Наступність і перспективність мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку та учнів першого класу

Наступність і перспективність мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку та учнів першого класу Підготувала: вчитель КЗ “Компаніївський ліцей” Живанівської філії Кісіль С.М.

Школа не повинна вносити різкого перелому в життя дитини. Нехай, ставши учнем, дитина продовжує робити сьогодні те, що робила вчора. Нехай нове з’являється в її житті поступово і не збентежує лавиною переживань. В. Сухомлинський

Наступність в роботі дитячого садка та початкової школи – це не тільки традиційна наступність у змісті, методах, формах і прийомах, перш за все бачення та реалізація наступності в лініях, основних аспектах розвитку особистості дошкільника та молодшого школяра. О.Я.Савченко

Стрімке сьогодення поставило перед дошкільною та початковою освітою  актуальне завдання – орієнтуватися на світовий рівень формування творчої особистості, яка житиме і працюватиме в умовах конкуренції знань, умінь, навичок. Тому проблема наступності в роботі ДНЗ і початкової школи набула великого значення. у

Якими виростуть сьогоднішні діти, як формуватимуться їхні моральні якості, духовність, інтелект, особистість загалом ці питання не можуть не хвилювати   фахівців, причетних до шкільної справи. Проблема, не нова, як і не нове те, що наступність між дошкільним закладом і школою подекуди має формальний  характер. 

Але  там, де вихователі і вчителі знаходять спільну мову, виробили єдиний погляд на виховання і розвиток дитини, володіють найголовнішою технологією у світі – технологією Божої любові до дитини, там і виростуть добрі зерна майбутнього.

Дошкільний заклад - це перша сходинка, на якій дитина залучається до організованого навчання, що нині визнано всіма державними документами, початковою ланкою освіти.

Основні завдання співпраці ДНЗ і школи є: створення психолого-педагогічних умов, що забезпечують сприятливий перебіг процесу адаптації першокласників до шкільного навчання (природність переходу з дитячого саду в школу); поліпшення підготовки до навчання в школі 5-6 річних дітей; поглиблення інтересу до життя в школі; надання допомоги сім'ї в новій ситуації, що виникає при підготовці до навчання в школі і при вступі дитини до школи.

Неперервний - означає суцільний, постійний, безупинний. У педагогічній освіті неперервність визначається як система неперервного навчання і виховання, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального потенціалу як найвищої цінності нації.

Наступність – врахування рівня розвитку дитини, з яким вона прийшла до школи, і опора на нього. Перспективність – визначення пріоритетних ліній підготовки дошкільнят до школи з урахуванням освітніх потреб. Спадкоємність – врахування школою рівня знань, умінь і навичок, з якими дитина прийшла до школи, опора на них та подальший розвиток; логічний перехід від навчально-ігрової до навчальної діяльності за всіма її компонентами, в тому числі й оцінним.

Діяльнісний аспект передбачає збереження унікальної провідної діяльності дошкільного віку з поступовим її ускладненням і переходом до нової, складнішої навчальної діяльності, яка вимагає від дитини довільності всіх психічних процесів.

Комунікативний аспект передбачає збереження на перших етапах навчання індивідуального спілкування вчителя з учнями (лагідно-довірливе, гуманне ставлення до дитини, яка щойно ввійшла в новий колектив, зайняла нову соціальну позицію, що зветься «учень», «школяр»), поступове підведення дитини до усвідомлення своєї нової позиції, яка передбачає зміну системи взаємовідносин «дитина-вихователь», що була панівною в дошкільному віці, на систему «вчитель-учень», з поступо­вою орієнтацією випускників дошкільних закладів на особистість учителя як центральну фігуру в особистісно-діловому спілкуванні у процесі навчання.

Розглянуті чинники - наступність і перспективність становлять педагогічний аспект неперервності навчання і підготовки дошкільників до навчання в початковій школі.

Розвивальний ефект навчання залежить від його змісту і методів, які, в свою чергу, обов'язково обмежуються віковими можливостями дітей. Плануючи навчальний процес не можна ігнорувати вік дитини. Не можна навчати дітей всього, що бажають дорослі. Важливо, щоб отримані знання сприяли розвитку дитини.

Щодо звукової культури мовлення, то наприкінці дошкільного віку дитина має досягти досить високого рівня розвитку, вона чітко і правильно вимовляє всі звуки та звукосполучення у словах рідної мови і фразах згідно з нормами фонетики та орфоепії, володіє прийомами звукового і складового аналізу слів за схемою та без неї. Вони розрізняють і виділяють голосні й приголосні (тверді й м'які) звуки. Діти повністю підготовлені до навчання грамоти. У першому класі відбувається закріплення та автоматизація набутих вмінь і навичок.

Саме цей напрям потребує наступності й перспективності під час навчання дітей грамоти. Дитина-дошкільник знає алфавіт та звукове позначення літер, читає по складах. У школі на основі сформованих умінь і навичок, вона починає читати букварні тексти вже цілими словами і лише окремі з них - по складах. Крім того, першокласник набуває вміння ділити слова на склади (наприклад, із відкритим складом, зі збігом приголосних звуків тощо).

Щодо словникової роботи, то наприкінці дошкільного віку у словнику дитини наявні всі частини мови. Вона вміє класифікувати предмети відповідно до родових ознак, вживає узагальнюючі поняття, розрізнює та пояснює багатозначні слова, переносне значення слова, добирає синоніми, антоніми, омоніми, епітети, метафори тощо, утворює споріднені слова, виконує різноманітні вправи на словотворення. Дитина може вільно спілкуватися з дорослими й однолітками, підтримувати розмову на будь-яку тему в межах її розуміння. Цей напрям роботи потребує розширення її змісту.

Щодо зв'язного мовлення, то випускник дошкільного закладу вико­ристовує різні типи речень, у школі він вчиться складати різні за структурою і метою висловлювання речення з дотриманням відповідної інтонації, доповнювати незавершене речення одним-двома словами, самостійно складати речення за малюнком (це завдання дитина виконує усно, що є дещо заниженою вимогою для школи).

Крім того, дошкільник володіє вмінням складати описові, сюжетні розповіді, розповіді-міркування, вигадувати реальні та фантастичні сюжети. У школі на цій основі дитина засвоює вміння переказувати сюжетні тексти букварного типу, передавати їх з відповідною інтонацією.

Реалізація принципу наступності між дошкільною підготовкою і шкільним навчанням у галузі формування граматичної будови мовлення можлива за умови посилення синтаксичної роботи в першому класі.

На межі двох етапів оволодіння мовленням реалізація принципу наступності під час формування граматичної будови мови здійснюється за таких умов: мовленнєвий досвід, набутий дітьми до школи; організація роботи над реченням з урахуванням єдності його істотних ознак (значення, форми, структури); вивчення лексико - орфографічних тем на матеріалі речення (на синтаксичній основі); вивчення речення як частини тексту.

Модель «Ранкове коло настрою і радості» в ДНЗ , «Ранкові зустрічі» в НУШ  У процесі роботи в колі відбувається обмін досвідом дітей; окреслюються різні точки зору; активізується творчий потенціал дитини; забезпечується особистісно зорієнтований формат взаємодії дітей та дорослих.

Запитання: - 3 яким настроєм ти прийшов до дитячого садка (школи)? - Хто як хоче провести сьогодні час? Чим хто хоче займатися? - Про що ти хочеш сьогодні дізнатися? - Який настрій у тебе зранку? - Що вплинуло на твій сьогоднішній настрій? - Який настрій у твого друга (зліва, справа). Як ти його відчуваєш? - Чи передається настрій від одного до іншого? - Чи відчував ти сьогодні радість? Коли? - Яку радісну новину ти понесеш додому? - Як твоя радість вплинула на навколишній світ? Діти із педагогом стають в коло. Усі звертаються одне до одного на ім’я. Вітання забезпечує спокійний і розважливий настрій. Вправи: Назви лагідно: «Привіт, Іриночко!», «Доброго ранку, Петрику!», «Вітаю тебе, Олюню!».

Комплімент: «У тебе сьогодні красива сукня», «Твоя зачіска має привабливий вигляд», «Ти сьогодні усміхнений». Закінчи речення: «Мене радує сьогодні...твоя щира усмішка»; «Мені сподобався...будинок, який ти побудував», «Мені цікаво з тобою гратися». Етюд душі: дотиком руки одне до одного діти передають по колу «Радість», «Тепло», «Доброту» або «Настрій» (гарний, сонячний, суперовий, класнючий), «Усмішку» (дитячу, квіткову, сонячну, котикову, іграшкову).

Завершальним елементом ранкової зустрічі є щоденні новини. Вони допомагають дітям активізувати індивідуальну роботу або діяльність у розвивальних предметно-ігрових осередках, тренувати навчальні навички, що сприяють розвиткові мовленнєвих та пізнавальних здібностей.

Отже, порівнявши орієнтовні показники мовленнєвого розвитку дошкільника і дитини-першокласника, слід зазначити, що програмний матеріал побудований на принципі наступності і перспективності мовленнєвого розвитку дитини.

До шкільної програми додаються складніші й змістовно - розширеніші розділи, вимоги до школярів помітно ускладнюються, хоча в окремих випадках вони бувають дещо заниженими в школі та дещо завищеними в дошкільному закладі

Під час навчання першокласника враховується досягнутий ним рівень мовленнєвого розвитку в дошкільному закладі, а деякі завдання для дошкільників дублюються у програмах першого класу як матеріал для закріплення.

Навчання у школі враховує набуті дітьми знання, вміння і навички, і на їх основі формуються більш складні й розгорнуті. Така побудова програм дошкільних закладів і школи сприяє повноцінному і всебічному розвитку особистості дитини, зокрема її мовленнєвої діяльності.

Нуш і дитячий садок: що нас об’єднує : Наступність Державних стандартів  Особистісно орієнтована модель освіти  Виховання на цінностях  Ігрова форма навчання, дотримання сучасних вимог до проведення занять  Інтеграція освітнього процесу (планування за тематичними блоками і днями)  Компетентнісний підхід, орієнтація на дитину  Правила  Рутини  Ранкові зустрічі у колі  Коло вибору (розв'язання конфліктних ситуацій)  Облаштування комфортного фізичного середовища  Розташування столів  Робота у центрах розвитку дошкільників  Робота командами, групами, парами, четвірками, індивідуально  Добір розвивального матеріалу (інтелектуальні карти, лепбуки, малюнки, творчі роботи)  Відкритість і доступність матеріалів та ін.  

Складові наступності між дошкільною та початковою школою • методична робота; • спільна робота вихователів та практичного психолога школи; • робота з батьками майбутніх першокласників; • робота з майбутніми першокласниками; • адаптація до початкової школи; • психолого-педагогічні рекомендації щодо розв'язання проблеми шкільної дезадаптації.

•Знайомство вчителів із майбутніми учнями. Відвідування груп у дошкільному закладі. •Проведення спільних нарад, засідань педагогічних рад. •Спільне МО вчителів початкової школи та дошкілля. •Проведення загальних батьківських зборів. •Консультування батьків щодо готовності дітей до навчання в школі. •Взаємовідвідування занять та уроків учителями початкової школи та вихователями. •Екскурсія по школі вихованцями довкілля. •Спільні виховні заходи. •Підготовка рекомендацій для батьків. •Діагностування майбутніх першокласників. •Підсумкові збори батьків майбутніх першокласників.