НАШШІ ГЕРОІ! НАШІ КОЗАКИ!

ПАТРІОТИЧНА ВЕРВЕЧКА «ОЙ, У ЛУЗІ ЧЕРВОНА КАЛИНА….»

 

Сьогоднішня наша зустріч з нагоди свята - Дня Збройних Сил, яке українці відзначають щорічно 6 грудня.

 

 

Моє покоління

 

Історія в книгах довга, наживо — минає стрімко,

моє покоління пише сльозами й вогнем сторінку.

До біса маневрів список, дивіться, які ми вперті,

дивіться, як сміємося прямо в обличчя смерті.

 

Дивіться на наші танці з руйновищ, постів, окопів,

над головами — уламки, з-під ніг вилітає попіл,

контемпорарі в підвалах для тих, хто лихої вдачі.

Моє покоління плаче так, щоб ніхто не бачив.

 

Якщо би всю сіль з копалин, жбурнути в страждання світу,

то більшість розчинилась у наших ранах без сліду.

Бо з кожним життям навколо недоля і доля спільна.

Прислухайтесь — у полоні ворожому чутно співи.

 

За мить як піти в атаку, ми молимось про спасіння,

якщо Бог  є, він носить форму мого покоління.

Чи прийме він нас, хто знає — святих серед нас немає.

Дивіться, як ми лютуєм, як пристрасно ми кохаєм.

 

Коли чорна тінь повстала від Маріка до Говерли,

ми билися як востаннє, найкращі із нас померли….

Якщо, як і ми, уголос, ти весело й непохитно

читаєш це українською, значить ми бились гідно.

 

Дівчина-Калина:

Я душа України, я її неповторна врода й краса…

Пишногрона калина - жовте листя і синя коса…

Мене хочуть зрубати, щоб і пагона більш не було…

Виганяють із хати, стогне місто велике й маленьке село…

Мене б’ють і катують, точать соки мої життєдайні…

Я жива! Хай всі чують! На героїв-захисників надія моя остання…

Стає в центрі, схиливши голову і схрестивши руки на грудях

 

 

 

 

Нумо, браття, в єдиний шикуймося стрій –

Захищати країну, народ вільний свій!

 

Ми вервечкою станемо, рідна калино,

Ми єдині, соборні, моя Україно!

 

Ця війна і руїни нас не зламали,

Бо героїв ми маємо славних чимало!

 

Захищають душею лелеки нас і рідна хата,

Мальви і чорнобривці, садки, рута-м’ята!

 

Українці ми, діти козацького роду,

Нам свободу Господь дарував в нагороду!

 

Ми весь світ здивували завзяттям своїм,

ЗСУ – справжні леви, пишаймося цим!

 

Переможемо ми, нас Господь не покине,

Слава про Україну світами полине!

Усміхнися, калино, не час сумувати,

Нам ще лютого ворога треба здолати!

 

«Ой, у лузі червона калина»

 

Роздуми Святого Миколая

Сидів святий, закрив лице руками,

Перечитав пів торби вже листів…

І, геть ніяк, не міг прийти до тями

Від побажань, здавалось малюків.

 

Вони просили зовсім не про себе,

І не про те, що мріялось торік…

«Закрий для нас, Святий Миколо, небо1» -

Благання, аж зривалися на крик.

 

Читав святий про вибухи, руїни…

Пекли вогнем з надіями листи…

А як же вам, малята України,

Жаданий мир у торбі принести?

 

Як повернути дім, квартиру, хату?

Чи місто, що від попелу сніжить?

І як підняти з-під надгробка тата?

А скільки їх в сирій землі  лежить…

 

Як відшукати сиротам матусю?

А де знайти загублених батьків?

Я до дітей тепер іти боюся…

Боюся цих дорослих малюків.

 

Звернувся із молитвою до Бога

І про бажання щирі розказав.

Найголовніше зараз – Перемога.

І кожному як міг, допомагав

 

А душа українська плаче… Скільки українців загинуло – і на полі бою, і в мирних домівках… Скільки діток лишилося без мами й тата… Скільки батьків втратили своїх дітей…

 

А душа українська вірить… Нащадки славних козаків – наші мужні й самовіддані патріоти, захисники й захисниці, під Покровом Богородиці скоро здолають орду ворогів і визволять нашу землю від окупантів!

 

А душа українська любить… І херсонські степи, і Кримські гори, і запорізьке

узбережжя Азовського моря, і донбаські терикони… Ви скоро знову дихатимете, співатимете, говоритимете й любитимете рідною українською…

 

А дитяча українська душа вдячно схиляє голову перед захисниками й захисницями…

 

В глибокій скорботі згадаємо тих, хто  загинув за нашу Україну, хто зараз своїм життям виборює незалежність, цілісність нашої України, її мир і спокій, пом’янемо всіх героїв, що полягли 

метроном

 

гімн

Лялька в українському вбранні

… Вона лежала в брудній калюжі. Іграшка дівчинки, яка співала в харківському

метро… Співала, як востаннє… Ця іграшка ще пам’ятала тепло рученят дівчинки… Пам’ятала… бо малої вже нема…

… Дорогі захисники! Хочу подарувати вам цю іграшку як згадку про ваших

маленьких діток, що чекають вас удома з Перемогою!

 

Український прапорець

… Він тріпотів на вітрі в розбитому Ізюмі, зачепившись на самісінькому вершечку

обгорілої сосни … Це прапорець із розстріляного автомобіля…

… Мої дорогі захисники! Я хочу подарувати вам цей прапорець, щоб ви його

переможно прикріпили на дверях школи останнього звільненого українського села!

 

Живуть в Україні Звичайні Герої.
За волю країни встають ВСІ горою!
Звичайний Микола, Сергій та Іванко.
Звичайна Марічка, звичайна Наталка.
 

Звичайний в нас лікар, звичайний пожежник.
Звичайне в них серце, душа лиш - безмежна!
«Та що ж незвичайне?» - спитають у мене.
Війна лиш прийшла й почорніло в нас небо.
 

Звичайні ті люди пішли воювати.
Себе віддавати! І Нас захищати!
Звичайні ті люди усім допоможуть!
Усіх нагодують і спати положать.
 

Зігріють. Придбають усе необхідне.
Утішать. Врятують. Обіймуть, як рідних!
Під кулями винесуть кожну дитину!
Бо люблять усіх. Бо рятують Вкраїну!!!
 

Звичайні ті люди - тепер НЕЗВИЧАЙНІ !!!
І кожен з них світлом Господнім осяйний!!!!
 

Запрошуємо до слова

 

ЗСУ нас усіх захищають

Від неправди, від болю і зла,

Ваші крила нас всіх обіймають,

Щоб дитина щаслива була,

Щоб успішно і мирно навчались,

Патріотами стали усі,

Щоб ми пострілів не боялись,

Щоб ми виросли Людьми…

Щоб ми все відбудували,

Повернулись з далеких країв всі птахи,

Щоб у серці ми віру мали,

Щоб сміялися дітлахи…

Сильна нація, вільна, єдина,

Мирне небо, щасливе життя,

Ми є всі твої, Україно,

Ми – родина!  І нехай буде так!

 

 

 

пісня

 

Калино наша, красо і душе! Не журися!

Дивись, які сміливі патріоти підростають –

Майбутні захисниці і захисники України,

Пишатиметься рідна держава і донею, й сином!

 

О Боже, захисти нас від війни!

Ми просимо – юні доньки і сини!

Святий, врятуй калини цвіт!

Не дай їм знищити вкраїнський рід!

 

 

 

Ми й не знали, що так її любимо

 

 

Ми й не знали, що так її любимо,
Все дивились на Польщу та Чехію,
Емірати, Єгипет з верблюдами…
А про неї все думали зверхньо ми.

Ми й не знали, що так її любимо,
Хоч пишалися нею, красунею:
Запашними садами квітучими,
Гір Карпатських трембітами-сурмами.

З’ясувалось, насправді – ми в захваті
Від ланів з золотавими хвилями,
Матіоли вечірнього запаху-
Ми від цього ставали щасливими.
 

Ми й не знали, що все в ній – найкраще нам,
Найрідніше для серця і погляду,
Що за місто, село, кожне селище
Ми благатимемо слізно Господа.
 

Ми й не знали, що так її любимо,
Що так в серці вона нам болітиме,
Коли ворог задихає згубою
Й кров проллється бурхливими ріками.

Калинову красу потоптали їй,
Вишиванку споганили чоботом
Нечестиве нашестя, злі варвари!
Закривавлена ненька, сплюндрована…
 

Але ворог не знав, з ким він бореться,
Думав, буде не битва- прогулянка.
Та моя Україна – нескорена!
Кров зітерла з лиця, в берці взулася,
 

Камуфляж зодягла замість вишивки,
До Святого Отця помолилася,
Взяла Біблію- зброю Всевишнього,
Злому ворогу не покорилася!
 

Ми прозріли- ми дуже цінуємо
Кожним містом , а також людиною;
Зізнаємось - ми так її любимо,
Ми пишаємось Україною!
 

О, Господь, уквітчай перемогою
Нашу неньку, Тобою даровану!
В кожне місце прийди з відбудовою,
Прийди з миром Твоїм, із добробутом!

Ми за неї Тобі, Боже, дякуєм
Й благодаті для рідної просимо,
Ти для неї стань захистом й якорем,
За країну молитви приносимо!
 

Вірим серцем, що Ти не забаришся,
Прийдеш з радістю, зі свободою!
Хай Твоє святе Ім’я прославиться
По землі усій, між народами!

 

Наші незламні, вольові і неймовірні!

Захисники і захисниці, мужні й сильні!

Наші герої! Наші козаки! Бережи вас, Боже!

Рідна Україна обов’язково переможе!

 

Хай оберігає вас, захисники-герої,

Золото української рідної землі,

Щоб зігрівали вас на полі бою

Калина, хліб святий і символи СВОЇ

 

Щоб ніхто і ніколи про нас не сказав,

Що нема нас… Ми є! І калину їх меч не зрубав!

І ми горді, народ незалежність свою воскреша,

Бо у нас є калина, є хліб і є пісня – Вкраїни душа!

 

Мелодія Свята ніч

Флешмоб «Обереги – захисникам»

Національні обереги українців:

Вишиванка… Хустка…Криниця…Паляниця…Нива…Гори…Річка…Діти…

Батьки…Музика…Коровай…Небо…Яблуня…Рушник…Коралі…Тополя…

Верба…Калина…Образ…Вервеця

Їхня сила – цілюща: вони  з’єднують покоління, співають з вітерцем колисанку маляті, проводжають на фронт і зустрічають героїв .

Виходять з малюнками оберегами діти

 

Бережи Господи, воїнів ЗСУ – наших янголів світла із неймовірним синьо-жовтим відблиском очей…

 

То ж нехай новонароджений Ісусик подарує всім нам величну благодать, оскільки Він є наш мир! Прагнучи, щоб Мир Господній запанував у серцях кожного з нас, в усіх наших сім’ях, у всіх країнах та в усьому світі, які були б об’єднані в молитві з усіма друзями  бажаю Вам ЩАСЛИВОГО РІЗДВА ТА НОВОГО РОКУ! Нехай  Різдвяний День буде для нас часом радості та миру! Нехай Ісус відвідає Вас у сім’ях і нехай Він народиться у найпотаємніших закутках вашого серця!

 

Наша святкова вервечка побажань підійшла до кінця, дякуємо за увагу

А всім присутнім нагадуємо, що благодійний ярмарок на підтримку ЗСУ ще триває і  ви  можете до нього долучитися