Наступність у роботі початкової ї середньої ланки навчання перехід на НУШ у 5-7 класах з досвіду роботи

 

«Тема доповіді»

 

Наступність у роботі початкової ї середньої ланки навчання перехід на НУШ у 5-7 класах з досвіду роботи

 

 

 

 

 

Виеонав вчитель;

 Денис Дм.

 

 

 

 

 

 

Молниця 2024

НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА: наступність при переході від початкової до базової середньої освіти

Чому потрібно змінювати школу?    

     Час, що наближається, це час розумового працівника, який, крім формальної освіти, має  володіти вміннями практичного застосування знань та навичок безперервного навчання.  Пітер Друкер (американський вчений австрійського походження, економіст, публіцист, педагог) 

      Але чи всі випускники можуть на практиці застосувати знання, отримані у школі? Дослідження говорять, що ні.

      Якщо ми поглянемо на найповніший на сьогодні рейтинг систем середньої освіти, то Україна посідає лише 38 позицію з-поміж 76 країн світу. Це дослідження проводила Організація економічної співпраці і розвитку, і в його результаті було визначено прямий зв’язок між освітою та економічним зростанням країн.

       В Україні не всі діти мають рівний доступ до освіти, про що свідчать результати ЗНО – близько двох третіх учнів із села складають тестування на початковий та середній рівні, на противагу місту, де дві третини дітей отримують високий та достатній результат.

       Школа – одна з найменш реформованих сфери в Україні. Вона, як і 70 років тому, досі орієнтована на накопичення знань – «тверді» навички hard skills. У той час як у сучасному світі дедалі більше необхідними стають «м’які» навички – soft skills.

      За даними  досліджень, проведених у Гарвардському та Стенфордському університетах, тільки 15 відсотків кар’єрного успіху забезпечує рівень професійних «твердих»  навичок, натомість як інші 85 відсотків – це «м’які» навички. Дослідження фахівців Світового банку «Навички для сучасної України» свідчать, що українські роботодавці мають потребу в додаткових когнітивних та соціально-емоційних навичках своїх працівників.

      Все це свідчить про те, що необхідні зміни.

Що ж таке НУШ?

      Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки.

Головною метою Нової української школи є:

- Забезпечення  кожній дитині рівного доступу до якісної повної загальної середньої освіти.

- Перетворення української освіти на інноваційне середовище, в якому учні набувають ключових компетентностей , необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

- Спрямованість сучасних педагогічних технологій, інноваційних процесів розвитку освіти на особистість дитини, на розвиток її інтелектуальних, творчих здібностей, на задоволення інтересів і потреб у самовизначенні, на орієнтацію підростаючого покоління на здоровий спосіб життя.

      Кінцевий результат цієї реформи – створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті.

      Одним із чинників реалізації змісту програми освітньої галузі впровадження реформи є наступність при переході від початкової до базової середньої освіти

       Ми завжди повинні пам’ятати, з чим дитина прийшла до нас у школу. Вона прийшла уже з певним досвідом. І ось тут однією з обов’язкових умов здійснення неперервності здобуття освіти є принцип наступності.

Що ж таке наступність?

       Ще В. Сухомлинський писав: «Школа не повинна вносити різких змін у життя дітей. Нехай, ставши учнем, дитина продовжує робити сьогодні те, що робила вчора. Нехай нове проявляється у його житті поступово і не приголомшується лавиною вражень»

       Наступність - це одна з обов`язкових умов здійснення неперервності здобуття освіти, яка має забезпечити єдність, взаємозв`язок  та узгодженість мети, змісту, методів, форм навчання й виховання з урахуванням вікових особливостей дітей на суміжних щаблях освіти.

Це послідовний, безперервний зв'язок між різними ступенями навчання у розвитку якостей особистості школяра, опора на його моральний досвід, знання, вміння, навички, розширення та поглиблення їх з кожним роком навчання.

     Нова освітня реформа має на меті  подолати цю проблему.

Якщо проаналізувати Державні стандарти, то саме в меті (початкової і базової) освіти проглядається взаємозв’язок та узгодженість спільної мети. Тому сподіваємося, цей принцип наступності теж буде дотримано і в п’ятих класах.

     В «Законі про освіту» теж дотримано принципи наступності, адже визначені компетентності  для початкової школи та базової середньої школи передбачають спільні ключові вміння.

Початкова школа

Всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей  та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Базової середньої освіти

Розвиток природничих здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху  та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, виховання відповідального, шанобливого ставлення  до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу.

     Структура принципу перспективності і наступності добре проглядається у такій пірамідальній формі, де вершина у цій формі - це перспективність, а грані й основа – це наступність.

     Якщо проаналізувати питання наступності і перспективності, то найкраще ці дослідження виглядають як погляд «знизу-вгору». Наступність – це врахування того рівня розвитку дитини, з яким вона прийшла з початкової до базової школи, а перспективність – це те, що може успішно розвиватися в майбутньому. Тому усі наші зусилля мають бути спрямовані на те, щоб принцип наступності забезпечувався не тільки методично, а й психологічно: узгодженістю стандартів початкової та середньої школи, обґрунтованою побудовою програм, підручників, дотримання руху від простого до складного в навчанні та організації самостійної роботи учнів і, взагалі, всією системою методичних засобів.

     Які ж основні проблеми переходу між освітніми рівнями?

- небажання частини вчителів відмовлятися від традиційної системи викладання, зорієнтованої насамперед на великий обсяг знань;

- труднощі у відборі матеріалу, які відчувають учителі, працюючи за новим підручником, побудованим за принципом міні-максу (Що це? Матеріал, що вміщений у підручнику і узгоджений з програмою – це міні. Цей мінімальний матеріал повинен осягнути і засвоїти кожен. Але ми не можемо обмежувати тих, хто здатний на більше. Адже для когось міні підручника є максимумом. Не потрібно робити середній бал для усіх. Кожен має право і на мінімум, і на максимум);

- відсутні детальні методичні розробки;

- неможливість використання у повному обсязі всіх пропонованих технологій щодо всіх предметів, і навіть те, що ряд підручників перебувають лише у стадії розробки, що теж не дозволяє працювати школі в єдиній освітній системі.

      Причини труднощів періоду адаптації

1.Різка зміна умов навчання

2. Вікові особливості учнів

3.Організаційні недоліки

4. Проблеми наступності у навчанні.

- недоліки розвитку інтелектуальних здібностей – вищих форм мислення, що не розвинулися в початковій школі;

- неповноцінність навичок, зокрема навичок читання, письма, лічби;

- несформованість понятійного мислення;

- відсутність мотивації навчання;

- несамостійність учнів;

- деіндивідуалізація, знеособлювання підходу вчителів-предметників до учнів;

 - високі вимоги учителів-предметників, які часто не бачать різниці між п’ятикласниками й іншими учнями основної школи;

- предметне навчання (важко перейти з одного виду діяльності на інший).

Дезадаптація

       Дезадаптація учнів – порушення процесу пристосування до нових умов навчання, що характеризується зниженням успішності в навчанні, неадекватною поведінкою учнів, зниженням самооцінки, підвищеним рівнем тривожності.

       Прояви дезадаптації:

- у вигляді реакції активного протесту (агресивність, негативізм, напруженість, роздратованість);

- у вигляді пасивного протесту (депресія, страх, відсутність інтересу до навчання та шкільного життя);

- у вигляді реакції тривожності (невпевненість, напруженість, нестійкий контакт з однолітками).

        Ознаки успішної адаптації п’ятикласника

- успішне засвоєння навчального матеріалу;

- готовність до виконання вимог учителів без попереднього заохочення;

- адекватне сприймання оцінок учителя;

- активність, уважність, стриманість на уроках;

- позитивне оцінювання власних дій і результатів докладених зусиль;

- спілкування з однокласниками та учнями старших класів;

- вміння робити правильний вибір…

      Змінилася й структура школи.

У структурі школи також збереглася наступність: і в початковій, і в базовій школі є адаптаційний період, який допоможе учням безболісно пристосуватися до нових умов.

Робота з наступності може бути результативною, коли в школі створена система, в якій узгоджено працюють класоводи, вчителі – предметники, психолог, адміністрація.
      Педагогічні умови забезпечення наступності:

1. Вивчення та врахування вчителями  психологічних проблем адаптації учнів до навчання в основній школі, розроблення та застосування ними відповідних

розвивальних методик.

2. Узгодження змісту, форм, методів і технологій викладання навчальних предметів у 4-му і 5-му класах.

3. Підготовка вчителів початкових класів до проведення інтегрованих уроків і поєднання різних видів діяльності молодших школярів.

Хто робить школу успішною? Це фахівець, працівник, людина з великої літери – Вчитель. Умотивований  учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно. Роль учителя змінюється

Наступність дотягнеться завдяки педагогіці, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.

Елементи взаємодії між учителем і батьками в рамках педагогіки партнерства:

Ще одним компонентом  формули нової школи є орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм.

НУШ розуміє дитиноцентризм як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів. Прискіплива увага до кожного учня має допомогти йому розпізнати свої сильні та слабкі сторони, що своєю чергою матиме позитивний вплив на навчання, а також на спілкування в родині та з друзями.

Новий освітній стандарт проголошує педагогіку партнерства з особистісно-зорієнтованим навчанням, у центрі якого дитина. Перед вчителем завжди стоять питання : Кого навчати? Чому навчати? Як навчати?

      Сьогодні у країні підростає покоління Альфа — доросла не по роках, прагматична дітвора, яка живе в нових технологіях, має доступ до гігантського масиву інформації і не терпить обмежень свободи.

       Серед усіх традицій спадкоємності найбільша цінність, яка переходить з початкової школи в базову середню, - це діти, учні, здобувачі освіти. Саме у п’яті класи приходить нове поколінні, покоління «Альфа» або «діти смартфонів», діти, народжені після 2010 року.

      Покоління «Альфа», «діти смартфонів»,  Google babies.

- вони виросли в суспільстві, де вже задоволені всі базові потреби,

саме тому матеріальні цінності діти покоління Альфа сприймають як належне;

- діти-альфа дуже цінують персоналізацію та індивідуальний підхід;

- вони не поділяють реальний та віртуальний світ;

- вони краще ладнають з батьками;

- у них високі моральні стандарти, і вони тонко відчувають фальш;

- вони  не можуть  довго зосереджуватися на чомусь одному (концентрація 1 секунда);

- приблизно 40% дітей не отримають вищої освіти;

- люди альфа будуть довго жити, можливо, до 100 років;

- їм доведеться розвивати емоційний інтелект;

- вони стануть рушійною силою прогресу.

Ох, і цікаве нас чекає майбутнє! І воно будується вже, нашими дітьми та онуками –новітнім, креативним, гнучким та позитивним поколінням Альфа

     Засмучує те, що цим дітям доведеться розвивати емоційний інтелект. Вони не розділяють реальний і віртуальний світи. Ми повинні бути якомога ближче до цих дітей.

     Нам необхідне сучасне освітнє середовище, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для наступності, навчання учнів, освітян, батьків не лише в приміщенні навчального закладу. Сьогодні в початковій школі сучасне освітнє середовище - це досить вагомий позитивний момент, який спостерігається в новій українській школі. Адже діти, які приходять з дошкільного середовища, яке було розвивальним, яскравим, доступним, безбар`єрним, потрапляють  у наближене до попереднього, воно наближене до дитини, психологічно безпечне, сучасне і розвивальне.

     Сутність НОП (Нового освітнього простору)

Задля організації сучасного освітнього простору Нової української школи, що сприятиме вільному розвитку творчої особистості дитини, необхідно змінити застарілі:

-        просторово-предметне оточення

-        програми

-        засоби навчання.

Новий освітній простір — це проект Мінрегіонбуду в межах Концепції «Нової української школи» МОН.

     Принципи НОП:

-        мотивувальний простір і креативність

-        технологічність

-        енергоефективність

-        інклюзивність.

    Основні складові НОП:

-        креативний зовнішній та внутрішній дизайн

-        комфорт і енергоефективність

-        сучасні умови для навчання, розвитку та спілкування

-        безбар’єрний простір та умови для інклюзивного навчання

-        багатофункціональне середовище.

     Ми маємо продовжити виховання на цінностях, які уже була започатковані, щоб діти стали успішними: особистостями, новаторами, патріотами.

Сподіваюсь, принципи наступності будуть успішно реалізовані у базовій середній  школі.

     Сутність проблеми наступності у навчанні полягає у:

-        послідовності, систематичності розташування матеріалу;

-         в опорі на вивчене і на досягнутий учнями рівень розвитку;

-         в перспективності вивчення матеріалу;

-         в узгодженості ступенів і етапів навчально-виховної роботи;

-        в спільній роботі вчителя 4 класу та вчителів-предметників майбутніх пятикласників

     З чого розпочати?

Відвідування уроків у початкових класах

Ознайомлення зі стилем викладання

Ознайомлення з методами і прийомами роботи

Темп роботи на уроці

Домашні завдання

Проведення моніторингу

Знайомство з батьками

Ознайомлення з програмами.

Знайомство між учнями початкової ланки та середньої

Релакс

Звички, які завжди видають вчителя.

За якими ознаками можна безпомилково впізнати вчителя у натовпі? Чи ловили ви себе на думці, що поряд пройшов колега, хоча ви й не знайомі? Виявляється, є декілька ознак, притаманних вчителю, які асоціюються з ним на підсвідомому рівні.

1. Зовнішність

Недаремно кажуть: «По одежі зустрічають…». Найперше, на що ми звертаємо увагу при знайомстві з людиною – її зовнішність, зокрема, одяг. Яка ж типова педагогічна зовнішність? Мінімум прикрас або взагалі їхня відсутність. Лаконічність форм, стриманість кольорів. Головна вимога до одягу – зручність. Взуття на підборах? Мабуть, не сьогодні. Бо шість уроків, а потім гурток, а ще треба в магазин… 

Але обов’язково – велика сумка, в яку можна покласти конспекти (знадобляться), зошити (перевірити вдома), книжку (неодмінно треба прочитати до завтра), бутерброди (невідомо, коли повернешся додому).

2. Манера говорити

Ви звертали увагу на те, що педагоги з досвідом розмовляють завжди спокійно, з відповідною інтонацією, розбиваючи на склади слова, які видаються їм надзвичайно важливими. При цьому їх легко упізнати за звучністю голосу. Вони не кричать, не галасують, але всі їх чують, навіть якщо не бачать. А звертали увагу на те, що така манера часто заспокоює в стресовій ситуації?

3. Звичка все організовувати

І «все вирішувати». Із майже стовідсотковою впевненістю ви можете сказати, що оцей чоловік, який щойно організував чергу на автобусній зупинці й усім пояснив, як треба поводитися в очікуванні громадського транспорту, або ця жінка, яка зробила зауваження бабусі з онуком, що перебігали дорогу на червоний, – педагоги. Чому так? Вчителі звикли до того, що саме від них залежить, наскільки організованим буде процес. Вони мають за все відповідати, тримати ситуацію під контролем, робити зауваження. А якщо не вони, то хто?

4. Вчителі звикли оцінювати все, що відбувається

Буквально – ставити оцінку. «Ти сьогодні молодець. Усе зробила вчасно». Знайома фраза? Поряд з вами є вчитель! А може, ви й самі так кажете? Але як приємно, коли виконана робота отримує схвальну оцінку. І ми щиро радіємо такій вчительській звичці.

5. Вчителі завжди готові все пояснити і всьому навчити 

Ви спитали, як знайти потрібну адресу, а дізналися про історію цілої вулиці, навіть міста, про те, які історичні постаті тут мешкали, де можна смачно і дешево перекусити й ще багато цікавого? Вам пощастило – ви зустріли вчителя! Тільки педагоги готові завжди пояснити, розказати, навчити… І все це абсолютно безкоштовно!

       Звісно, це дослідження не можна вважати серйозним. Проте дуже часто саме вчительські звички роблять життя інших людей простішим і зручнішим. 

      У кожного є крила для польоту, лиш тільки треба захотіти злетіти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Тема доповіді»

Опрацювання нормативних документів та інструктивно-методичних матеріалів щодо вивчення навчальних предметів у 2024-2025 н.р.

 

Виеонав вчитель;

Дорофтей Денис Дм.

 

 

 

 

 

 

Молниця 2024

Зміст

1. Засади організації освітнього процессу
2. Діагностика результатів навчання та навчальних втрат
3. Модельні навчальні програми та навчальні програми
4. Освітня програма та навчальний план
5. Організація освітнього процесу для учнів, які пропустили навчання або навчаються не за українськими освітніми програмами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.  Засади організації освітнього процесу

Опрацьовуємо інструктивно-методичні рекомендації МОН

10.09.2024 Міністерство освіти і науки України опублікувало Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2024/2025 навчальному році (лист від 30.08.2024 №1.1/15776-24). Аби допомогти освітянам на початку року спланувати організацію освітнього процесу з урахуванням нововведень, ми підготували вибірковий огляд цього документа.

У 2024/2025 навчальному році освітній процес у закладах загальної середньої освіти організовується з дотриманням вимог Санітарного регламенту та має бути спрямованим на реалізацію Державних стандартів:

•                   початкової освіти   (Постанова КМУ від 21.02.2018  № 87);
•                   базової середньої освіти (Постанова КМУ від 30.09.2020 № 898 зі змінами);
•                   базової та повної загальної середньої освіти (Постанова   КМУ від 23.11.2011 № 1392).

Також заклади освіти мають врахувати досягнення впровадження реформи НУШ та подолання викликів, зумовлених особливостями освітнього процесу в умовах воєнного стану, зокрема і подолання освітніх втрат.

Слід звернути увагу, що 22.05.2024 сплив п’ятирічний перехідний період для чинного Українського правопису, затвердженого постановою КМУ від 22.05.2029 № 437. Тому в 2024/2025 навчальному році під час здійснення освітньої діяльності повне дотримання норм Українського правопису є обов’язковим.

Надання психологічної підтримки та безпека учасників освітнього процесу є пріоритетними напрямами діяльності закладів освіти. Тож запрошуємо вас 12.09.2024 долучитись до учасників Всеукраїнської інтернет-конференції, яка присвячена цій темі. Під час етеру ми обговоримо та проаналізуємо питання безпекової ситуації та організації психологічно комфортного освітнього простору, оскільки ці питання є напрочуд важливими в умовах війни і не тільки.

А під час дводенної Всеукраїнської інтернет-конференції «Інклюзивна освіта в НУШ: тенденції та інновації», яка відбудеться 19.09.-20.09.2024, ми проаналізуємо досвід реалізації принципів інклюзивної освіти, обговоримо підходи педагогів-практиків і рекомендації експертів, а також розглянемо перспективи розвитку інклюзії в сучасній системі освіти. 

2. Діагностика результатів навчання та навчальних втрат

Визначальне значення в навчанні має наступність, яка полягає в тому, що учень не лише переходить із класу в клас, а й в тому, що навчання наступного рівня логічно розгортається на основі попереднього.

З урахуванням того, що у Держстандарті базової середньої освіти визначено вимоги до обов’язкових результатів навчання для адаптаційного циклу навчання (на кінець 6 класу) і для циклу базового предметного навчання (на кінець 9 класу), МОН рекомендує на початку 2024/2025 навчального року провести діагностування, націлене на виявлення рівня навчальних досягнень учнів: 

•                   у 5 класі – визначених Держстандартом початкової освіти на рівні 4 класу; 
•                   у 7 класі – визначених Держстандартом базової середньої освіти на рівні 6 класу. 

Це діагностування має прогностичний характер щодо рівня сформованості ключових та предметних компетентностей і, відповідно, подальшого планування роботи вчителя. 

Діагностика також важлива для планування роботи щодо виявлення і подолання навчальних втрат. Така робота умовно складається з 3 етапів:

І етап. Виявлення навчальних втрат.

ІІ етап. Визначення ефективних стратегій щодо їх подолання та їх реалізація через різні активності учнів, які можуть включати:

•                   адаптацію навчальних програм і календарно-тематичного планування;
•                   доступний виклад навчального матеріалу, наявність різних типів завдань, вправ на діяльне опанування підлітками навчального матеріалу; 
•                   педагогічний інструментарій для стабілізації емоційного стану учнівства;
•                   впровадження диференційованого навчання та формувального оцінювання.

ІІІ етап. Рефлексія результатів проведеної роботи.

Тож на початку 2024/2025 навчального року для діагностики навчальних втрат і розроблення стратегії щодо їх подолання МОН рекомендує провести діагностичне тестування. За його результатами слід запланувати відповідні заходи:

•                   якщо більшість класу не виявляє розуміння певних базових знань або не виявляє умінь, які мали бути опановані в попередній період навчання –  освітній процес потрібно спрямувати на опрацювання цього матеріалу  або організувати види діяльності, які формують певні вміння чи знання;
•                   якщо певні освітні втрати наявні лише у групи учнів  – доцільно запроваджувати групові форми роботи з елементами взаємонавчання або організувати класи надолуження за рахунок навчальних годин для перерозподілу між освітніми компонентами. 

3.Освітня програма та навчальний план

Організація освітнього процесу здійснюється відповідно до освітніх програм, розроблених закладами освіти на основі Типових освітніх програм.

Для 5-7 класів і 8-х класів пілотних закладів освіти освітні програми складаються на основі оновленої  Типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 09.08.2024 №1120). 

Нова редакція Типової освітньої програми містить такі новації:

•                   розподіл навчального навантаження між освітніми галузями / освітніми компонентами здійснено на основі мінімальної кількості годин базового навчального плану;
•                   визначено години, які можна перерозподіляти між різними освітніми галузями або використовувати для вибіркових освітніх компонентів (міжгалузевих інтегрованих курсів, вибіркових курсів) та для індивідуальної роботи, зокрема з подолання освітніх втрат. Ці години можна використовувати для різних класів однієї паралелі, збільшуючи кількість годин на ті освітні компоненти, які є пріоритетними в конкретному класі;
•                   збільшення годин на обов’язкові освітні компоненти здійснюють у межах максимальної кількості годин, визначеної для відповідної освітньої галузі в додатках до Типової освітньої програми.

Рішення про перерозподіл годин між освітніми галузями і навчальними предметами та/або інтегрованими курсами у межах освітньої галузі ухвалює педагогічна рада закладу освіти. Водночас МОН рекомендує:

•                   для вивчення освітніх компонентів громадянської та історичної освітньої галузі передбачити максимальну кількість годин (у 5 класі – 2 години на тиждень, у 6 та у 7 класі – 3 години на тиждень); 
•                   навчальні предмети та курси з навчальним навантаженням 0,5 години на тиждень вивчати протягом одного семестру;
•                   запланувати вивчення навчального предмета «Громадянська освіта» у 6–7 класах на ІІ семестр.

Для реалізації певної освітньої галузі заклад освіти може включати в навчальний план:

•                   лише окремі навчальні предмети або лише інтегровані курси;
•                   поєднувати навчальні предмети та інтегровані курси. 

За рахунок годин навчального навантаження для перерозподілу обов’язкові освітні компоненти можуть бути доповнені відповідними міжгалузевими інтегрованими курсами та/або курсами за вибором, якщо їхні навчальні програми мають відповідні грифи МОН. Наприклад:

•                   мовно-літературна освітня галузь: заклад освіти може вибрати вивчення другої іноземної мови; 
•                   соціальна і здоровʼязбережувальна освітня галузь: інтегрований курс  «Здоров'я, безпека та добробут» може бути доповнений одним із курсів соціального, емоційного та етичного спрямування («Етика», «Вчимося жити разом», «Культура добросусідства», «Духовність і мораль в житті людини і суспільства»); 
•                   природнича освітня галузь: у 7-х класах навчальні предмети можуть бути доповнені інтегрованим курсом «Природничі науки» (2 години на тиждень).

Кількість навчальних годин, визначених для вивчення вибіркових освітніх компонентів, не зараховують до максимального показника кількості годин, визначеного на ту чи ту освітню галузь.

Під час реалізації навчальної програми МОН рекомендує педагогам:

•                   надавати учням чіткі інструкції щодо очікуваних результатів навчання;
•                   застосовувати особистісно-орієнтований підхід, що може бути забезпечений вибором відповідних тем навчальних проєктів і ролей у груповій діяльності;
•                   добирати методичні прийоми з урахуванням вимог до обов'язкових результатів навчання, визначених у Держстандарті, та очікуваних результатів, визначених навчальною програмою.
  4.              Модельні навчальні програми та навчальні програми

Педагогічні працівники закладу освіти обирають модельні навчальні програми на певний цикл повної загальної середньої освіти і не можуть змінювати їх усередині циклу, зокрема при переході від 5-го до 6-го класу. Водночас, для класів, які розпочнуть навчання на тому самому циклі у наступних роках можуть бути обрані модельні навчальні програми інших авторських колективів. Різні класи однієї паралелі можуть навчатися за різними модельними навчальними програмами.

Слід звернути увагу, що перед початком 2024/2025 навчального року було змінено модельні навчальні програми таких навчальних предметів:

•                   Фізична культура. Наказом МОН від 22.08.2024 №1185 скорочено строк дії грифа модельних навчальних програм з фізичної культури для 5–6 і 7–9 класів до 31.08.2024 та надано гриф модельній навчальній програмі «Фізична культура. 5–9 класи» (авт. Баженков Є. В., Бідний М. В., Ребрина А. А., Данільченко В. О., Коломоєць Г. А., Дутчак М. В.);
•                   «Захист України». Наказом  МОН від 08.08.2024 №1116 надано гриф модельній навчальній програмі  «Захист України. Інтегрований курс». Викладання за цією програмою реалізується в рамках Інноваційного освітнього проєкту на всеукраїнському рівні за темою «Теоретико-методичні засади викладання навчального предмета/інтегрованого курсу «Захист України».

Педагогічний колектив закладу освіти може використовувати в освітньому процесі:

•                   модельні навчальні програми навчальних предметів (інтегрованих курсів) із зазначенням кількості годин, необхідної на провадження послідовності досягнення результатів навчання учнів, змісту та видів навчальної діяльності;
•                   навчальні програми, розроблені авторами відповідних модельних навчальних програм; 
•                   навчальні програми, розроблені вчителями на основі модельних навчальних програм (однієї або декількох) й затверджені педагогічною радою закладу освіти;
•                   навчальні програми, розроблені не на основі модельних навчальних програм, за умови, що вони отримали відповідний гриф Міністерства в установленому порядку;
•                   навчальні програми курсів за вибором, які мають відповідний гриф і входять до Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН для використання у закладах загальної середньої освіти.

Перелік модельних навчальних програм, навчальних програм та програм курсів за вибором зазначають в освітній програмі закладу освіти. 

Навчальна література

Заклади загальної середньої освіти можуть використовувати в освітньому процесі лише ту навчальну літературу, що має грифи МОН («Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», «Схвалено для використання в освітньому процесі») або висновок «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах».

Перелік навчальної літератури та навчальних програм, що мають відповідні грифи, постійно оновлюється і доступний на офіційному вебсайті ДНУ «ІМЗО». Слід звернути увагу, що у Переліку для окремих підручників та посібників зазначено декілька років надання висновку про гриф у зв’язку з зміною його строку дії або розгляду оновленого видання. Тож під час добору навчальної літератури в новому навчальному році потрібно врахувати зміни та доповнення деяких навчальних програм, які не відображено в підручниках та посібниках попередніх років видання. З огляду на зазначене, МОН рекомендує використовувати матеріали електронних версій підручників, які  розміщені в електронній бібліотеці на вебсайті ДНУ «ІМЗО» у вільному доступі.

Вчитель може використовувати одразу кілька підручників з тих, що мають відповідний гриф МОН, і створювати додаткові навчальні матеріали, які відповідатимуть потребам освітньої програми закладу освіти. Обсяг пропонованих для опрацювання навчальних джерел має бути співвідносним із можливостями учнів виконати завдання впродовж нормативно визначеного навчального часу. Це потрібно враховувати також під час роботи з підручниками і навчальними посібниками, які містять цифровий контент. 

Використання навчальних посібників, зошитів з друкованою основою, що доповнюють зміст підручників, є необов’язковим і може використовуватись лише за умови дидактичної доцільності, дотримання вимог щодо уникнення перевантаження учнів і добровільної згоди усіх батьків класу на фінансове забезпечення.

Календарно-тематичне планування 

На основі модельної та/або навчальної програми, затвердженої педагогічною радою, вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів. Встановлення універсальних стандартів таких документів не передбачено законодавством, тож вчитель має право:

•                   складати календарно-тематичні плани та поурочні плани-конспекти у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел;
•                   об’єднанувати його з навчальною програмою в один документ;
•                   самостійно визначати формат, обсяг, структуру, зміст та оформлення; 
•                   самостійно вибудовувати послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи послідовність розгортання змісту в навчальній програмі; 
•                   впродовж навчального року робити зміни в календарно-тематичному плануванні, визначати кількість годин на вивчення окремих тем і змістових модулів, змінювати терміни опрацювання програмових тем відповідно до результатів засвоєння учнями навчального матеріалу. 

Оцінювання результатів навчання

Обов’язкові результати навчання, визначені в Держстандарті, мають бути досягнуті протягом опанування навчального предмета чи інтегрованого курсу освітньої галузі. Тому надзвичайно важливого значення набуває розподіл конкретних освітніх результатів  у межах навчального року в 5, 6 та 7 класах. МОН рекомендує в календарно-тематичному плані визначити відповідність кожного очікуваного результату певній групі загальних результатів, якій необхідно досягти на уроці.

Відповідно до Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти семестрове оцінювання передбачає оцінювання груп загальних результатів за критеріями, що наведені в Додатках 1 та 2 до Рекомендацій. На підставі оцінок за окремі групи результатів виставляють загальну оцінку результатів навчання за семестр й фіксують їх у класному журналі та свідоцтві досягнень. Річне оцінювання здійснюють на підставі загальних оцінок за перший і другий семестри.

5.              Організація освітнього процесу для учнів, які пропустили навчання або навчаються не за українськими освітніми програмами

Учням, які пропустили навчання або навчаються за кордоном не за українськими освітніми програмами тривалий період, рекомендовано організувати вивчення предметів українознавчого циклу за модифікованими програмами з української мови, української літератури, історії України, географії для закладів загальної середньої освіти (наказ МОН № 701 від 16.05.2024). Запропоновані програми можуть бути змінені педагогічними працівниками, а кількість навчальних годин, визначена в програмах, є орієнтовною. Також на основі програм заклад освіти може розробити власні навчальні програми та затвердити їх рішенням педагогічної ради. 

Запропоновані модифіковані програми можна використовувати для навчання в класах надолуження освітніх втрат, під час організації таборів, будь-яких форматів додаткового навчання, а також у недільних школах.

Формування національно-патріотичної свідомості

В умовах воєнного стану посилюється важливість формування національно-патріотичної свідомості та активної громадянської компетентності в учнів. З цією метою МОН рекомендує використовувати в освітньому процесі:

•                   освітні матеріали, розроблені Управлінням стратегічних комунікацій Генерального штабу Збройних Сил України; 
•                   посібник «Як говорити про російсько-українську війну в школі? Уроки стійкості, боротьби та перемог», мета якого – сприяти формуванню громадянської позиції учнів та учениць, навчити розрізняти факти і фейки, не піддаватися маніпуляціям і ворожій пропаганді;
•                   матеріали освітнього проєкту «ДіалогиПроВійну», який містить чотири відеорозмови учениці із ветеранами сучасної російсько-української війни на теми: «Що таке війна?», «Чому Росія прагне захопити Україну?», «Що таке сучасна російсько-українська війна?», «Повномасштабне вторгнення 2022» та методичні рекомендації для вчителів.

Наказом МОН від 30.07.2024 №1072 затверджено Концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти. Документ не вносить зміни в чинні накази МОН, модельні навчальні програми, підручники тощо, проте окреслює напрям реформування навчання історії. Зміни, передбачені зазначеним документом, будуть поступовими, їм буде передувати підготовчий період для впровадження.

Формування екологічної компетентності

Згідно з дорученням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля від 21.05.2024 №16412/0/1-24 пріоритетним завданням 2024/2025 навчального року визначено проведення комунікаційної кампанії щодо важливості дотримання правил ощадливого споживання електроенергії, що передбачає розширення соціокультурного компонента змісту освіти питаннями, пов’язаними з енергоефективністю й енергоетикетом і відповідальним споживанням.

Для залучення в освітній процес навчальних активностей, спрямованих на формування екологічної компетентності, МОН рекомендує виокремити в навчальних програмах очікувані результати навчання, які розгортають цю ключову компетентність, і передбачити роботу щодо їх досягнення на уроках і під час позаурочної діяльності. Способами вирішення цього завдання можуть бути:

•                   навчальні проєкти спеціально розробленої тематики;
•                   компетентнісно орієнтовні завдання, які інтегрують зміст різних освітніх галузей;
•                   акції, конкурси тощо. 

Для розроблення таких заходів МОН пропонує орієнтовний зміст навчальної діяльності, пов’язаної з енергозбереженням:

•                   розповідати про джерела енергії, акцентувати увагу на реальних проблемах України, пов’язаних зі зменшенням виробництва енергії;
•                   пояснювати на конкретних прикладах важливість і необхідність збереження теплової та електричної енергії у побуті;
•                   організовувати дослідження власних звичок, стилю життя, що пов’язано з користуванням електричними приладами;
•                   визначати доступні шляхи скорочення витрат енергії;
•                   вчити виконувати прийнятні для себе і членів родини дії щодо скорочення витрат енергії;
•                   організовувати навчальні проєкти задля залучення інших до справи раціонального використання енергії.