Наукова робота "« Фізкультхвилинка як засіб здоровꞌязберігаючих технологій на уроках історії у 5-6 класах»

                                                    

Міністерство освіти і науки України

 Житомирська область
Відділ освіти Любарської районної державної

адміністрації

 

 

 

 

 

 

 

Обласна постійно діюча виставка.

“Сучасна освіта Житомирщини- 2016 р ”.

 

Номінація: «Упровадження здоровꞌзбережувальних інноваційних технологій у навчально-виховний процес закладів освіти»

Тема: « Фізкультхвилинка як засіб здоровꞌязберігаючих технологій на уроках історії у 5-6 класах»

                                                                                            Автор досвіду:

                                                                   Вчитель історії та правознавства Данилюк Катерина

                                                                                    Григорівна

      Пединківської ЗОШ 1-111 ступенів

                               Любарського району

2016 рік

                            

Зміст матеріалів

1.Інформаційний лист

2.Рецензія

3.Анотація

        4.Введення

        5.Основна частина

6.Висновок

7.Література

8. Додатки     

 

 

 

 

                   Життєве кредо

 Живи, добро звершай,

Та нагород за це не вимагай

Хай оживає істина стара.

Людина починається з добра.

ВІДОМОСТІ ПРО ВЧИТЕЛЯ

 

1.Прізвище, ім′я, по батькові –Данилюк Катерина Григорівна

2.Дата народження - 27.04.1982 р.

3.Домашння адреса – Житомирська обл. Любарський район. С. Житинці.

4.Паспортні дані – ВМ 6595432

5.Освіта – вища

6.Місце роботи – Пединківська ЗОШ 1-111 ступенів

7. Посада – вчитель історії та правознавства.

8.Педагогічний стаж -12 років .

9. Кваліфікаційна категорія та педагогічне звання – вища категорія.

10.Нагороди  - Почесна грамота відділу освіти Любарської райдержадміні-

страції  -2013 року та Почесна грамота відділу освіти Любарської рай-

держадміністрації   - 2014 року. Диплом 11 ступеня управління освіти і

науки Житомирської облдержадміністрації.

11. Телефон  - 0973967089.

 

 

 

 

 

Інформація до анотованого каталогу

Адреса досвіду: Пединківська ЗОШ I-IIIст.   вулиця Перемоги 6  с. Пединки Любарський район  Житомирська область.

13144.

Телефон:041-47-9-33-47

E-mail: pedynki_school@ukr.net

Сайт –  sites. google. com / site / Katerunadanulyk / home

Директор: Костюк Володимир Сергійович.

Автор досвіду:  вчитель історії та права Данилюк Катерина Григорівна.

Тема досвіду:  « Фізкультхвилинка як засіб здоровꞌязберігаючих технологій на уроках історії у 5-6 класах»  

Короткий зміст досвіду. Перевантажувати учнів ніяк не можна, щоб не викликати відразу, байдужість до предмета і його нерозуміння. Затвердженням видатного педагога К. Ушинського, найменша неясність у голові вчителя перетворюється   на суцільну темряву в головах його учнів. Плануючи форми роботи на уроках історії у 5-6 класах, необхідно памꞌятати , що одноманітна навчальна діяльність зменшує якість засвоєння знань. У дітей цього віку переважає образно-емоційне мислення, тому засвоєння матеріалу залежить від зацікавленості учнів.

   Необхідність фізкультурної хвилинки на уроці, основне завдання якої – повернути втомленій дитині працездатність, увагу, зняти мꞌязове і розумове напруження, запобігти порушенню постанови і деформації тіла, очевидна. Разом з тим, якщо систематично й організовано проводити фізкультхвилинки, то учням буде цікаво вчитися на уроці, підвищуватиметься їхній інтерес до предмета. Усе залежить від творчості вчителя.

 

АНОТАЦІЯ

Короткий зміст досвіду. Перевантажувати учнів ніяк не можна, щоб не викликати відразу, байдужість до предмета і його нерозуміння. Затвердженням видатного педагога К. Ушинського, найменша неясність у голові вчителя перетворюється   на суцільну темряву в головах його учнів. Плануючи форми роботи на уроках історії у 5-6 класах, необхідно памꞌятати , що одноманітна навчальна діяльність зменшує якість засвоєння знань. У дітей цього віку переважає образно-емоційне мислення, тому засвоєння матеріалу залежить від зацікавленості учнів.

   Необхідність фізкультурної хвилинки на уроці, основне завдання якої – повернути втомленій дитині працездатність, увагу, зняти мꞌязове і розумове напруження, запобігти порушенню постанови і деформації тіла, очевидна. Разом з тим, якщо систематично й організовано проводити фізкультхвилинки, то учням буде цікаво вчитися на уроці, підвищуватиметься їхній інтерес до предмета. Усе залежить від творчості вчителя.

Ідея досвіду:   обґрунтування загальних підходів підготовки майбутніх учителів до використання здоров’язбережувальних технологій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки
про педагогічну та методичну діяльність вчителя історії та правознавства Пединківської ЗОШ І-ІІІ ступенів      Данилюк К.Г.

 Данилюк К. Г. працює на посаді вчителя історії та правознавства Пединківської ЗОШ І-ІІІ ст. з 2008 року.

 За час роботи зарекомендувала себе як творчий педагог з глибоким мисленням, високим інтелектуальним рівнем, вмілим та відповідальним вихователем дитячого колективу.

 Вчителька наполегливо працює над удосконаленням професійної майстерності:постійно цікавиться останніми досягненнями психолого- педагогічної науки, сучасними технологіями,передовим досвідом, втілюючи в практичну власну діяльність.

 Данилюк К. Г. працює над створенням власної методичної системи, яке викликає в учнів бажання і вміння вчитися.

 Уроки вчительки відзначаються творчістю, оригінальністю форм, глибиною змісту. Широко на уроках та позакласних заходах використовує ІКТ, методи компетентнісно-орієнтованого підходу до організації навчального процесу. Педагог навчає учнів робити власні висновки, приймати рішення лаконічно і точно виражати свою думку.

 Вчителька розвиває навички роботи з історичною картою,ілюстраціями, додатковою літературою, використовує матеріали преси, краєзнавчі матеріали. Данилюк К.Г. широко практикує проведення уроків-семінарів, уроків історичних портретів, веде пошукову роботу. Багато зусиль докладає в напрямку зміцнення навчало-матеріально бази з предметів свого фаху.

 

Данилюк К. Г. має гарні результати педагогічної діяльності. Її учні не одноразово ставали призерами районних, обласних олімпіад, конкурсів. Під її керівництвом мають відчутні результати, учні що займаються в МАН.

 Данилюк К. Г. активний учасник конкурсів «Учитель року», її методичні розробки друкуються в методичному журналі «Історія та правознавства». Має свої власні дидактичні матеріали, які надруковані в педагогічній пресі.

 Учні вчительки беруть активну участь у Всеукраїнських інтерактивних конкурсах «Олімпіус», «Лелека», «Кришталева сова», турнірах.

 Неабияка роль належить вчительці в підготовці матеріалів на конкурси: «Сучасна освіта Житомирщини», «Історія державотворення», «Україна - моя Батьківщина» та інших.  Вчителька утверджує повагу до принципів загальнолюдської моралі. Вчителька є дипломантом всеукраїнського конкурсу «Панорама творчих уроків – 2015 р.» та має дипом ΙΙ ступеня за перемогу у конкурсі «Сучасна освіта Житомирщини».

 Данилюк К. Г. бере активну участь в роботі шкільних та районних методоб’єднань, засіданнях педагогічних рад.

Вчителька відповідальна, добросовісна, наполеглива, ініціативна, користується авторитетом серед педагогів, батьків та учнів.

                       Директор школи:                  /В.С. Костюк/

 

 

 

 

 

ВВЕДЕННЯ

 

Тема досвіду: : « Фізкультхвилинка як засіб здоровꞌязберігаючих технологій на уроках історії у 5-6 класах»  

Автор:  вчитель історії та права Данилюк Катерина Григорівна.

 Адреса досвіду (назва навчального закладу): Пединківська ЗОШ Ι-ΙΙΙ ступенів

Досвід вивчався в  2013-2015роках (указати ким) директором  школи Костюком В. С.

Ідея досвіду:   обґрунтування загальних підходів підготовки майбутніх учителів до використання здоров’язбережувальних технологій.

Актуальність:  однією з актуальних проблем сьогодні є виховання особистості, здатної обирати здоровий спосіб життя як пріоритетний для досягнення успіху в ньому.

Теоретична основа:  Більшість учених (В.Р. Кучма, А.М. Мітяєва, М.К. Смирнов, М.І. Степанова, Л.Ф. Тихомирова та ін.) визначають використання здоров’язбережувальних технологій як головний напрям вирішення проблем

збереження та зміцнення здоров’я дітей та підлітків в умовах сучасної освіти. Дослідженням щодо здоров’язбережувальних технологій присвячені роботи В.І. Бобрицької, А.Р. Вірабової,М.С. Гончаренко, В.П. Горащука, О.М. Іонової,

Ю.С. Лук’янової та ін. Але невизначеність низки питань щодо здоров’язбережувальних технологій, змісту та принципів здоров’язбережувальної діяльності вчителів не дозволяє вирішити окремі теоретичні та практичні питання підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін до використання здоров’язбережувальних технологій.

 

Технологія діяльності:

• Ранкова гімнастика;
• фізкультхвилинки, руханки;
• вправи-енергізатори;
• дихальна гімнастика;
• пальчикова гімнастика;
• звукова гімнастика;
• ігри та ігрова терапія;
• казки та казкотерапія;
• гімнастика для очей;
• кольоротерапія;
• релаксаційні паузи (звуки музики

              у поєднанні зі звуками природи:

                   спів пташок, шум води);

• вправи для зняття напруження,покращення осанки;
• тематичні виховні години, свята.
• зустрічі з медичними працівниками
• оформлення стендів, стіннівок;
• фітотерапія;
• аромотерапія;
• арт-техніка;
• уроки у природі.

 

Результативність: Завдяки загальному зусиллю вчителів, учнів і батьків щодо здоров’язбереження, завдяки систематичній, послідовній і творчій роботі з організації фізкультхвилинок, динамічних пауз та ін. технологіям забезпечується достатній рівень функціональної діяльності всіх органів та систем організму дітей на уроці, їхній загальний бадьорий стан.             

 

 

 

 

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

 

В умовах сидячої розумової роботи без руху і роботи тіла ціле горе. Якщо я не походжу, не попрацюю руками і ногами протягом хоча б одного дня,  увечері я не можу ані читати, ані писати, навіть уважно слухати інших.

Паморочиться голова, а в очах зірочки якісь, і ніч минає без сну.

(Л. Толстой)

 

Василь  Олександрович Сухомлинський писав  у своїй відомій книзі «Серце віддаю дітям»: «Я не боюся ще й ще раз говорити: турбота про здоровꞌя – це найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра у свої сили».[10]

Основна мета освіти полягає у розвитку дитини у збереженні її здоровꞌя, тобто, у розвитку дитини згідно з принципом природовідносності. Якщо немає здоровꞌя, усе інше не має сенсу. Саме зі здоровꞌя починається життя. Необхідно з першого дня у школі прищеплювати дітям ідею здорового способу життя, дбайливого ставлення до себе.[9]

Мета:

•             ознайомити вчителів зі здоров’язберігаючими технологіями;
•             забезпечити  всебічну  і ґрунтовну підготовку вчителів  до процесу формування культури здоров’я учнів;

•             формувати  сприятливе внутрішнє шкільне середовище для збереження та зміцнення здоров’я учнів;
•             систематизувати  методичні рекомендації щодо формування культури здоров’я  школярів на ;
•             сприяти проведенню в середніх класах уроків психологічного розвантаження, релаксаційних пауз, елементів арт-терапії, фізкультхвилинок, руханок тощо.

 Проблема та її актуальність

      Проблема збереження і зміцнення здоров'я населення й особливо дітей залишається однією з найбільш актуальних для держави. Про це свідчать закони та постанови уряду.

    У Конституції України, «Основах законодавства України про охорону  здоров'я», програмі «Діти України» наголошується на необхідності збереження та зміцнення здоров'я молоді.    У Концепції фізичного виховання в системі освіти України відзначається різке погіршення стану здоров'я і фізичної підготовки молоді. 90 % учнів мають хронічні захворювання і фізичні відхилення в розвитку. З усією гостротою перед державою постає проблема боротьби за збереження здоров'я нації.  

   Сучасна школа виконує не тільки традиційні освітні функції, але й готує дітей до життя.. Тому однією з актуальних проблем сьогодні є виховання особистості, здатної обирати здоровий спосіб життя як пріоритетний для досягнення успіху в ньому

Актуальність зазначеної проблеми зумовила необхідність розгляду мною використання здоров'язберігаючих технологій на уроках історії у 5-6 класах.

        До проблеми формування здорової особистості дитини зверталися, психологи, педагоги, зокрема  В. Сухомлинський.

     Твердження Василя Олександровича Сухомлинського, що турбота школи про те, щоб учень не хворів, і його організм був несприйнятливий до хвороб, так само важлива, як і турбота про інтелектуальний та естетичний розвиток його вихованців.

 Теоретичні аспекти проблеми.

  Одним із актуальних шляхів вирішення зазначеної проблеми є впровадження освітніх технологій формування й збереження здоров'я, і розпочинати впровадження здоров'язберігаючих  технологій в навчально-виховний процес необхідно з початкової школи, де престиж здоров'я на високому рівні.

       Науковці вважають, що здоров'язберігаючими освітніми технологіями в широкому розумінні цього слова необхідно вважати всі педагогічні технології, які не шкодять здоров'ю учнів, створюють їм безпечні умови для перебування, навчання і праці в школі.

      Інші науковці під здоров’язберігаючими технологіями пропонують розуміти:

•            сприятливі умови навчання дитини в школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);
•            оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);
•            повноцінний та раціонально організований руховий режим.

     Отже поняття “здоров’язберігаючі технології ” об’єднує в собі всі напрями діяльності загальноосвітнього закладу щодо формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів.

     Така діяльність загальноосвітнього закладу лише тоді може вважатися повноцінною й ефективною, якщо в повній мірі професійно й творчо в єдиній системі реалізуються здоров'язберігаючі технології.

 Основні завдання

1. Створення психолого-педагогічних і організаційно-педагогічних умов, які  

     забезпечують психічне здоров’я і комфорт учнів за допомогою гуманізації

     і демократизації навчально-виховного процесу на основі: фізкультурно- 

     спортивної активності; обґрунтованої відповідності навчального

     навантаження обсягові інформації, психофізичним можливостям її

     засвоєння; переведення традиційної інформаційно-об'ємної системи

     навчання на систему, яка навчає учнів самостійно здобувати знання,

     вільно мислити, застосовувати отриману інформацію на практиці.

2. Реалізація наукової організації навчальної праці  та відпочинку

    учнів.

3. Створення максимально можливих санітарно-гігієнічних умов.

4. Включення учнів до свідомої діяльності з формування культури здорового

    способу життя, забезпечення цього процесу навчально-методичними

    посібниками.

5. Створення в навчальному закладі системи управління та моніторингу

    здоров’язберігаючої технології.

6. Формування культури здорового способу життя учнів як у навчальний, так

     і позаурочний час.

7.Створення оптимальних умов для функціонування фізичної культури;

     забезпечення можливостей для впровадження сучасних інноваційних

     форм і методів роботи.

8.Створення інформаційно-комп’ютерного забезпечення оздоровчої

     системи.

9.Створення умов для дослідницько-експериментальної і науково-

     пошукової роботи з питань моделювання й апробації здоров’язберігаючих

     освітніх технологій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ Ι

 

Створення організаційно-педагогічних умов, які забезпечать

психічне здоров’я і комфорт учнів

         Основна роль у здоров’язберігаючій діяльності будь-якого освітнього закладу відводиться грамотній організації навчального процесу. Кожен педпрацівник повинен   працювати  за моделлю здоров’язберігаючого середовища, найбільш значимими компонентами якої є:

    -  створення комфортних умов навчання (розклад уроків, перерв, режимні моменти);

    -  використання оздоровчих методик, які регулюють рухову активність, і прийомів реабілітації розумової і фізичної працездатності.

Модель екологічно комфортного освітнього середовища з використанням технології реабілітації працездатності школярів реалізується шляхом оптимізації і гуманізації навчального процесу, які можливі через:

   -   застосування різнорівневого навчання;

   -   глибоку диференціацію та індивідуалізацію навчання;

   -   широке використання сучасних педтехнологій;

   -   інтерактивне навчання;

   -   створення фізичного, фізіологічного, психічного комфорту для учнів;

   -  настанови вчительського колективу на створення відносин "учитель-учень" за формулою "суб’єкт-суб’єкт". Забезпечення позитивної мотивації навчання шляхом створення можливості успіху для кожного учня;

   -  розумне зменшення обсягу домашніх завдань із метою запобігання перевантаження учнів.

      Важливою умовою проведення уроків є застосування на заняттях здоров'язберігаючих технологій, що вимагає:

  -  урахування періодів працездатності учнів на уроках;

  -  урахування вікових і фізіологічних особливостей дітей на уроках;

  -  наявність емоційних розрядок на уроках;

  -  чергування пози з урахуванням видів діяльності;

 -  використання оздоровчо-фізкультурних пауз на уроках

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ΙΙ

 Види оздоровчих хвилинок на уроках

 

 

      Аналіз класифікацій існуючих здоров’язберігаючих технологій дає можливість виокремити такі типи (О. Ващенко):

• здоров’язберігаючі – технології, що створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм), відповідність навчального та фізичного навантажень можливостям дитини;

 

• оздоровчі – технології, спрямовані на вирішення завдань зміцнення фізичного здоров’я учнів, підвищення потенціалу (ресурсів) здоров’я: фізична підготовка, фізіотерапія, аромотерапія, загартовування, гімнастика, масаж, фітотерапія, музична терапія;

 

• технології навчання здоров’ю – гігієнічне навчання, формування життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо), профілактика травматизму та зловживання психоактивними речовинами, статеве виховання. Ці технології реалізуються завдяки включенню відповідних тем до предметів загально-навчального циклу, введення до варіативної частини навчального плану нових предметів, організації факультативного навчання та додаткової освіти;

 

• виховання культури здоров’я – виховання в учнів особистісних якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров’я, формуванню уявлень про здоров’я як цінність, посиленню мотивації на ведення здорового способу життя, підвищенню відповідальності за особисте здоров’я, здоров’я родини.

 

       Тут наведено  одну з деяких запропонованих науковцями класифікацій здоров’язберігаючих освітніх технологій. Однак слід зазначити, що поняття “здоров’язберігаюча” можна віднести до будь-якої педагогічної технології, яка в процесі реалізації створює необхідні умови для збереження здоров’я основних суб’єктів освітнього процесу – учнів та вчителів. І саме головне, що будь-яка педагогічна технологія має бути здоров’язберігаючою.

       Знання, володіння і застосування здоров’язберігаючих технологій є важливою складовою професійної компетентності сучасного педагога.

      К. Ушинський сформулював основний закон дитячої природи: «Дитина

потребує діяльності, безперестанно і втомлюється не діяльністю, а її одноманітністю. Змусьте дитину сидіти, і вона дуже швидко втомиться;

лежати  - те саме; йти вона довго не може, не може ні говорити, ні співати, ні читати і найменше – довго думати; але вона пустує і рухається цілий день, змінює і змушує всі ці діяльності й не втомлюється ні на хвилину, чим молодший вік, тим різноманітнішою має бути діяльність». Видатний педагог рекомендує: «Дайте дитині трохи порухатися, і вона подарує вам знову десять хвилин жвавої уваги, якщо ви зуміли їх використати, вони дадуть вам в результаті більше, ніж цілий тиждень напівсонних занять.»

      Напевне, ніхто не сумнівається в тому, що рух має величезне значення в житті дитини. Справді, коли вона рухається – ходить, бігає, стрибає, кидає м’яч, катається на велосипеді тощо, дихання її прискорюється,  серце б’ється частіше, а це означає, що й організм краще працює, активізуються процеси, які сприяють росту і розвитку.             

 Отже, діти відчувають величезну потребу в русі, що є для них засобом пристосування до життя, пізнання навколишнього світу.

 Завдяки загальному зусиллю вчителів, учнів і батьків щодо здоров’язбереження, завдяки систематичній, послідовній і творчій роботі з організації фізкультхвилинок, динамічних пауз та ін. технологіям забезпечується достатній рівень функціональної діяльності всіх органів та систем організму дітей на уроці, їхній загальний бадьорий стан.             

       Вчителі початкових та середніх класів використовують в навчально-виховному процесі здоров’язберігаючі форми роботи:

• Ранкова гімнастика;
• Фізкультхвилинки, руханки;
• Вправи-енерганізатори;
• Дихальна гімнастика;
• Пальчикова гімнастика;
• Звукова гімнастика;
• Вправи для очей;
• Фітотерапія

 

                 

                             Дихальна гімнастика та фізкультхвилинка

       Оздоровчі хвилинки під час уроків повинні комбінувати в собі  фізичні вправи для осанки,  вправи для очей, рук, шиї, ніг. Фізичні вправи краще проводити під музичний супровід. Цей прийом допомагає зняти втомленість, відновити рівновагу учнів. Такі вправи можна досить успішно надавати проводити самим учням або поєднувати з елементами ігор. Наприклад: зараз похиляться вперед ті, у кого день народження взимку та весною, теж саме зроблять всі, хто народився влітку та восени. А тепер піднімуться ті, хто сьогодні прийшов до школи.

Пальчикова гімнастика

       Ще у ІІ тисячолітті до нашої ери китайські мудреці знали, що існує взаємозв'язок між рухами пальців, кисті та розвитком мислення. Це підтверджують дослідження фізіологів. У роботах В.М.Бехтерева є висновки про те, що маніпуляції рук впливають на функціонування центральної нервової системи, розвиток мовлення. Прості рухи кистей допомагають зняти загальну напругу, а також власне з рук, розслаблюють губи, що сприяє покращенню вимови звуків, розвитку мовлення дитини. Дослідження М.М. Кольцової свідчать, що кожен із пальців руки має своє представництво у корі великих півкуль головного мозку.

    Таким чином, мовлення перебуває у прямій залежності від розвитку дрібної моторики руки.

 

Звукова гімнастика

     Такі вправи дуже корисні для всіх дітей. Цей прийом легко використовувати на уроках літератури та мови, особливо під час  вивчення теми ,,Фонетика”,  він надасть вам можливість розвити правильну вимову звуків, сприятиме підвищенню чіткості та правильності вимови.

 

Психогімнастика

       Завданням "психогімнастики” є збереження психічного здоров’я, запобігання емоційним розладам у дитини через зняття психічного напруження, розвиток кращого розуміння себе та інших, створення можливостей для самовираження особистості. Більшість психогімнастичних завдань побудовані на імітації певних почуттів та емоційних станів людини. Решта передбачає відтворення дітьми дій та вчинків уявних героїв. У таких іграх діти тренують свою увагу, пам’ять, спостережливість, витримку.А також вчаться розуміти людські емоції та контролювати їх. Такі вправи можуть проводитися у вигляді ігор де потрібно зобразити певні емоції, або продемонструвати певній емоційний стан (пантоміма). 

 

Арт- техніка

     В основі арт-техніки лежить творча діяльність, у першу чергу малювання. Творчий розвиток є  не тільки головним терапевтичним механізмом, саме він допомагає  виховувати здорову особистість. За допомогою арт-техніки дитина має можливість виразити свої переживання, почуття, відношення.  Крім того, творча діяльність допомагає зняти напруження, сприяє підвищенню дитячої самооцінки, впевненості у власних силах, та взагалі розвиває творчі здібності.  Основна задача таких технік не в тому, щоб навчити дітей малювати. Головна мета – це духовний розвиток, самопізнання людини через творчість та покращення адаптації школярів.  Творчі здібності вчитель розвиває на уроках праці та малювання, але сьогодні викладання цих предметів  повинно бути основане саме на таких методиках арт-техніки.

 

 

 

 

Кольоротерапія

     Із  самого народження кожного з нас оточують кольори, що виявляють вплив на організм, нервову систему та психіку людини, налаштовуючи його в унісон з оточуючим світом. Колір значно впливає на нас: притягує нас і до нас, змушує робити покупки та викликає різноманітні емоції. Зумовлює раптові почуття і навіть фізіологічні реакції, від припливу крові до почуття холоду.

     Колір може навіть лікувати. Наприклад, біль знімають відтінки блакитного. А сил надає помаранчевий. Зелений заспокоює. Недарма ми так намагаємось хоча б не на довго вирватись із міста - ближче до природи і її зеленому кольору.

Також колір може передавати риси характеру та стан:

          - темно-синій  - концентрація на внутрішніх проблемах, потреба в

            спокої, самоаналіз;

         - зелений – рівновага, незалежність, впертість, прагнення до безпеки;

         - червоний – сила волі, ексцентричність, направленість у зовнішній світ,

           агресія (якщо красного забагато), підвищена збудженість, активність;

         - жовтий – добрі емоції, безпосередність, цікавість, оптимізм;

         - фіолетовий – фантазія, інтуїція, емоційна та інтелектуальна зрілість;

         - коричневий – відчуття, фізичний дискомфорт, незручність, часто

            неприємні емоції;

         -  чорний – пригніченість, протест,  справжня потреба в змінах;

         - сірий – відсутність кольору, апатія, бажання піти, не помічати нічого,

            що тривожить.

 

   Тому головним завданням у діяльності педагогічних колективів навчальних закладів на сучасному етапі повинно бути збереження і зміцнення здоров’я дітей, формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у вчителів, учнів та їхніх батьків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ΙΙΙ

Фізкультхвилинки на уроках історії

 

     Спокійні учні викликають радість: «Ніяких з ними клопотів!»  Рухливі – вважаються лихом: « І хвилини не посидить!» А фізіологічна потреба дитини в активному русі стримується. Гінокінезія і гіподинамія стають хворобами віку і причиною багатьох захворювань.

Тому фізкультхвилинки на уроках знімають напруження після них майже не потрібно стежити за статурою учнів, за тим, щоб вони правильно сиділи за партою. Крім того, учні запам’ятовують невеличкі комплекси вправ, які потім використовують і вдома – так приємно після них очам, шиї, рукам…

Мимохідь прищеплюється культура розумової праці, коли необхідно через деякий час зробити перерву, виконати фізичні, дихальні вправи, тощо.

Учням подобається малювати цифри від 0 до 9 головою, носом, плечима і т.п. Робити масаж плечової зони  1-2 хвилини своєму товаришу по парті.

Ось деякі комплекси вправ, які використовую на уроках.

  Високий темп та ритм життя, модернізація навчального процесу, інформаційні перевантаження висувають високі вимоги до організму школярів, здоровꞌя яких зумовлено спадковістю, біологічним віком, комплексом соціально-економічних причин.

    У школі запроваджено фізкультхвилинки під час навчальних занять у 1-9 класах. Вони спрямовані на відновлення працездатності, уваги, запобігають опорно-рухового апарату, зору. Для цього розроблено соціальні комплекси фізичних вправ для учнів різного віку. У 1 класі на кожному уроці вчитель двічі проводить фізкультхвилинки, в 2-4 класах – одну хвилинку-здоровинку. Діти виконують динамічні вправи під музику, читають веселі віршики, фантазують. Для учнів середніх та старших класів фізкультхвилинки передбачають вправи для відпочинку рук, очей, постави, дихальну гімнастику. [3]

  Стресогенна дія навчального навчального навантаження призводить до дезадаптаційного синдрому з невротичними реакціями різного ступеня вираженості, що значною мірою спостерігають в учнів молодших класів, а також у дітей, які переходять із молодшої школи до середньої ( 5-й клас). Тривалий вплив несприятливих чинників спричиняє виникнення функціональних розладів, які з часом призводять до формування стійкої патології. Упродовж навчання у 5-9 класах у дітей у 3-4 рази зростає патологія органів травлення, у два рази – органів зору та нервової системи. Це складний багатофакторний процес, що має як медико-біологічне, так і соціально-психолого-педагогічне коріння[5].

 Комплексний підхід до вирішення проблеми збереження та зміцнення здоровꞌя дає змогу попередити зростання у них функціональних порушень та органічних паталогій . Безумовно усі педагогічні технології, якими користується вчитель на уроці, мають вплив на здоровꞌя учнів. Під здоровꞌязберігаючими технологіями окремі науковці пропонують розуміти:

• Сприятливі умови навчання дитини в школі( без стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);
• Оптимальну організацію навчального процесу( відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог);
• Необхідний достатній та раціонально організований руховий режим.

Зміст здоровꞌязберігаючих технологій реалізується в тому числі і засобами компенсаторної рухової спрямованості (фізичні вправи, динамічні перерви, рухливі ігри, фізкультхвилинки), що традиційно застосовують на уроках вчителі початкових класів, а вчител-предметники середньої школи незаслужено про них забули. Але ж гімнастика на уроці дозволяє знімати стан утомленості, послабити психологічну напруженість, викликану інтенсивністю занять, і просто дати дитині можливість порухатися.

«Історія України (Вступ до історії)» - пропедевтичний навчальний курс історії для пꞌятикласників. Його мета – створити початкове уявлення у дітей про окремі важливі епізоди з історії Батьківщини, підготувати їх до більш складних курсів з історії України та всесвітньо історії у наступних класах. Учні у 5 класі розпочинають вивчення нового предмета і набувають навичок роботи з історичним матеріалом. Учитель повинен усвідомлювати необхідність адаптаційного періоду для дітей, щоб вони звикли до змісту, логіки викладання, методів навчання.

Перевантажувати учнів ніяк не можна, щоб не викликати відразу, байдужість до предмета і його не розуміння. За твердженням видатного педагога К. Ушинського, найменша неясність у голові вчителя перетворюється на суцільну темряву в головах його учнів[4]. Плануючи форми роботи на уроці історії у 5 класі, необхідно памꞌятати, що одноманітна навчальна діяльність зменшує якість засвоєння знань. У дітей цього віку переважає образно-емоційне мислення, тому засвоєння матеріалу залежить від зацікавленості учнів.

Збагатити форми навчання можуть дидактичні ігри – навчальна діяльність в умовних ситуаціях. У сучасній педагогіці позитивні результати використання гри на уроці загальновизнані. Граючи, учні мимоволі засвоюють нові знання, розвивають свої навчальні навички. У процесі гри збільшується розумове напруження учня. Гра сприяє концентруванню уваги, зосереджуваності та запамꞌятовуванню, але надмірно захоплюватися іграми не варто.

Водночас учитель повинен створити належні умови для розвитку памꞌяті, уваги, мислення, сприйняття навчального матеріалу. Однією з таких умов є необхідність передбачити обовꞌязковий час для виконання на уроці комплексу дихальних і рухових  вправ (фізкультхвилинки).

Існують загальні вимоги до вправ фізкультурної хвилинки, але кожний учитель на своєму уроці може додати окремі елементи зі свого предмета. На уроках музики фізкультхвилинки обовꞌязково слід супроводжувати мелодією, на уроках природознавства – рахувалочками про природу, на уроках математики та мов – рахуваочки про числа та літери, на уроках географії та історії – використовувати назви географічних обꞌєктів та історичні факти і т. ін.. Що ж стосується загальних вимог, то вправи обовꞌязково мають відповідати віковим особливостям дітей, бути їм відомими та охоплювати різні мꞌязові групи [6 ].

Рухи під час фізкультурної хвилинки мають відрізнятися від тих, які діти здійснюють під час навчального процесу на уроці:

• Для укріплення та активізації системи дихання та серцево-судинної системи можна виконувати вправи типу потягування і розслаблення, промовляння звуків на видиху, подовження видиху, ходьби в середньому та прискореному темпі. Ритмічні рухи зумовлюють збільшення легеневої вентиляції, тому учням корисно буде під час фізкультхвилинок виконувати такі вправи:
• Повертання, нахили, розгинання, обертання тулуба з різними рухами руками та глибокими вдихами і видихами, повороти тулуба під час глибокого видиху;
• Для концентрування уваги доцільно використовувати таку вправу: учні стоять біля парт, ноги на ширині плечей і трішки зігнуті в колінах, руки вільно опущенні, голова нахилена, очі закриті, рот напіввідкритий. Діти глибоко дихають, повільно хитаючись (як дерево від вітру), потім різко здригаються усім тілом і випрамляються (вправу виконують двічі).

     У формуванні правильної постанови ключову роль відіграють відчуття положення свого тіла в просторі, які дитина отримує за рахунок імпульсів в центральну нервову систему з багатьох рецепторів, закладених у мꞌязах. Тому з метою формування правильної постанови необхідно постійно звертати увагу на положення тіла під час виконання вправ. Дитина повинна вміти правильно словами описати правильну поставу. Наприклад, учитель може поставити запитання учням про те, як за нормальної постави розташовані плечі, лопатки, голова.

  На випрямлення тулуба та закріплення навичок правильної постави корисно виконувати такі вправи: руки на поясі, стати на носки і опуститись; почергове піднімання зігнутої в коліні ноги; нахил тулуба вліво та вправо, руки ковзають вдовж тулуба; спина рівна, голова трохи піднята, присісти та встати.

  Вправи для очей: зімкнути повіки обох очей на 3-5 секунд, потім відкрити на 3-5 секунд ( повторити 6-8 разів); швидко покліпати очима, повторити те саме через 10 секунд; зімкнути повіки обох очей і вказівним пальцем відповідної руки масажувати їх коловими рухами протягом однієї хвилини;  робити колові рухи очима, повільно переводити погляд з підлоги на стелю і назад, не змінюючи положення голови.

 Протягом дня у дітей втомлюються очі, особливо тоді, коли вони працюють за компꞌютером. Для профілактики здорового зору учня треба давати можливість розслабити очі.

Фізкультурну хвилинку краще проводити в середині уроку, проте момент визначає сам вчитель. Сигналом до цього є послаблення уваги учнів.

Фізкультурні хвилинки можуть бути повними й скороченими. Скорочені хвилинки краще використовувати під час письмових робіт.

На уроках історії такі скорочені хвилинки можна застосовувати під час тематичного оцінювання, історичних диктантів, складання конспекту  лекції  чи плану параграфа. Звичайно, цікаво використовувати хвилинки ігрові, віршовані, імітаційні. Розглянемо віршовані фізкультхвилинки на уроках історії. Зазделегіть діти повинні вивчити 1-2 невеликі вірші, що супроводжують фізкультхвилинки. На першому уроці, коли вивчають тему «Що таке історія», пꞌятикласникам можна запропонувати такі вірші( з виконанням вправ):

Щось не хочеться сидіти,

Треба трошки відпочити.

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивись

Та гарненько усміхнись.

Плесни раз, ще кілька раз.

Добре, до роботи час!

Якщо діти багато пишуть під час уроку, то для розслаблення рук, плечей можна запропонувати вірш:

Вже стомилися ми трішки,

Вийдем разом на доріжку.( Крок на місці)

І голівонька втомилась, (Колові рухи)

Будем  пальці ми стискати,

Щоб ще краще нам писати.

Фізкультхвилинки можна проводити у супроводі класичної музики.

Приготуймо ваші руки,

Чарівні хай линуть звуки.

Звуки Баха, звуки Ліста,

Уявіть: ви – піаністи.

Ваші пальці мов спішать,

Бо на клавішах біжать.

(Діти імітують гру на піаніно)

Вивчаючи тему «Чому писемні джерела важливі для історії», учні ознайомлюються з літописами. Пꞌятикласникам можна запропонувати фізкультхвилинку «Пишемо літопис» ( розминка для рук).

•      Завітаймо до Києво-Печерського монастиря, де працює відомий літописець Нестор. Спостерігаючи за його роботою, спробуймо й  ми написати літопис.

У давнину писали гусячим перами, тому і ми собі оберемо перо ( учні тримають уявне перо). Літописці писали повільно, уважно, старанно, виволячи кожну літеру.Правою рукою ретельно виводимо першу літеру ( учні правою рукою виводять літеру в повітрі). У давніх книгах її прикрашали орнаментом. Тепер умочімо перо в чашку з чорнилом ( учні імітують рухи) і поволі продовжимо писати. Вправні літописці уміли писати і лівою рукою. Спробуймо і ми ( учні виводять літери лівою рукою). Ось і готовий наш літопис. Ставмо підпис.

Коли діти ознайомлюються з хронологією вчитель обовꞌязково креслить на дошці лінію часу. Ця пряма лінія, поділена поперечними рисками та відрізками, що відповідають певній кількості років. Після того як учні позначили лінію часу в зошитах, засвоїли поняття «століття», «тисячоліття», «ера», доречно відпочити, виконуючи прості вправи під такі віршовані рядки:

За кроком крок, за роком рік, (крок на місці)

Годин невпинний йде потік. (Рух маятника)

Минають дні, пливуть віки, (рух плавця)

Тисячоліть рясні рядки (розслаблення рук)

Складаються в величні ери. ( Опис півкола руками)

То в час який живем тепер ми?

( Учні називають сучасне тисячоліття і століття)

 

 

 На уроках оцінювання навчальних досягнень чи під час історичних диктантів дітям доцільно запропонувати таку розминку для рук (імітаційна фізкультхвилинка):

Ось які в нас пальчики,

Пальчики кмітливі, всі трудолюбиві.

Можуть пальчики писати,

Можуть гарно малювати,

Можуть грати на сопільці,

Лоскотати шийку киці.

А ще наші пальці

Ось так зроблять зайців.

(угору вказівний і середній пальці)

Зайці вухами тріпочуть

І навчатись з нами хочуть.

Під час вивчення 2-го розділу «Про що і про кого розповідає історія» можна звернутись до тематичних фізкультхвилинок. У темі « Чим уславились князі Київської Русі» учні знайомляться з княгинею Ольгою. Перш ніж учні почнуть колективно працювати з підручником (читання уривка з оповідання «Царгородські дива»), можна провести імітаційну фізкультхвилинку  « Зустріч з княгинею».

(Учитель читає текст [ 4], а учні імітують певних осіб, предмети чи явища)

« У 954-955 рр. княгиня відвідала столицю Візантійської імперії і була прийнята імператором  Констянтином  Багрянородним. Велика армада човнів, як розповідає Нестор, доправила у гавань Константинополя Золотий Ріг понад 100 осіб посольства Ольги з обслугою і воїнами – майже 1500 осіб (подив на обличчях дітей). Розкішно оздоблений човен княгині привертав увагу візантійців: посередині стояв намет з коштовної тканини ( діти показують розкіш намету), борти, весла прикрашала різьба ( рухи веслярів), ніс лодії мав вигляд якоїсь химерної тварини ( грифона чи дракона) ( учні мімікою показують химеру), шовкове вітрило було прикрашено князівською емблемою – золотим тризубом ( діти набрали повітря в легені і показали, як вітер жене корабель). Намет охороняли декілька воїнів в обладунках зі списами в руках ( постава воїна), повсюди сновигали численні служниці (рух поклону господарю). Під час зустрічі візантійський імператор, зачарований розумом Ольги, буцімто мовив : « Достойна ти єси цесарствувати в городі сьому з нами». Утім Ольга відповіла, що вона язичниця, й висловила бажання прийняти християнську віру саме з рук імператора» (горда постава правителів).

Здатність людини до саморегуляції стану, до психічної перебудови забезпечує її ефективну адаптацію у довкіллі, у стосунках з іншими. Навчати дітей керувати своїм психофізичним станом слід починати з дитячих років. Вивчаючи тему

« Яку роль відігравали замки і палаци», пꞌ ятикласникам можна запропонувати вправи для фізкультхвилинки у формі гри «Подорож до маєтку князя Острозького»  (спочатку діти займають «позу кучера» - сідають на стільці, випрамляють спину, прагнуть розслабити всі мꞌ язи. Голова опущена на груди, ноги зігнуті під прямим кутом, носки трохи розведені, очі заплющені. У ході розповіді вчителя про вигляд замку здалеку, уявне входження до нього, зустріч з його мешканцями та господарем, підйом на башту-донжон тощо діти виконують відповідні рухи).

Найголовніше – навчити дітей застосовувати уяву, пригадуючи образи історичних героїв, персонажів.

Вивчаючи Галицько-Волинську державу і діяльність князя Данила, можна використати такі рядки:

Данило добре воював,

Міста і церкви будував.

На честь одног з його синів

Зꞌявилось славне місто…( Львів)

( Вправи до цього вірша вчитель пропонує учням добирати довільно)

Проводити подібні фізкультхвилинки можна з опрацюванням портретів історичних діячів, сюжетних ілюстрацій, малюнків та сучасних фотографій споруд.

Вивчаючи тему  « Як українське козацтво прославилося у битвах та походах» , доцільно застосовувати фізкультхвилинки з новими віршами, а на наступних уроках можна проводити уже знайомі дітям розминки. Ось тематична рахувалочка:

Ми веселі козачата,

Маєм вже відпочивати.

Крок на місці, вліво крок.

Станьмо разом у танок.

Гей, громадо, усміхнись.

Руки в боки, покрутись,

Потягнімося до сонця

І поплескаймо в долонці.

Вже закунчуємол жарти,

Повертаймося до парти.

( Діти стають у коло, швидко і організовано виконують вправи)[8]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

   Здоров’язберігаючі технології вчать дітей жити без конфліктів. Навчають укріплювати, зберігати своє і цінити чуже здоров’я. Ці технології прищеплюють дітям принципи здорового способу життя, посилюють мотивацію до навчання.

   Учителі у тісному взаємозв’язку з учнями, батьками, медичними працівниками, практичними психологами, соціальними педагогами та соціальними працівниками, усіма тими, хто зацікавлений у збереженні і зміцненні здоров’я дітей, спроможні створити здоров’язберігаюче освітнє середовище.

        Формування ціннісної мотивації особистості до здорового способу життя, виховання здорової людини - процес досить складний і суперечливий. На нього впливають умови розвитку держави, громадська думка, тобто найчастіше ті чинники, що не залежать від школи. Орієнтація і стан сімейного виховання не завжди допомагають нам у цій роботі. Збільшення кількості проблемних родин, зайнятість батьків, звідси - несумлінне виконання виховних функцій. До того ж, за результатами соціологічних досліджень, багато дітей саме в родині здобувають перший негативний життєвий досвід., Тому слід не один рік працювати над тим, щоб кожна дитина усвідомила той факт, що стан здоров’я і творчих можливостей людини майже на 70 % залежить від неї самої, від рівня і стилю її життя, від її власної культури здоров’я і тільки на 30 % - від чинників зовнішнього середовища, а також те, що здоров’я є основною життєвою цінністю людини.

    Звичайно, вирішення проблеми збереження здоров'я дітей та підлітків потребує тільної увага всіх зацікавлених у цьому: педагогів, медиків, батьків, представників громадськості. Однак особливе місце та відповідальність з оздоровчій діяльності відводиться освітній системі, яка повинна й має всі можливості для того, щоб зробити освітній процес здоров’язберігаючим, і в цьому випадку мова йде вже не просто про стан здоров’я сучасних школярів, а про майбутнє України.

 Необхідність фізкультурної хвилинки на уроці, основне завдання якої – повернути втомленій дитині працездатність, увагу, зняти мꞌязове і розумове напруження, запобігти порушенню постави і деформації тіла, очевидна. Разом з тим, якщо систематично й організовано проводити фізкультхвилинки, то учням буде цікаво вчитися на уроці, підвищуватиметься їхній інтерес до предмета. Усе залежить від творчості вчителя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1.Астахова. О.В.Тихоплав С. М. Динамічні паузи як один із ефективних методів забезпечення оптимізації рухової активності школяра// Основи здоровꞌя.- № 2, 2011 –с.4-11.

  2.Балюк В. І. Здоровий спосіб життя – важливий чинник виховання особистості // Класному керівнику. Усе для роботи.- № 12, 2010 –с.6.

3.Білориха О.М. Формування в учнів уміння зберігати здоровꞌя// Класному керівнику. Усе для роботи.- № 1, 2013 –с.7-9.

  4.Десятов Д.Л. Нова навчальна програма з історії: стратегічні перспективи та вимоги до організації уроку історії / Д. Л. Десятов/ Історія та правознавство. – 2013. - № 6. – с.6.

 5.Концепція формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді. – Наказ МОН України № 605 від 21.07.04.

6.Пилипчук Н.М. Фізкультхвилинки в початкових класах ( методичні рекомендації) / Розкажи онуку. – К.: ТОВ « Редакція освітянських видань», 2011. - № 7. –с.111-112.

7.Прибиловська Н.В. Системний підхід до створення здоровꞌязбережувального середовища у загальноосвітньому навчальному закладі// Педагогічна майстерність- № 4, 2013 –с.27.

 8.Сторчак А.М. Фізкультхвилинка як засіб здоровꞌ язберігаючих технологій на уроках історії у 5-му класі // Історія та правознавство - № 13-14, 2014 – с.6-10.

  9.Суботіна Т.В. Виховуємо фізично, психічно та морально здорову дитину// Класному керівнику. Усе для роботи.- № 6, 2011 –с.11.

  10.Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. – К.: «Радянська школа», 1985.

 

 

 

 

 

 

 ДОДАТОК Г

 

 

Вислови видатних людей про рухову активність

 

•              Ніщо так не виснажує й не руйнує людину, як тривала фізична

          бездіяльність.

(Арістотель)

•              Якщо б ми використовували свій розум і свої ноги більше... то ми менше страждали від хвороб серця.

(Б. Вайт)

•              Рух – це життя.

(Вольтер)

•              Фізичні навантаження – стимул до роботи всіх органів та систем організму.

(О. Вишневський)

 

•              Тисячі й тисячі разів повертав я здоров’я своїм хворим за допомогою рухів.

(Гален)

•              М’язова діяльність – не тільки найефективніший, але й фізіологічний спосіб удосконалення регуляторних механізмів організму людини, збереження його здоров’я, продовження активної творчої діяльності.

(Е. Гембіцький)

•              Бездіяльність тягне за собою порочність і нездоров’я.

(Гіппократ)

•              Гімнастика, фізичні вправи, ходьба повинні ввійти в повсякденний побут кожного, хто хоче зберегти працездатність, здоров’я, повноцінне і радісне життя.

(Гіппократ)

•              Чарівність – це краса в русі.

(Лессінг)

•              Рух замість ліків служити може.

(М. Ломоносов)

•              Людське тіло складається з маси м’язів. Отже, дати спокій цій частині нашого тіла, історично тренованій, не давати їй робити – це величезна втрата, це може призвести до різкої нерівноваги цілої нашої суті, емоцій.

 

(І. Павлов)

•              Все моє життя я любив розумову працю і фізичну, і, напевно, навіть більше другу. А особливо почував себе задоволеним, коли в останню вносив яку-небудь гарну здогадку, тобто поєднував голову з рухами. Рух – це життя.

(І. Павлов)

•              Для рівноваги краси і здоров’я потрібно не лише освіта в області науки і культури, а й заняття все життя фізичними вправами, гімнастикою.

(Платон)

•              Фізичне виховання зміцнює тіло, а з ним – і дух.

 

(А. Радищєв)

•              Уся нескінчена розмаїтість зовнішніх виявів мозкової діяльності зводиться до єдиного явища – м’язового руху.

(І. Сєченов)

•              Рух, як такий, може своєю дією замінити будь-які ліки, але всі лікувальні засоби світу ніколи не замінять руху.

(Тіссо)

•              Яка насолода відпочивати від розумових занять за простою фізичною

працею!

(Л. Толстой)

•              Тілесна праця не тільки не виключає можливість розумової діяльності, не тільки покращує її гідність, але й заохочує її.

(Л. Толстой)

 

•              Треба обов’язково струшувати себе фізично, щоб бути здоровим морально.

(Л. Толстой)

•              В умовах сидячої розумової роботи без руху і роботи тіла ціле горе. Якщо я не походжу, не попрацюю руками і ногами протягом хоча б одного дня, у вечері я не можу ані читати, ані писати, навіть уважно слухати інших.

Паморочиться голова, а в очах зірочки якісь, і ніч минає без сну.

(Л. Толстой)

•              Фізична праця необхідна для розвитку та підтримки в тілі людини фізичних сил, здоров’я і фізичних здібностей.

(К. Ушинський)

•              Неробство розслабляє тіло, праця укріпляє його; перше приносить

передчасну старість, друге – тривалу молодість.

(Цельс)

 

•              Фізична досконалість людини – це не дар природи, а наслідок

цілеспрямованого формування її.

(М. Чернишевський)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК Д

 

Пропоную вашій увазі деякі поради по проведенню фізкультхвилинок

 

Масаж біологічно активних точок голови та обличчя.

(профілактика гайморитів, фарингітів, ангін)

Масаж проводиться  за допомогою пальців – вказівного, середнього та безіменного (8-10 рахунків) або лише великим пальцем. Напрямок дії – суто вертикальний (без розтираючих рухів).

1.     Точка на лобі поміж бровами («третє око»),
2.     Парні точки по краях крил носа,
3. Точка на осьовій вертикалі, що ділить обличчя навпіл, між нижньою губою та верхньою лінією підборіддя,
4. Парні точки у скриньових западинах,
5. Точка трохи вище лінії росту волосся, в западинах з зовнішнього краю трапецієвидного м’яза  (де відчувається западина),
6. Точка між зовнішнім слуховим  проходом та краєм  нижнєщелепного  зчленування.

 

 

 

 

 

 

Масаж вушних раковин.

(по 8-10 повторень)

1.     Тягнемо мочку вуха зверху вниз,
2.     Тягнемо вушну раковину вгору,
3.     Середню частину від слухового проходу в зовнішній бік,
4.     Обертаємо вушну раковину за годинниковою  стрілкою,
5.     Обертаємо вушну раковину проти годинникової  стрілки.

 

Вправи для очей.

(по 8-10 повторень)

1.     Вертикальні рухи: очі вгору – вниз (без напруження, вільно),
2.     Горизонтальні рухи:  очі направо – наліво (рухи легкі, невимушені),
3.     Кругові рухи очима, спочатку за годинниковою стрілкою,  потім – проти неї.

 

Вправи для хребта.

(Після регулярних тренувань учні помітно додають у зрості)

Основні рухи: згинання – розгинання, стискання – розтискання,  скручування – розкручування. Дихання  через ніс.

 

1. «Чищення пір’ячка».

Підборіддя донизу, торкаючись грудей. Пташка чистить пір'ячко.

2. «Черепаха».

Голова плавно відкидається назад та дотикається потилицею спини – намагаємося втягнути голову в плечі. Потім плавний нахил голови вперед – знову тягнемо голову в себе.

3. Хребет прямий. Нахиляємо голову, намагаємося доторкнутися вухом до плеча (вправо-вліво).
4. «Сова».

Голова поставлена прямо, спина пряма. Повільно відводимо погляд вправо (вліво) та повертаємо за ним голову (намагаємося побачити, що там ззаду).

5. «Песик».

Ніс та потилиця – вісь обертання. Повертаємо голову (наче навколо носа). Підборіддя йде в сторону та вгору. Песик прислухається. ( Три варіанти: голова рівно, голова нахилена вперед, голова відкинута назад.)

6. «Гарбуз».

Кругові рухи  голови. Шия – хвостик гарбуза, голова – гарбуз, перекачується  по плечах (без напруження).

7. «Насуплений їжачок».

Плечі – вперед, підборіддя – на грудях, руки  попереду себе, долоні охоплюють лікті. Плечі йдуть вперед, назустріч одне одному. На спині  «вискочили» голки – їжачок сердиться.

Зворотній рух-голова  відкидається, потилиця торкається спини, зводимо лопатки (не піднімаючи плечей).

8. «Ваги».

Долоні на плечах. Одне плече йде вгору, інше – вниз. Голова  трохи нахиляється. Дихаємо вільно.

9. « Паровозик»

Уявімо, що наші плечі – колеса. Поїхали – поволі, не поспішаючи, розширюючи розмах обертових рухів. Оберт за секунду. Дихаємо рівно та спокійно.

10. «Пружина»

Стискаємо хребет як пружину та розтягуємо його.

11. «Лук».

Кулаки  уперлися в спину. Намагаємося звести лікті. Хребет вигинається як напнутий лук (кулаки – стріли). Зворотній рух – «сутулимося».

12. Розслабитися.

Прямі руки (раз-два) під час вдиху підняти вгору, опустити (три-чотири) з затримкою дихання. Знову підняти руки (раз-два) – видих, опустити (три-чотири), видих закінчити. Повторити 3-5 разів.

 

Комплекс «Чотири вправи».

(тренування суглобів)

1. Кисті рук

1.          стиснути – розтиснути (декілька разів, швидко),
2.          обертати в обидві сторони в променевозап’ястному  суглобі,
3.          кисті згинаються вправо - вліво, впред – назад.

2. Ліктьові суглоби («Арлекино»)

Плечі нерухомі, руки звисають. Лікті вільно (як на шарнірах) здійснюють коливальні рухи.

3. Стопи ніг

1.          тягнемо носок (на себе-від себе),
2. топчемося  на зовнішніх, на внутрішніх боковинах стоп, на пальцях, на п’ятках,
3.          виконуємо стопою обертові рухи (в обидві сторони).

4. Колінні суглоби

1.          коліно виконує обертові кругові рухи,
2.          ноги згинаються, розгинаються (долоні рук на колінах).

 

Дихання, як один з найефективніших засобів відновлення організму.

 

Двісті років тому повітря складалося з 38% кисню та 1% вуглекислого газу. Сьогодні кисню в нашому повітрі всього 19%, а вуглекислого газу – 25%.

Люди дихають недостатньо глибоко, використовуючи всього п’яту частину об’єму легень, та ще й одержують з повітря вже набагато менше кисню.

Глибоке дихання сприяє нормальному стану людини, укріплюючи тим самим нашу імунну систему, збільшуючи вміст кисню у крові ми підсилюємо імунітет, не залишаючи ніяких шансів бактеріям та вірусам.

«Бодіфлекс» - це найкраща методика збагачення організму киснем, аеробний ефект занять в 5 разів більший, ніж від бігу.

 

 

 

П’ять етапів дихання за методикою «БОДІФЛЕКС»

 

1. Видихніть все повітря з легень через рот.
2. Швидко вдихніть повітря через ніс.
3. З діафрагми з силою видихніть все повітря через рот.
4. Затримайте дихання та втягніть живіт на 8-10 рахунків.
5. Розслабтеся та вдихніть.

На останок дозвольте навести веселу лічилку для піднесення настрою вчителю та учням, яку ви можете застосовувати в будь-який час на уроці, оскільки дітям необхідно не тільки фізичне , але й мовне розвантаження. Такі лічилки - «кричалки»  будуть  дуже корисними в молодших та середніх класах.

РАЗ! ДВА! ТРИ! ЧОТИРИ! П’ЯТЬ!

ЧАС ПРИЙШОВ НАМ СПОЧИВАТЬ!

ТОЖ ПІДНІМЕМ РУКИ ВГОРУ,

НАЧЕ  ГЛЯНЕМО НА ЗОРІ.

 

РУКИ ЗА ГОЛОВУ СТАВИМО СМІЛИВО

І ПОВЕРТАЄМОСЬ ВПРАВО І ВЛІВО,

ДВІЧІ НАЛІВО, ДВІЧІ НАПРАВО,

ЗРОБИМО ЧІТКО ВСІ МИ ЦЮ ВПРАВУ,

ДВІЧІ НАЛІВО, ВДІЧІ НАПРАВО –

БУДЕМО МАТИ ГАРНУ ПОСТАВУ!

 

 

 

 

 

ДОДАТОК Е

 

«Фізкультхвилинки

на уроках

Історії України »

(5 клас)

 

 

 

                       

Тема 2: Княжа Русь-Україна

Урок №9 Київська Русь - держава з центром у Києві.

Фізкультхвилинка “Перші князі”

      Як виглядали перші князі? Давайте почнемо перевтілюватись. Найпершими князями були Аскольд і Дір. Князь мав поважний вигляд. Збираючись в дорогу накидав на плечі плащ (учні накидають уявний плащ), застібав фібулою, щоб тримався на міцних плечах, одягав високі шкіряні чоботи та шапку. Князь Святослав був войовничим князем, тому часто одягав обладунки, які були досить важкі. Одягав усе поступово, спочатку кольчугу, потім меч чіпляв до пояса, а насамкінець одягав шолом. А його мати княгиня Ольга носила довге жіноче вбрання (учні нахиляються, щоб показати довжину), також носила плащ. А тепер перевіримо чи дійсно ви перевтілювались у князів, чи все пропустили. Ви повинні обрати з переліку княжий одяг, а сигналом вашого вибору будуть підняті руки. Отож, перевіряємо, князь був одягнений в: кеди, високі шкіряні чоботи, плащ, спортивний одяг, шапку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

•                 Проводи цю хвилинку можна з ілюстраціями.

                        

Урок №10. Київська держава часів

Володимира Великого та Ярослава Мудрого

Фізкультхвилинка “Зустріч з князем”

        Подивимося сьогодні на княжий двір та побачимо, як живе князь Ярослав Мудрий. Та спершу потрібно дістатись до Києва. Сідлаємо коня, сідаємо верхи. Поїхали. Нарешті вдалині ми щось побачили (учні приставляють долоню до очей). Та це ж мури міста де живе Ярослав. Під’їжджаємо до Золотих Воріт та стукаємо у браму. Нарешті ми в’їхали до Києва, мандруємо до княжого двору. Як же тут гарно з подивом розглядаємо ми будинки та храми. Ось нарешті і приїхали, треба зупинитися. Злізаємо з коня і прямуємо до княжого дому. А нам на зустріч сам князь з дружиною, обговорюють як Русь від ворога захистити. Ми підходимо до князя низько вклоняємось.  Зустрів нас князь тепло і привітно і запрошував приїздити ще.

•                 Проводи цю хвилинку можна з ілюстраціями.

 

Урок  №11. Смутні часи Київської держави.

Фізкультхвилинка “Мужні захисники Києва”

        1240 рік монголо-татари напали на славне місто Київ. Всі жителі вийшли на захист рідної землі. Допоможемо їм разом. Зараз ми на стінах міста, поглянути вниз аж страшно. Обережно, пригніться, навколо свистять ворожі стріли. Допомога киянам дуже потрібна. Головне завдання не впустити ворога до міста. Тож допомагаємо. Спочатку ми перенесемо важке каміння, щоб укріпити міські мури. Потім, будемо намотувати на руку мотузку, щоб  використати її коли прийде час. А прямо зараз ми беремо лук і стріли та цілимося у ворога. Відпускаємо стрілу. Хоч наша допомога була вагомою, але нажаль нам відомо, що все ж таки у 1240 році монголо-татари захопили Київ. Але наступного разу наша оборона буде міцнішою.

•                 Проводи цю хвилинку можна з ілюстраціями.

 

Урок №12. Перше Українське королівство

Фізкультхвилинка “Український король”

         Добре нам відомо, що Данило Галицький був одним із наймогутніших князів Галицько-Волинської держави. Але ще не знаємо, що він був першим українським королем. Уявімо себе на його місці. Князь Данило

•                 Проводи цю хвилинку можна з ілюстраціями.

                          

Урок №13. Скарби нетлінні

Фізкультхвилинка “ Пишемо літопис ” (розминка для рук)

      Перенесемося до Києво-Печерського монастиря і бачимо за роботою Нестора, відомого літописця. Спробуємо і ми докласти зусиль до написання його літопису.  Перш ніж починати літописець вибирав собі гусине перо, яким писав, давайте оберемо й ми. Вибрали, тоді починаємо.  Правою рукою ретельно виводимо першу літеру. У стародавніх книгах вона прикрашалась орнаментом та малюнками. Тепер обережно вмокнемо наше перо в чашу з чорнилом і поволі, щоб не пошкодити літопис, продовжимо писати. Вправні літописці писали і лівою рукою. Спробуємо і ми. Добре, а тепер поставте свій підпис на літописі, виводячи його двома руками. Тепер справді можна переконатись, що ви вправні літописці.

•                 Проводи цю хвилинку можна з ілюстраціями.

                                                                      

Урок №14. Українські землі у складі Литви та Польщі.

Фізкультхвилинка “Розминка від Острозького” (для обличчя)

        Мандруючи разом по маєтку князя Костянтина Острозького ви будете відображати свої емоції на обличчі. Подорож почалася. Маєток князя такий красивий, що кожен наступний крок викликає захоплення. В одному з приміщень розташувалася перша книгодрукарня і тут вже друкують книги, що викликає справжню радість. Тут нам у руки дають потримати Острозьку Біблію і ми справді здивовані, тому що вона нараховує шістсот двадцять вісім сторінок. Та здивування переходить у сміх, коли ми беремо до рук ще одну книгу “Буквар” за яким діти вчили перші літери. Та раптом веселий настрій змінює смуток, але тільки через те, що наша подорож маєтком князя Острозького скінчилася.

•                 Проводи цю хвилинку можна з ілюстраціями.

                                

Урок №15-16 Узагальнення. Тематичне оцінювання.

 Фізкультхвилинка “Пригадуємо та готуємось”

     Фізкульхвилинка проводиться за матеріалами попередніх хвилинок, включаючи нові елементи, поєднуючи логічно весь матеріал вивченої учнями теми з історії України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК Є

Приклади різноманітних форм та видів фізкультхвилинок

Назва прийому                «Розвідники»

Опис прийому

 У будь-якій груповій роботі важливо вміти уважно й спокійно спілкуватися один з одним. Важлива й власна увага до партнера, його увага до себе.

«Розвідників» зручно використати, коли потрібно з якоїсь причини поміняти «картинку» класу: розбити невгамовні парочки базік і пустунів, перемішати дівчинок і хлопчиків або для подальшої роботи поміняти склад малих груп. Після декількох пересаджувань усі учні ґрунтовно (хоча й непомітно для себе) перемішані один з одним. Це допомагає створенню нової ділової атмосфери в класі або малій групі.

Учитель пропонує класу: «Зараз ми з вами попрацюємо розвідниками. Розвідники вміють усе робити точно й чітко, але потай. За сигналом «зв’язатися з агентом» без слів, підморгувань і розмахувань руками, тільки поглядом, з’ясуйте, хто буде вашим партнером-агентом, знайшовши його, тримайте один одного очами. Намагайтеся не видати себе! Якщо ви будете домовлятися не тільки поглядом, але й, наприклад, кивками голови, то вас із боку помітять і виявлять, що ви розвід­ники».

Виникають пари партнерів-розвідників, яким потім можна дати будь-яке додаткове завдання - наприклад, помінятися місцями.

Назва прийому     «Колективне відлуння по половинках»

Опис прийому

Сидячий за партами клас поділяється на дві частини. Одна половина - судить, інша - працює. Для вчителя в цій ситуації головне - швидко змінювати ролі між командами. Тоді темп вправи розминки трансформується в ритм. Часу на подібний варіант відводиться не більше однієї хвилини (у разі змін чотирьох-п’яти ролей), а заряду бадьорості вистачає надовго.

Назва прийому        «Колективне відлуння»

Опис прийому

 Умова цього завдання проста - клас відповідає на плескання ведучих (вчителя або однокласника) дружною луною. Коли ­ведучий плескає вперше, зазвичай клас відзивається плесканням у відповідь. Злагодженими оплесками вдається відповісти тільки в тому випадку, якщо всі присутні не замкнуті на собі, а відкриті для роботи з іншими. Ведучий може плескати декілька разів поспіль, змінюючи ритмічний малюнок. Плескання можна замінити на щигликів, чечітку, посвистування або навіть проголошення якихось слів (наприклад, вигуків або слів-винятків із правила).

Варіанти ускладнень можуть бути такими: ведучий плескає в долоні декілька разів (3-6) у визначеному ритмі, заміна плескання постукуванням по стільцю, стіні, колінах або притоптуванням.

 

Назва прийому        «Іван-покиван»

Опис прийому

 Початкове положення: всі сидять; учитель, закривши очі (краще відвернувшись), задає класу число - і викидає над головою відповідну кількість пальців (якщо число більше п’яти, знадобляться обидві руки,- це зауваження не для математиків).

Потім він вимовляє: «Раз-два-три! Замри!» - розплющує очі (повертається до учнів). У класі має стояти рівно стільки учнів, скільки пальців їм було пред’явлено. Під час виконання ігрового завдання кожному з учнів доводиться швидко зорієнтуватися: якщо кількість менше заданої - схопитися самому; якщо ж більша - то миттєво сісти.

Родзинка цієї вправи - у своєрідній мобілізації всіх учасників.

 

 

 

 

 

 

Назва прийому                      Зіпсований телефон

Опис прийому

До речі, популярний «Зіпсований телефон» також будується на принципах ­естафети. У класі це можна зробити так: якесь слово пускається по середньому ряду, а крайні ряди «ловлять слово», тобто намагаються його відгадати.

 

Назва прийому              «Хто мене чує...»

Опис прийому

 У класі стоїть шум, у цьому випадку неважливо який це шум - робочий або неробочий, але вчителеві потрібна увага. Не намагаючись перекричати шум, а навпаки, дуже тихо, собі «під ніс» учитель говорить майже пошепки: «Хто мене чує... підніміть ліву руку». Деякі почнуть прислухатися.

Учитель продовжує: «Хто мене чує... погладьте себе по плечу». Кілька рук миготять у повітрі, з’являються посмішки.

«Хто мене чує...- так само тихо, злегка розтягуючи ударні голосні, бубонить він,- постукайте по столу три рази». Лунає рикошет легких постукувань, які насторожують навіть тих, кого й гучним голосом не докличешся.

«Хто мене чує... устаньте». Всі одностайно встають. У класі ідеальна тиша.

«Хто мене чує... сядьте. Увага на мене!» Усі сідають, клас зібраний і готовий до роботи.

Цей прийом апробований у роботі з усіма віковими групами й постійно доводить свою ефективність. Але на уроках зі старшокласниками має особ­ливу популярність, за умови несподіваних і різноманітних завдань-рухів (послати повітряний поцілунок, погладити себе по голові й т. ін.).

 

Назва прийому               «Руки-ноги»

Опис прийому

 Коли вчитель плескає у долоні один раз, клас піднімає руки, два рази - учні підіймаються. Якщо руки вже підняті, то, коли ведучий плескає один раз, їх треба опустити (відповідно, коли діти вже стоять, то на серію оплесків вони повинні сісти). Змінюючи послідовність і темп плескання, учитель намагається спантеличити учнів, тренуючи їхню зібраність.

Це вправа дуже ефективна, концентрує увагу, з нею справляється той, хто здатний чітко підкорятися командам і не повторювати рухи сусідів, які можуть бути неправильними. Умови слід пояснювати стисло: «Одноразове плескання - команда рукам: їх треба підняти або опустити; декількаразове плескання - команда ногам: потрібно встати або сісти», після чого вчитель відразу подає сигнали. Моментальне включення учнів у вправу змушує їх по ходу справи усвідомлювати завдання, покладаючись на кмітливість і спритність.

Назва прийому             «Естафета з варіаціями»

Опис прийому 

 Вставання можна замінити естафетою з крейдою у дошки. Написати слово або коротеньку фразу (кожному по одній букві) - який ряд швидше. При цьому дотримуватися того ж порядку - перший учень сів на місце, тільки тоді встав другий.

В естафетах тренується самостійність у визначенні моменту свого вступу до загальної справи, відчуття залежності один від одного. Це колективна вправа, в якій у кожного є свій обов’язок, що має бути виконаний вчасно. Це «вчасно» і є основною складністю, адже від кожного з учасників вимагається вірно визначити момент, коли йому самому треба встати або сісти, а від інших - не втручатися в роботу кожного.

Назва прийому                 «Естафета»

Опис прийому

 Найпростіша естафета: учні по ланцюжку встають і сідають у єдиному ритмі - так, щоб, як тільки сів попередній, встав наступний. Умови елементарні, ефект стабільний!

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК Ж

 

 

 

 

Комплекс вправ  (з віршованими текстами)

1. Встаньте, діти, посміхніться,

Землі нашій уклоніться

За щасливий день вчорашній.

Всі до сонця потягніться,

Вліво, вправо нахиліться,

Веретенцем покрутіться.

Раз присядьте, два присядьте

І за парти тихо сядьте.

2. Хто ж там, хто вже так втомився,

І наліво нахилився?

Треба дружно всім нам встати (вийти із-за парт)

Фізкультпаузу почати

3. Раз! Два! Час вставати:

Будемо відпочивати.

Три! Чотири! Присідаймо,

Швидко втому проганяймо.

П’ять! Шість! Засміялись,

Кілька раз понахилялись.

Зайчик сонячний до нас

Завітав у вільний час.

4. Ми писали, ми трудились,

Наші руки вже стомились,

А щоб гарно написати,

Треба пальці розім’яти.

Руки кілька раз тряхнемо

І писати знов почнемо.

Учні початкових та середніх класів — особливі учні, їм дуже важко висидіти весь урок. Для підвищення загальної працездатності, поліпшення їхнього здоров'я дуже корисні фізкультхвилинки. Вони знімають втому, нормалізують увагу й активність, відновлюють сили, робочий настрій, почуття бадьорості й свіжості, підвищують дисциплінованість. Під час виконання вправ дуже важливо забезпечити приплив свіжого повітря у клас. Дітям до вподоби такі фізкультхвилинки, під час яких вони хором декламують тексти, одночасно виконуючи вправи. Повторювати їх треба 4—6 разів.

 

1. Що ж, мабуть, прийшла пора

Всім нам відпочити.

Хочу на фізкультхвилинку

Усіх запросити.

Раз, два – всі присіли,

Потім вгору підлетіли.

Три, чотири – нахилились,

Із струмочка гарно вмились.

П’ять, шість – всі веселі –

Летимо на каруселі!

Сім, вісім — в поїзд сіли
Ніжками затупотіли.
Дев'ять, десять — відпочили
І за парти дружно сіли.
 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. В казковому лісі розминка –

Настала фізична хвилинка.

Втому проженем руками

Вгору їх піднімем з вами.

Потім присядемо дружно –

Ноги згинаємо пружно.

Руки, мов крила, розправим

І до плечей їх поставим.

Коло вперед покрутили,

Потім назад повторили.

Голову вниз опустили,

Потім назад нахилили,

Потім наліво поклали,

Потім направо і стали

Рівно і струнко.

Швидко скінчилась хвилинка.

Нас збадьорила розминка.

3. Хлопчики й дівчатка!
Колони підрівняйте
Й розминку-веселинку
Зі мною починайте.
Раз — підняти руки вгору,
Два нагнутися додолу.
Три, чотири — прямо стати.
Будем знову починати.
Руки в боки, руки так,
Руки вгору, як вітряк.
Вище руки підніміть
І голівки покрутіть.
Нахил вліво — раз, два. три
Нахил вправо — раз, два, три.
Нахилились, розігнулись.
Навкруг себе повернулись.
Раз присядьте. Два присядьте.
І за парти тихо сядьте.

4. А тепер у нас розминка,
А тепер фізкультхвилинка.
Встали рівно біля парт,
Починаємо наш старт.
Ось зігнули так ручата
Й полетіли, мов качата.
Ніжками затупотіли,
Потім разом всі присіли.
До сонечка потяглися
І у боки так взялися.
Вправо разом нахилились,
Вліво, щоб не помилились.
Руки вниз ми опустили
Й трохи ними потрусили.
Шию трішки розім'яли
І за парти посідали.
А тепер мерщій до справ,
Кожен вченим з нас щоб став.

5. Встаньте, діти, посміхніться,
Землі нашій поклоніться
За щасливий день вчорашній.
І до сонця потягніться.
В різні боки нахиліться.
Веретеном покрутіться.
Раз присядьте, два присядьте.
І за парти тихо сядьте.

 

6. Дзінь-дзелень, дзінь-дзелень,

Працювали ми весь день.

А тепер спочинем трішки,

Розімнемо ручки й ніжки.

Руки вгору, руки вниз,

На всі боки повернись.

У долоньки поплескали

І руками помахали.

Ніжками затупотіли,

Потім дружно всі присіли.

Встали хутко, посміхнулись

І до праці повернулись.

 

7. Щось не хочеться сидіти.
Треба трохи відпочити.
Руки вгору, руки вниз.
На сусіда подивись.
Руки вгору, руки в боки.
Вище руки підніміть.
А тепер їх опустіть.
Плигніть, діти, кілька раз.
За роботу, все гаразд.
 

8. Стали струнко, мов солдати,

Не хотілося щоб спати.

Руки вгору підняли,

Опустили й потрясли.

Наші ніженьки замліли,

Тож на раз, два, три – присіли.

Потім всі швиденько встали

І разом закрокували.

Навкруг себе покрутились

І за парти всі вмостились.

 

9. Ми старанно дуже вчились,

Трошки вже і потомились.

Разом всі тихенько встали,

Пальчики порозминали.

Ніжками потупали,

Тишу скрізь послухали.

Помаленьку присідайте,

Обережненько вставайте.

Руки вгору, руки вниз,
Подивились пильно скрізь.
Головою покрутили
І за парти всі присіли.

10. Руки в сторону та вгору —
На носочки підніміться.
Підніміть голівку вгору
Й на долоньки подивіться.
Руки в сторони розводим,
Опускаєм плавно вниз,
Присідати ми почнемо,
Добре ноги розімнемо.
Раз присіли — руки прямо.
Встали. Знову все так само.
Вправу дружно почали.
Нахил вліво — раз, два, три!

Нахил вправо — раз, два, три!
Вліво, вправо повернулись.
Ось розминці вже й кінець.
Хто ж старався — молодець!

 

11. Станьмо, діти, чітко в ряд.
Вирушаємо у сад.
Руки вгору піднімаєм.
Назбираємо багато,
яблук, грушок і сливок,
Щоб узимку ласувати.
Ширше діти, треба стати,
Будем дрова ми рубати.
Раз — підняти руки вгору,
Два змахнули всі додолу.
І рубаємо завзято.
Хай тепло приходить в хату.
Руки на пояс ставимо усі.
Будем стрибати, мов горобці.
Скік вперед і скік назад.
Крильця вниз всі опустили.
І на місці походили.
 

12. Із-за парт ми піднялись,
Всі добряче потяглись,
Гарно спинки всі прогнули
І про втому геть забули.
Пальці всі в замок закрили
Й стисли їх мерщій щосили.
А тепер присіли — раз!
Фізкультпауза у нас.
Піднялись і пострибали,
Мов сніжинки покружляли.
Сіли рівно — і до праці.
Хай не стомлюються пальці.
13. Щоб ніколи не хворіти,
Треба вправи вам робити.
Із-за парт швиденько встали,
Спинки гарно розрівняли,
На носочки піднялись
І до сонця потяглись.
Руки разом опустили
І швидесенько присіли.
Потім встали, руки в боки,
Всі красиво робим кроки
Назад – вперед прогнулись добре.
І будем мати ми міцне здоров’я!

14. А тепер у нас розминка,

А тепер фізкультхвилинка.

Встали рівно біля парт.
Починаємо наш старт.
Руки вгору, руки вниз,
Подивились пильно скрізь.
Головою покрутили,
Потім разом всі присіли.
Піднялись, понагинались
І здоровими зостались.

15. Фізкультвправи – у пошані,

Їх ми дуже любимо,

За хвилину відпочинем

І знання черпати будемо.

Руки вгору, руки вниз.
Сядь, устань і повернись.
Руки в боки й нахились
Вправо, вліво і вклонись.
Ноги трішки ти зігни
Й навприсядки походи.
Потім млин зроби руками.
Хай цей день щасливим стане.

 

16. Щось стомилися сидіти,

треба встати й відпочити.

Добре вгору потягнулись

І навшпиньки піднялись.

Опустились легко вниз

І подув в обличчя бриз.

Руки в боки ми взяли –

Вліво-вправо повели.

А тепер їх опустили

І за парти тихо сіли.

17. Встали, дітки, тільки – раз.

Фізкультпауза у нас.

В першій вправі для дітей

Руки ставим до плечей.

Руки вгору почергово,

Вправу зробимо чудово!

Чітко руки піднімаєм,

Пальці вгорі розтискаєм.

Руки вже за головою,

Дивимось перед собою.

Виправляємо хребет,

Лікті зводимо вперед.

Мов метелики літаєм,

Крильця зводим, розправляєм.

Сіли ми за парти, діти,

Будем далі тему вчити.

 

18. Руки вгору підіймаєм,

Потім вниз їх опускаєм.

Ту-лу-бом повигинаєм

Раз, два, три – відпочиваєм.

Ручками ми помахаєм

І легенько пострибаєм.

Трішки ми поприсідаєм.

Вдих та видих – і сідаєм.

 

19. Ми писали, ми трудились,
Наші пальчики стомились.
А щоб краще нам писати,
Треба пальці розім'яти.

Ручками махаємо,
Метелика хапаємо.
Ворушимо пальчики,
Пальчики-хапальчики,
Ми їх добре розімнемо
І писати знов почнемо.

 

20. Приготуймо ваші руки,
Чарівні хай линуть звуки.
Звуки Баха, звуки Ліста,
Уявіть: ви піаністи.
Ваші пальці, мов спішать,
Бо по клавішам біжать,
Раз і два, і три підряд
Тільки з музикою в лад.

 

ДОДАТОК З

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. «Метелик». Часто-часто поплескайте віями, тобто моргніть. Виявляється, перед монітором очі лінуються і перестають моргати, а це шкодить нашому зору.

2. «Вгору-вниз». Голову тримайте прямо, не закидайте. Дивіться прямо перед собою. Повільно підніміть погляд на стелю, затримайте на пару секунд, потім також повільно опустіть його на підлогу і теж затримайте. Голова під час виконання вправи залишається нерухомою.

3. «Маятник». Голову тримайте прямо, дивіться перед собою. Подивіться вліво, потім повільно переведіть погляд вправо. Голова нерухома, працюйте тільки очима. Під час виконання вправи стежте за станом м'язів очних яблук, не перенапружуйте їх!

4. «Вісімка». Голову тримайте прямо, дивіться перед собою. Подумки уявіть собі горизонтальну вісімку (або знак нескінченності) максимального розміру в межах вашого обличчя і плавно опишіть її очима. Повторіть вправу кілька разів в одну сторону, потім в іншу. Після цього часто-часто поморгайте.

5. «Циферблат». Уявіть перед собою великий циферблат золотого кольору (вчені вважають, що саме цей колір сприяє відновленню зору). Виконуйте кругові рухи очними яблуками, залишаючи при цьому голову нерухомої.

6. «Олівець». Візьміть олівець в праву руку і витягніть її, піднявши олівець на рівні очей. Дивіться на кінчик олівця і повільно відводите руку вправо, потім вліво, проводжаючи пишучий предмет очима, але не рухаючи головою.

7. «Прекрасне далеке». Підійдіть до вікна і подивіться вдалину, потім на кінчик носа - це тренує очну м'яз.Повторіть вправу кілька разів.

8. «З широко закритими очима». Закрийте очі і спробуйте описати ними уявний коло, потім горизонтальну вісімку, потім хрестик.

9. «Жмурки». Кілька разів сильно примружтеся, потім просто закрийте очі і посидьте 20-30 секунд.

10. «Масаж». На наших вухах знаходиться величезна кількість точок, через які можна впливати на той чи інший орган. Так, стимулюючи мочку, ви опосередковано впливаєте на зір.

1. Працювали ви, трудились,

Оченята вже втомились.

А щоб плідно працювати,

Треба їм відпочивати.

Погляд вмить направте вправо,

Вліво, вверх, униз і прямо.

Учні, дихайте довільно,

Відчувайте себе вільно.

Раз, два, три, чотири, п’ять.

Треба тричі повторять.

Молодці, чудово, браво!

Починаєм другу вправу.

Проведіть очима коло

Швидко, швидше і поволі.

Вправо, вліво повертіли,

Очі ваші щоб спочили.

Всі зробіть діагональ.

Зверху – вниз, а потім вдаль.

Двічі рухи поміняйте.

Вниз і вверх – відпочивайте!

 

2. Міцно стиснути повіки.

Розімкніть повільно віки.

Декілька разів моргніть

Вправу ще раз повторіть.

Поморгайте дві хвилини

Швидко-швидко, час бо лине.

Притуліться до долонь,

Проведіть ними до скронь.

Всі заплющіть міцно очі,

Вверх та вниз ними ведіть.

Зосередьтеся на точці

І спокійно посидіть.

 

3. Очі швидко обертаєм, 
Головою не хитаєм. 
Вліво раз, два, три, чотири. 
Вправо стільки ж повторили. 
По колу очі обертаєм 
І все навколо розглядаєм. 
Раз коло, два і три, чотири. 
Щільніше очі ми закрили. 
На п’ять і шість їх потримали 
І потім знову закружляли. 
 

 

 

4. На повіки натискайте,

Потім пальці відпускайте.

Півхвилини посидіть,

Вправу знову повторіть.

Подивись на кінчик носа,

Потім глянь удалину,

Зиркни на сусіда скоса.

Вправо, вліво! Ну ж бо! Ну!

А тепер розправте спинку,

Прямо гляньте – відпочиньте.

Погляд в точці сфокусуйте

І довільно релаксуйте.

Міцно-міцно тріть долоні,

До очей їх приложіть.

Масажуйте очі легко

І заняття знов почніть!

 

5. Очі щільно ми закрили – 
це один, два, три, чотири. 
Потім ширше розкриваєм, 
Вдалині щось роглядаєм. 
І поки ми розглядали 
До шести порахували. 
Щоб очі наші відпочили, 
Робим це разів чотири. 

6. Раз, два, три! Очі догори! 
На чотири та й на п’ять 
Будем міцно їх стулять. 
Знову очі догори 
Ми рахуєм раз, два, три!

Очі щоб відпочивали 
Дивимось ми вліво – вправо. 
Потім блимаєм очима. 
І знову ними вліво - вправо. 

7. Раз, два - рівно голова! 
Три, чотири, п’ять - будем очі затулять. 
Шість, сім - знов відкрили 
І на вісім затулили. 
Міцно, міцно потримали. 
І все знову починали. 
П’ять разів так повторили, 
За комп’ютери знов сіли.

 

 

 

 

8. Сплять маленькі «совенята»

Раз – розкрили оченята.

Подивилися навколо

Потім вгору і додолу.

Оченята - блим, блим, блим.

Відпочити треба їм.

Вправо, вліво оченята

Повертали совенята

Совенята будуть спати

А ми – далі  працювати

ДОДАТОК І

ДОДАТОК К