"Наші мами трудівниці"

Підготувала

Сидоришина Олена Вікторівна,

Мета: Виховувати в дітей любов і повагу до матері, до її трудових рук; потребу знати і вивчати українську народну пісню, бажання в дітях бути завжди помічниками батькам.

Обладнання: Кольорові кульки, цукерки, килим, конверти, для гри “Приготуй страву”, набір посуду для сервірування столу, виставка “У наших мам руки золоті”, фотоколаж “Мама завжди красива”.

Очікуваний результат: В населеному пункті, де немає культурних закладів, дуже важливо в школі проводити виховні заходи, на які запрошувати сім’ї учнів. Батьки з задоволенням приходять в школу, де бачать своїх дітей не тільки школярами, а й маленькими артистами.

Зал прикрашений кольоровими кульками, аплікаціями весняних квітів. В залі організована виставка „У наших мам руки золоті”, фотоколаж „Мама завжди красива”.

 В зал запрошуються батьки другокласників. Вони розглядають виставку і фотоколаж.

 Вчитель: Весною все вперше: теплий сонячний промінчик, ласкава голубінь неба, зелені пагінці трави, синьоокі проліски, лоскотливі „котики”. І весна дарує людству перше весняне свято: свято Жінки, свято Матері-Трудівниці.

 Сьогодні ми говоритимемо про вас, вітатимемо вас, наші мами, наші славні трудівниці. Зустрічайте своїх дітей.

( Під музику вальсу в зал заходять другокласники. Вони стають на сцені).

 (Звучить пісня „Ласкаво просимо”).

Співанням провідлунює Полісся,

Цей голос чути сестрам і братам.

Ми хочемо усіх вас привітати

І в пояс поклонитись, друзі, вам.

„Ласкаво просимо,” „Ласкаво просимо,” –

Моє Полісся щиро промовля.

„Ласкаво просимо”, „Ласкаво просимо!” –

Братерством нашим славиться земля.

А слово наше скупане в любові,

Його почують друзі звідусіль.

На світлому, як доля, рушникові,

Дозвольте вам піднести хліб і сіль.

( Виходить троє дітей, середня дівчинка тримає хліб на вишитому рушнику).

Учень: Добрий день! У добрий час!

             Раді ми вітати вас!

             З хлібом зустрічаємо!

             Щастя, радості бажаємо!

Учень: Піднялося вгору, проросло углиб,

             Обнялося з серцем, добре слово „хліб”.

             Хто ж для нього назву віднайшов таку,

             Житнім сонцем сходить хліб на рушнику.

( Діти вклоняються мамам, вручають їм хліб.)

Вчитель: Цей коровай до сьогоднішнього свята спекли працьовиті руки мам А.Р. та Н.С. Справді золоті руки у цих жінок. Для вас, дорогі мами, дівчатка і хлопчики дарують пісню „Мамо, люба мамочко”.

Мамо, люба мамочко, -

Кажуть син і донечка.

Найдорожча в світі ти

І тепліша в сонечка.

Ти ясніша сонечка

Як тебе не славити

Сонечко сховається –

Завжди поруч з нами ти

Ти тепліша сонечка

Бо в негоду грієш нас.

Ти мудріша сонечка

Завжди розумієш нас.

Вчитель: - Справді, чого тільки не можуть зробити мамині руки... а справді, що можуть зробити мамині руки?

(Відповідають діти: мами шиють, варять, прибирають, перуть, печуть, ... ) Їх робочі руки підготували виставку. Красива, діти виставка?

( Діти висловлюють свої враження про виставку. Можуть коротко розповісти, як кожен готував виставку своєї мами).

Вчитель: Мама О. П. смачно готує і вона проведе зараз конкурс на кращого маленького кухаря.

(В конкурсі беруть участь шість учнів).

Мама: Кожному із вас я роздам конверти, на яких написана назва страви. Але в переліку є щось таке, чого в цю страву класти не треба. Спробуйте відшукати це.

(Мама роздає шість конвертів дітям)

Перший конверт „Звари буряковий борщ”.

(Картопля, буряки, щавель, морква, м’ясо, зелень, сметана.)

Другий конверт „Звари гороховий суп”.

(М’ясо, картопля, гречка, горох, зелень.)

(Діти зачитують записи, намагаються визначити зайві інгредієнти).

Вчитель: Переможцю і всім мамам хлопчики дарують українську народну пісню „Та орав мужик край дороги”.

Вчитель: „У моєї мами руки золоті”, - кажете ви часто, а хто з вас, діти, хоче розказати, чому у мами руки золоті?

(Діти розповідають про своїх мам, про їхні золоті руки)

(Звучить українська народна пісня-танець „Ой є в лісі калина”).

Вчитель: Чия мама любить цукерки?

( Запрошую 5 хлопчиків для участі у грі. На килимі розкидаю цукерки. Дітям завязую очі. Починає грати музика. Хлопчики, стаючи на килимі на коліна, намагаються збирати цукерки. Перемагає той, хто найбільше збере цукерок. Музика стихає. Діти знімають пов’язки з очей. Рахують цукерки, пригощають ними своїх мам).

Дівчатка дарують гостям українську народну пісню „Ой джигуне, джигуне”.

Мама: Хто з вас, діти, допомагав мамі сервірувати стіл? Ви ставили тарілки, стакани, клали ножі, виделки, ложки, серветки. Хочеться і мені побачити, як ви це робите і чи правильно вчили вас мами і вчителька.

( В конкурсі беруть участь 4 дітей. Заносять батьки стіл, де стоїть посуд. Діти мають сервірувати стіл: поставити тарілку, покласти ніж, виделку, ложку, серветку).

(Звучить українська народна пісня „Чи ж я не хазяйка”).

Вчитель: А зараз я проведу гру, в якій братимуть участь батьки. А в допомогу собі вони можуть покликати своїх синів.

 Гра називається „Скажи хороше слово про свою дружину”.

(В грі приймають участь 4 – 5 батьків із синами).

Вчитель: - Кожен тато по-черзі називає гарним словом свою дружину, йому може допомогти син.

(Працьовита, красива, гарна, сердечна, добра, мила ...).

Перемагає команда (Тато і син), хто назве найбільше хороших слів про жінку, про маму.

(Звучить українська народна пісня „Ой ходила дівчина бережком”.)

Вчитель: Кажуть, що щасливу сім’ю можна впізнати по посмішки жінки. Дорогі чоловіки, подивіться в очі своїм дружинам. А в них любов, ласка, тепло. Запросіть своїх коханих на вальс. Можливо, ваші діти сьогодні вперше побачать, як танцюють разом їх мама і тато.

(Звучить вальс. Танцюють батьки).

Вчитель: Діти, ви хочете погратись? Тоді запрошую до гри 7 дітей і їхніх мам. Учасники гри стають у коло так, щоб мама і дитина стояли напроти один одного. Кожній маленькій команді даю кольорову кульку ( бажано, щоб кульки були різного кольору). Починається музика, діти кидають кульки своїм мамам, ті – дітям. Грає музика, ви кидаєте кульку один одному. Перемагає команда, чия кулька не впаде на підлогу.

Вчитель: - Для всіх вас ваші діти дарують веселий поліський танок.

Вчитель: - Мама – джерело життя на землі. Серце мами благословенне, сповнене любові, тепла і краси. Її думки, молитва охороняють вас, діти, від біди на всьому вашому життєвому шляху. А своїми працьовитими руками мами вас пестять, милують, готують вам смачні обіди, шиють, прибирають, навчають.

Учень: Як добре нам жити і знати,

        І вірити, друзі, весь час,

        Що кращого слова, як „мама”

        Немає у світі у нас.

Учень: Матуся, мов зоря світанкова,

        Як хліб і людська доброта.

        Як мова твоя колискова

        Як доля і правда свята.

Тато: Молімось, люди, на слова пророчі,

      Та славмо маму на своїй землі.

      То лише її натомленість печально

      Підводить розум, серце і слова.

      То з рук її мозольно і повчально

       Ростуть пташата, діти і трава.

Учень: Хто ж це нас так вірно любить?

          І вбирає, і голубить

          Покладе у постіль спати?

Всі: Мати.

Учень: Хто ж мене стеріг від злого?

          Відмовляв собі усього,

          Щоб мені віддати?

Всі: Мати.

Учень: Хто ж мене узяв за руку

          І до школи по науку вів,

          Щоб розуму навчати?

Всі: Ну, звичайно, наша рідна мати.

(Звучить українська народна пісня „Гречаники”).

Вчитель: Наше свято наближається до закінчення. Бажаю всім вам жити в мирі, діток своїх ростити, виховувати їх, щоб були добрими і працьовитими.

Учень: Ми вам бажаєм, щоб ви не старіли,

         Щоб серцем й душею були молоді.

         До рідного краю любов’ю горіли,

         І користь приносили рідній землі.

Учень: Хай рікою щастя ллється,

        Хай в сім’ї добро ведеться,

        Хай серце не знає печалі і болю,

        Бажаєм здоров’я, щасливої долі.

Учень: Хай Матір Божа вас охороняє,

          А Господь з небес щастя посилає.

Всі: На многії літа.

(Звучить пісня „Маєш маму – шануй її свято”).

Маєш маму – шануй її свято,

Богу-Сину на вічнім путі.

Бог-Отець на землі вибрав матір,

Як же дітям без мами в житті.

Маєш маму – тепло її хати,

Перейме  щемні болі твої.

Будь щасливим, щоб горя не знати,

Бо те горе – на долю її.

Вік матусі продовжити треба,

Ощасливити далеч життя.

Так живім, щоб не мусили очі,

Слізно в мами просить каяття.

(Діти підходять до мам, цілують їх, даруючи витинанки (пара голубків, на яких діти написали: Господи! Маму бережи! ).

 Вчитель: Дорогі мами, живіть в мирі, любові, а вашим робочим рукам нехай намагаються допомагати маленькі рученята ваших дітей. Хай і їхні руки стають працьовитими.