забави, які тривали майже весь день. У вівторок ходять у гості, парубки виглядають наречених, а дівчата суджених.

Середа – «Ласуня».

У цей день тещі частують своїх зятів млинцями.

Четвер – «Розгул».

У четвер жінки знову сідають до столу і піднімають чарки. До того ж в цей день, не можна шити та прясти. У давнину , в четвер, проводили «бійки». Всі вибиті зуби чи зламані ребра вважалися на «добру подію».

Пятниця – «Тещини вечори».

У цей день зять повинен почастувати свою тещу. Пятниця так і називалася – «тещині вечірки». Після цього зятю належало покатати свою тещу вулицями села або міста. До того ж , дорогу обирають залежно від характеру тещі – злу та сварливу везуть по нерівній дорозі і, навпаки, якщо теща лагідна, то і дорога рівна, немов струна.

Субота – «Невістчині посиденьки».

Цього дня молода невістка запрошує до себе на гостину усіх рідних та близьких. Частує їх святковим обідом.

Останній день Масляної – «Прощена неділя».

В останній день Масляної, готуючись до Великого посту, годилося йти до родичів і сусідів та просити прощення за всі провини і нанесені образи, бо постування передбачало не стільки обмеження в їжі ( не їли мясного, молочного, риби та яєць), скільки духовне очищення і примирення. Тому цей день ще називали Пущенням.

Перед початком посту також поминали померлих (так звані «зимові діди»), залишаючи на ніч на столі вареники та ритуальне коливо (яке, інколи, іменували ще «страшною четвертою кутею»), що загалом мало полегшити прихід весни.

У перший день Великого посту жінки ретельно вимивали від скоромного весь посуд та пекли на воді пісні коржі – «жиляники», щоб строго розпочати піст відповідною їжею. Чоловіки ж , щоб «полегшити» перехід до пісної їжі у понеділок – полос козуб йшли в гості «полоскати зуби» від сиру та масла. Робили, щоправда, цю «операцію» горілкою, але закушували пісними коржиками і картоплею в лушпинні, кажучи приповідку: «Не завжди котові Масляна». Розпочинався новий відповідальний життєвий цикл, але всі вже відчували наближення весни, адже знали: «Не до Різдва йде , а до Великодня».

Історія назви свята.

Назва Масляна пов’язано зі словом «задобрити», тобто запросити весну, закликати її і створити для неї оптимальні умови. Забавно, що Масляна бере свій початок ще з язичницьких часів, однак продовжує святкуватися і зараз, мало того, саме після Масляної починається Великий піст. Існує думка, шо саме перед початком Великого посту не можна їсти мяса, у зв’язку з цим тиждень перед ним назвали Масницею, а головною традицією на Масляну вважається випічка різноманітних млинців. Також існує думка, що тиждень перед постом – це прощення тиждень, коли необхідно примирятися з кривдниками, прощати їх і дарувати їм своє прощення.

Як святкували Масляну.

Святкування Масляної неможливо без млинців. Зазвичай їх печуть з тіста з додаванням молока або кефіру, можливе формування млинчиків з різними начинками: сиром, овочами, грибами і, навіть всупереч Великому посту, з м’ясом. Млинці, як традиція на Масляну, символізують сонце своєю круглою формою і золотистим кольором. Вважалося, що чим більше спекти млинців, тим більше сонця і тепла буде навесні та влітку. Святкування Масляної характеризується масовими народними гуляннями, які супроводжувалися низкою ритуальних дій. Так , шанували коло як символ сонця. На деревяне колесо вішалися різнокольорові стрічки і люди гуляли з ним по селу. За ще однією версією, деревяне колесо підпалювали і котили по селу. Традиції Масляної в Україні не минали без хороводів, вважалося так, хто погано веселиться під час масляного тижня, того будуть переслідувати невдачі до наступного року.

Традиції Масляної в Україні в ХХІ ст..

Незмінна традиція пекти млинці на Масляну існує сьогодні в кожному будинку. Проте, сучасне суспільство забуло про обряди своїх предків – гуляти весь тиждень. Найчастіше ми святкуємо тільки ті дні Масляної, які випадають на вихідні. Щоб погуляти на Масляну від душі, побачити на власні очі давні традиції на Масляну, сучасному українцю достатньо відвідати етнографічні музеї. Так, в Україні відзначити події з конкурсами та іграми на Масляну можна в музеї під відкритим небом «Пирогово» , історико-етнографічному заповіднику «Переяслав», національному заповіднику «Хортиця» та ін..

Масляна: спалювання опудала.

Спалювання опудала зими на Масляну,  мабуть, найвідоміший та найпоширеніший звичай. Опудало робили із соломи, «одягали» в жіночий одяг яскравого забарвлення. Спочатку катали на санях селом, а потім спалювали в центрі села на вогнищі. Поминальними стравами були млинці, які кидали у вогонь, даючи настанови дітям, мовляв,до Великодня можна їсти тільки пісну їжу, так як інша згоріла у вогні. Окрім спалювання опудала на Масляну існувала також традиція возити на санях яскраво розмальовану молоду дівчину або стареньку. Наприкінці прогулянки її везли за село і викидали в замет, немов «ховали зиму». Спалювання опудала на Масляну зазвичай відбувається в останні дні масляного тижня.

Традиції на Масляну.

Спалювання опудала на Масляну хоч і є однією з основних традицій, проте аніскільки не заважає існуванню багатьом іншим. Так, під час народних гулянь була дуже поширеною гра в снігові містечка – це імітована битва між пішими та кінними військами за снігове місто. Центром святкування Масляної вважалися «балагани» - сцена в центрі села, де виступали артисти, комедіанти, читці, акробати та ін.. Поширеною традицією на Масляну вважалося катання зі снігових гір, в яких колись приймала участь навіть імператриця Єлизавета Петрівна. Зїжджали з гір на санях  або лижах під музичний супровід або ж пісні. Тішилися також прихильники кулачних боїв , масової торгівлі та ін..

Масляна: традиції.

Масляна – період проводів весни та зустрічі зими. Завершення лютої зими характеризується великою кількістю звичаїв та традицій, які повинні  сприяти належній зустрічі весни та врожайного року. Наприклад, поминальний звичай на Масляну пов'язаний зі спаленням опудала та приготуванням поминальної їжі: млинців, риби. Під час поминальних обідів заборонялося виконувати деякі господарські роботи: ткати, в'язати, шити, прясти. Заборона була пов’язана з небажанням нашкодити душам померлих, які,  як вважалося, в цей період знаходяться поруч зі своїми живими родичами. Багаття на Масляну символізувало запрошення душ прийняти участь у банкеті перед постом.

Наступний звичай на Масляну пов'язаний із сімейними та шлюбними відносинами. Вважалося, що чим міцніші відносини між чоловіком та жінкою, тим урожайнішим буде рік. Молодят ставили біля стовпів і просили цілуватися ,щоб всі бачили. А тещі, щоб зять був ніжним з їхньою дочкою, запрошувала молодих у гості і мазала зятеві голову маслом. Не мед було неодруженим та незаміжним. Їм на шию прив’язували поліно і примушували ходити з ним цілий день. До землеробських звичаїв відносився звичай катання з снігових гір. Вважалося, чим більше зїхати з гори, тим більшим буде врожай льону та конопель.

Гадання, ігри та конкурси на Масляну.

Дуже поширеною є гра «Кінь та вершник». Учасники гри повинні повалити на землю якомога більше чи то «вершників» чи «коней». Переможцем є той, хто найбільше «повалить» вершників.

Дуже поширеним була змагання на катання з гірки наввипередки – хто швидше.

Масляна -  це вдалий період для гадання.  Найпоширенішим було гадання на млинцях. Наприклад, існувала думка, що, якщо молодий неодружений юнак віддає перевагу млинцям з ікрою, то це означає,  що він здатний забезпечити дружину та дітей достатком і зможе вести господарство , примножувати його. Добрим , ніжним і турботливим буде той чоловік, який віддавав перевагу млинцям із сиром. Ласкою, ніжністю і можливістю захистити відрізнявся той, хто їв млинці з червоною рибою. А той, хто рясно поливав млинці сметаною, вважався залежним від чужої думки. Жаднюгами, ворчунами та занудами вважалися чоловіки, які віддавали перевагу млинцям з яйцями.

 

 

 

 

                 «Прийшла Масляна до нас…»

Мета. Виховувати любов до національної культури, історії, пісні, розвивати творчі здібності учнів.

Дійові особи: дівчинка - ведуча, хлопчик – ведучий, гарний хлопець, гарна дівчина, дівчина у хусточці, дівчинка у свитці, 2 чоловіки, 2 жінки, жінка з кошиком, 3 хлопці, 3 дівчинки.

( В залі  - тин з останнім снігом, намальовані кучугури снігу. Все дійство відбувається на фоні української мелодії).

Дівчина.

               Снігу,снігу сиплеться довкола,

                У садів травнева білизна.

                Тільки плаче на морозі гола

                 Під холодним вітром бузина.

( Вибігають хлопці та дівчата, кидаючи сніжки).

Хлопець.

                  Тільки діти витягли санчата,

                   І, підборами у сніг,

                      Мчать веселі Масляну стрічати,

                       Розсипаючи веселий сміх.

( Виходять дві жінки з лотками бубликів, кошиком яблук).

1 – а жінка.

                       Прийшла Масляна до нас.

                        Її зустрічаємо,

                         З сиром, маслом, калачем,

                         Із печеним яйцем.

( Показує. Назустріч виходять чоловіки).

1 – й чоловік.

                         Ой, які ж у вас млинці

                          Із аршин у довжину,

                           А з півхати в ширину!

 ( Стають поруч, беруть калачі, бублики. Гра продовжується, в центр дійства  поволі вїжджають санчата з опудалом Масляної. Хлопці їх підштовхують).

Дівчина у хустці.

                             На двір Масляна вїжджає!

                             Хто нас, файних, покатає?!

Дівчина у свитці.

                              У Петруся за двором

                               Кінь стоїть та пропадає.

( Хлопці залишають санчата з «Масляною» посередині зали).

Хлопець.

                                В сани коня запряжу,

                                 Гарну дівку покатаю!

( Тягнеться до дівчини цілуватися).

Дівчина.

                                    Не цілуй мене на вулиці,

                                     І не в сінях, а на Масляну в санях!

( Відштовхує і біжить від хлопця. Хлопці починають бігати за дівчатами. Починає грати українська музика).

Дівчина.

                                       Мети, мети , хурделице,

                                        Тонесеньким сніжком,

                                         Закутай кожне деревце

                                         Коштовним хутірком.

Хлопець.

                                          Верти, кружляй сніжки,

                                          Скли кригою ставки,

                                           А ми одягнемо свитки

                                           І потанцюєм залюбки!

( Починається український танок. Музика «Чичері»).

Дівчина у свитці.

                                            Ой на горі сніг сиплеться,

                                            На мене, молоду, свекор дивиться.

1 – а жінка ( «шпиняє» свекра).

                                             Ой прийде, прийде до мене зять,

                                              Де ж мені сметанки взять?!

2 – а жінка (перебиває).

                                                Була у кума на млинцях,

                                                  У кума була і сестриця,

                                                  Пекти млинці майстриця.

Жінки (разом).

                                                  Ой і Масляна, ти ж гарна!

                                                  Зустрічаємо файно!

                                                   Ми тобою хвалимося,

                                                   Млинцями об’їдаємося.

2 – й чоловік.

                                 Чекайте, чекайте, та чи подуріли всі?

                                 Яка зима? Які сніжки?!

                                  Весна на порозі. Стрітення вже минуло!

Дівчата (хором ).

                                   Хочемо весну!

Хлопці (хором).

                                   Хочемо зиму!

(2 –й чоловік розмотує свій пояс).

1 – й чоловік.

                          Ось ми вас замиримо. Нумо змагатися!

(Хлопці, дівчата перетягують пояса. Входить жінка з кошиком яблук).

Жінка з кошиком.

                            Цей пояс чарівний, хто його перетягне , тому червоні яблука в 

                             дарунок.    Ой, я бачу ви такі сильні! А розумні? Відгадайте –

                             но загадку.

                  «Літом сплять – зимою біжать»  . (Ковзани).

                   «Без олівця і без папірця малює на віконцях» . (Мороз).

                    Ох, і розумні, ось ваші яблука.

Дівчина у хустинці (в роздумі).

                     Ой які запашні,

                      Діждатися б весни.

Дівчина у свитці.

                       Скоро сонечко пригріє,

                       Потечуть струмки,

                        Темний гай зазеленіє,

                        Зацвітуть квітки.

(Дівчата виконують весняну пісню).

1 – а жінка (сумно).

                         Масляна, Масляна,

                          Яка ж ти мала, -

                          Якби ж тебе сім неділь,

                          А посту – одна!

( Хлопці починають тягти санки з Масляною).

Дівчата.

                          Масляна! Прощавай!

                           На той рік приїжджай!

                           Прощавай!

( Чоловіки поміж собою).

1 – й чоловік.

                             Чорну редьку нам під хвіст,

                               Обдурила, підманула нас шахрайка,

                                До посту довела та й покинула.

1 – а жінка.

                                  Масляна, воротися

                                  До Великодня простягнися,

                                  Від Великодня – до Петра,

                                   І від Петра – до тепла…

(Дівчата з хлопцями залишаються по центру і милуються).

2 – а жінка (клопітливо).

                                      Йди вже, доню, не барися!

                                      У сіні скоро повернися!

                                       Бо на дворі піст наступає,

                                        А хто його проскаче,

                                        Великодня не побаче!.

( Дівчина наздоганяє матір).